Рішення

від 23.02.2022 по справі 520/448/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 лютого 2022 р. справа № 520/448/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м.Харків, вул. Маршала Батицького, 23) в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) до Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Комунальний заклад "Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради" (61146, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 61, код ЄДРПОУ 24484215) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Комунальний заклад "Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради", в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Харківської міської ради, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради»;

- зобов`язати Харківську міську раду вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради», які зазначені у акті перевірки зазначеного об`єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту №37 від 29.06.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що керівник прокуратури, реалізуючі надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року встановлено відповідачу строк, не більше шістнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів. Вказана ухвала була направлена засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, зазначену в адміністративному позові, яка відповідає адресі відповідача зазначеної у інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та отримана уповноваженою особою відповідача 24.01.2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представники Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області та Комунального закладу "Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради" не скористались правом надання пояснень стосовно адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено стан додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки навчальними закладами, розташованими на території Московського району міста Харкова.

Встановлено, що на підставі наказу т.в.о. начальника Московського районного відділу у м.Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області від 18.09.2020 №103 проведено позапланову перевірку законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ряду суб`єктів, серед яких комунальний заклад «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради».

За результатами перевірки 24.09.2020 складено Акт №150 відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:

1.Керівником об`єкту не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд (порушення п. 1.10 глави І розділу III ППБУ);

2.Не встановлено протипожежні двері до приміщень електрощитової (порушення абзацу 2 п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

3.Грати на вікнах приміщень їдальні виконано не розкриваючимися або знімаючимися (порушення розділу III, глави 2. п. 2.16 ППБУ);

4.Відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток (порушення розділу III. глави 2. п. 2.30, 2.24, 2.25 ППБУ);

5. Приміщення не обладнані системою протипожежного захисту (порушення розділу V, глави 1, п. 1.2 ППБУ);

6.Приміщення не обладнані установкою централізованого оповіщення про пожежу (порушення розділу V, глави І, п. 1.2 ППБУ);

7.Сигнал установки автоматичної протипожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (порушення розділу V, глави 1, п. 1.4 ППБУ);

8.Працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів (порушення ст. 20 п. 2 Кодексу цивільного захисту' України).

З метою усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Московським районним відділом у м.Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області складено та вручено керівнику вказаного закладу освіти припис від 24.09.2020 №150.

В той же час встановлено, що на підставі наказу т.в.о. начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Московському району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Харківській області від 15.06.2021 №03, з метою перевірки виконання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) діяльності КЗ «ЗОШ №140».

За результатами перевірки 29.06.2021 складено акт №37. відповідно до якого будь-яких заходів, спрямованих на дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з боку посадових осіб КЗ «ЗОШ №140» не вжито, раніше виявлені порушення вимог законодавства з цих питань не усунено.

Враховуючи викладене, за результатами заходу контролю 29.06.2021 ВЗНС по Московському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України в Харківській області внесено припис №37 керівнику навчального закладу про усунення вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вказані позапланові перевірки проводились за участі директора КЗ «Харківська загальноосвітня школа I-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради» ОСОБА_1 .

Примірники Актів перевірок та приписів вручено ОСОБА_1 ..

Салтівською окружною прокуратурою м.Харкова листом №53-99-3181 вих-21 від 11.08.2021 повідомлено ГУ ДСНС України в Харківській області щодо виявлених порушень протипожежної безпеки в діяльності КЗ «Харківська ЗОШ №140» та наголошено на необхідність вжиття заходів в частині зобов`язання усунення посадовими одобами КЗ «Харківська ЗОШ №140» порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, окружною прокуратурою буде вирішено питання про пред`явлення відповідного.

Листом ГУ ДСНС України в Харківській області вих. №010/680/3286 від 27.08.2021 повідомлено прокурора про те, що у Головного управління відсутні повноваження для звернення до суду з метою визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений термін, керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказані в адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей та особливо дітей, отже, до таких комунальних підприємств, як школа мають пред`являтися найвищі вимоги в сфері техногенної та пожежної безпеки, водночас не може погодитися з доводами прокурора про наявність у нього повноважень на звернення до суду з адміністративним позовом такого змісту.

Приписами частини третьою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

За змістом частин третьої - п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Приписами частини першої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII (далі по тексту - Закон України №1697-VII) встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Окремими абзацами частини четвертої статті 23 установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

З урахуванням наведених нормативних положень можна зробити висновок, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а виключно у випадках, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Конституція України та ординарні закони не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У даній справі як позовні вимоги, так і підстави подання позову мотивовано відсутністю у державного органу ДСНС права на звернення до суду з позовом про спонукання відповідача усунути порушення вимог пожежної безпеки, що не відповідає дійсності.

Слід зазначити, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.01.2021 у справі №0440/6990/18.

У свою чергу відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.

При цьому на підставі пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі по тексту - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За результатами правового аналізу повноваження органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та установлено, що на підставі статей 67 та 68 КЦЗ України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 КЦЗ України, є установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органи ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

Предметом даного позову є визнання незаконною бездіяльність Харківської міської ради, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради; зобов`язати Харківську міську раду вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради, які зазначені у акті перевірки зазначеного об`єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту №37 від 29.06.2021.

Відповідно визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його в межах компетенції вжити заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, є фактично спонуканням відповідача усунути порушення протипожежної безпеки в діяльності підприємства, що зафіксовані в акті позапланової перевірки № 37 від 29.06.2021 складених ГУ ДСНС України у Харківській області.

Проте, законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 КЦЗ України, а не - шляхом покладення обов`язку вжити в межах компетенції заходи, направленні на усунення порушень протипожежної безпеки згідно винесеного припису.

Водночас, прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до третьої особи для усунення виявлених порушень.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не - прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 у справі №804/4728/18, від 30.07.2019 у справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 у справі №804/4458/18, від 27.04.2020 у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 у справі №580/17/20.

Згідно з частинами першою і третьою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмову у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повернення такої позовної заяви.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 у справі №№320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 24.09.2019 у справі №320/903/19.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 17.01.2022 року по справі №520/10821/21.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м.Харків, вул. Маршала Батицького, 23) в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) до Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Комунальний заклад "Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №140 Харківської міської ради" (61146, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 61, код ЄДРПОУ 24484215) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23.02.2022 року.

Суддя Біленський О.О.