ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
. 23 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17574/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі Чеснокової А.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Сенчанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сенчанської сільської ради, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо вирішення заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322682800:00:007:0609 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області;
зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 12 серпня 2021 року та затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322682800:00:007:0609 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а також передати земельну ділянку у власність позивача.
Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Сенчанської сільської ради із клопотанням від 12 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322682800:00:007:0609 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області. За результатами розгляду такого клопотання відповідачем всупереч положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на засіданні сесії рішення не прийнято.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10 січня 2022 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що питання, порушене позивачем у заяві від 12 серпня 2021 року виносилось на розгляд пленарного засідання ради, однак на пленарному засіданні сесії Сенчанської сільської ради рішення не було прийнято, оскільки відповідний проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. Відповідач заперечує твердження позивача про бездіяльність сільської ради щодо розгляду заяви позивача від 12 серпня 2021 року з огляду на те, що Сенчанська сільська рада як колегіальний орган у межах виключних повноважень та з урахуванням вимог чинного земельного законодавства розглянула заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, чим виконала покладений на неї законодавством обов`язок.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
13 серпня 2021 року позивач звернувся до Сенчанської сільської ради із заявою від 12 серпня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322682800:00:007:0609 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області. До вказаної заяви позивач приєднав проект землеустрою, витяг із державного земельного кадастру.
Порушене позивачем питання розглядалось на засідання дванадцятої сесії Сенчанської сільської ради восьмого скликання від 29 вересня 2021 року. За результатами розгляду зазначеного питання рішення не прийнято (голосували: "за" - 0, "проти" - 0, "утримались" - 17).
Позивач не погодився з бездіяльністю Сенчанської сільської ради, що полягає у невирішенні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частинами шостою - десятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Частиною першою статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
За приписами частин першої та другої статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або відмову у наданні оформлюється рішенням ради.
Отже, неприйняття уповноваженим органом відповідного рішення за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою свідчитиме про допущення таким органом бездіяльності щодо неприйняття жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, передбаченого статтею 118 ЗК України.
Суд враховує, що рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, про відмову у затвердженні проекту землеустрою є змістом відповідного індивідуального правового акту.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322682800:00:007:0609 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області та передачу її у власність. До вказаної заяви приєднано витяг із Державного земельного кадастру, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію довіреності.
Відповідно до Витягу з протоколу ІІІ пленарного засідання 12 сесії Сенчанської сільської ради восьмого скликання від 29 вересня 2021 року на засіданні сесії заслухали питання № 132 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність громадянину ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не прийнято (голосували: "за" - 0, "проти" - 0, "утримались" - 17).
Таким чином, заява позивача від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) відповідачем по суті не розглянута.
На переконання суду протокол ІІІ пленарного засідання 12 сесії Сенчанської сільської ради восьмого скликання від 29 вересня 2021 року (витяг) за змістом та формою не може вважатися відмовою або залишенням заяви без розгляду в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.
Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, незважаючи на винесення заяви позивача на розгляд сесії, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відтак, у дослідженому судом випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяви позивача від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.
Оскільки заява позивача від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність відповідачем по суті не розглянута та відповідне рішення за результатами її розгляду не прийнято, суд не вправі виходити за межі перевірки законності рішень, дій чи бездіяльності відповідача та самостійно встановлювати чи відповідає подана позивачем заява всім вимогам законодавства та чи підлягає поданий позивачем проект землеустрою затвердженню, а також чи підлягає переданню у власність ініціатора звернення відповідна земельна ділянка.
З огляду на те, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача в від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України, а також зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, прийнявши за результатами її розгляду по суті рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення.
За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Сенчанської сільської ради (вул. Героїв України 8, с. Сенча, Миргородський район, Полтавська область, 37254, ЄДРПОУ 21048689) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сенчанської сільської ради щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.
Зобов`язати Сенчанську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2021 року (вх. № К-775 від 13 серпня 2021 року) про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, прийнявши за результатами її розгляду по суті рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сенчанської сільської ради на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 28.02.2022 |
Номер документу | 103555406 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні