Рішення

від 23.02.2022 по справі 943/94/21

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/94/21

Провадження №2/943/111/2022

24 лютого 2022 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Гута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Львівської області, третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,5679 га, що розташовані на території Буської міської ради. Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна, не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки втрачений оригінал державного акту на землю, а видача дублікату такого спадкоємцям законодавством не передбачена. Просить визнати за нею право власності на означене спадкове майно, на яке виготовила документи з землеустрою.

Позивач, до початку судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи, за викликом суду, не з`явилися, були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомили. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відповідач відзив на позов, не подав.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим Буським райвідділом РАГС 03.04.2001 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис № 21.

Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з земельних ділянок № 1 площею 2,5173 га (кадастровий номер 4620610100:05:001:0044), № 2 площею 0,0506 га (кадастровий номер 4620610100:13:008:0175), загальною площею 2,5679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Буської міської ради (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 037172 від 28.02.2000 року, реєстровий № 222, виданий на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації від 14.02.2000 року № 72)

Судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишила. Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України. Позивач є донькою померлої, що підтверджується матеріалами справи, та спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Крім неї, спадкоємцем першої черги є її брат ОСОБА_3 . Останній на означене спадкове майно не претендує, про що подав письмову заяву від 24.01.2020.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті матері, вступила в управління та розпорядження спадковим майном, оскільки проживала разом з матір`ю на день її смерті, що підтверджується довідкою Буської міської ради № 679 від 08.07.2020.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає в с. Петричі Золочівського (Буського) району Львівської області право власності на земельні ділянки № 1 площею 2,5173 га (кадастровий номер 4620610100:05:001:0044), № 2 площею 0,0506 га (кадастровий номер 4620610100:13:008:0175), загальною площею 2,5679 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Буської міської ради, в порядку спадкування по закону, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Б. М. Журибіда