Рішення

від 13.02.2022 по справі 640/17570/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Київ№ 640/17570/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Адвокат Уманець С.Г. звернувся до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" через підсистему "Електронний суд" з електронним позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1670787/38290822 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" №2 від 28.04.2020 датою її фактичного надходження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що із наданих позивачем документів неможливо встановити реальність господарських операцій, а саме, не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвойсів та актів приймання-передачі товару.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача-1, в якому зазначено, що як при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, так і при підготовці відзиву на позов, уповноваженими особами податкового органу не в повній мірі з`ясований правовий характер відносин, який склався між ТОВ "Метбуд Сервіс" та ТОВ "Скоч Плюc".

Крім того, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано клопотання про залучення до участі в справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Скоч Плюc", оскільки рішення у справі може вплинути на права та інтереси останнього, а саме в частині формування податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження є рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2020 № 1670787/38290822, яке як акт індивідуальної дії стосується інтересів позивача, підстави для залучення третьої особи відсутні.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін у зв`язку з його очевидною необґрунтованістю, оскільки жодних доводів на обґрунтування такого клопотання не наведено, а також на підставі пункту 1 частини шостої статті 262 КАС України.

Державною податковою службою України відзив на позов не подано.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" за наслідками господарської діяльності по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Скоч Плюc" було складено податкову накладну від 28.04.2020 №2 на загальну суму 69500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11583,33 грн.) та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 14.05.2020 реєстраційний №9106405593 податкову накладну від 28.04.2020 №2 прийнято контролюючим органом, але реєстрація зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної визначено те, що: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, у зазначеній квитанції контролюючий орган запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою розблокування податкової накладної позивач надіслав повідомлення №1906-1 від 19.06.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено у кількості 31 додаток.

За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 25.06.2020 №1670787/38290822 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.04.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою даного рішення зазначено, зокрема: "Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся зі скаргою від 06.07.2020 вих. №0607-01 до ДПС України до якої долучив копії: штатного розпису; податкової накладної; квитанції до податкової накладної; договору; договірної ціни; акту приймання-передачі; ОСВ 112 рах.; платіжного доручення; ліцензії; акту надання послуг; ОСВ 361 рах.; договору оренди офісу; акту надання послуг; рішення; повідомлення; квитанції до повідомлення.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 14.07.2020 №34105/38290822/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Суд встановив, що відповідно до отриманої позивачем квитанції від 14.05.2020 №9106405593, реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях від 14.05.2020 №9106405593 до спірної податкової накладної відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Також, суд зауважує, що вищезазначена квитанція не містить інформації (конкретного переліку) щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної від 28.04.2020 №2 призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкову накладну.

Крім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі по тексту - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.04.2020 №2, а підставою зазначеного рішення вказано неподання платником податку копій документів, зокрема, первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки - фактури /інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, оскаржуване рішення не містить підкреслень тих документів, які не надав позивач.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, на стадії надання пояснення по податковій накладній від 28.04.2020 №2, реєстрацію якої було зупинено, 19.06.2020 позивачем було надіслано ГУ ДПС у м. Києві повідомлення №1906-1 про надання додаткових документів на підтвердження здійснення господарських операцій у взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Скоч Плюс".

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій подано до суду копії: договору субпідряду від 12.06.2018 №009-18; додатку від 05.03.2020 №8 до договору від 12.06.2018 №009-18; акту приймання-передачі від 31.03.2020 №6; акту надання послуг від 31.05.2020 №1346; платіжного доручення від 17.04.2020 №1015; договору оренди офісних приміщень від 01.04.2019 №17; акту прийому-передачі приміщення б/н від 30.04.2019; оборотно-сальдової відомості по рахунку 361; оборотно-сальдової відомості по рахунку 112.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наведені первинні документи до уваги не взято, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Як уже вказувалось, в оскаржуваному рішенні зазначено, що платником податків не надано документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Під час розгляду справи ГУ ДПС у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надало чітких та переконливих пояснень, що подані позивачем первинні документи не є документами, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Зі змісту оскаржуваного рішення та відзиву не вбачається, що відповідачем подані платником податку документи розглядались з наданням їм правової оцінки щодо відповідності формальним критеріям (наявність усіх необхідних реквізитів) та відповідності/невідповідності змісту, характеру, обсягу відповідних господарських операцій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії, тому підлягає задоволенню вимога щодо протиправності та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 № 1670787/38290822.

Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами).

Згідно з пунктами 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на зазначені норми та висновок суду про протиправність рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.04.2020 №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію позивачем 14.05.2020.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідачі заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу у відзивах не висловили.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з наданої суду копії договору про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №80, укладеного між ТОВ "Метбуд Сервіс" та Адвокатським об`єднанням "ЮСТІС", останнє зобов`язується надавати ТОВ "Метбуд Сервіс" правничу допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, місцевого самоврядування, в судах усіх інстанцій, у державних та приватних виконавців у справі за позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2020 №1670787/38290822 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.04.2020 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН (підпункт 1.1 розділу 1 договору).

Відповідно до пп. 4.1. розділу 4 договору, розмір гонорару, що виплачується Адвокатському об`єднанню "ЮСТІС" за правову допомогу, визначену у п. 1.1 цього Договору, визначається за домовленістю сторін і становить:

1000,00 грн. зустріч в офісі Замовника (ТОВ "Метбуд Сервіс"), консультація клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів;

3000,00 грн. підготовка позовної заяви;

1200,00 грн. участь представника у судовому засіданні (за кожне засідання);

1200,00 грн. складання та подання апеляційної та касаційної скарги, відзиву на апеляційну та касаційну скаргу (за одну годину);

від 1000,00 грн. складання заяв, клопотань тощо (за один процесуальний документ).

Згідно з детальним описом (наданих послуг), виконаних адвокатом в межах виконання умов договору про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №80, укладеного між ТОВ "Метбуд Сервіс" та Адвокатським об`єднанням "ЮСТІС", останнім надано наступні послуги:

1) зустріч в офісі клієнта, консультація клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів, які необхідно долучити до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог (1 год.) 1000 грн.;

2) підготовка та подача до суду позовної заяви у справі №640/17570/20 за позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2020 №1670787/38290822 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.04.2020 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН (3 год.) 3000 грн.;

3) ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву, написання та направлення сторонам і суду відповіді на відзив (1 год.) 1000,00 грн.

Відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №80 б/н від 30.09.2020 ТОВ "Метбуд Сервіс", в особі директора Новгородського Бориса Григоровича, з однієї сторони, та Адвокатське об`єднання "ЮСТІС", в особі Голови об`єднання Уманця Сергія Григоровича, який діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали даний акт про те, що виконавець передав, а замовник прийняв наступні послуги:

зустріч в офісі клієнта, консультація клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів 1000,00 грн.;

підготовка та подача позовної заяви 3000,00 грн.;

ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву та написання відповіді на відзив 1000,00 грн.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Як же відзначалось судом, в акті здавання-приймання наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №80 б/н від 30.09.2020 адвокатом визначено послуги, які надано позивачу: зустріч в офісі клієнта, консультація клієнта, узгодження правової позиції, визначення обсягу доказів, підготовка та подача позовної заяви, ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву та написання відповіді на відзив.

Суд вважає, що наведені послуги пов`язані з розглядом адміністративної справи.

Враховуючи наведені висновки суду, зважаючи на подані адвокатом докази на підтвердження надання відповідних послуг, які погоджені позивачем, реальність наданих послуг, що підтверджується поданням позовної заяви, подачею відповіді на відзив суд вважає, що заявлена до відшкодування сума понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги є співмірною.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та наявність правових підстав для стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (платіжне доручення від 21.07.2020 №687). Оскільки позов задоволено повністю, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є пов`язаними, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 25 червня 2020 року №1670787/38290822.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" від 28 квітня 2020 року №2, датою подання її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбуд Сервіс" (ідентифікаційний код 38290822, місцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267; 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19).

Відповідач Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець