Рішення

від 21.02.2022 по справі 683/2594/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2594/21

2/683/124/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Кутасевич О.Г.,

секретаря судового засідання Свідерської К.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника КП «Старокостянтинівське бюро технічної

інвентаризації Старокостянтинівської міської ради

Кошика М.А.,

представника КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» Мініх І.М.

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові цивільну справу №683/2594/21, 2/683/124/2022 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації», КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 12 червня по 12 серпня 2021 року в сумі 1284 грн.

В обґрунтування позову вказує, що працювала техніком КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» з 12 червня 2000 року. Рішенням Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5/УІІІ КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» реорганізовано шляхом приєднання до КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» та на підставі наказу №24 від 12 серпня 2021 року її було звільнено з роботи у зв`язку із реорганізацією підприємства відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Проте, відповідачем не здійснено з нею розрахунку за невикористану відпустку за період роботи з 12 червня 2021 року по 12 серпня 2021 року тривалістю 5 календарних днів, що згідно наданого нею розрахунку становить 1284 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2021 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради». У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» Кошик М. проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог.

Зазначив, що ОСОБА_1 прийнята на посаду оператора комп`ютерного набору 12 червня 2000 року та 05 вересня 2001 року переведена на посаду техніка інвентаризатора відповідно до наказу №20 від 05 вересня 2001 року, проте отримувала максимальну кількість днів додаткової відпустки навіть після переведення її на посаду техніка інвентаризатора. Крім того, згідно колективних договорів за період з 2004-2019 року до 01 квітня 2016 року встановлено гарантовану тривалість щорічної основної відпустки для всіх категорій працівників тривалістю 24 календарних дні, особам з інвалідністю 1 та 2 групи 30 календарних дні та 3 групи 26 календарних дні, а з 01 квітня 2016 року: тривалість щорічної основної відпустки для всіх категорій працівників тривалістю 28 календарних дні, особам з інвалідністю 1 та 2 групи 32 календарних дні та 3 групи 30 календарних дні. Всупереч вимогам ст.8 Закону України «Про відпустки» в Колективному договорі на 2004-2007 рік не встановлено щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці по категоріям працівників, яким вона повинна надаватись, списки посад, робіт та професій з ненормованим робочим днем та конкретну тривалість цієї відпустки, а відтак щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці до 01 квітня 2008 року нарахуванню не підлягала. Проте, позивачу така відпустка надавалась понад міру, та отримувалась нею за двома підставами: за ненормований робочий день та за роботу на комп`ютері, що суперечить вимогам ст.10 Закону України «Про відпустки».

У судовому засіданні представник відповідача КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» Кошик М. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» Мініх І.М. проти задоволення позову заперечувала, оскільки уважала, що ОСОБА_1 за попередній період додаткові відпустки отримувались понад міру, а тому вона не має права не отримання компенсації на невикористані відпустки.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписамист.43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судомвстановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, наказом №7 від 12 червня 2000 року ОСОБА_1 прийнято на посаду оператора комп`ютерного набору в КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.11) та з 05 травня 2001 року переведена на посаду техніка інвентаризатора.

Рішенням Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5/УІІІ КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» реорганізовано шляхом приєднання до КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації».

На підставі наказу №24 від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку із реорганізацією підприємства відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Аналогічні положення містяться також у ч.1 ст.6 Закону України «Про відпустки».

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» визначає види відпусток, серед яких, щорічні відпустки (основна та додаткові), а також їх тривалість.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про відпустки» також передбачено, що законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Згідно ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до положень ч.2 т ч.3 ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Згідно ч.1-3 ст.17 КЗпП України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому.

Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

У відповідності з ч. 1ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Колективними договорами Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації за період з 2004-2019 роки до 01 квітня 2016 року встановлено гарантовану тривалість щорічної основної відпустки для всіх категорій працівників тривалістю 24 календарних дні, особам з інвалідністю 1 та 2 групи 30 календарних дні та 3 групи 26 календарних дні, а з 01 квітня 2016 року тривалість щорічної основної відпустки для всіх категорій працівників встановлено тривалістю 28 календарних дні, особам з інвалідністю 1 та 2 групи 32 календарних дні та 3 групи 30 календарних дні.

Крім того, відповідно до п.12 розділу ІІ Колективних договорів Старокостянинівського бюро технічної інвентарізації на 2004-2019 роки тривалість додаткових оплачуваних відпусток встановлено відповідно до чинного законодавства і Галузевої угоди. Пунктом 12 вищезазначених колективних договорів передбачено, що згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу 22 додатка 2 до постанови КМУ від 117 листопада 1997 року №1290 надавати працівникам, які постійно працюють на комп`ютерах, щорічну додаткову відпустку тривалістю 4 календарних дні за особливий характер праці (пропорційно фактично відпрацьованому часу роботі за комп`ютером повний робочий день ( не менше 80 % робочого часу) (Додаток №5). Зокрема згідно додатків №5 передбачено додаткову щорічну оплачувану відпустку для техніка за ненормований робочий день тривалістю 7 робочих днів та за роботу на комп`ютері 2. Відповідно до змін, затверджених протоколом загальних зборів Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації від 31 березня 2016 року, додаткова відпустка за ненормований робочий день для техніка не передбачена.

