Ухвала

від 14.02.2022 по справі 640/4466/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2022 рокум. Київ№ 640/4466/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 доКабінету Міністрів України провизнання протиправним та скасування розпорядження від 11.10.2021 №1226-р, визнання постанови від 22.03.2021 №231 нечинною в частині,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1226-р про призначення ОСОБА_2 Головою Державної міграційної служби України; визнати протиправними та нечинними окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2021 № 231, а саме підпункті 2, 3 пункту 1 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 № 15 (підкатегорію А 1 доповнити такою позицією: «Перший заступник керівника державного органу...», у підкатегорії А 2 виключити таку позицію: «Перший заступник керівника державного органу...»).

Також позивач просить суд поновити строк на звернення із даним позовом до суду. Клопотання мотивовано тим, що про порушення прав позивачу стало відомо з Протоколу загальних зборів Громадської організації "Правозахисне об`єднання "Праве Діло" від 04.02.2022 № 1 та після отримання відповідей НАДС від 25.01.2022 № 415/92.1-22 та Секретаріату Кабінету Міністрів України від 03.02.2022 № 17-202 22/143.

Розглянувши позовну заяву та матеріали подані до неї, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано позовну заяву у строк установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1226-р про призначення ОСОБА_2 Головою Державної міграційної служби України. Дана позовна вимога обґрунтована тим, що позивач планував взяти участь у конкурсі на посаду Голови Державної міграційної служби України, призначення ОСОБА_2 на вказану посаду без проведення відкритого конкурсу порушило право позивача на публічну службу.

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивач є керівником Громадської організації "Правозахисне об`єднання "Праве Діло" з 04.02.2021.

Із запитом до Кабінету Міністрів України про підстави призначення ОСОБА_2 Головою Державної міграційної служби України, Громадська організація "Правозахисне об`єднання "Праве Діло" звернулася 13.10.2021, що свідчить про обізнаність позивача про начебто порушене право на публічну службу.

При визначенні початку перебігу процесуального строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Отже, з аналізу позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що позивач знав про зміст порушеного права раніше, у зв`язку з чим, пропустив спеціальний строк на звернення із даним позовом до суду.

Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним, воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані....

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2021 № 231, то суд зазначає слідуюче.

Згідно ч. 2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Аналогічна правова норма передбачена також п. 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах у позовних заявах щодо оскарження нормативно-правових актів зазначаються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В свою чергу, позивачем не обґрунтовано та не доведено у позовній заяві, як постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" від 18.01.2017 № 15 порушує права позивача та не обґрунтовано належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких буде застосовано оспорювану постанову.

Згідно ч.4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивачу слід надати докази порушення оскаржуваною постановою прав та інтересів останнього.

Окрім того, позивач просить суд залучити до участі у справі Громадську організацію "Правозахисне об`єднання "Праве Діло", однак, у порушення п. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не зазначено на яких правових підставах належить залучити до участі у справі вказану третю особу та яким чином рішення у даній справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки..

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду доказів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду, обґрунтування щодо порушення оскаржуваної постановою прав, свобод та інтересів позивача, а також правові підстави залучення третьої особи до участі у справі.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до 10 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання вказаної ухвали суду.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя А.С. Мазур