Постанова

від 15.02.2022 по справі 380/4591/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4591/21 пров. № А/857/22683/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.

з участю секретаря судового засідання Пославського Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2021 року, ухвалене суддею Ковальчуком О.І. у м.Львові у справі № 380/4591/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 501-ДК/0027ПО/08/01/-21 від 15.03.2021 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Постанову № 501-ДК/0027По/08/01/-21 від 15 березня 2021 року, прийняту інспектором Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. скасовано.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 53-3 КУпАП - закрито.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку обставинам справи, не взяв до уваги факт зняття родючого шару ґрунту, який зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 є директором ТзОВ «Будівельна кераміка Львова».

ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» є орендарем земельної ділянки по вул. Стрийська, 108 у м. Львові.

Ухвалою Львівської міської ради № 992 від 24.11.2011 року «Про надання згоди ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» на зміну цільового призначення земельної ділянки на вул. Стрийська,108» змінено цільове призначення із обслуговування виробничих споруд, на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови, обслуговування житлових будинків.

15.03.2017 року ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» отримало дозвіл № ІУ 115170740681 від 15.03.2017 року на виконання будівельних робіт на земельній ділянці на вул. Стрийська, 108 у місті Львові.

29.10.2020 року державний інспектор - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Золочівському, Миколаївському, Перемишлянському, Пустомитівському районах та м. Львова Управління контролю за використанням та охороно земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області склав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 501-ДК/381/АП/09/01/-20.

У акті перевірки зазначено, що на момент обстеження з виходом на місце встановлено, що представниками ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» під час здійснення робіт із будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на земельній ділянці площею 1,5501 га, кадастровий номер 4610136900:07:005:0123, знято ґрунтовий покрив, що не перебував під твердим покриттям на площі 1,19 га без спеціального дозволу у відповідності до частини 2 статті 168 Земельного кодексу України чим порушено ст.ст. 96, 168 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачене пунктом «и» ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

15.03.2021 року відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення № 501-ДК/0026П/07/01/-21 та прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення № 501-ДК/0027По/08/01/-21.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 53-3 КУпАП, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою, або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається) - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Статтею 254 КУпАП передбачено, що, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 265 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вправі бути присутня при складенні протоколу та надавати свої пояснення чи зауваження по суті порушення.

Апеляційний суд встановив те, що протокол про адміністративне правопорушення складений 15.03.2021 року, в той час, як адміністративне правопорушення та особу, яка несе відповідальність за його вчинення, відповідач виявив при складанні акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства 29.10.2020 року.

Стаття 254 КУпАП містить імперативну норму, яка вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення має бути складений не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка його вчинила. З цього слідує, що відповідач мав вжити всіх залежних від нього заходів для забезпечення явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для складення протоколу про адміністративне правопорушення, протягом вказаного часу.

Однак, апеляційний суд з`ясував те, що відповідач цієї норми не дотримався та склав протокол про адміністративне правопорушення пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка його вчинила, в той час, не вчинивши жодних дій для забезпечення явки особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення протягом 24 годин.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що стаття 280 КУпАПУкраїни закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.53-3 КУпАП, відповідач надав протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки.

Дослідивши ці докази, апеляційний суд встановив те, що вони не містять відомостей про те, що шар ґрунту, який зняло ТзОВ «Будівельна кераміка Львова» на земельній ділянці площею 1,5501 га, кадастровий номер 4610136900:07:005:0123 по вулиці Стрийській 108, у місті Львові, є родючим.

Отже, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим та недостовірним доказом, оскільки складений із порушенням встановленого КУпАП порядку його складання та не містить інформації про дійсні обставини правопорушення, а саме про факт наявності на земельній ділянці площею 1,5501 га, кадастровий номер 4610136900:07:005:0123 по вулиці Стрийській, 108, у місті Львові родючих ґрунтів.

У статті 283 КУпАП зазначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Апеляційний суд зауважує, що стаття 280 КУпАПУкраїни закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Однак, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, на переконання апеляційного суду, відповідач не встановив наявність події та складу адміністративного правопорушення, зокрема факт наявності родючих грантів, які є об`єктом правопорушення передбаченого статтею 53-3 КУпАП, та час вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України та статті 251 КУпАП, не надав достатніх доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскарженої постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити, а постанову в справі про адміністративне правопорушення, скасувати як протиправну.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2021 року у справі № 380/4591/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повний текст постанови складений 23.02.2022 року