Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
385/1713/21
2/385/71/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.02.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПСП "Нива" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що 23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , успадкувала від ОСОБА_2 , 1931 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю.
Після отримання спадщини їй стало відомо, що успадкована нею земельна ділянка перебуває в оренді у приватного сільськогосподарського підприємства «Нива».
З даного приводу влітку 2021 року вона звернулася до відповідача з метою отримання копії договору оренди успадкованої земельної ділянки та інформації щодо терміну дії вказаного договору оренди.
На вказане прохання відповідачем було надано копії договору оренди земельної ділянки №31 від 17.02.2007 року, а також копію додаткової угоди до вказаного договору оренди від 30.10.2016 року.
Відповідно до п. 13. додаткової угоди від 30.10.2016 року, договір оренди земельної ділянки №31 від 17 лютого 2007 року продовжено на 10 років.
Виходячи з того, що право оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав було зареєстровано 03.02.2017 року, відповідач має право користування успадкованою нею земельною ділянкою по 03.02.2027 року.
Детально ознайомившись зі змістом додаткової угоди від 30.10.2016 року, в неї виникли сумніви з приводу того, чи дійсно ОСОБА_2 підписувала цей документ, оскільки підпис на додатковій угоді суттєво відрізняється від підпису, який міститься на заповіті, посвідченому секретарем виконкому Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області 31.01.2012 року.
Вона звернулась до TOB «Центр судових експертиз» з заявою про призначення експертизи та здійснила оплату за проведення почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_2
10 серпня 2021 року TOB «Центр судових експертиз «Альтернатива» надав висновок експерта № 92/21 за результатами проведення почеркознавчої експертизи в якому зазначається, що «Підпис від іменні ОСОБА_2 , зображення якого міститься у рядку « ОСОБА_2 /» графи «Орендодавець:» у розділі «МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН:» у технічній копії додаткової угоди від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року, виконаний не ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.»
З висновку експерта вбачається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 .
Підписання додаткової угоди від 30.10.2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007 року відбувалось не з волі померлої ОСОБА_2 , що свідчить про те, що відповідач незаконно користується земельною ділянкою.
Просить суд визнати недійсним додаткову угоду від 30.10.2016 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521186800:02:000:0031 загальною площею 2,5199 га, зареєстровану 03.02.2017р. в державному реєстрі прав за №18921214 та стягнути з ПСП «НИВА» на її користь судові витрати.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача вдруге підряд у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань не надіслав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , успадкувала від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 2,5199 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:0031 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю. (а.с. 9-10).
Матеріали справи містять копії договору оренди земельної ділянки №31 від 17.02.2007 року, а також копію додаткової угоди до вказаного договору оренди від 30.10.2016 року (а.с. 20-27).
Відповідно до п. 13. додаткової угоди від 30.10.2016 року, договір оренди земельної ділянки №31 від 17 лютого 2007 року продовжено на 10 років.
Право оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав було зареєстровано 03.02.2017 року, тому відповідач має право користування земельною ділянкою по 03.02.2027 року (а.с. 29).
Згідно копії висновку експерта № 92/21 від 10 серпня 2021 року наданого TOB «Центр судових експертиз «Альтернатива» за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що «Підпис від іменні ОСОБА_2 , зображення якого міститься у рядку « ОСОБА_2 /» графи «Орендодавець:» у розділі «МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН:» у технічній копії додаткової угоди від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року, виконаний не ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою.»
З копії висновку експерта вбачається, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року підписувала не ОСОБА_2 (а.с. 12-19), що не заперечується сторонами.
Отже, підписання додаткової угоди від 30.10.2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17.02.2007 року відбувалось не з волі померлої ОСОБА_2 , що свідчить про те, що відповідач незаконно користується земельною ділянкою.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
У статті 203 ЦК України визначено, щоволевиявлення учасника правочину маєбути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Встановивши, що додаткову угоду від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року ОСОБА_2 не підписувала, відповідно, істотні умови цього договору не погоджувала, тому у неї було відсутнє волевиявлення на укладення додаткової угоди.
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові також зазначила, що «у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Враховуючи наведене, спірна додаткова угода від 30 жовтня 2016 року до договору оренди земельної ділянки № 31 від 17 лютого 2007 року є неукладеною, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладеною додаткову угоду недійсною.
При цьому, за наявності для того підстав позивачка не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред?явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96)).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволенню позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про визнаннянедійсною додатковоїугоди додоговору орендиземельної ділянки відмовити повністю.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Панасюк
Дата документу 24.02.2022
Суд | Гайворонський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2022 |
Оприлюднено | 25.02.2022 |
Номер документу | 103549589 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Панасюк І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні