Рішення

від 23.02.2022 по справі 517/25/22

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/25/22

Провадження № 2/517/62/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, у якому просить визнати за позивачем, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті позивача баби ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку кадастровий номер 5125284200:01:001:0016, що розташована на території Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, площею 3,27 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перехрестове Захарівського району Одеської області померла баба позивача ОСОБА_4 .

Після своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт згідно якого майно, що належало їй у вигляді земельної ділянки площею 3,27 га на території Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, кадастровий номер 5125284200:01:001:0016 заповіла позивачу.

Для оформлення своїх спадкових прав, позивач звернулась до нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори, однак нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За таких обставин, позивач позбавлена можливості оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права на земельну ділянку.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити повністю (а.с. 40).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких позов визнають і не заперечують проти його задоволення.

Представник відповідача Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області у підготовче судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перехрестове Захарівського району Одеської області померла баба позивача - ОСОБА_4 , про що 15.10.2020 року складено відповідний актовий запис за № 211, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Захарівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 10).

На момент смерті ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 одна, що підтверджується довідкою № 732 від 16.06.2021 року виданою старостою Перехрестівського старостинського округу Затишанської селищної ради.

Родинні відносини між позивачем та спадкодавцем підтверджуються:

-свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданим 01.10.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 54 від 01 жовтня 2011 року, де ОСОБА_1 , до укладення шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 11);

-свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданим 06.05.1990 року, актовий запис № 959 від 05 травня 1990 року, де мати ОСОБА_5 є ОСОБА_6 (а.с. 12).

-свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 виданого 03.02.1968 року, актовий запис № 172 від 03 лютого 1968, мати позивача - ОСОБА_7 є дочкою ОСОБА_8 (а.с. 13).

- свідоцтвом про розлучення серія НОМЕР_5 виданого 28.10.1970 року, актовий запис про розлучення № 483 від 28 жовтня 1970 року, ОСОБА_8 отримала прізвище « ОСОБА_9 » (а.с. 15).

Після чого ОСОБА_10 уклавши шлюб 01 жовтня 1976 року актовий запис № 64, що посвідчується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 виданого 01.10.1976 року, отримала нове прізвище « ОСОБА_11 » (а.с. 14).

Після своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт згідно якого майно, що належало їй у вигляді земельної ділянки площею 3,27 га на території Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, кадастровий номер 5125284200:01:001:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 355076 виданого 01.11.2005 року Фрунзівською районною державною адміністрацією заповідалось позивачу - її онуці. Даний заповіт був посвідчений ОСОБА_12 , секретарем виконкому Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області 20.01.2006 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2 (а.с. 16, 18-20).

Для оформлення своїх спадкових прав, позивач звернулась до нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори, однак нотаріусом було винесено постанову від 15.04.2021 року № 189/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вищевказаний заповіт не відповідав вимогам законодавства (а.с. 17).

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно до положень ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1223, 1270 ЦК).

Згідно ч.1ст.1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно дост.1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Стаття 1235 ЦК Українипередбачає, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п.10Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Норми ст. 4 ЦК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав. Визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно витребуваної судом в нотаріальній конторі належним чином завіреної копії спадкової справи № 206/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця (а.с. 49-215).

Відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Пункт 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачає, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Абзаци 2, 3 п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, передбачають, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Крім того, у відповідності до п. 5 ч. 1ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачка вступила в управління та володіння спадковим майном і є спадкоємцем за заповітом, право власності спадкодавця не припинено відповідно дост. 346 ЦК України, а тому згідно зіст. 16 ЦК Україниспособом захисту свого права є визнання права.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті позивача баби ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку кадастровий номер 5125284200:01:001:0016, що розташована на території Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, площею 3,27 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2022 року.

Суддя: