Рішення

від 20.02.2022 по справі 906/1380/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1380/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Скорецької І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гордієвич Л.О., директор, наказ №01/2016-К від 01.02.2016,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Світ вантажних запчастин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Транс"

про стягнення 105 286, 81 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 24.12.2021 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ вантажних запчастин" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Транс" про стягнення 105286,81грн розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.01.2022 о 14:30.

11.01.2022 до суду повернулося поштове повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 24.12.2021 з відміткою про вручення 05.01.2022 та підписом уповноваженої особи (а.с. 49).

Відповідно до ухвали суду від 25.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2022 о 10:00, встановлено відповідачу додатковий строк для подання відзиву на позовну заяву, до 17.02.2022.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У пункті 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначено, "... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., nurtatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974-256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50996/99, від 14 жовтня 2003 року)".

В засіданні з розгляду справи по суті 21.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальнісю "Світ вантажних запчастин" звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Транс" про стягнення 105286,81грн, з яких: 91568,00грн основного боргу, 5 561,16грн пені, 8157, 65грн 24% річних.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на невиконанні відповідачем зобов`язання з оплати поставки товару згідно умов, порядку та строків, визначених Договором поставки №7 від 04.01.2021 та усних правочинів про надання послуг, оформлених актами виконання робіт.

Відповідач відзиву на позов не подав, правом забезпечити участь представника у судовому засіданні не забезпечив та не скористався іншими процесуальними правами сторони судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Справу розглянуто за наявними матеріалами справи на підставі ч.9 ст. 165 та ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 січня 2021 між позивачем ТОВ "Світ вантажних запчастин" (як постачальник) та відповідачем ТОВ "Командор транс" (як покупець) був укладений Договір поставки №7 (надалі за текстом - Договір поставки №7) постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору поставки №7).

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п.1.2. Договору поставки №7).

Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (п.1.3. Договору поставки №7).

Постачальник гарантує, що товар, який поставляється за кожною окремою партією, на дату поставки є його власністю, у спорі та під забороною не перебуває, права на нього третіх осіб відсутні (п.1.4. Договору поставки №7).

Ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних (п. 2.1. Договору поставки №7).

Вартість однієї партії товару являє собою вартість (суму) товару зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється (п. 2.2. Договору поставки №7).

Загальна сума Договору складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього Договору (п. 2.3. Договору поставки №7).

Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної під час приймання-передачі товару (п. 3.6. Договору поставки №7).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості поставленої партії товару протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати поставки такої партії (п. 4.1. Договору поставки №7).

Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб (порядку), що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунку із постачальником. Покупець має вказувати в призначенні платежу номер та дату цього Договору (п. 4.2. Договору поставки №7).

Днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4. Договору поставки №7).

Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних і/або інших товаросупровідних документів (п. 6.3. Договору поставки №7).

За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим Договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов`язань за даним Договором (п. 7.1. Договору поставки №7).

На покупця покладаються наступні штрафні санкції: за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 24% від суми заборгованості (підп. 7.2.1. п. 7.2. Договору поставки №7).

Строк дії Договору поставки №7, згідно п. 10.2., з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання (а.с. 15-18.

Факт належного виконання позивачем свого зобов`язання по поставці товару підтверджується видатковими накладними: 1) №246 від 26.03.2021 на суму 850,00грн; 2) №258 від 30.03.2021 на суму 820,00грн; 3) №425 від 14.05.2021 на суму 3 430, 00грн; 4) №678 від 26.07.2021 на суму 9 525,00грн; 5) №679 від 26.07.2021 на суму 7 835,00грн; 6) №680 від 26.07.2021 на суму 5700,00 грн. Загалом на суму 28160,00грн (а.с. 28-33).

Крім того, позивачем за усною домовленістю з відповідачем у період квітня-вересня 2021 року виконано ремонтні роботи та надано послуги, що підтверджується актами виконаних робіт: 1) №272 від 01.04.2021 на суму 23 600,00грн; 2) №394 від 05.05.2021 на суму 11475,00грн; 3) №436 від 19.05.2021 на суму 11695,00грн; 4) №437 від 19.05.2021 на суму 12 933,00грн; 5) №447 від 20.05.2021 на суму 2 640,00грн; 6) №674 від 23.07.2021 на суму 900,00грн; 7) №823 від 21.09.2021 на суму 400,00грн (а.с. 21-27). Загалом на суму 63643,00 грн.

22.09.2021 за вих.№10 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості на загальну суму 98668,00грн, однак яка залишилася без відповіді відповідача після її отримання 04.10.21р. (а.с. 34-36).

Зазначене зумовило позивача звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості на суму 91568,00грн та 5561,16грн пені та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 8157,65грн 24% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Укладений між сторонами Договір поставки №7 за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється параграфом 3 підрозділу 1 розділу ІІІ ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін, однак у будь-якому разі із погодженням трьох істотних умов: предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст. 180 ГК України).

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

Стаття 266 ГК України у частині 1 предметом поставки визначає насамперед визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, однак допускає можливість поставки виробів, визначених індивідуальними ознаками.

Порядок та строки оплати товару у відносинах поставки врегульовують загальні норми, зокрема ст.ст. 692, 694 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інший строк оплати товару сторони погодили у п. 4.1. Договору поставки №7, а саме 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати поставки такої партії.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

У частині 1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання вимог Договору поставки №7 поставив відповідачу товар на загальну суму 28160,00грн за видатковими накладними: №246 від 26.03.2021 на суму 850,00грн, №258 від 30.03.2021 на суму 820,00грн, №425 від 14.05.2021 на суму 3430,00грн, №678 від 26.07.2021 на суму 9525,00грн, №679 від 26.07.2021 на суму 7835, 00грн та №680 від 26.07.2021 на суму 5700, 00 грн.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав роботи (надав послуги) відповідачу на загальну суму 63643,00грн, які оформлені актами: №272 від 01.04.2021 на суму 23600,00грн, №394 від 05.05.2021 на суму 11 475,00грн, №436 від 19.05.2021 на суму 11695,00грн, №437 від 19.05.2021 на суму 12 933, 00грн, №447 від 20.05.2021 на суму 2 640,00грн, №674 від 23.07.2021 на суму 900,00 грн, №823 від 21.09.2021 на суму 400, 00 грн.

Укладений між сторонами правочин в усній формі, виконання якого підтверджено актами виконаних робіт за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб`єкта, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи пред`явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).

22.09.2021 за вих.№10 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості на загальну суму 98668,00грн, однак яка залишилася без відповіді відповідача після її отримання 04.10.21р. (а.с. 34-36).

Та оскільки семиденний строк від дня пред`явлення вимоги збіг 11.10.21р., з 12.10.21р. право позивача на оплату наданих послуг вважається порушеним.

Судом встановлено, що за умовами договору поставки та договору про надання, виконання яких підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт на загальну суму 91803,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 91568,00грн основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ч. 2 ст. 237 Кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги на загальну суму 91568,00грн обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Розмір пені, що стягується в судовому порядку, обмежений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Період нарахування пені, за загальним правилом ч.6 ст.232 ГК України, обмежено строком у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо договором не передбачено інше.

Перебіг періоду нарахування пені починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно підп. 7.2.1. п. 7.2. Договору поставки №7 визначено, що на покупця покладаються наступні штрафні санкції: за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 24% від суми заборгованості.

З огляду на зазначене, сторони відступили від загального правила ч.6 ст. 232 ГПК України, оскільки нарахування пені позивач вправі здійснювати за весь період прострочення.

Водночас застосування підп. 7.2.1. п. 7.2. Договору поставки №7 неможливе до відносин надання послуг (виконання робіт), які виникли з усного правочину, оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ч. 2 ст. 547 ЦК України) та позивач не вимагав стягнути з відповідача річні за приписами ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 3%, а саме договірний розмір річних - 24%. Як вже мотивував суд, відповідно до ч. 2 ст. 237 Кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Водночас суд здійснив власний розрахунок пені за Договором поставки №7 (постанова ОП ВС у складі КГС від 18.09.20р. у справі № 916/4693/15), і зокрема:

1) за видатковою накладною №246 від 26.06.2021 на суму 850,00грн період прострочення: з 10.04.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 256 днів, сума боргу 850, 00 грн, пеня - 95, 36 грн;

2) за видатковою накладною №258 від 30.03.2021 на суму 820,00 грн період прострочення: з 14.04.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 252 дні, сума боргу 820, 00 грн, пеня - 90, 83 грн;

3) за видатковою накладною №425 від 14.05.2021 на суму 3 430, 00 грн період прострочення: з 29.05.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 207 днів, сума боргу 3430, 00 грн, пеня - 316, 88 грн;

4) за видатковою накладною №678 від 26.07.2021 на суму 9 525, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 134 дні, сума боргу 9525, 00 грн, пеня - 589, 51 грн;

5) за видатковою накладною №679 від 26.07.2021 на суму 7 835, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 134 дні, сума боргу 7835, 00 грн, пеня - 484, 91 грн;

6) за видатковою накладною №680 від 26.07.2021 на суму 5 700, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів простроченя 134 дні, сума боргу 5700, 00 грн, пеня - 352, 78 грн.

Обґрунтованою до стягнення є пеня у сумі 1930,27 грн та підлягає задоволенню. У стягненні 3 630, 89грн пені суд відмовляє.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони погодили у підп. 7.2.1. п. 7.2. Договору поставки №7 інший розмір відсотків річних, а саме - 24%.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 постанови ВПВС від 07.04.20р. у справі №910/4590/19).

Судом здійснено власний розрахунок 24% річних, і зокрема:

1) за видатковою накладною №246 від 26.06.2021 на суму 850, 00 грн період прострочення: з 10.04.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 256 днів, сума боргу 850, 00 грн, 24% річних - 143, 08 грн;

2) за видатковою накладною №258 від 30.03.2021 на суму 820, 00 грн період прострочення: з 14.04.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 252 дні, сума боргу 820, 00 грн, 24% річних - 135, 87 грн;

3) за видатковою накладною №425 від 14.05.2021 на суму 3 430, 00 грн період прострочення: з 29.05.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 207 днів, сума боргу 3430, 00 грн, 24% річних - 466, 86 грн;

4) за видатковою накладною №678 від 26.07.2021 на суму 9 525, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 134 дні, сума боргу 9525, 00 грн, 24% річних - 839, 24 грн;

5) за видатковою накладною №679 від 26.07.2021 на суму 7 835, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів прострочення 134 дні, сума боргу 7835, 00 грн, 24% річних - 690, 34 грн;

6) за видатковою накладною №680 від 26.07.2021 на суму 5 700, 00 грн період прострочення: з 10.08.2021 до 21.12.2021, кількість днів прост роченя 134 дні, сума боргу 5700, 00 грн, 24% річних - 502, 22 грн.

Обґрунтованими до стягнення є 24% річних в сумі 2 777, 61грн. У стягненні 5 380, 04 грн 24% річних суд відмовляє.

У відповідності до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України позивач довів обґрунтованість позовних вимог в частині, визнаній судом.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір в сумі 2270, 00 грн із загальної суми заборгованості 105 286, 81 грн.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням наведеного, суд ухвалює покласти судовий збір на відповідача в повному обсязі, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Транс" (вул. Богунська, 50, м. Житомир, 10020, код ЄДРПОУ 41245057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ вантажних запчастин" (проспект Незалежності, 188, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 40214300):

- 91 568, 00грн основного боргу,

- 1930, 27грн пені,

- 2777, 61грн 24% річних,

- 2270, 00грн судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні 3 630, 89грн пені та 5 380, 04 грн 24% відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 23.02.22

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу,

2- позивачу (рек. з повідомл) + на ел. адресу: tirsvz@gmail.com ,

3- відповідачу (рек. з повідомл) + на ел. адресу: comandortrans@i.ua