Рішення

від 20.02.2022 по справі 300/3655/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. справа № 300/3655/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» про стягнення податкового боргу в сумі 19690,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 19690,61 грн., який виник внаслідок несплати ним податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена відповідачу та вручена 26.07.2021 за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №76501 0185532 5.

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6статті 162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимогстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» зареєстроване як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в управлінні ДПС в Івано-Франківській області, як платник податків.

Податковий борг відповідача складає 19690,61 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) згідно:

-податкового повідомлення - рішення форми «ПС» від 05.06.2018 № 0132311260 на суму 170,00 грн, що сформовано на підставі акта перевірки № 19367/04-36-12- 06/39099089 від 18.04.2018;

-податкового повідомлення - рішення форми «Н» від 13.11.2018 № 0005805041 на суму 805,48 грн, що сформовано на підставі акта перевірки № 62433/04-36-12- 06/39099089 від 25.10.2018;

-податкового повідомлення - рішення форми «Ш» від 25.02.2019 № 0022005512 на суму 9 139,80 грн, що сформовано на підставі акта перевірки № 1111/09-19-55- 12/39099089 від 25.02.2019;

-податкового повідомлення - рішення форми «Ш» від 01.10.2019 № 0101285512 на суму 3 931,60 грн, що сформовано на підставі акта перевірки № 403/09-19-55- 04/39099089 від 01.10.2019;

5 643,73 грн пені, нарахованої на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України, що підтверджується ІКП платника.

Позивачем на виконання вимог пункту59.1. статті 59 Податкового кодексу Українинадіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №5705-17/66 від 22.01.2018, направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст», що підтверджується рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №49038 1228437 6 та була повернута у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Пунктом 42.5 статті 42 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, зокрема визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15, статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (Підпункт 75.1.3. пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки № 19367/04-36-12- 06/39099089 від 18.04.2018 сформовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 05.06.2018 №0132311260 на суму 170,00 грн; на підставі акта перевірки № 62433/04-36-12-06/39099089 від 25.10.2018 сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 13.11.2018 №0005805041 на суму 805,48 грн; на підставі акта перевірки № 1111/09-19-55-12/39099089 від 25.02.2019 сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.02.2019 №0022005512 на суму 9 139,80 грн; на підставі акта перевірки №403/09-19-55-04/39099089 від 01.10.2019 сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 01.10.2019 № 0101285512 на суму 3 931,60 грн. Пеня 5 643,73 грн, нарахована на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України, що підтверджується ІКП платника.

Вказані акти перевірки та податкові повідомлення-рішення з розрахунком пені направлялись відповідачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів є узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області належним чином надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" за №5705-17/66 від 22.01.2018. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання податку на додану вартість у загальному розмірі 19690,61 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою форми, довідкою про суму податкового боргу від 14.07.2021, а також зворотнім боком облікових карток платника податків.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг у загальній сумі 19690,61 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 19690,61 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про стягнення 19690,61 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» (код ЄДРПОУ 39099089, вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76000) в дохід бюджету податковий борг в сумі 19690 (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. 61 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортлогіст» та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.