Рішення

від 14.02.2022 по справі 926/4001/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Справа № 926/4001/21

За позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 645225,72 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Меленко О.С.

Представники:

від позивача Манчул М.-Д.Д.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада завернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 645225,72 грн за час користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:02:003:0068, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29 за період з 25 вересня 2018 року по 24 вересня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 08 вересня 2017 року за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 1284,80 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:02:003:0068 площею 0,1086 га. Рішенням Чернівецької міської ради № 1015 від 08 грудня 2017 року відповідачу надано дозвіл на викуп вищевказаної земельної ділянки, однак жодних дій з приводу викупу відповідачем не здійснено. Договір оренди землі укладено не було. Відповідач використовував дану земельну ділянку без належних на те правових підстав на якій цей об`єкт розміщений. Тому позивач просить стягнути з відповідача 645225,72 грн збитки завданні за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 25 вересня 2018 року по 24 вересня 2021 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2021 року позовну заяву передано судді Тинок О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 жовтня 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 25 жовтня 2021 року.

25 жовтня 2021 року відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не відомі, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року відкладено підготовче засідання на 15 листопада 2021 року. Позивачу надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань щодо відповідача. Попереджено сторони, що неявка їх представника у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності такого учасника справи. Копію ухвали направити учасникам по справі. Також копію ухвали надіслати кінцевому бенефіціарному власнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД" ОСОБА_1 , за адресою (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб): 01010, м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 18/29 квартира 26.

26 жовтня 2021 року позивач на виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2021 року надіслав на адресу суду додаткові пояснення з додатком, які долучено до матеріалів справи.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що підсудність даної справи відноситься саме до розгляду Господарським судом Чернівецької області, оскільки спір стосується прав та обов`язків сторін з приводу нерухомого майна, яке знаходиться по вул. Героїв Майдану, 29 у м. Чернівці.

15 листопада 2021 року відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не відомі, належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2021 року.

30 листопада 2021 року відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року відкладено розгляд справи по суті на 28 грудня 2021 року. Попереджено відповідача, що неявка його представника у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності такого учасника справи.

28 грудня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, у поданому клопотанні відповідач зазначає, що йому випадково стало відомо про розгляд господарським судом даної справи. Будь-яких документів по справі не отримував. Заперечує проти наявності боргу перед Чернівецькою міської радою. Бажає скористатись юридичною допомогою, а тому просить відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку на 24 січня 2022 року. Попереджено учасників справи, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

При цьому, починаючи з 21 січня 2022 року по 04 лютого 2021 року включно, суддя Тинок О.С. перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, про що сторони були сповіщенні, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року судове засідання по суті призначено на 15 лютого 2022 року. Попереджено сторони, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

У судовому засіданні 15 лютого 2022 року представник позивача позов підтримала та просила задовольнити, посилаючись на викладене у позові та додаткових поясненнях.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 15 лютого 2022 року не забезпечив, причина неявки суду не відома.

При цьому суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, суд на виконання вимог частини 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України неодноразово направляв відповідачу ухвали. Також відповідачем надіслано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено. Однак, після задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами справи, забезпечення явки в судове засідання свого представника. Тобто судом було вжито усіх необхідних заходів із повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участі.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

За таких обставин, враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

08 вересня 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1284,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,1086 га, кадастровий номер 7310136300:02:003:0068, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухове майно.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:02:003:0068 цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності комунальна.

Рішенням Чернівецької міської ради № 1015 від 08 грудня 2017 року «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо продажу земельних ділянок, власникам об`єктів нерухомого майна, що розташованих на них» (пункт 4) вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» дозвіл на викуп земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29, площею 0,1086 га за кадастровим номером 7310136300:02:003:0068, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (обслуговування нежитлової будівлі).

Також пунктом 6 вищевказаного рішення уповноважено департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради в особі директора даного департаменту укласти договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельних ділянок зазначених у цьому рішенні.

Проте відповідач не вчинив жодних дій щодо викупу земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29, площею 0,1086 га, кадастровий номер 7310136300:02:003:0068, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (обслуговування нежитлової будівлі).

Листом від 27 квітня 2021 року № 04/01-08/3-07/1732 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надіслав відповідачу бланк заяви про надання в оренду земельної ділянки та повідомив відповідача, що у разі неподання заяви про надання в оренду земельної ділянки протягом двадцяти днів з дня отримання цього листа, Чернівецька міська рада буде вимушена вживати заходів щодо відновлення порушених прав Чернівецької територіальної громади згідно з чинним законодавством.

Однак договір оренди землі за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29, між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» не укладено по даний час.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин 21 липня 2021 року надіслав відповідачу лист № 24/01-08/3-04/4/305, яким надіслав відповідачу розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, запропонував впродовж одного місяця з дня отримання даного листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 645225,72 грн. Даний лист отримано відповідачем 27 липня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0113300907007.

Проте відповідач у визначений в листі термін кошти в сумі 645225,72 грн позивачу не сплатив.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №845 від 02 липня 2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29, кадастровий номер 7310136300:02:003:0068 становить 4918309,00 грн.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» в період з 25 вересня 2018 року по 24 вересня 2021 року використовувало спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником договору оренди.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд й в постанові від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1086 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:02:003:0068 зареєстрована 09 липня 2012 року в Управлінні Держкомзему у місті Чернівці. Вид використання: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Як уже зазначалося, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 вересня 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» з 08 вересня 2017 року зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1284,80 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29.

Таким чином судом встановлено обставини правомірного володіння і використання відповідачем нерухомого майна, яке належало йому у спірний період, що само по собі свідчить про фактичне використання товариством спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування та використання ним за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею для експлуатації. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

З огляду на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею за період з 25 вересня 2018 року по 24 вересня 2021 року, а тому зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.

Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02 липня 2021 року №845, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Апартмент Білдінг ЛТД» за період з 25 вересня 2018 року по 24 вересня 2021 року складає 645225,72 грн. Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо підсудності даної справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явлені позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

Даний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021р. у справах № 911/2390/18.

В пунктах 7.23-7.26 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (з посиланням на відповідну правову позицію у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18) зазначено, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна, як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь - які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Велика Палата у постанові від 16.02.2021р. у справі № 911/2390/18 дійшла висновку про відсутність необхідності відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у постанові від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, підсудність даної справи відноситься саме до розгляду Господарським судом Чернівецької області, оскільки спір стосується прав та обов`язків сторін з приводу нерухомого майна, яке знаходиться по вул. Героїв Майдану,29 у м. Чернівці.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий, збір покладається на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ЄДРПОУ 36068147) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кімната 511, ЄДРПОУ 41537654) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 645225,72 грн, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кімната 511, ЄДРПОУ 41537654) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ЄДРПОУ 36068147) збитки в розмірі 645225,72 грн, завдані використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,1086 га, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 29 під кадастровим номером 7310136300:02:003:0068, за період з 25.09.2018 року по 24.09.2021 року, на розрахунковий рахунок: Чернівецька міська ТГ; Чернів. ГУК/Чернівецька ТГ/24062200; код отримувача ЄДРПОУ 37836095 Казначейство України ЕАП; на рахунок IBAN НОМЕР_1 ; код класифікації 24062200; призначення платежу (Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтовного покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апартамент Білдінг ЛТД" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кімната 511, ЄДРПОУ 41537654) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ЄДРПОУ 36068147) судовий збір в сумі 9678,39 грн.

У судовому засіданні 15 лютого 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 24 лютого 2022 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок