Ухвала

від 20.02.2022 по справі 640/5797/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову до подання позовної заяви

21 лютого 2022 рокум. Київ№ 640/5797/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася представник ОСОБА_1 Денисюк Надія Олександрівна із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

- зупинити дію рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 № 64 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови» (протокол засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);

- зупинити дію рішення, оформленого пунктом 1.1 протоколу засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 09.02.2022 № 10;

- зупинити дію рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 N2 65 «Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 » (протокол засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 09.02.2022 № 10, пункт 1.2);

- зупинити дію рішення, оформленого пунктом 1.2 протоколу засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 09.02.2022 № 10;

- зупинити дію рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 16.02.2022 № 70 «Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови» (протокол засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 16.02.2022 № 13);

- зупинити дію рішення, оформленого протоколом засідання Національної комісії зі стандартів державної мови від 16.02.2022 № 13, у частині затвердження Порядку виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови;

- заборонити Національній комісії зі стандартів державної мови звільняти та/або переводити на іншу посаду ОСОБА_1 з посади Голови Комісії до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити Національній комісії зі стандартів державної мови та її членам здійснювати підготовку до розгляду на засіданні, розглядати на засіданні та ухвалювати рішення з питання обрання Голови Національної комісії зі стандартів державної мови до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, щодо Національної комісії зі стандартів державної мови (ідентифікаційний код 43510755), за винятком реєстраційних дій, які вчиняються на підставі судових рішень або рішень прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- на час розгляду справи тимчасово відновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як про керівника Національної комісії зі стандартів державної мови (ідентифікаційний код 43510755).

В обґрунтування необхідності задоволення про забезпечення позову представник заявниці зазначає, що Комісія ухвалила рішення щодо припинення повноважень ОСОБА_1 і звільнення з посади Голови Комісії, вийшовши за межі своїх повноважень, чим порушила право заявниці на державну службу, зокрема право не бути незаконно звільненою зі своєї посади. Внаслідок ухвалених рішень заявниця фактично позбавлена можливості здійснювати свої повноваження як Голова Комісії, оскільки її повноваження наразі самовільно здійснюються заступником Голови Комісії, що діє як тимчасовий виконувач обов`язків Голови Комісії. Разом з тим, представник вказує, що рішення Комісії та дії окремих членів Комісії систематично порушують права заявниці як членкині Комісії щодо забезпечення повноцінної участі у роботі Комісії як колегіального органу та рівноправності усіх членів та членкинь Комісії у прийнятті рішень цим органом.

Представник заявниці звертає увагу суду на те, що саме Голова Комісії як її керівник підписує державну сертифікати про рівень володіння державною мовою, а підписання їх неуповноваженими особами може підважити їх легітимність, а відтак мати негативний вплив на права та інтереси третіх осіб учасників іспиту на визначення рівня володіння державною мовою. Окрім цього, основним ризиком є здійснення певних юридично значущих дій від імені Комісії особами, призначення яких на посади є явно незаконними. До таких дій належить керівництво поточною роботою Комісії, підписання документів від її імені, розпорядження бюджетними коштами тощо. Як зазначає представник, винятковість даної ситуації призводить до дестабілізації роботи Комісії і ставить під сумнів усі дії і рішення цього органу.

На думку представника заявниці, наведені обставини підтверджують можливість та необхідність вжиття заходів забезпечення позову для стабілізації ситуації і недопущення подальших неправомірних дій.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов`язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, до заяви не додано будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав заявника.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших заінтересованих осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, та не допустити негативних наслідків.

Стосовно покликання представника заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, суд зазначає, що ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, у розрізу як позовної заяви, так і відзиву на неї, з якого вибачатиметься думка інших учасників справи.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У даному випадку, суд не вбачає доведеним заявником, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушень прав та інтересів ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі, або ж унеможливить чи утруднить виконання рішення у майбутньому, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.

Керуючись ст. ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 Денисюк Надії Олександрівни із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №640/5797/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 293-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська