Ухвала

від 21.02.2022 по справі 640/6306/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання податкового органу

22 лютого 2022 року м. Київ № 640/6306/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши заяву і додані до неї матеріали

Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС доПриватного підприємства «Альфа-Проект» пропідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось 22.02.2022 об 15:48год. до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Альфа-Проект» застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Підставою адміністративного арешту майна платника податків стала неправомірна на думку заявника відмова платника податків у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Перевіривши матеріали поданої податковим органом заяви, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У свою чергу, суд звертає увагу, що право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Пунктом пункт 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У той же час, приписами статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до приписів зазначеної статті податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, на приписи частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України якою визначено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Таким чином, виходячи з викладених вище приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що законодавцем чітко встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, водночас, у разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.

Виходячи з предмету та особливостей розгляду даної категорії заяв, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року по справі №640/21523/21, від 17 квітня 2018 року по справі № 808/1601/17, від 08 травня 2018 року у справі № 826/15024/16, від 13 червня 2018 року у справі № 818/610/16, від 27 серпня 2018 року у справі № 821/1613/16, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не допущено до проведення перевірки, підтверджує наявність спору про право.

У постанові від 19 грудня 2018 року по справі № 816/284/17 Верховним Судом було висловлено правову позицію, за якою заперечення платником податків щодо законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

З аналізу поданих до суду матеріалів судом встановлено, що з метою організації проведення перевірки приватного підприємства «Альфа-Проект» (код ЄДРПОУ 33507777), на підставі наказу від 08.02.2022 №808-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Альфа-Проект» (код ЄДРПОУ 33507777)» та направлень від 21.02.2022 №3368/26-15-07-01-06, від 10.02.2020 №195/26-15-07-01-06, працівниками податкового органу здійснено виїзд за податковою адресою платника податків для вручення копії зазначеного наказу.

ПП «Альфа-Проект» (код ЄДРПОУ 33507777) за довіреністю Власюк Євгенія Анатоліївна відмовлено у допуску посадових осію контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт від 21.02.2022 №1114/26-15-07-01-06.

У свою чергу, аналізуючи матеріали поданої представником податкового органу заяви, при перевірці відомостей, що містяться у доданих до заяви матеріалах, судом на підставі інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/5975/22 за позовною заявою ПП «Альфа-Проект» до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, предметом якої є розгляд питання щодо правомірності наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 08.02.2022 №808-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Альфа-Проект» (код 33507777)».

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Оглядом позовної заяви ПП «Альфа-Проект» у справі № 640/5975/22 встановлено, що на думку платника податку наказ Головного управління ДПС у місті Києві від 08.02.2022 №808-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Альфа-Проект» (код 33507777)» є протиправним та підлягає скасуванню.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд констатує наявність спору про право в розумінні частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що, з урахуванням приписів процесуального кодексу та висновків Верховного Суду, виключає можливість провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Альфа-Проект».

Суд зазначає, що існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не вправі надавати оцінку ні законності дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки Приватного підприємства «Альфа-Проект», ні законності наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства, оскільки це не входить до предмету доказування у даній справі.

Керуючись статтями 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Приватного підприємства «Альфа-Проект» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини шостої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя В.В. Амельохін