Рішення

від 17.01.2022 по справі 921/561/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/561/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства СКАЛИ, с. Кривче, Чортківський (Борщівський) р-н., Тернопільська обл., 48741

до відповідачів: 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича, вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська обл., 48702, 2. Борщівської міської ради, вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська обл., 48702

про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання незаконним та скасування рішення.

За участі представників:

Позивача: адвокат Поморянський Володимир Степанович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1022584 від 25.08.2021;

Відповідача 1 : не з`явився ;

Відповідача 2 : не з`явився.

1.Судові процедури. Суть та рух справи.

Учасники справи, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

Позивач Фермерське господарство СКАЛИ звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 25.08.2021 (Вх.№621 від 26.08.2021) до відповідачів: 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича, 2. Борщівської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання незаконним та скасування рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 26.08.2021 головуючим у справі №921/561/21 визначено суддю Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 31.08.2021 позовну заяву №б/н від 25.08.2021 (Вх.№621 від 26.08.2021) Фермерського господарства СКАЛИ залишено без руху.

Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Фермерським господарством СКАЛИ на адресу суду надіслано заяву (вх.№7416 від 10.09.2021), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 31.08.2021.

Ухвалою суду від 15.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 12.10.2021 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 12.10.2021 судом протокольною ухвалою, закрито підготовче провадження з 09.11.2021 та призначено справу до судового розгляду по суті, згідно статті 185 ГПК України, на 09.11.2021 о 11 год. 40 хв.

У судовому засіданні 09.11.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

У відповідності до статті 216 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті неодноразово відкладалось, востаннє на 17.01.2022 о 14 год. 30 хв.

Представник позивача у призначене судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі 1 участі уповноваженого представника у призначеному судовому засіданні 17.01.2022 не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань суду не надав.

Відповідач 2 участі уповноваженого представника у судовому засіданні 17.01.2022 не забезпечив, проте надав суду клопотання (№56/03-18 від 11.01.2022 (вх№267 від 17.01.2022)), у якому, зокрема, просить суд розгляд справи провести за відсутності представника Борщівської міської ради та при прийнятті рішення врахувати раніше поданий відзив на позовну заяву.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-1, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.01.2022 суд видалився до нарадчої кімнати та після виходу з неї 18.01.2022 прийняв рішення у справі, про що суддею виготовлено та проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Правова позиція позивача.

У поданому позові (№б/н від 25.08.2021 (вх№621 від 26.08.2021)) позивач позовні вимоги обґрунтовує таким.

ОСОБА_1 , згідно Державного акту серії ТР №21 від 08 квітня 1994 року на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення Борщівської районної Ради народних депутатів Борщівського району Тернопільської області від 25 березня 1994 року передано у постійне користування земельну ділянку, площею 20,00 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території Кривченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області для ведення фермерського господарства. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №122.

Згідно вимог ст. 9 цього ж Закону, було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «СКАЛИ» в Борщівській районній державній адміністрації Тернопільської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 24630237.

На той час, чинним законодавством України та процесуальними нормами, не існувало інших нормативно-правових актів щодо легального засвідчення факту передачі громадянином земельної ділянки фермерському господарству, якому вона була надана для його створення, окрім вищенаведеного.

Таким чином, СФГ «СКАЛИ» в установленому законом порядку, з моменту дати реєстрації набуло правового статусу юридичної особи. З цього моменту обов`язки землекористувача земельної ділянки постійно здійснює СФГ «СКАЛИ».

При цьому, з моменту реєстрації юридичної особи СФГ «СКАЛИ» законодавством України заборонено використовувати надані земельні ділянки для ведення фермерського господарства фізичній особі, як громадянину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер засновник та керівник СФГ СКАЛИ» ОСОБА_1 .

04 жовтня 2019 року відділом у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області було зареєстровано вказану земельну ділянку, площею 20,00 га і присвоєно їй єдиний кадастровий номер 6120883900:01:001:1663.

06 березня 2020 року згідно свідоцтва про право на спадщину нотаріальним актом засвідчено перехід права власності на майно спадкодавця ОСОБА_1 до спадкоємця - його дружини та члена СФГ «СКАЛИ» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на спадкове майно, в т. ч. на селянське (фермерське) господарство «СКАЛИ» ЄДРПОУ-24630237, юридична адреса: село Кривче, Борщівського району, Тернопільської області, поштовий індекс 48741, яке належало його засновнику СФГ «СКАЛИ - спадкодавцю ОСОБА_1 "

19 листопада 2020 року власником (засновником) та головою СФГ «СКАЛИ» згідно рішення №2 ОСОБА_2 , правомочною одноособово приймати рішення, що стосується діяльності СФГ «СКАЛИ» було вирішено:

1.Змінити повне найменування Селянсько - фермерського господарства «СКАЛИ» на Фермерське господарство «СКАЛИ» та скорочене найменування на ФГ «СКАЛИ».

2. Обрати голову Фермерського господарства «СКАЛИ» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. Включити до відомостей ЄДР діючих членів СФГ «СКАЛИ» в члени фермерського господарства «СКАЛИ» згідно статуту:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4.Привести положення статуту СФГ «СКАЛИ» до вимог чинного законодавства виклавши його в новій редакції згідно пункту 1 даного рішення та затвердити Статут Фермерського господарства «СКАЛИ» в новій редакції.

5.Уповноважити Члена СФГ «СКАЛИ» ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової редакції Статуту Фермерського господарства «СКАЛИ» та внести відповідні зміни до відомостей про СФГ «СКАЛИ», містяться в Єдиному державному реєстрі, відповідно до прийнятих вище рішень.

Отже, відповідно до статуту ФГ «СКАЛИ» та інших нормативних актів на даний час головою та керівником (підписантом) являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

13 серпня 2021 року голова ФГ«СКАЛИ» ОСОБА_3 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Р.О. для проведення державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щоби зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6:2р883900:01:001:1663 за суб`єктом: ФГ «СКАЛИ», ЄДРПОУ- 24630237.

19 серпня 2021 року державний реєстратор відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохід Р.О. прийняв зовсім незаконне рішення №59920208 про безпідставну відмову у державній реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: ФГ «СКАЛИ», ЄДРПОУ-24630237, цілком необґрунтовано мотивуючи своє незаконне рішення тим, що подані документи нібито не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки заявником є ФГ «СКАЛИ», а Державний акт серії ТР №21 від 08 квітня 1994 року виданий на фізичну особу - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення №59920208 державного реєстратора відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Р.О. від 19 серпня 2021 року про відмову у державній реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом:ФГ «СКАЛИ», ЄДРПОУ-24630237, позивач вважає повністю необґрунтованим, невмотивованим та незаконним з огляду на статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.1993 року, чинній на момент створення ФГ «СКАЛИ»), статті 7 Земельного кодексу України (у зазначеній редакції), статті 23 Земельного кодексу України (у вказаній редакції), на момент надання земельної ділянки ФГ «СКАЛИ», на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства, чітко надавались не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові права - голові створюваного селянського (фермерського) господарства - ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-ХІІ, втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство») після одержання Державного акту на право постійного користування землею та державної реєстрації ФГ «СКАЛИ» набуло законного правового статусу юридичної особи.

З цього моменту обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство «СКАЛИ», як юридична особа, а не громадянин - ОСОБА_5 , якому було надано відповідну земельна ділянку для створення та ведення фермерського господарства.

Позивач вважає незаконним рішення №59920208 державного реєстратора від 19 серпня 2021 року про безпідставну відмову у державній реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: ФГ «СКАЛИ», ЄДРПОУ-24630237, яке порушує його законні права тим, що:

1) до цього часу незаконно відсутні відомості про реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер якої 6120883900:01:001:1663 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як за юридичною особою;

2) ФГ «СКАЛИ» не може використати державну фінансову підтримку згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 07.02.2018 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств», а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам», оскільки законною підставою для отримання вказаної фінансової підтримки є якраз витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із відомостями про наявність кількості землі, що перебуває в користуванні юридичної особи - ФГ «МРІЯ-21»;

3) суттєво обмежуються суб`єктивні права інших членів ФГ«СКАЛИ» на отримання земельної ділянки - паю із земель наданих для ведення фермерського господарства відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» та ч.2 ст.31 ЗК України;

4) створює великі перешкоди щодо спадкування прав та обов`язків ФГ «СКАЛИ».

На підставі зазначеного, позивач - Фермерське господарство СКАЛИ звернулось із позовом до відповідачів : 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича, 2. Борщівської міської ради про визнання за Фермерським господарством "СКАЛИ", код ЄДРПОУ 24630237 права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 ; визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича від 19 серпня 2021 року за №59920208 про відмову у державній реєстрації іншого речового права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237.

2.2. Правова позиція відповідача 1, щодо позовних вимог.

Відповідач 1 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скороход Роман Орестович відзиву на позовну заяву чи будь яких заяв, клопотань суду не надав хоча про розгляд справи №921/561/21 повідомлявся належним чином, про що свідчать відмітки про вручення на повернутих до суду рекомендованих повідомленнях про вручення судової кореспонденції.

Разом з тим, у судовому засіданні 09.11.2021 представниця відповідача-2 повідомила суду, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області ОСОБА_6 звільнився із займаної посади і, станом на 09.11.2021 іншого реєстратора нема.

2.3. Правова позиція відповідача 2, викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 2 - Борщівська міська рада у наданому суду відзиві на позовну заяву (№2067/01-18 від 01.10.2021 (вх№8167 від 05.10.2021)) проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та просить у позові відмовити, обґрунтовуючи таким.

Розглянувши заяву від 13.08.2021 за реєстраційним номером 47323689, яку подав ОСОБА_3 та подані до неї документи, керуючись п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон, пунктом 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок), державним реєстратором 19 серпня 2021 року було прийнято рішення № 59920208 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку із тим, що відповідно до державного акту користувачем земельної ділянки є ОСОБА_1 , який відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян є померлим. Заявником по заяві №473223689 є ФГ «СКАЛИ», від імені якої звернувся ОСОБА_3 . Отже, на думку відповідача 2, заявником по реєстрації права постійного користування є юридична особа, а державний акт виданий на фізичну особу, яка є померлою.

Тому вважає, що подані документи не дають змоги встановити факту набуття, зміну або припинення речового права на нерухоме майно та їх обтяжень, у даному випадку - набуття права постійного користування земельною ділянкою ФГ «СКАЛИ».

Крім того, відповідач-2 вказує, що позивачем додано до позовної заяви копію Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2020 серії НОК №844170, яким засвідчено перехід права власності на майно спадкодавця ОСОБА_1 до дружини ОСОБА_2 , а саме: частку у статутному Фонді ФГ «СКАЛИ», загальна вартість статутного Фонду якого складає 0,00 гривень (нуль гривень 00 копійок). Однак, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують перехід права на спадщину від ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_3 .

За таких умов правові підстави для визнання за спадкоємцем, тобто позивачем права постійного користування на земельну ділянку відсутні. При цьому, між власником спірної земельної ділянки та головою ФГ «СКАЛИ» не укладались договори, положеннями яких передбачалась би можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а тому згідно з вимогами частин першої, другої статті 407 ЦК України, відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем права користування чужими земельними ділянками.

