Рішення

від 22.02.2022 по справі 263/2051/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/2051/22

Провадження № 2-о/263/184/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Цуцкіна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про встановлення факту народження, заінтересована особа: Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про встановлення факту народження, заінтересована особа: Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). На обґрунтування вимог заявник посилається на те, що вона є матір`ю дитини жіночої статі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилися у місті Макіївка Донецької області на території, що тимчасово непідконтрольна Україні. Представник заявника звернувся до Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з проханням зареєструвати народження дітей та видати йому відповідні свідоцтва про народження. Однак, в усній формі останньому відмовлено та роз`яснено, що він не позбавлений можливості одразу звернутися до суду за захистом свої прав, посилаючись на лист роз`яснення Верховного Суду від 22квітня 2021 року вих. № 985/0/208/21. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для реєстрації народження заявник просила встановити факт народження дітей.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду.

Від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона наполягала на задоволенні вимог.

Від заінтересованої особи Центрального районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника та вирішення питання за заявленими вимогами на розсуд суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася заявник, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що відповідно до копії медичного свідоцтва про народження № 795, виданим міською лікарнею № 2 м. Макіївка, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину жіночої статі, вагою 2700 г. та дитину чоловічої статі, вагою 2600 г.

Представник заявника звернувся до Центрального районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для реєстрації народження дитини, але в усній формі останньому відмовлено та роз`яснено, що він не позбавлений можливості одразу звернутися до суду за захистом свої прав, посилаючись на лист роз`яснення Верховного Суду від 22квітня 2021 року вих. № 985/0/208/21.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07листопада 2014року №1085-р м.Макіївка Донецька області входять до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

За змістомнаказу Міністерстваюстиції Українивід 17червня 2014року №953/5«Про невідкладнізаходи щодозахисту правгромадян натериторії проведенняантитерористичної операції»тимчасово призупиненопроведення державноїреєстрації актівцивільного стану,внесення зміндо актовихзаписів цивільногостану,їх поновленнята анулюваннядеякими відділамидержавної реєстраціїактів цивільногостану,що знаходятьсяна територіїДонецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

У той же час, згідно з ч. 1 ст.144Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою ВерховноїРади Українивід 27.02.1991року №789-ХІІ, визначено, що дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На даний час медичний документ виданий органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України. Копія лікарського свідоцтва про народження виданого медичним закладом тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації народження на території України.

Оцінюючи подані заявником документи, а саме: копія медичного свідоцтва про народження дитини, виданого органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України, суд виходить з того, що народження дитини у громадян України на окупованій території є юридичним фактом, що є наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав новонародженої людини.

Положеннями ст. ст.3,8,9 Конституції Українивизначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання ж про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Так, у практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки медичних документів про народження дитини, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території, - документів за зразками, визначеними законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Відповідно до ст.7Закону України«Про громадянствоУкраїни» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі, якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Приписами п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

З огляду на викладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації народження дитини є об`єктивні перешкоди, а отже, з метою захисту прав і свобод громадян України, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення такого факту.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про встановлення факту народження, заінтересована особа: Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьками: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (громадянка України), батька вказати за заявою матері відповідно до вимог ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України, вказавши місце народження дитини: м.Макіївка, Донецька область.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Центральний районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 33426211, адреса: пр. Металургів, 21, м.Маріуполь, Донецька область.

Суддя Є.С.Ікорська