Рішення

від 21.02.2022 по справі 624/41/22

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/41/22

№ провадження 2/624/52/22

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 22 лютого 2022 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючої судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/41/22,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області,

вимоги позивача: про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , в особі його представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право на земельну часту (пай), без визначення її меж в натурі (на місцевості), із складу земель КСП «Україна», розташованих на території Кегичівської селищної ради Харківської області.

Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, на території Кегичівської селишної ради Харківської області діяло КСП «Україна» (ЄДРПОУ 00707969).

3 01 серпня 1999 року по 23 лютого 2002 року ОСОБА_1 , являвся членом та працював у КСП «Україна», а потім у реорганізованому СТОВ «Україна».

Рішенням Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області (на теперішній час Кегичівська селищна рада Харківської області) від 06 жовтня 1995 року передано КСП «Україна» у колективну власність землі загальною площею 5462,10 гектарів, розташовані на території Ради та видано Державний акт на право колективної власності на землю Серія ХР-15-00-000470 від 29 грудня 1995 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 11 iз додатком № 1 до Державного акта у вигляді Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Відповідно до витягу із протоколу №2 зборів уповноважених членів КСП "Україна" Кегичівського району Харківської області від 27 січня 2000 року прийнято рішення перепаювати землі КСП «Україна» у зв`язку з тим, що були пропущені члени КСП і включити у списки на видачу земельних сертифікатів членів КСП згідно уточненого додаткового списку - 56 чоловік.

Станом на 27 січня 2000 року, тобто дату складання уточненого додаткового списку ОСОБА_1 , являвся членом та працював у КСП «Україна», а отже помилково не був включений до уточненого додаткового списку пайщиків на земельні частки по КСП «Україна» Кeгичівського району Харківської області.

У той же час, розпаювання земель КСП «Україна» між його членами проводилось згідно Державного акту на право колективної власності на землю Серія ХР - 15-00-000470 від 29 грудня 1995 року, а також Додатку № l та уточненого додаткового списку пайщиків КСП «Україна» на підставі розпорядження голови Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 14 квітня 2000 року №117.

Помилкове не включення особи до Списку осіб додатку до державного акта на право колективної власності на землю, а у даному випадку уточненого додаткового списку пайщиків на земельні частки по КСП «Україна» Кегичівського району Харківської області не може бути підставою для позбавлення особи права на земельну частку (пай).

Факт трудової діяльності ОСОБА_1 та членства у вищезазначений період у КСП «Україна», а також помилковість не включення до списків на отримання земельної ділянки пай підтверджується копіями рішень та протоколів правління, загальних зборів КСП «Україна», які містяться у архівному відділі Красноградської pайонної державної адміністрації Харківської області.

Про порушення своїх прав та законних інтересів щодо реалізації права на земельну частку (пай) ОСОБА_1 дізнався лише у листопаді 2021 року.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

21 січня 2022 року позивач в особі представника звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 24 січня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22 лютого 2022 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

- представник позивача - про підтримання позову та залишення за позивачем судових витрат;

- представник відповідача не заперечує проти задоволення позову за наявності підстав визначених законом.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як передбачено 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював та був членом КСП «Україна», а потім у реорганізованому СТОВ «Україна» у період з 01 серпня 1999 року по 23 лютого 2002 року, що підтверджується записами в трудовій книжці колхозника серії НОМЕР_1 (копія, а.с.8-11).

Встановлено, що КСП «Україна» видано державний акт на право колективної власності на землю Серія ХР 15-00-000470 від 29 грудня 1995 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11 із додатком №1 до Державного акта у вигляді списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (копія, а.с.12-34).

Відповідно до витягу із протоколу №2 зборів уповноважених членів КСП «Україна» Кегичівського району Харківської області від 27 січня 2000 року прийнято рішення перепаювати землі КСП «Україна» у зв`язку з тим, що були пропущені члени КСП «Україна» і включити у списки на видачу земельних сертифікатів членів КСП згідно уточненого додаткового списку - 56 чоловік (копія, а.с. 35-36).

Розпорядженням голови Кегичівської РДА Харківської області від 14 квітня 2000 року №117 визначено, зокрема, кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), вартість та розмір земельної частки (копія, а.с.37-39).

Крім того, у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 (а.с.6-7), протокол № 13 засідання правління КСП «Україна» від 05 серпня 1999 року (а.с.40-42), протокол б/н від 15 січня 2000 року (копія, а.с.43-44), протокол № 4 зборів уповноважених членів КСП «Україна» від 13 березня 2000 року (копія, а.с.45-47).

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно із п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до положень п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Таким чином, законодавством передбачено дві умови, що дають право на земельну частку (пай): перебування членом колективного сільськогосподарського підприємства та включення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

Так, станом на дату складання уточненого додаткового списку ОСОБА_1 був членом колгоспу та мав право на отримання земельної частки (паю), але помилково не був включений до уточненого додаткового списку пайщиків на земельні частки по КСП «Україна», та не отримав сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, відмова у даному позові фактично позбавить ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), яка належить йому на законних підставах, хоча останній і не отримував відповідного сертифікату, і тим самим порушить зазначені вище положення Першого протоколу, що у правовій державі, якою згідно ст.1 Конституції України являється Україна, є неприпустимим.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.24 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права на земельну частку (пай).

Позивач заявив, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), без визначення її меж в натурі (на місцевості), із складу земель КСП «України», розташованих на території Кегичівської селищної ради Харківської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Павлівка, Кегичівського району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: 61420, Харківська область, Кегичівський район, с. Павлівка,

представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, ЄДРПОУ 04396963.

Суддя Н.М. Куст