Постанова

від 14.02.2022 по справі 380/13234/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13234/21 пров. № А/857/21664/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Носа С.П., Сеника Р.П.

за участі секретаря судового засідання Лутчин Н.М.,

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 380/13234/21 за адміністративним позовом ФГ «Загірянське» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

суддя в 1-й інстанції Сасевич О.М.,

час ухвалення рішення 26.10.2021

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,-

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства «Загірянське» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській від 24.09.2020 № 1963910/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2020 року в ЄРПН;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 6 від 31.07.2020 року датою її фактичного подання до ЄРПН;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській від 15.10.2020 № 2037262/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 14.08.2020 року в ЄРПН;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 14.08.2020 року датою її фактичного подання до ЄРПН.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.09.2020 № 1963910/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної фермерського господарства «Загірянське» № 6 від 31.07.2020 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Загірянське» (с.Загіря, Пустомитівський район, Львівська область, 81139, ЄДРПОУ 38641950) від 31.07.2020 №6, датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2020 № 2037262/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної фермерського господарства «Загірянське» № 4 від 14.08.2020 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Загірянське» (с.Загіря, Пустомитівський район, Львівська область, 81139, ЄДРПОУ 38641950) від 14.08.2020 №4, датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь фермерського господарства «Загірянське» (с.Загіря, Пустомитівський район, Львівська область, 81139, ЄДРПОУ 38641950) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Стягнуто на користь фермерського господарства «Загірянське» (с.Загіря, Пустомитівський район, Львівська область, 81139, ЄДРПОУ 38641950) з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп..

З висновками суду першої інстанція не погоджується протилежна сторона Головне управління ДПС у Львівській області, звернувшись з апеляційною скаргою.

Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, Зазначають про те, що оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог закону. Рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1963910/38641950 від 24.09.2021, відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 31.07.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме:

-первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних.

Крім того, рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2037262/38641950 від 15.10.2021, відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 14.08.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме:

-розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Апелянт зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Крім того, зазначають про те, що суд першої інстанції не навів жодних доказів щодо підстав поновлення строку звернення до суду, умови недотримання якого були предметом звернення податкового органу.

Просять апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про залишення позовних вимог без розгляду. Свої висновки суд апеляційної інстанції обґрунтовує наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Загірянське» (код ЄДРПОУ 38641950) 08.04.2013 року зареєстровано як юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Профільним видом діяльності підприємства є: є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ Фермерським господарством «Загірянське» складено податкову накладну №6 від 31.07.2020 та направлено для реєстрації в ЄДРПН.

Згідно квитанцій від 12.08.2020 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №6 від 31.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, значеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 3,4523%, «Р»= 5839.

21.09.2020 позивачем подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 24.09.2020 №1963910/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 31.07.2020 року в ЄРПН; у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів:ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ Фермерським господарством «Загірянське» складено податкову накладну №4 від 14.08.2020 та направлено для реєстрації в ЄДРПН.

Згідно квитанцій від 31.08.2020 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №4 від 14.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, значеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 4%, «Р» = 0.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 15.10.2020 № 2037262/38641950 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 14.08.2020 року в ЄРПН; у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Суд першої інстанції після з`ясування вказаних обставин прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, розглянувши попередньо заяву ФГ «Загірянське» про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду та постановивши ухвалу від 26.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання представника ДПС України та ДПС у Львівській області про залишення без розгляду.

Колегія суддів надаючи оцінку правильності застосування норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАСУ суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ч.1 ст.7 КАСУ суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві;щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, а тому застосовуються положення статті 122 КАС України.

Наявність такого правового обґрунтування відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 адміністративне провадження К/9901/16396/19, а також правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 200/1709/20-а.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження таких рішень як процедура досудового порядку вирішення спору, а строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН визначається частиною першою статті 122 КАС України, і становить шість місяців, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 6 від 31.07.2020 та №4 від 14.08.2020 в ЄРПН датовані 24.09.2020 та 15.10.2020, однак до суду позивач звернувся лише 06.08.2021.

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався і діяв до 31.12.2020 згідно з цієюпостановою, встановлені та діють карантинні обмеження і на даний час.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі Закон № 540-ІХ), яким розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IXвстановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства Українив редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон №731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Вказаний закон набрав чинності 17.07.2020, тому перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020, тобто 06.08.2020 останній день, коли особа могла скористатись правовою підставою для продовження строку для подання позову до адміністративного суду з пропущенням строку в зв`язку з запровадження Урядом України карантинних заходів.

У зв`язку із встановленням з 12.03.2020 на території України карантину, законодавець передбачив можливість продовженням процесуальних строків лише до 06.08.2020. З вказаної дати (з 06.08.2020) поновлення пропущеного строку звернення до суду є правом, а не обов`язком суду, якщо суд визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, відтак оскаржуване рішення суду, відповідно до вимог статті 319 КАС України, необхідно скасувати з одночасним прийняттям постанови про залишення позову без розгляду з наведених вище підстав.

Керуючись ч. 4 ст. ст.229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 123, 242, 250, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 380/13234/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства «Загірянське» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник С. П. Нос Повне судове рішення складено 24 лютого 2022 року