Відповідач-2 вказує, що згідно поданих позивачем документів не вбачається виникнення, припинення чи перехід іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою до суб`єкта ФГ «СКАЛИ», а подані позивачем документи, відомості Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав, рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19 серпня 2021 року № 59920208 було прийнято державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства, а отже є законним та обґрунтованим, що виключає можливість його скасування.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У відповідності до приписів ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В силу приписів п.6 ч. 1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.7 Земельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із ч.1 ст.23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно із ч.1 ст.51 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення Фермерського господарства "Скали") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення СФГ «СКАЛИ»; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство») після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Предметом спору є заявлені вимоги позивача Фермерського господарства СКАЛИ до відповідачів: 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича, 2. Борщівської міської ради, про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання незаконним та скасування рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог ст. 4 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції 1991 року і на підставі рішення Борщівської районної Ради народних депутатів Борщівського району Тернопільської області від 25 березня 1994 року, 08 квітня 1994 року ОСОБА_1 було видано Державний акт серії ТР №21 від 08 квітня 1994 року, згідно якого йому було надано у постійне користування земельну ділянку, площею 20,00 гектарів, яка згідно плану розташована на території Кривченської сільської ради Борщівського району Тернопільської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 122.

За умовами вказаного Акту землю надано ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

29.07.1994 ОСОБА_1 було зареєстровано як самостійну юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство «СКАЛИ» в Борщівській районній державній адміністрації Тернопільської області, ідентифікаційний код юридичної особи 24630237, яке з моменту дати реєстрації набуло правового статусу юридичної особи. Також, з цього моменту обов`язки землекористувача земельної ділянки постійно здійснює СФГ «СКАЛИ».

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 08.08.2017.

04.10.2019 відділом у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області було зареєстровано вказану земельну ділянку, площею 20,00 га і присвоєно їй єдиний кадастровий номер 6120883900:01:001:1663.

06.03.2020 згідно свідоцтва про право на спадщину нотаріальним актом засвідчено перехід права власності на майно спадкодавця ОСОБА_1 до спадкоємця - його дружини та члена СФГ «СКАЛИ» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на спадкове майно, в т. ч. на частку у статутному фонді Селянсько - фермерського господарство «СКАЛИ» ЄДРПОУ-24630237, юридична адреса: село Кривче, Борщівського району, Тернопільської області, поштовий індекс 48741, яке належало його засновнику СФГ «СКАЛИ - спадкодавцю ОСОБА_1

19.11.2020 власником (засновником) та головою СФГ «СКАЛИ» згідно рішення №2 ОСОБА_2 , як такою, що вправі, як єдиний засновник СФГ «СКАЛИ» одноособово приймати рішення, що стосується діяльності СФГ «СКАЛИ» було вирішено:

1. Змінити повне найменування Селянсько - фермерського господарства «СКАЛИ» на Фермерське господарство «СКАЛИ» та скорочене найменування на ФГ «СКАЛИ».

2.Обрати голову Фермерського господарства «СКАЛИ» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Включити до відомостей ЄДР діючих членів СФГ «СКАЛИ» в члени фермерського господарства «СКАЛИ» згідно статуту:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Привести положення статуту СФГ «СКАЛИ» до вимог чинного законодавства виклавши його в новій редакції згідно пункту 1 даного рішення та затвердити Статут Фермерського господарства «СКАЛИ» в новій редакції.

5. Уповноважити Члена СФГ «СКАЛИ» ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової редакції Статуту Фермерського господарства «СКАЛИ» та внести відповідні зміни до відомостей про СФГ «СКАЛИ», які містяться в Єдиному державному реєстрі, відповідно до прийнятих вище рішень.

Отже, відповідно до статуту ФГ «СКАЛИ» та інших нормативних актів на даний час головою та керівником (підписантом) являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як зазначено в пунктах 1.1., 1.2., 1.3. Статуту ФГ "Скали" (нова редакція від 19.11.2020) Фермерське Господарство "Скали" створене на земельній ділянці загальною площею 20га, наданій засновнику в постійне користування (державний акт ТР №21 від 08 квітня 1994 року) для ведення фермерського господарства рішенням Борщівської районної ради від 25 березня 1994 року; засновником господарства (на даний час) є ОСОБА_2 ; членами ФГ "Скали" є : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Головною метою діяльності ФГ "Скали" є отримання прибутків шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.(п.2.1. Статуту).

Господарство є юридичною особою, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням.(п.3.1. Статуту).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру 04.10.2019 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 20,00 га, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 з цільовим призначенням та видом використання : для ведення фермерського господарства.

Як встановлено судом, 13.08.2021 голова ФГ «СКАЛИ» ОСОБА_3 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича для проведення державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щоби зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом ФГ «СКАЛИ», код ЄДРПОУ - 24630237.

Розглянувши заяву від 13.08.2021 за реєстраційним номером 47323689, яку подав ОСОБА_3 та додані до неї документи, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон, пунктом 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок), державним реєстратором 19 серпня 2021 року було прийнято рішення № 59920208 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку із тим, що відповідно до державного акту користувачем земельної ділянки є ОСОБА_1 ч, який відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян є померлим. А заявником по заяві №473223689 є ФГ «СКАЛИ», від імені якої звернувся ОСОБА_3 . Отже вказане рішення мотивоване тим, що заявником по реєстрації права постійного користування є юридична особа, а державний акт виданий на фізичну особу, яка є померлою.

Суд, надавши оцінку вказаному рішенню Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області ОСОБА_6 , розцінює його критично та вважає його таким, що не відповідає приписам закону і порушує права позивача, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, на момент створення СФГ «СКАЛИ») громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону на момент створення СФГ «СКАЛИ») користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, на момент створення СФГ «СКАЛИ») право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції Закону на момент створення СФГ «СКАЛИ»; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство») після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ «СКАЛИ», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Верховний Суд України, застосовуючи приписи статей 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII, який був чинним до 29 липня 2003 року, та статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 937-IV, який набрав чинності 29 липня 2003 року, вважав, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась (див. ухвали Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року у справі № 6-20859св07, від 10 жовтня 2007 року у справі № 6-14879св07, від 30 січня 2008 року у справі № 6-20275св07).

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18, від 23.06.2020, справа № 922/989/18).

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина друга статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, ), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Суд вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

При цьому і Велика Палата Верховного Суду, уже неодноразово, звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18), Постанова ВП ВС від 23.06.2020, справа № 922/989/18.

Щодо тверджень відповідача, які одночасно стали і підставою для відмови у держреєстрації, що зі смертю фізичної особи голови СФГ «СКАЛИ» - ОСОБА_1 припинилося і право користування спірною земельною ділянкою, то суд розглядає їх критично, та вважає такими, які не відповідають змісту чинного законодавства, і є фактично зі сторони відповідача - невизнанням і оспорюванням законних і обґрунтованих прав і інтересів позивача. При цьому суд керувався таким.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (в чинній редакції) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

У свою чергу, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону станом на час смерті ОСОБА_5 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2002 року), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ «СКАЛИ», так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства, як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника ФГ (СФГ) відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Аналогічний висновок неодноразово наводив і ВС, зокрема, і у Постанові ВП ВС від 23.06.2020, справа № 922/989/18.

Статтею 24 Закону визначені підстави відмови в державній реєстрації прав, серед яких підстава, вказана у оскаржуваному рішенні державного реєстратора №59920208 від 19.08.2021, а саме - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно ч.3 ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

Як встановлено ч.4 ст.11 вказаного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов`язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформленими, а усі етапи їх перевірки - завершені.

Водночас, згідно з п.п. 8, 9 ст.27 Закону, підставами для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно є державний акт на право постійного користування землею, виданий до 1 січня 2013 року; судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу на те, що 19.11.2020, згідно рішення №2, змінено назву СФГ "Скали" на ФГ "Скали", при цьому господарство не припинило своєї діяльності як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство), а відбулася лише зміна його найменування на Фермерське господарство "Скали" із збереженням ідентифікаційного коду юридичної особи - 24630237.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (118-96-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №499) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Таким чином, слід дійти висновку, що зі смертю ОСОБА_1 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування для створення фермерського господарства, таке право не припинилось, а перейшло до СФГ "Скали" (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) і на даний час зберігається за Фермерським господарством "Скали" (ідентифікаційний код 24630237), яке набуло права та обов`язки землекористувача і використовує вказану земельну ділянку у своїй діяльності. Протилежного суду зі сторони відповідача не доведено.

З огляду на зазначене, суд вважає рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича від 19 серпня 2021 року за № 5992028 про відмову Фермерському господарству "Скали" у державній реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6120883900:01:001:1663, незаконно прийнятим та таким, що підлягає до скасування з тих підстав, що на момент надання спірної земельної ділянки на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства, чітко надавались не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові права - голові створюваного селянського (фермерського) господарства - ОСОБА_1 і з цього моменту обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство «СКАЛИ», як юридична особа, а не громадянин - ОСОБА_5 , якому було надано відповідну земельна ділянку для створення та ведення фермерського господарства.

З цього моменту саме фермерське господарство, як юридична особа, а не його засновник - фізична особа, несе права та обов`язки землекористувача. І саме ФГ "Скали" в особі голови - Волощука П.П. звернулось до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Р.О. для проведення державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щоби зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: ФГ «СКАЛИ», ЄДРПОУ- 24630237.

Щодо посилання відповідача на судову практику ВС та твердження про неефективний спосіб захисту, обраний позивачем, то суд відхиляє такі заперечення відповідача та розглядає їх критично з огляду на таке.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Із змісту частини 1 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Посилаючись у відзиві на позов на закон та судову практику ВС у спірних правовідносинах відповідач вважає, що ефективним способом захисту в даному випадку є звернення до суду позивача з вимогою визнання за ФГ «СКАЛИ» права постійного користування.

Проте, суд звертає увагу, що позивач серед своїх вимог першою саме і заявляє вимогу про визнання за Фермерським господарством "СКАЛИ", код ЄДРПОУ 24630237 права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663.

Щодо інших вимог обраних позивачем, то суд не вважає, що у даному випадку вони є неефективними. Так, визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича від 19 серпня 2021 року за №59920208 про відмову у державній реєстрації іншого речового права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237 дозволить позивачу захистити своє право шляхом скасування даної незаконної відмови держ реєстратора.

Більше того, суд вважає, що у даному випадку слід скористатись статтею 5 ГПК України та скоригувати вимоги позивача долучивши додаткову вимогу, зокрема про зобов`язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом : Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237.

Вказана додаткова вимога є такою, що відповідає змісту викладеним у позові вимогам, не порушує компетенції суду, а також не зачіпає дискреційних повноважень держреєстратора так як дозволяє реєстратору розглянувши повторно подану заяву про реєстрацію все таки вирішити чи відповідає вона в цілому вимогам чинного законодавства, але уже з урахуванням правової позиції викладеної судом вище.

Одночасно, суд враховуючи, що за інформацією озвученою представницею відповідача2, відповідач1, який визначений позивачем, як фізична і посадова особа - ОСОБА_6 , звільнився із посади державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області позов до нього не може бути задоволений судом.

А тому, суд зобов`язує державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом: Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237. У зв`язку з наведеним позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями статей 2, 5, 42, з 74 по 79, 86, 129, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати за Фермерським господарством "СКАЛИ", код ЄДРПОУ 24630237 право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663.

3.Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області Скорохода Романа Орестовича від 19 серпня 2021 року за №59920208 про відмову у державній реєстрації іншого речового права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом : Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237.

4.Зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Борщівської міської ради Тернопільської області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6120883900:01:001:1663 за суб`єктом : Фермерського господарства СКАЛИ, код ЄДРПОУ 24630237.

5.В іншій частині у вимогах, як до особи ОСОБА_6 , у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко