Постанова

від 14.02.2022 по справі 203/4153/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/240/22 Справа № 203/4153/21 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Дніпро

Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Гереги К. на постанову Кіровського районногосуду м.Дніпропетровська від 21грудня 2021року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, працюючого керівником ТОВ Аура Деко Груп, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю складу правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України було закрито за відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0270/11000/21 від 25 серпня 2021 року 08.06.2018 року в зоні діяльності Одеської митниці ДФС з Турецької Республіки, відповідно до контракту від 17.04.2018 № 1 та специфікації до нього від 17.04.2018 № 1 підписаних директором ОСОБА_1 , згідно товаросупровідних документів: коносаменту від 22.05.2018 № TFT/МЕR/ОDS/180089, CMR від 08.06.2018 №773784, інвойсу від 15.05.2018 №ADI2018000000063, вантажним автомобілем р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на адресу ТОВ «АУРА ДЕКО ГРУП» (ЄДРПОУ 42036034, 49040, м. Дніпро, ж/м Тополя-2, буд. 10, корп. 2, кв. 83) було переміщено товар - «шпалери вінілові та каталоги у асортименті» вагою брутто 22 653 кг., загальною вартістю 34 677 доларів США, який надалі, 11.06.2018 доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС та оформлено у митному режимі «імпорт» за митною декларацією №UA110110/2018/307245 від 11.06.2018 року.

Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаних товарів та встановлення їх вартості, управлінням запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Дніпровської митниці Держмитслужби ініційовано направлення запиту до митної адміністрації Туреччини.

21.07.2021 листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил № 20/20-02-01/7.5/2413 на адресу Дніпровської митниці скеровано відповідь митної адміністрації Туреччини разом із копіями експортної декларації від 15.05.2018 №18330100ЕХ084653 та інвойсу від 15.05.2018 № ADI2018000000063, на підставі яких здійснювався експорт вказаних вище товарів до України.

При порівнянні інформації, наявної в експортній декларації та інвойсі, наданих митною адміністрацією Туреччини із відомостями, зазначеними у документах, наданих у Одеську митницю ДФС під час ввезення вінілових шпалер та каталогів до України та у Дніпропетровську митницю ДФС до митного оформлення, було виявлено розбіжності в частині вартості товару, ввезеного в Україну.

Так, до Дніпропетровської митниці ДФС за вищезазначеною декларацією від 11.06.2018 для митного оформлення було заявлено товари загальною вартістю 34 677 доларів США (за курсом НБУ 907 555,31 грн.).

Відповідно до експортної декларації від 15.05.2018 № 18330100ЕХ084653 та інвойсу від №ADI2018000000063 надісланих митною адміністрацією Туреччини, вартість вінілових шпалер та каталогів, заявлена при експорті з Туреччини складала 85 194 доларів США (за курсом НБУ 2 229 670,02 грн.), що на 50 517 доларів США (за курсом НБУ 1 322 114,71 грн.) більше ніж задекларовано в Україні.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 , здійснив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України вінілових шпалер та каталогів вартістю 2 229 670,02 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме інвойсу від 15.05.2018 №ADI2018000000063, який містить неправдиві відомості щодо вартості і вінілових шпалер та каталогів.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою представник Дніпровської митниці Держмитслужби Гереги К. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2021 року та прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 2 229 670,02 грн. з конфіскацією предметів правопорушення - шпалер вінілових та каталогів у асортименті» вагою брутто 22 653 кг.

В обґрунтуванняапеляційних вимогзазначає,що посиланнясуду нате,що викладенимиу протоколіобставинами жоднимчином непідтверджено наявністьу ОСОБА_1 умислу навчинення дій,відповідальність заякі передбаченаст.483МК України,не відповідаєточному змістуст.458МК України,яка немістить вказівокщодо обов`язковоїнаявності тієїчи іншоїформи виничи будь-якіінші ознакисуб`єктивноїсторони складуправопорушення. Також це підтверджується й визначенням адміністративного правопорушення, сформульованого у статті 9 КУпАП, згідно якої адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

Зауважує, що відправником та експортером товару - вінілових шпалер та каталогів є турецька компанія «ADAWALL Duvar Kagitlari SAN. VE DEK. TIC. LTD. STI» (підтверджується експортною декларацією від 15.05,2018 № 18330100ЕХ084653, яка була надана митними органами Туреччини, імпортною декларацією № UA110110/2018/307245 від 11.06.2018 року та контрактом, який було надано до неї); інвойс від 15.05.2018 №ADI2018000000063 на суму 34 677 доларів США, який надавався митному органу, як підстава для переміщення товарів, та інвойс від 15.05.2018 № ADI2018000000063 на суму 85 194 доларів США, який був наданий митними органами Туреччини, видані турецькою компанією «ADAWALL Duvar Kagitlari SAN. VE DEK. TIC. LTD. STI».

Зазначає, що існують 2 суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - «ADAWALL Duvar Kagitlari SAN. VE DEK. TIC. LTD. STI» та ТОВ «АУРА ДЕКО ГРУП», які відповідно до контракту є продавцем та покупцем товару, відправником та одержувачем товару відповідно.

Посилається на те, що працівники митниці під час перевірки товаросупровідних документів не могли знати про те, що вартість вінілових шпалер та каталогів є у 2,5 разів більшою.

Вважає, що платіжне доручення від 07.05.2018 року не є допустимим доказом у справі, який надав представник ОСОБА_2 , оскільки: з наведених у ній відомостей не зрозуміло, хто є одержувачем коштів. Так, в тій частині платіжного доручення, де записано «одержувач», номер рахунку та назва банку не відповідає банківським реквізитам компанії «ADAWALL Duvar Kagitlari SAN. VE DEK. TIC. LTD. STI.», які зазначені в контракті від 17.04.2018 №1. Щодо інформації про призначення платежу, зазначає, що здійснюючи подібні операції в банківських установах, клієнт на власний розсуд зазначає дані відомості.

В судовомузасіданні апеляційногосуду представникДніпровської митниціДержмитслужби УкраїниЮркевич О.Ю. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Адвокат Гелетій М.Т. в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до ч. 7ст. 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ч. 4ст. 2 КУпАП, питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюютьсяМитним Кодексом України.

Згідно ізст. 487МК Українипровадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 були дотримані та виконані в повному обсязі.

Так відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, та стало встановлення районним судом в ході розгляду справи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України вінілових шпалер та каталогів вартістю 2 229 670,02 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме інвойсу від 15.05.2018 року №ADI2018000000063, який містить неправдиві відомості щодо вартості і вінілових шпалер та каталогів, а тому, є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України. Вказаний висновок, який ґрунтується лише з отриманої інформації на підставі листа Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил № 20/20-02-01/7.5/2413, яким на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби скеровано відповідь митної адміністрації Туреччини, не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил, а тим паче, розглядатися, як доказ вини особи.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що суддею місцевого суду були дотримані вимоги вказаних вище норм матеріального та процесуального права як при розгляді справи про порушення митних правил, протокол за скоєння яких складено щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, так і при постановленні судового рішення.

З диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митних органів на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Дані обставини судом першої інстанції належним чином з`ясовано, а тому доводи апеляційної скарги представника митниці про наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, вирішуючи питання вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом першої інстанції вірно було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 умисно надавались до митного оформлення документи, що містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що Одеською митницею Держмитслужби, перевіривши документи, подані для митного оформлення, не було виявлено порушень митних правил.

Стосовно доводів апелянта з приводу платіжного доручення, апеляційний суд цілком погоджується з позицією суду першої інстанції, який зазначив, що до митного оформлення декларантом в якості підтвердження проведення оплати за товар було долучено платіжне доручення №1JBRLI0 від 07.05.2018 року яке надав операціоніст банківської установи. В графі одержувача зазначено: JP MORGAN CHASE BANK. В призначенні платежу вказаний IBAN банківської установи - 01340TR950004600104000217873, який співпадає з тим, що зазначений в Контракті. Натомість, завіреною копією платіжного доручення SWIFT, що також була надана представником до матеріалів справ, підтверджується, що рахунком установи одержувача коштів є «АКВК TR IS XXX AKBANK T.A.S. ISTANBUL TURKEY». В графі «59х» - Beneifciary» платіжного доручення SWIFT також міститься IBAN банківської установи 01340TR950004600104000217873, що збігається з тим, який зазначено в Контракті.

Такими, що ґрунтуються на вимогах Закону є і висновки суду з приводу того, що компанія, яка здійснювала поставку товару, а саме FCA ADANA/Turkey жодним чином не мала відношення до контракту, який був укладений між «ADAWALL Duvar Kagitlari SAN. VE DEK. TIC. LTD. STI» та ТОВ АУРА ДЕКО ГРУП, тому в цій частині доводи апелянта є безпідставними.

За таких обставин, доводи представника митниці в апеляційній скарзі про те, що постанова судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року підлягає скасуванню, оскільки, висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, та що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ч. 1 ст. 483 МК України передбачає наявність прямого умислу особи на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, однак, Дніпровською митницею Держмитслужби не надано жодних належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме: об`єктивної сторони - неправомірного діяння, що виражається у здійсненні дій, направлених на переміщення товарів через митну територію України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві дані щодо найменування, кількості та вартості товарів, суб`єктивної сторони - вини у формі умислу, спрямованого на вчинення дій направлених на порушення митних правил України.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, належно мотивувавши своє рішення.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Для встановлення істини у справі належна перевірка матеріалів органом митниці проведена не була.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.

Керуючись ст. ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Дніпровськоїмитниці ГерегиК. залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21грудня 2021року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Г.П. Слоквенко