Судом встановлено, що колективний договір на 2015-2019 роки діяв з моменту його укладення (02 березня 2015 року) та продовжував діяти до звільнення ОСОБА_1 з роботи (12 серпня 2021 року), оскільки нового колективного договору у цей період не укладалось.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 з 12 червня 2000 року та до 05 вересня 2001 року працювала оператором комп`ютерного набору та з 05 вересня 2001 року по 12 серпня 2021 року техніком інвентаризатором, є особою з інвалідністю 3 групи, тому тривалість її щорічної відпустки за період з 12 червня 2021 року по день звільнення становила 32 календарних днів, з яких: 30 календарних дні щорічна основна відпустка особи з інвалідністю 3 групи та 2 календарних дні щорічна додаткова відпустка за роботу на комп`ютері.

Указана тривалість щорічної відпустки ОСОБА_1 підтверджується копією наказу №9 від 14 квітня 2021 року, відповідно до якого їй надано відпустку за період 2020-2021 рік терміном 30 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку за роботу на комп`ютері терміном 2 календарних дні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що компенсацію за невикористану відпустку ОСОБА_1 слід обраховувати за період з 12 червня 2021 року по 12 серпня 2021 рік ( за відпрацьований період).

Згідно з правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року №100 (далі Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплатичасу відпусток або компенсації заневикористані відпусткипроводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні переднаданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповіднукількість календарнихднів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаютьсясвяткові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

За вказаним період позивачкою відпрацьовано 59 днів ( 61 календарний день, з яких святкових та неробочих 2 дні).

Таким чином ОСОБА_1 не використано 5 днів відпустки із розрахунку тривалості щорічної відпустки 32 календарних днів (32:354=0,09х59=5)

Оскільки ОСОБА_1 звільнено 12 серпня 2021 року, для обрахування середнього заробітку суд бере період з серпня 2020 по липень 2021 року.

Згідно відомостей Пенсійного фонду України суми заробітку, для нарахування пенсії, складала: серпень 2020 року 4954 грн., вересень 2020 року 9073 грн., жовтень 2020 року 10910 грн., листопад 2020 року 7030 грн., грудень 2020 року 5870 грн., січень 2021 року 0 грн., лютий 2021 року 7351 грн., березень 2021 року 8991 грн., квітень 2021 року 7208,60 грн., травень 2021 року 6520,72 грн., червень 2021 року 13961.45 грн., липень 2021 року 17384,89 грн., а всього за цей період 99254,66 грн.

Таким чином середній заробіток ОСОБА_1 становить 280,38 (99254,66:354=280,38)

Ураховуючи, що на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи кількість невикористаної нею відпустки становила 5 календарних днів, тому грошова компенсація за невикористану відпустку становить 1401,90 грн. з розрахунку 280,38 грн. грн. за 1 календарний день (5 х 280,38 = 1401,90), з яких підлягають сплаті відповідні податки та інші обов`язкові платежі.

Разом з тим, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення грошової компенсації в розмірі 1284 грн., тому суд задовольняє такі вимоги в межах заявленої суми.

Доводи представників відповідачів про те, що ОСОБА_1 за увесь її період роботи з 12 червня 2000 року і по день звільнення надавалась щорічна оплачувана відпустку понад встановлену законом та колективними договорами тривалість, зокрема, додаткова відпустка за двома підставами одночасно, суд до уваги не приймає, оскільки такі заперечення виходять за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягаєповерненню, зокрема безпідставно набутазаробітна платаі платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6статті 36і пунктах 1, 2 і 5статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію.

Проте, як убачається з матеріалів справи основна та додаткова відпустки позивачці надавались на підставі наказів начальника КП Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації згідно чинного законодавства та колективних договорів, а позовні вимоги про стягнення грошової компенсації заявлені нею за відпрацьований період.

При вирішенні питання, з кого із співвідповідачів належить стягнути грошову компенсацію, суд ураховує, що згідно рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5/УІІІ КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» реорганізовано шляхом приєднання до КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» та закон не пов`язує виникнення відносин правонаступництва з моментом державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відтак, грошову компенсацію за невикористану відпустку слід стягнути з правонаступника КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації».

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації».

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 5 днів за період з 12 червня 2021 року по 12 серпня 2021 року в сумі 1284 грн. ( без урахування податку та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» на користь держави 908 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації», місцезнаходження: вул. Софійська, 3/1 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 35377120.

Відповідач: Комунальне підприємство «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради», місцезнаходження: вул. Острозького, 41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 14154215.

Повне рішення складено 22 лютого 2022 року.

Суддя: