Ухвала

від 15.12.2021 по справі 640/11073/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 грудня 2021 рокум. Київ№ 640/11073/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. при секретарі судового засідання Ющенко Д.А. розглянувши в підготовчому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІ-ГРУП про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ УКРІНТЕРТОРГдоКиївської міської радитреті особи про1. Комунальне підприємство КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІ-ГРУП визнання протиправними та скасування рішення від 21.11.2017 року № 505/3512 "Про внесення змін до таблиці N 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку",

за участю представників:

позивача Тюпи Е.О.,

відповідача Івашової Г.Л.,

третьої особи 1 Решетило Р.Г.,

третьої особи 2 - не прибув

На підставі ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ УКРІНТЕРТОРГ з позовом до Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення від 21.11.2017 року № 505/3512 "Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

Одночасно до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛІ-ГРУП».

Представником Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІ-ГРУП подано до суду клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ УКРІНТЕРТОРГ без розгляду.

Дана заява обґрунтована тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки рішення Київської міської ради від 21.11.2017 року № 505/3512 «Про внесення змін до таблиці 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» було опубліковано в газеті Київради «Хрещатик» №131 (5044) 13 грудня 2017 року, тобто позов подано через понад два з половиною роки з дня прийняття і опублікування оскаржуваного рішення.

У підготовчому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив відмовити в його задоволенні, в той час як представники відповідача та третьої особи 1 клопотання третьої особи 1 підтримали та просили його задовольнити.

Вирішуючи відповідну заяву представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.

Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

Зі змісту положень цієї статті Кодексу слідує, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

При цьому, відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За статтею 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У той же час, згідно правової позиції, викладеної в постанові від 19.08.2020 року у справі № 461/7577/16-а Верховного Суду встановлено, що дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акта;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дату факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Таким чином, згідно вказаної правової позиції за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акта.

Вказаний висновок узгоджуються із правовою позицією, висловленою у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі №826/27891/15, від 27 лютого 2020 року у справі №208/2865/17(2-а/208/197/17), від 28 лютого 2020 року у справі №235/2931/16-а, від 13 березня 2020 року у справі №826/27282/15 та від 2 липня 2020 року у справі №826/9514/16.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 21.11.2017 року № 505/3512 внесено зміни до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку".

Відповідно до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до таблиці N 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" № 505/3512 від 21.11.2017 року до майданчиків для паркування було відведено земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, ріг вул. Братиславської та вул. Шолом-Алейхема, та яка закріплена за КП «Київтранспарксервіс».

Дане рішення набрало чинності 13.12.2017 року, тобто з дня опублікування в газеті "Хрещатик", 2017, 12, 13, № 131.

У той же час, з позовної заяви судом встановлено, що за позивачем закріплена земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:029:0073, яка розташована в м. Києві, по вул. Братиславській, 26д. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Заперечуючи щодо включення оскаржуваним рішенням земельної ділянки, яка розташована в м. Києві, по вул. Братиславській, 26д до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", та на якій, у тому числі, розташоване належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, як суб`єкт правовідносин, сфера дії яких врегульована оскаржуваним нормативно-правовим актом 20.05.2020 року.

Водночас суд звертає увагу, що оскаржуване рішення станом на день розгляду клопотання третьої особи 2 є чинним, з чого випливає, що на момент звернення позивача із цим позовом до суду рішення Київської міської ради від 21.11.2017 року № 505/3512 було чинним.

Отже, суд приходить до переконання, що положення оскаржуваного рішення є такими, що підлягають застосуванню до позивача та є триваючими станом на час звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відтак, суд вважає, що при вирішенні строку звернення до суду слід враховувати приписи частини третьої статті 264 КАС України, у зв`язку з чим у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІ-ГРУП про залишення позовної заяви без розгляду, слід відмовити.

Керуючись статтями 173, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІ-ГРУП про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяІ.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.12.2021 року