Рішення

від 21.02.2022 по справі 730/4/22

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/4/22

Провадження № 2/730/49/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Магомедової О.В., Чорнухи Н.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Червонюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_2 до Борзнянської міської ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом Борзнянської міської ради Чернігівської області, в якому просить стягнути з відповідача на її користь 133450 грн моральної шкоди, завданої їй протиправними діями і бездіяльністю Борзнянської міської ради, які встановлені судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №825/29/18 щодо протиправної відмови у винесенні на розгляд сесії Борзнянської міської ради її заяви від 12.10.2017р. про передачу у власність земельної ділянки, на якій розміщено майно для ведення особистого селянського господарства. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником нежитлових приміщень загальною площею 1115,6кв.м, розташованих по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,3569га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що перебуває в комунальній власності Борзнянської міської ради. На виконання постанови Верховного Суду від 17.06.2021р. рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2021р. у справі №825/29/18 визнано протиправними дії Борзнянської міської ради щодо відмови у винесенні на розгляд сесії її заяви від 12.10.2017р. про передачу у власність земельної ділянки, на якій розміщено майно для ведення особистого селянського господарства, тобто, встановлено наявність факту вини відповідача. З жовтня 2017 року вона тривалий час страждає через невизначеність ситуації з результатом розгляду даної справи та її наслідків, витратила багато часу на складання процесуальних документів та численні судові засідання, в зв`язку з чим у неї погіршився стан здоров`я (зір), понесла витрати на лікування в сумі 13800 грн, зазнала душевних страждань та нервових переживань, зміну звичного ритму життєдіяльності, порушення нормальних стосунків з оточуючими людьми, приниження честі, гідності, престижу та ділової репутації. Однак, незважаючи на всі судові рішення вони виявилися недієвими, оскільки відповідач до цього часу продовжує приймати завідомо невмотивовані протиправні рішення в частині передачі їй у приватну власність спірної земельної ділянки. Такі незаконні дії Борзнянської міської ради при здійсненні своїх повноважень спричинили їй моральну шкоду, розмір якої обраховує в 133450 грн.

Позивачка надала відповідь на відзив, представник позивачки в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Стверджує, що подані ОСОБА_2 до Борзнянської міської ради попередні позови про відшкодування моральної шкоди не є тотожними з даним за підставами, в зв`язку з чим доводи відзиву відповідача є хибними. Зазначає, що й на даний час відповідач продовжує ігнорувати законне право позивачки на безоплатне отримання у власність земельної ділянки

Відповідач у встановлений строк подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю, а саме: судами вже приймалися рішення за аналогічними позовами ОСОБА_2 по справах №730/329/21, №825/29/18; позивачкою не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди спірним рішенням відповідача, існування причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та негативними наслідками, пред`явленого до стягнення розміру моральної шкоди. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі й просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень загальною площею 1115,6кв.м, розташованих в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,3569га, кадастровий номер 7420810100:01:001:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що перебуває в комунальній власності Борзнянської міської ради. ОСОБА_2 має намір отримати дану земельну ділянку безоплатно у власність, але Борзнянська міська рада їй у цьому постійно відмовляє, в зв`язку з чим позивачка неодноразово зверталася за захистом своїх прав до суду.

Так, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року в справі №825/29/18 позов ОСОБА_2 до Борзнаняської міської ради Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково: визнано протиправними дії Борзнянської міської ради Чернігівської області щодо відмови у винесенні на розгляд сесії Борзнянської міської ради заяви ОСОБА_2 від 12.10.2017р. про передачу у власність земельної ділянки, на якій розміщено її майно, для ведення особистого селянського господарства; зобов`язано Борзнянську міську раду винести заяву ОСОБА_2 від 12.10.2017р. про передачу у власність земельної ділянки, на якій розміщено її майно, для ведення особистого селянського господарства (загальною площею 0,3569га) за адресою АДРЕСА_1 ; в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн відмовлено.

Дане судове рішення учасниками справи не оскаржувалось і є чинним.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Приписами ст.1173, 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи цієї особи.

Даючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд приймає до уваги те, що протиправність дій Борзнянської міської ради щодо відмови у винесенні на розгляд сесії заяви ОСОБА_2 від 12.10.2017р. про передачу у власність земельної ділянки, на якій розміщено її майно, для ведення особистого селянського господарства встановлена та підтверджується вищезазначеним судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, на яке посилається позивачка та її представник в обґрунтування вимог заявленого позову.

Суд звертає увагу відповідача, що в даному випадку в силу положень статей 1173,1174ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача.

Не заслуговують на увагу й доводи представника відповідача про недоведеність позивачкою факту заподіяння їй моральної шкоди діями Борзнянської міської ради та існування причинно-наслідкового зв`язку між цим діями відповідача та негативними наслідками для позивачки.

Згідно зч.1,4ст.10ЦПК Українипри розглядісправ судкерується принципомверховенства права й застосовує Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом положень ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України.

Зокрема, стаття 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п.64, заява №40450/04 від 15.10.2009р.) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Відповідно дост.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір. При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 10.04.2019р. в справі №464/3789/17, яка з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Як встановлено в судовому засіданні протиправність дій відповідача, з якими позивачка пов`язує заподіяння їй моральної шкоди, встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, й дана обставина з огляду на приписи ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Обставини, на які посилається ОСОБА_2 та її представник в обґрунтування заявлених вимог - протиправність дій Борзнянської міської ради щодо позивачки, спричинили їй душевні страждання, нервові переживання, стрес та відчуття невизначеності, змусили змінити звичний ритм життєдіяльності, звертатися до судових установ різних інстанцій за захистом свого невизнаного права, вказують на заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем позивачці, з огляду на положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., суд враховує вищенаведені характер і спосіб її заподіяння, тривалість перетерплювання, вік та стан здоров`я позивачки, зважує на засади розумності, виваженості, справедливості, співмірності, в зв`язку з чим вважає, що сума в 10000 грн буде адекватною сатисфакцією для ОСОБА_2 за понесену нею моральну шкоду.

Покладення ж позивачкою в обгрунтування розміру морального відшкодування витрат на лікування в розмірі 13800 грн суд вважає безпідставним, оскільки це відноситься до категорії матеріальної шкоди, вимог щодо стягнення якої ОСОБА_2 не заявляла. Натомість, з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений ч.1 ст.13 ЦПК України, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог, як то просить ОСОБА_2 в п.3 прохальної частини свого позову (така можливість передбачена в адміністративному судочинстві ч.2 ст.9 КАС України).

Доводи представника відповідача щодо ухвалення судами рішень за аналогічними позовами ОСОБА_2 по справах №730/329/21, №825/29/18 були перевірені шляхом дослідження в судовому засіданні відповідних матеріалів справ й підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Тлумачення пунктів 4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що:

-предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення і яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів; ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

-підстави позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу; при цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин; не належать до юридичних фактів матеріально-правового характеру обставини, що є доказами у справі, оскільки з ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків, вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставою позову;

У п.4.14 постанови від 09.07.2020р. у справі №922/404/19 Верховний Суд зробив висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Як вбачається з матеріалів цивільної справи Борзнянського районного суду Чернігівської області №730/329/21 та адміністративної справи Чернігівського окружного адміністративного суду №825/29/18, рішення в них ухвалювалися між тими ж самими сторонами (позивач - ОСОБА_2 , відповідач - Борзнянська міська рада) й з приводу того ж самого предмета спору стягнення моральної шкоди, тоді як підстави порівнювальних позовів не є тотожними.

Зокрема, в справі №730/329/21 свої позовні вимоги про стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 обгрунтовувала встановленою рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року в справі №620/2463/20 протиправністю рішення Борзнянської міської ради від 14 травня 2020 року за №11-8/7.

В справі №825/29/18 в обгрунтування своїх позовних вимог про стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 посилалась на протиправні дії та бездіяльність Борзнянської міської ради, що полягали в тривалому (з 2013 року) порушенні її земельного права щодо нерозгляду на сесії її заяв та неприйняття рішення.

Натомість, у даній справі ОСОБА_2 пов`язує заподіяння їй моральної шкоди внаслідок протиправної відмови відповідача у винесенні на розгляд сесії Борзнянської міської ради її заяви про передачу у власність земельної ділянки від 12.10.2017р., що встановлено судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №825/29/18.

Отже, вищенаведене свідчить про відсутність правових підстав, визначених у п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, для закриття провадження у даній справі.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню й на її користь з Борзнянської міської ради слід стягнути 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за розгляд даної категорії справ не справляється.

На підставі викладеного, керуючись ст.56 Конституції України, ст.23, 1173, 1174 ЦК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Борзнянської міської ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Борзнянської міської ради Чернігівської області (16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. П.Куліша, 107, код ЄДРПОУ-04061725) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до Борзнянської міської ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2022 року.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець