Постанова

від 22.02.2022 по справі 240/5080/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5080/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

23 лютого 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія МСС" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія МСС" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія МСС" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0006680501 від 25.11.2019 Головного управління Державної податкової служби України у Житомирський області, яким нарахована сума грошового зобов`язання за ПДВ 665583 (шістсот шістдесят п`ять тисяч п`ятисот вісімдесят три) гривень, штрафні (фінансові) санкції 166396 (сто шістдесят шість тисяч триста дев`яносто шість) гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0006690501 від 25.11.2019 Головного управління Державної податкової служби України у Житомирський області, яким нарахована сума грошового зобов`язання за податок на прибуток 2020099 (два мільйони двадцять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень, штрафні (фінансові) санкції 505025 (п`ятисот п`ять тисяч двадцять п`ять) гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що підприємство належним чином оформляло первинні документи бухгалтерського обліку, а невідповідність нормам чинного законодавства є лише припущенням відповідача. Донарахування податкових зобов`язань лише на тій підставі, що кримінальна справа щодо посадових осіб контрагента знаходиться на розгляді в суді є неправомірним. Висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами є необґрунтованими. Вказує, що якщо товар дійсно придбаний платником податку, оприбуткований, то дефекти в первинних документах, у разі якщо зазначена в них інформація дозволяє можливість ідентифікувати суб`єктів господарювання та господарські операції не можуть розглядатись як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агро Мрія МСС", код ЄДРПОУ 41209789 з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.03.2017 до 31.12.2018, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної ТОВ "Агро Мрія МСС" № 58/06-30-05-01/41209789 від 29.10.2019 (том І, а.с. 16-41) яким встановлено наступні порушення, в тому числі:

1. п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, П(С)БО №15 "Доходи", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999, № 290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями) П(С)БО 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 2020099 грн, в т.ч. за: 2017 рік в сумі 2020099 грн.

2. п.44.1, ст.44, п.185.1. ст. 185, п.187.1. ст.187, п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України 02.12.2012 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 665583 грн, а саме по періодах: жовтень 2017 року в сумі 162250 грн; грудень 2017 року в сумі 503333 грн, та заниження значення р. 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду" на суму 322469 грн за грудень 2018 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивач не оспорює.

За результатом документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області винесені податкові повідомлення-рішення - №0006690501 від 25.11.2019, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2020099 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 505025 грн (том І, а.с. 15), №0006680501 від 25.11.2019, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 665583 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 166396 грн (том І, а.с.14).

З даними рішеннями позивач не погоджується і тому звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх позовних вимог, натомість відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

А відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Доходи" (надалі - П(С)БО 15), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153.

Пунктом 5 П(С)БО 15 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (надалі - П(С)БО 16), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Пунктом 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною другої статті 3 названого Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

А відповідно до частини першої статті 9 згаданого Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, предметом даного спору є правомірність податкових повідомлень-рішень відповідача, на підставі яких позивачу донараховані грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ.

В процесі перевірки встановлено, що ТОВ "Агро Мрія МСС" відображено в даних бухгалтерського обліку за 2017 рік придбання товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) з такими контрагентами ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП", код за ЄДРПОУ 40289727 на суму 9507200 грн; ТОВ "ТД РІКОН", код за ЄДРПОУ 38510686 на суму 904320 грн; ТОВ "БІЗКОМ", код за ЄДРПОУ 39678630 на суму 811250 грн та відповідно занижено доходи по безоплатно отриманим ТМЦ, та не підтверджено постачання.

В результаті чого контролюючим органом нараховано податок на прибуток по ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" - 1711296 грн та штрафна санкція 25% 427824 грн; по ТОВ "ТД РІКОН" -162778 грн та штрафна санкція 25% 40695 грн; по ТОВ "БІЗКОМ" - 146025 грн та штрафна санкція 25% 36506 грн (розрахунок том ІІ, а.с. 49).

Контролюючий орган пояснює, що згідно їх даних ТМЦ від цих контрагентів не могли бути поставлені.

Судом встановлено, що ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП", код за ЄДРПОУ 40289727 загальна сума задокументованих поставок ТМЦ за перевірений період становить 9507200,00 грн, без ПДВ, не підтверджено факт постачання в сумі 9507200,00 грн (без ПДВ); зареєстроване платником ПДВ: 01.04.2016, номер свідоцтва - індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1 , директор: Кондратов Микола Миколайович, свідоцтво платника ПДВ анульоване рішенням контролюючого органу 19.01.2018 у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року; остання звітність по ПДВ подана підприємством за листопад 2016 року; Декларації з податку на прибуток, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва не подавались за весь період діяльності (з 2016 року по теперішній час); Звіти форми 1-ДФ за період з 01.01.2017 по теперішній час TOB "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" не подавались.

Як видно з матеріалів справи - згідно з Договором поставки від 17.03.2017 №17/03 ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" (постачальник) в особі директора ОСОБА_1 зобов`язується передати у власність ТОВ "Агро Мрія МСС" (покупець) товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (том І, а.с.62-63). Під товаром у цьому Договорі розуміється продукція сільгосппризначення згідно з специфікацією.

До Договору поставки з ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" від 17.03.2017 №17/03 надано Специфікації (том І, а.с. 64-70), згідно яких узгоджено кількість, ціну, загальну вартість товару та зазначено, що оплата товару, який поставляється за даним Договором, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, поставка товару в певному обсязі здійснюється за рахунок Покупця.

На підтвердження поставки товарів від TOB "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" до суду надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (том І, а.с. 71-88).

В заповнених реквізитах вказаних ТТН зазначено, що замовник - ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП", вантажовідправник - ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП", вантажоодержувач - ТОВ "Агро Мрія МСС", автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_2 , та Транс Агро.

Як видно з документів наданих відповідачем: протоколу допиту від 21.09.2020 в якості свідка ОСОБА_2 , вказана особа не здійснювала перевезень для ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" на адресу ТОВ "Агро Мрія МСС" ( том І, а.с. 218-223) та лист ФОП ОСОБА_2 від 17.09.2020 в підтвердження ненадання перевезень по вищенаведеним ТТН (том І, а.с.224).

Як зазначає в своїх доводах контролюючий орган, директор ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" Кондратов М.М. відповідно до відомостей, наданих Головним центром обробки спеціальної формації Державної прикордонної служби України, проживає з 28.10.2016 на непідконтрольній території та перебував за межами України під час здійснення господарських операцій з поставки ТМЦ з позивачем, підписи у договорах поставки, специфікаціях та видаткових накладних, а також ТТН не можуть бути виконані ним.

В підтвердження надано лист від 19.10.2020 №1553/5 Головного центру обробки спеціальної формації Державної прикордонної служби України в якому вказано, що ОСОБА_3 відповідно до бази даних про перетин державного кордону України виїхав 28.10.2016 з КПВВ Гнутове і з цього періоду до 13.10.2020 не в`їхав в Україну (том І, а.с.241).

Окрім того, за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Агро Мрія МСС" відображено отримання від ТОВ "ТРС Флагман Груп" насіння соняшника та посівну пшеницю на рах. 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" та добрива на рах. 28 "Матеріали сільськогосподарського призначення".

На вказаних документах в графі отримувача товару зазначено прізвище та підпис директора та головного бухгалтера ТОВ"Агро Мрія МСС" Корячек Є.С., а також зазначені довіреності на отримання товарів.

Однак, номера та дати довіреностей, зазначені у видаткових накладних, не відповідають номерам та датам довіреностей на отримання товарів, зазначеним у товарно-транспортних накладних. При цьому, журнал обліку довіреностей ТОВ "Агро Мрія МСС" до перевірки не надавався. Інформація щодо тих, хто здійснював та за рахунок кого відбувалось навантаження та розвантаження зазначеного товару матеріали справи не містять.

Крім того, товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, оскільки не містять печатки автопідприємства, коду за ЄДРПОУ автопідприємства, реквізитів, за якими можна ідентифікувати дане підприємство для підтвердження/спростування причетності даного учасника до фактичного здійснення даних операцій.

Проаналізувавши всі ці документи в сукупності, суд вважає, що доводи контролюючого органу мають рацію, адже позивачем відображено господарські операції з ТОВ "ТРС ФЛАГМАН ГРУП" на підставі сумнівних документів - підписані не тими особами, що вказані в реквізитах, дані про перевізника не підтверджені.

Крім того, позивачем не надано жодного платіжного документу про оплату поставленого товару.

Верховний Суд у своїх постановах у справах цієї категорії послідовно (зокрема, постанови від 22.08.2018 у справі №2а-6538/12/2670, від 19.09.2019 у справі №804/7009/13-а, від 28.05.2020 у справі №826/21456/15) зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та/або податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод (податкового кредиту).

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, у постанові від 28.05.2020 у справі №826/15364/17 Верховний Суд зазначив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідно зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Також судом встановлено, що позивачем укладено з ТОВ "Торговий Дім Компанія Рікон" (далі - ТОВ "ТДК Рікон") (продавець) Договір поставки № 26/12 від 26.12.2017 (том І, а.с.54) відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати товар (добрива) позивачу в асортименті, зазначеному в накладних. Договір підписав директор ТОВ "ТДК Рікон" Філюк І.С. В матеріалах справи є рахунки на оплату №№44, 65, видаткові накладні: № 123 від 28.12.2017 на загальну суму 581184 грн в т.ч. ПДВ 96864 грн. (суміш суха білково-вуглеводна 4036 кг.); № 144 від 30.12.2017 на загальну суму 504000 грн. в т.ч. ПДВ 84000 грн. (суміш суха білково-вуглеводна 3500 кг.), ТТН № Р144 від 30.12.2017 (автомобіль DAFBC 3963ВК, причіп НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ТОВ "Рікон Фіш", вантажовідправник TOB "ТДК РІКОН", відповідальна особа за відправлення ОСОБА_4 )

Контролюючим органом надано суду лист Управління державної реєстрації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.09.2020 №2877/5.1-06-33, яким даний орган повідомляє про наявність актового запису про смерть №1626 складеного 06.11.2017 Львівським міським відділом ДРАЦС щодо ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та долучає копію цього акту (том І, а.с.238-239).

Тобто, на дату укладення договору з позивачем та придбання товару, директор ОСОБА_4 , який підписував від свого імені документи, помер, що ставить під сумнів реальність господарських операцій з даним контрагентом.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Агро Мрія МСС" за жовтень 2017 року здійснило документальне оформлення господарської операції з придбання нітроамофоски 16:16:16 в мішках у ТОВ "БІЗКОМ", код за ЄДРПОУ 39678630, за Договором поставки №9/10/17 від 09.10.2017 (том І, а.с. 42). Відповідно до Специфікації №1 до цього договору позивачем придбано 223 тонн на суму 1973500 грн.

В матеріалах справи є платіжні доручення, якими позивач оплачував товар на рахунок ТОВ "БІЗКОМ" згідно з рахунком на оплату №0910-0001 від 09.10.2017 (том І, а.с.46): № 109 від 10.10.2017 в сумі 973500 грн (том І, а.с. 74), № 112 від 10.10.2017 в сумі 500000 грн (том І, ас. 49), № 113 від 11.11.2017 в сумі 500000 грн (том І,а.с.48).

Позивачем долучено видаткову накладну № 0911-0001 від 12.10.2017 на загальну суму 973500 грн в т.ч. ПДВ 162250 грн (нітроамофоска 16:16:16 в мішках 110 тонн) (том І,а.с.50), та ТТН № 7 від 12.10.2017 на перевезення нітроамофоска 39,78 тонн (автомобіль DAF НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_5 , водій ОСОБА_6 , вантажовідправник ТОВ "БІЗКОМ"; ТТН № 8 від 12.10.2017 на перевезення нітроамофоска 34,250 тонн (автомобіль Рено НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7 , водій ОСОБА_8 , вантажовідправник ТОВ "БІЗКОМ"; ТТН № 9 від 12.10.2017 на перевезення нітроамофоска 37,050 тонн (автомобіль IVEKO НОМЕР_7 , причіп НОМЕР_8 , автомобільний перевізник ПП ОСОБА_9 , водій ОСОБА_10 , вантажовідправник ТОВ "БІЗКОМ".

Проаналізувавши вказані документи, суд зазначає, що по наведеним ТТН було перевезено 111,08 тонн нітроамофоски (39,78 т + 34,250 т + 37,050 т), натомість, придбано позивачем і оплачено нітроамофоска 16:16:16 в мішках 223 тонн на суму 1973500 грн. Крім того, в оборотах по субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" на якому обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин ТОВ "Агро Мрія МСС" за 2017 рік обліковано нітроамофоска кількістю 110 (том ІІ, ас.61-62) але подальшого використання в господарській діяльності відповідно до актів про використання мінеральних чи органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин немає. Жодних інших документів про використання, рух вказаного товару позивачем не надано.

Контролюючим органом також зазначено, що при проведеному аналізі ланцюгів постачання згідно баз даних ДПС країни встановлено, що наведені вище контрагенти не є виробниками товарів, реалізованих ТОВ "Агро Мрія МСС" протягом перевіреного періоду, дані товари не були ними імпортовані, в ланцюгах постачання також не встановлено їх походження та взагалі факту їх придбання у постачальників, на певному ланцюзі постачання прослідковується придбання інших товарів по номенклатурі або взагалі відсутній факт придбання будь-чого. З приводу вказаного, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Доказів того, що контролюючий орган провів зустрічну звірку з вказаним контрагентом не має, тому висновки перевіряючих не підтверджуються у визначеному законом порядку.

А тому, враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з надання послуг, відсутність чинників, з якими закон пов`язує можливість віднесення до витрат за спірними операціями, зокрема, - відсутність зв`язку витрат позивача за вказаними договорами з його господарською діяльністю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача правових підстав для відображення в первинних документах господарських операцій і відповідно формування даних бухгалтерського обліку, адже позивачем ні у ході проведення податкової перевірки, ані під час розгляду справи у суді не доведена належними і допустимими доказами обґрунтованість задекларованих даних податкового обліку.

При цьому суд зазначає, що оплата послуг по одному контрагенту - ТОВ "Бізком", не може бути беззаперечним доказом виконання сторонами договірних зобов`язань, оскільки іншими документами не підтверджено фактичне здійснення господарської операції, а тому суд вважає правомірним нарахування податку на прибуток спірним податковим повідомленням - рішенням №0006690501 від 25.11.2019 по операціям з вказаними контрагентами та про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за операціями з ТОВ "Бізком" на суму 162250 грн.

Окрім того, в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України та П(С)БО 16 "Витрати" на підставі наданих до перевірки документів, а саме: регістрів бухгалтерського обліку (журналів "Головна книга", обігово-сальдових відомостей, аналізів рахунків, журналів операцій тощо) та первинних документів до них, встановлено, що ТОВ "Агро Мрія МСС" в періоді, що перевірявся, занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності по рядку 02 Декларації з податку на прибуток підприємства за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні фінансового результата до оподаткування, на загальну суму 2516667 грн, в тому числі по періодах: 2017 рік - 2516667 грн.

На підставі наданих до перевірки документів встановлено, що в періоді, що перевірявся, позивачем віднесено до витрат, що враховуються при визначенні фінансового результата до оподаткування, суму витрат по документально оформленому придбанню у ТОВ "Белмонт Груп" автомобілів легкових MERCEDES BENZ S (1шт.) та MERCEDES BENZ G 350 (1 шт.) на загальну суму 2516667 за 2017 рік та згідно з договором поставки № 19 від 04.12.2017 з ТОВ "Белмонт Груп" оформлено реалізацію товару видатковою накладною № PH-0000043 від 04.12.2017 на загальну суму 1540000 грн в т.ч. ПДВ 256666,67 грн (автомобіль легковий MERCEDES BENZ S 1 шт.) податковою накладною № 40 від 04.12.2017; видатковою накладною № PH-0000044 від 05.12.2017 на загальну суму 1480000 в т.ч. ПДВ 246666,67 грн (автомобіль легковий MERCEDES BENZ G 350 1 шт.) податковою накладною № 41 від 05.12.2017 по яких оплата не проводилась.

Встановлено, та не заперечується позивачем, що автомобіль легковий MERCEDES BENZ S (1 шт.) та автомобіль легковий MERCEDES BENZ G 350 (1 шт.) в періоді, що перевірявся, ТОВ "Агро Мрія МСС" не було отримано, та, відповідно не було реалізовано.

Отже, сума податку на додану вартість, нарахована контролюючим органом в розмірі 503333 грн, яка ввійшла до спірного податкового повідомлення - рішення №0006690501 від 25.11.2019 визначена відповідачем правильно.

Додатково у протоколі допиту директора ТОВ "Агро Мрія МСС" ОСОБА_11 в рамках проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №3201810008000031 надано пояснення, що грошові кошти ТОВ "Белмонт Груп" не перераховувались та товар не був отриманий (том І, а.с. 234-237).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх позовних вимог, натомість відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мрія МСС" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 лютого 2022 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.