Рішення

від 04.10.2007 по справі 22/245пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

04.10.07 р.                                                                              

Справа № 22/245пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання

Настич Л. Г.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом: прокурора Петровського

району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради

до відповідача: фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про зобов'язання відповідача

звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0052 га у м. Донецьк по

АДРЕСА_1 та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан.

за участю

прокурора: Гармашова І.В.

представників

від позивача: Волік В.В.-за довір.

від відповідача: не з'явився

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Петровського району м.

Донецька, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Донецької

міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про зобов'язання

відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0052 га у м.

Донецьк по АДРЕСА_1 та привести вказану земельну ділянку в придатний для

використання стан.

В обґрунтування позовних вимог

прокурор посилається на факт самовільного зайняття відповідачем земельної

ділянки площею 0,0052 га, яка розташована у м. Донецьк по АДРЕСА_1 під

розміщення прибудованого магазину із земель житлової та громадської забудови.

Прокурор зазначив, що на сьогоднішній день відсутнє рішення Донецької міської

ради про надання відповідачу спірної земельної ділянки.

Позивачем позов прокурора

підтримано.

Відповідач про день та час розгляду

справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав,

не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове

засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та

пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до

ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 

25.04.2007р. фахівцями Управління з

контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області була проведена

перевірка дотримання вимог земельного законодавства України, результати якої

викладені в акті перевірки від 25.04.2007р.

Перевіркою встановлено, що на час

проведення перевірки земельна ділянка площею 0,0052 га, із земель житлової та

громадської забудови по АДРЕСА_1, м. Донецьк самовільно використовується

відповідачем під розміщення прибудованого магазину. Правовстановлюючі документи

на відповідну земельну ділянку не оформлювались, встановлення меж спірної

земельної ділянки в натурі (на місцевості) не здійснювалось, що є порушенням

вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки фізичній

особі - підприємцю ОСОБА_1 м. Донецьк видано припис від 25.04.2007р. за №

007327, яким відповідачу приписано усунути порушення земельного законодавства.

29.05.2007 р. Управлінням з

контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області здійснено

повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного

законодавства, якою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.

Донецьк не виконав вимоги припису від 25.04.2007р. № 007327, щодо усунення

порушень вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки,

відповідачу видано припис від 29.05.2007р. № 004230, яким приписано усунути

порушення земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи

(копії постанов про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2007 р. №

25/04-07-VІІІ та від 29.05.2007р. № 29/05-07-VІV), відповідач двічі притягався

до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 125, 126 Земельного

кодексу України.

Згідно з довідкою Державної

податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька, відповідач сплачує

земельний податок за фактичне користування.

За результатами розгляду матеріалів

справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до частини першої статті

13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу,

від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого

самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими

актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу

України передбачено, що земельні 

відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і

розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні

особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства

є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян,

юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та

охорони земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 116

Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права

власності та права користування земельними ділянками із земель державної або

комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних

ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх

повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною другою цієї норми визначено,

що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом

передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного

кодексу України право власності та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що

посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою,

та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам

легітимності.

Право на оренду земельної ділянки

виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання

документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Визначення терміну „самовільне

зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний

контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV. За

приписами цієї статті, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії

особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки

чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на

місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної

реєстрації.

Виходячи з матеріалів справи,

відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну

ділянку та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив

приписи Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини

справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна

земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням

земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема,

актами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій

області від 25.04.2007р. та від 29.05.2007р.

Відповідно до ст. 212 Земельного

кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за

час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та

громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за

власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання,

відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього

Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за

рішенням суду.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та

керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 125, 212 Земельного

кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Петровського району

м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради до фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про зобов'язання відповідача звільнити

самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0052 га у м. Донецьк по АДРЕСА_1

та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан,

задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу -

підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (83111, м. Донецьк, АДРЕСА_2, Інд. № НОМЕР_1)

звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0052 га у м. Донецьк по

АДРЕСА_1 та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання

стан.

Стягнути з фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (83111, м. Донецьк, АДРЕСА_2, Інд. № НОМЕР_1) на

користь Державного бюджету України 

державне  мито  в 

розмірі 85 грн.

Стягнути фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (83111, м. Донецьк, АДРЕСА_2, Інд. № НОМЕР_1) на

користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ

ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний

бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної

класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду

справ у судах в розмірі 118 грн.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Волошинова

Л.В.