Рішення

від 22.02.2022 по справі 300/7971/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. справа № 300/7971/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" про стягнення податкового боргу в загальній сумі 270 829,95 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, орган стягнення, ДПС в області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (надалі по тексту також - відповідач, платник податків, ТОВ "Аліна і К ЛТД", товариство) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 270 829,95 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі узгодженого податкового зобов`язання:

- з податку на прибуток підприємств, в тому числі штрафні санкцій та пеня в загальній сумі 1 015,86 гривень;

- з орендної плати з юридичних осіб, в тому числі штрафні санкцій та пеня в загальній сумі 269 814,09 гривень.

Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 270 829,95 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.12.2021 (а.с.50), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 28.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.140).

22.12.2021 позивачем подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог із додатками, зокрема, орган стягнення уточнив обґрунтування заявлених позовних вимог (а.с.109-139). Орган стягнення надав докази направлення такої заяви відповідачу, представивши копію квитанції від 22.12.2021 про оплату послуг поштового зв`язку із відправлення рекомендованого листа №7601870471164 (а.с.113).

Судом 28.12.2021 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням із врученням відправлення (76501 0206223 0) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за адресою, вказаною органом стягнення у позовній заяві, і яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.147): вул. В. Чорновола, 26, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200.

Поштове відправлення повернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча адреси реквізити отримувача чітко відповідають даним із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.143-146).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" скористалось правом на подання відзиву на позовну заяв від 10.02.2022, який надійшов на адресу суду 16.02.2022 (а.с.148-157). Представник відповідача повідомив, що з дати звернення позивача про стягнення заборгованості товариством частково сплачено податковий борг, на підтвердження вказаного надав відповідні платіжні доручення. Окрім цього, у відзиві представник відповідача заявив клопотання, на підставі статті 378 КАС України, в якому просив суд після ухвалення рішення у справі прийняти рішення про розстрочення його виконання строком на 11 місяців, що дасть можливість виконати рішення суду належним чином.

В частині заявленого клопотання, суд вказує, що порядок та підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановленні у статті 378 КАС України. В цьому випадку, використання інституту розстрочення застосовується на стадії виконання судового рішення, ухваленого у встановленому процесуальним законом порядку. На день подання такого клопотання судом ще не постановлено остаточного судового рішення у справі, а відтак подання досліджуваного клопотання є передчасним.

22.02.2022 позивачем подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог, зокрема, орган стягнення просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД", у зв`язку із частковою сплатою 11 569,53 гривень, зарахованих в рахунок податкових зобов`язань із орендної плати з юридичних осіб, податковий борг станом на 16.02.2022 в загальному розмірі становить 259 260,42 гривень (а.с.158-170).

Контролюючий орган надав докази направлення такої заяви відповідачу, представивши копію квитанції від 18.02.2022 про оплату послуг поштового зв`язку із відправлення рекомендованого листа 76018 70836693 (а.с.171).

В силу вимог статті 47 КАС України судом прийнято коментовані заяви про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" 15.12.1993 зареєстроване як юридична особа, свідченням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.147), та взяте на облік і на даний час перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також Кодекс, ПК України).

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належить податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, пункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на прибуток підприємств та орендної плати за земельну ділянку.

З приводу основних податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно з податку на прибуток підприємств та орендної плати з юридичних осіб, в тому числі донарахованих основних зобов`язань, суд зазначає наступне.

Визначаючи правове регулювання податку на прибуток підприємств суд керується положеннями пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, відповідно до вимог яких базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" 18.02.2020 і 13.02.2021 складено і подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, якою розраховано розмір вказаних зобов`язань в сумі 256,00 гривень та за 2020 рік, в якій визначено суму зобов`язань із такого виду податку в сумі 469,00 гривень (а.с.44, 45).

В частині наявності у товариства основної заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб, яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов`язання згідно декларацій, суд зазначає наступне.

Так, положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що товариство сформувало і подало позивачу:

- 18.02.2019 податкову декларацію з орендної плати за землю за 2019 рік, в якій відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з березня по грудень 2019 року на суму 83 393,47 гривень (щомісячний платіж 8 339,33 гривень, грудень 8 339,32 гривень) (а.с.9, 110);

- 20.02.2020 податкову декларацію з орендної плати за землю за 2020 рік в якій відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за весь 2020 рік на загальну річну суму 56 991,27 гривень (а.с.10);

- 01.03.2021 податкову декларацію з орендної плати за землю за 2021 рік в якій відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по вересень 2021 року на суму 42 743,43 гривень (щомісячний платіж 4 749,27 гривень) (а.с.11).

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

Крім того, встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області:

- на підставі акта №260/09-19-52-04/20540744 від 20.03.2020 (а.с.16-18), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0029525204 від 05.05.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі на 3 590,08 гривень (а.с.19);

- на підставі акта №1615/09-19-18-09/20540744 від 29.03.2021 (а.с.31-33), прийнято податкове повідомлення-рішення за №00/2172/1809 від 16.04.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 3 590,01 гривень (а.с.34-34).

Коментовані податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку рекомендованими повідомленнями про вручення відправлення 78206 0086607 1 і 78206 0091572 2 направлялися відповідачу (на податкову адресу платника податків), перше з яких 19.05.2021 вручене відповідачу, а друге повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.20, зворотній бік а.с.35).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначених податковими повідомленням-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 7 180,09 гривень, є узгодженими.

Відтак, сума основних зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб на день звернення до суду (за показниками обліку станом на 01.11.2021) становила в загальному розмірі 190 308,26 гривень.

Разом з тим, зважаючи на часткове погашення товариством заборгованості, за первинним предметом позовних вимог (а.с.148-155), та враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, сума заборгованості станом на 16.02.2022 становить 181 286,58 гривень. Вказана обставина засвічується довідкою контролюючого органу від 16.02.2022 (а.с.158-159, 160).

Досліджуючи питання щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" заборгованості із штрафних санкцій по платежу податок на прибуток підприємств та з орендної плати за землю з юридичних осіб, яка виникла у зв`язку з несплатою товариством грошових зобов`язань, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області:

- на підставі акта камеральної перевірки №419/09-19-52-04/20540744 від 04.06.2020 (а.с.46), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0189055204 від 05.06.2020, яким зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на прибуток підприємств в загальному розмірі 52,00 гривень (а.с.47);

- на підставі акта камеральної перевірки №1215/09-19-52-12/20540744 від 03.06.2019 (а.с.12), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0030125212 від 21.06.2019, яким застосовано штраф за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 8 407,08 гривень (а.с.14-15);

- на підставі акта камеральної перевірки №278/09-19-52-04/20540744 від 27.04.2020 (а.с.21-22), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0134525204 від 26.05.2020, яким зобов`язано сплатити штраф за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 7 275,81 гривень (а.с.23-25);

- на підставі акта камеральної перевірки №822/09-19-04-12/20540744 від 12.11.2020 (а.с.26-27), прийнято податкове повідомлення-рішення за №0075310412 від 21.12.2020, яким зобов`язано сплатити штраф за платежем з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 5 971,53 гривень (а.с.29).

Вказані податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку рекомендованими повідомленнями про вручення відправлення 78203 2108586 8, 78206 0087188 1, 78203 2222998 7, 78203 2235599 направлялися відповідачу (на податкову адресу платника податків), перше з яких отримано товариством, а решта три повернулося до органу стягнення із незалежних від позивача причин (зворотні бік а.с.14, 25, а.с.28, 30).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначених податковими повідомленням-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 52,00 гривень, а також штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб в сумі 21 654,42 гривень, є узгодженим та являється податковим боргом відповідача.

З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Наявний у матеріалах справи витяг з (інтегральної) облікової картки платника податків відповідача свідчить про те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" обліковується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 238,86 гривень та з орендної плати юридичних осіб в сумі 57 851,41 гривень, враховуючи часткову сплату боргу сума заборгованості (станом на 16.02.2022) складає 55 303,56 гривень (а.с.114, 125-130, 160).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

З`ясовані у справі обставини свідчать, що податкову вимогу форми "Ф" за №34 від 25.01.2011, отримана наручно представником відповідача, свідченням чого є підпис уповноваженої особи (а.с.8).

Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.

У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 01.11.2021, актами перевірок, податковими повідомлення-рішеннями від 05.06.2020, від 05.05.2020, від 05.10.2018, від 21.06.2019, від 26.058.2020, від 21.12.2020, податковою вимогою форми "Ю" за №34 від 25.01.2011, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.8, 9-108, 114-139, 160, 161-170).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 259 260,42 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 259 260,42 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" податкового боргу в загальній сумі 259 260,42 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 20540744) в дохід:

- державного бюджету податковий борг зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1015,86 гривень (одна тисяча п`ятнадцять гривень вісімдесят шість копійок) з урахуванням штрафних санкцій та пені;

- в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 258244,56 гривень (двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні п`ятдесят шість копійок) з урахуванням штрафних санкцій та пені.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 20540744), податкова адреса: вул. В. Чорновола, 26, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.