Рішення

від 02.02.2022 по справі 404/3989/20

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 404/3989/20

Провадження № 2/392/86/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої - судді Кавун Т.В.

при секретарі Стець Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Маловисківська міська рада Кіровоградської області про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при виданні Наказу від 26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ про передачу Маловисківській міській раді у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2688,3789 га в частині передачі земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, та земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, незаконними та протиправними, а також скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ про передачу Маловисківській міській раді у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частині передачі земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, площею 50,0000 га, та земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, площею 6,395 га, які належали ОСОБА_2 на праві приватної власності, та виключити зазначені земельні ділянки з Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність, який датований 27.09.2018 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після якого відкрилася спадщина, до якої входять, зокрема, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, надані для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташовані на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, площею 50,0000 га, земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, площею 6,395 га, земельна ділянка площею 12,805 га під багаторічними насадженнями та земельна ділянка площею 0,6 га під господарчим двором. Він (син померлого) та ОСОБА_3 (дружина померлого) являються спадкоємцями майна померлого ОСОБА_2 за законом першої черги. За договором про поділ спадщини від 13.12.2019 року, вони вирішили, що зазначені земельні ділянки перейдуть йому у власність. У подальшому, він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, у відповідності до якого визнаний спадкоємцем частини статутного капіталу Фермерського господарства "Мрія ММ", розташованого в м.Мала Виска Кіровоградської області, по вул.Ленінградська, 33, що складає 50%, яка належала спадкодавцю. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки йому було відмовлено у зв`язку з розбіжностями в правоустановчих документах. У ході вивчення даного питання, він встановив наступне. ОСОБА_2 , у 1992 році, видано державний акт виконавчим комітетом Маловисківської районної ради в тому, що за вказаним землекористувачем закріплюються в безстрокове і безоплатне користування 69,8 га землі, в межах згідно з планом землекористування. Підставою передачі земельної ділянки площею 69,80 га для ведення фермерського господарства є рішення сесії Маловисківської районної ради від 28 липня 1992 року № 72. Згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 010491, земля, надана ОСОБА_2 в приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 11. З 1992 року спадкодавець ОСОБА_2 розпоряджався та користувався даною земельною ділянкою, як власник. 25.01.2017 року було створено Фермерське господарство "Мрія ММ", засновниками якого зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . У січні місяці 2017 року за заявою ОСОБА_2 розроблено технічну документацію щодо відновлення меж на належну йому земельну ділянку в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.01.2017, виданого на запит ОСОБА_2 , земельна ділянка, кадастровий номер 3523110100:02:000:0545, відноситься до земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площа земельної ділянки 50,0000 га, форма власності - приватна. Згідно довідки Маловисківської міської ради Кіровоградської області від 19.02.2019 року, в обробітку ФГ "Мрія ММ", яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 на умовах приватної власності для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 69,8 га, у тому числі: 50,0 га (кадастровий номер 3523110100:02:000:0545) рілля, 6,395 га (кадастровий номер 3523110100:02:000:0546) рілля, 12,805 га під багаторічними насадженнями, 0,6 га під господарчим двором на землях бувшого КСП "Родина". Проте, земельну ділянку, площею 50,0000 га та земельну ділянку, площею 6,395 га, які входять до загальної земельної ділянки, з невідомих підстав передано до комунальної власності. Йому стало відомо, що існує Наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", відповідно до якого передано Маловисківській міській раді (ОТГ) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2688,3789 га. Так, ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області передав, а Маловисківська міська рада (ОТГ) прийняла у комунальну власність земельні ділянки кадастрові номера: 3523110100:02:000:0545, 3523110100:02:000:0546, які належали його батьку на праві приватної власності і не відносяться до земель державної та комунальної власності. Спірні земельні ділянки є майном, які належали спадкодавцю - ОСОБА_2 з 1992 року. На дані земельні ділянки виготовлена технічна документація, ділянки використовувалися для ведення фермерського господарства, жодних порушень законодавства при користуванні земельними ділянками не встановлено. Державний акт на право постійного користування і передачі у приватну власність не оскаржений і не скасований. Тому, дії ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є протиправними, оскільки пов`язані з позбавленням його можливості набути право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, представник його надіслав заяву про розгляд справи у їх відстутність, позов підтримали.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов та заяву про розгляд справи у їх відсутність не подав.

Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Рішенням одинадцятої сесії Маловисківської районної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 28.07.1992 року за № 72 вирішено затвердити ОСОБА_2 , як голові фермерського господарства, проект відведення земель фермерському (селянському) господарству.

З Державного акту на право користування землею серії Б 010491, виданого Маловисківською районною радою народних депутатів у 1992 році, вбачається, що за землекористувачем ОСОБА_2 закріплено в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 69,8 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області. Земля надана в приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства.

В 2017 році ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства, площею 69,2000 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

З Договору про поділ спадщини від 13.12.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Сосновським А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1207, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями за законом в рівних частках майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали договір, зокрема, про те, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, надані для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташовані на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, площею 50,0000 га, земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, площею 6,395 га, земельна ділянка площею 12,805 га під багаторічними насадженнями та земельна ділянка площею 0,6 га під господарчим двором, а також частина капіталу ФГ "Мрія ММ" в розмірі 50% перейде на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом у власність сину спадкодавця - гр. ОСОБА_1 .

19.12.2019 року ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Сосновським А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 44/2019, у відповідності до якого він отримав у спадок частину статутного капіталу Фермерського господарства "Мрія ММ", розташованого в м.Мала Виска Кіровоградської області, по вул.Ленінградська, 33, що складає 50%, яка належала спадкодавцю на підставі Статуту ФГ "Мрія ММ".

16.12.2019 року за № 240/02-31 приватний нотаріус Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Сосновський А.В. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, надані для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташовані на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, площею 50,0000 га, земельна ділянка, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, площею 6,395 га, земельна ділянка площею 12,805 га під багаторічними насадженнями та земельна ділянка площею 0,6 га під господарчим двором; земельна ділянка площею 4,20 га, що розташована на території Злинської сільської ради Кіровоградської області, що залишилися після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що Державний акт на право користування землею має суперечності, а саме: Державний акт на право користування землею Б № 010491 передбачає надання земельної ділянки у приватну власність.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.01.2017 року, виданого на запит ОСОБА_2 , вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 3523110100:02:000:0545, відноситься до земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площа земельної ділянки 50,0000 га, форма власності - приватна.

Державну реєстрацію даної земельної ділянки проведено 18.10.2013 року відділом Держземагенства у Маловисківському районі на підставі технічної документації.

26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ про передачу Маловисківській міській раді (ОТГ) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2688, 3789 га, які розташовані на території Кіровоградської області, Маловисківського району, Маловисківської міської ради, Первомайської сільської ради, Олександрівської сільської ради, Паліївської сільської ради (які увійшли до складу Маловисківської міської ради (ОТГ)).

При цьому, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 29.03.2019 року, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3523110100:02:000:0545та земельнаділянка з кадастровим номером: 3523110100:02:000:0546, сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 50,000 га та площею 6,395 га зареєстровані відділом Держземагенства у Маловисківському районі 18.10.2013 року на підставі технічної документації, перебувають у комунальній власності Маловисківської міської ради.

З акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 року вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності, а Маловисківська міська рада Кіровоградської області приймає у комунальну власність Маловисківської міської ради (ОТГ) земельні ділянки згідно з додатком.

Згідно додатку, Маловисківська міська рада (ОТГ) прийняла у комунальну власність і спірні земельні ділянки кадастрові номера: 3523110100:02:000:0545, 3523110100:02:000:0546, які належали ОСОБА_2 , що встановлено з додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок.

Згідно довідки Маловисківської міської ради Кіровоградської області від 19.02.2019 року, в обробітку ФГ "Мрія ММ" (голова Мошак О.В.), яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 на умовах приватної власності для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 69,8 га, у тому числі: 50,0 га (кадастровий номер 3523110100:02:000:0545) рілля, 6,395 га (кадастровий номер 3523110100:02:000:0546) рілля, 12,805 га під багаторічними насадженнями, 0,6 га під господарчим двором на землях бувшого КСП "Родина" Маловисківської міської ради.

Згідно зі ст.51 ЗК України (у редакції станом на 13.03.1992 року), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ст.7 ЗК України (у редакції станом на 13.03.1992 року), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно ст.22, 23 ЗК України (у редакції станом на 13.03.1992 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Таким документом є державний акт, який видається та реєструється сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно ст.2, ч.2 ст.4, ч.1 ст.6, ч.2 ст.9 до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (що втратив чинність 29.07.2003 року), Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, втому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

При створенні одним із членів сім`ї селянського (фермерського) господарства інші члени сім`ї та родичі самостійно приймають рішення про участь в його діяльності.

Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства.

На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Голова селянського (фермерського) господарства може доручати виконувати свої обов`язки і використовувати права голови одному з членів господарства.

Селянське (фермерське) господарство має своє найменування, печатку і штамп.

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди.

Передача земельних ділянок у приватну власність і надання їх в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку.

Безплатно земельні ділянки передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому статтею 6 Земельного кодексу України ( 561-12 ).

Передача громадянам безплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться один раз, про що Радою народних депутатів, яка передала земельну ділянку, робиться відмітка в паспорті або документі, який його замінює.

За плату передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.

У постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності. У тимчасове користування земельні ділянки надаються, зокрема, із земель запасу, а також можуть надаватися із земель лісового і водного фондів.

Власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати належну їм земельну ділянку, крім переходу її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. У разі наявності поважних причин суд за заявою власника може скоротити зазначений термін.

Еродовані та дефляційно небезпечні землі можуть надаватися селянським (фермерським) господарствам без зміни їх цільового призначення та за умови дотримання вимог грунтозахисного землеробства.

Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, у місцевостях з трудонедостатніми населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів України, - 100 гектарів ріллі.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське)господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи не використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка, в силу свого правового режиму, є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Тобто, земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася громадянину України не як фізичній особі, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного ним фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 року у справі № 922/989/18 дійшла висновку, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Також слід зауважити, що право постійного користування земельною ділянкою це безстрокове право особи володіти і користуватися земельною ділянкою державної (комунальної) власності, яка раніше була передана цій особі для цілей створення (ведення) фермерського господарства.

У постійного користувача земельної ділянки відсутня правомочність з розпорядження земельною ділянкою (право продавати, дарувати, передавати в спадок та ін.).

Тобто, така земля не переходить до особи на праві приватної власності, а перебуває на праві постійного користування і перебуває у державній або комунальній власності.

Отже, ОСОБА_2 в 1992 році отримав у безоплатне і безстрокове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 69,8 га, саме для створення фермерського господарства, як голова СФГ, для виробництва сільськогосподарської продукції та ведення фермерського госодарства, а не на праві приватної власності для задоволення особистих потреб.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01 лютого 2018 року забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 ЗК України.

У відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст.117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

У той же час, передана з державної у комунальну власність спірна земельна ділянка не входить до переліку земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, визначеного ч.2 ст.117 ЗК України.

Крім того, чинним законодавством не передбачено заборон на передачу з державної у комунальну власність земельних ділянок, якими користуються треті особи на праві постійного користування.

А сама передача земельної ділянки з державної до комунальної власності не входить до виключного переліку підстав припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, суд не вбачає дії відповідача незаконними та протиправники, тому відсутні підстави для скасування прийнятого відповідачем наказу, а відтак, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст. ст. 258, 265, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Маловисківська міська рада Кіровоградської області про визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при виданні Наказу від 26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ про передачу Маловисківській міській раді у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2688,3789 га в частині передачі земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545 та земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, незаконними та протиправними та скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.09.2018 року № 11-6310/14-18-СГ про передачу Маловисківській міській раді у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частині передачі земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0545, площею 50,0000 га, та земельної ділянки, кадастровий номер: 3523110100:02:000:0546, площею 6,395 га, які належали ОСОБА_2 на праві приватної власності та про виключення зазначених земельних ділянок з Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність, який датований 27.09.2018 року, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір за двома позовними вимогами в сумі 1681 грн. 60 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ: 39767636, місцезнаходження: м.Кропивницький Кіровоградської області, вул.Академіка Корольова, 26.

Маловисківська міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ: 04055373, місцезнаходження: м.Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, вул.Спортивна, 6.

Суддя Т.В. Кавун