Рішення

від 17.02.2022 по справі 195/64/22

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/64/22

2/195/101/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

18.02.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Дєєва Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її рідної сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача обгрунтовує позовні вимоги тим, що позивач працює в ПСП «Перше Травня». В січні 2022 року в конторі підприємства до нього звернулася працівник бухгалтерії ОСОБА_3 з питанням ким йому доводиться ОСОБА_2 , так як їй повідомили, що остання доводиться йому сестрою і в користуванні в ПСП «Перше Травня» знаходиться належна останній земельна ділянка для сільськогосподарського призначення. Так як ОСОБА_2 померла, то на теперішній час необхідно належним чином оформити договір оренди земельної ділянки належної їй, а хто успадкував земельну ділянку ОСОБА_3 невідомо.При цьому ОСОБА_3 надала йому копію Дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 05 листопада 2007 року зареєстрованого в реєстрі за № 1321, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 , як дружина після смерті ОСОБА_4 , являється спадкоємцем земельної ділянки площею 4,3112 гектарів, яка передана для сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради, Томаківського району Дніпропетровської області, належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 008421, кадастровий номер 1225486600:01:003:0152.

ОСОБА_2 дійсно йому доводиться рідною сестрою. Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , і те що у неї знаходилася у власності земельна ділянка для сільськогосподарського призначення він не знав і відповідно про це йому стало відомо тільки тепер.

Так як після смерті сестри він не знав про будь яке належне їй майно і вважав, що будь якого майна належного їй не залишилось, при цьому він також не знав що вона після смерті свого чоловіка успадкувала зазначену земельну ділянку, тому він не подавав до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, так як не вбачав в цьому сенсу, та подання заяви про прийняття спадщини також пов`язане із матеріальними затратами при поданні такої заяви.

Він звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Яни Станіславівниіз зверненням про прийняття спадщини, однак, так як його рідна сестра ОСОБА_2 померла в 2009 році, то ним пропущено строки для прийняття спадщини, передбачені ч. 1 ст. 1270 ЦК, а саме шість місяців від моменту відкриття спадщини.

Позивач вважає,що строкдля прийняттяспадщини пропущеноним зповажних,не залежнихвід йоговолі тайого волевиявленняпричин,а саме:пронаявність спадковогомайна йомустало відомотільки всічні 2022року,відповідно немаючи інформаціїпро наявністьспадкового майнавін немавнеобхідності тапідстав,відповідно довимог чинногозаконодавства,подати заявупро прийняттяспадщини,оскільки він вважав, що після смерті сестри відсутнє належне їй будь яке майно та відсутність у нього інформації про наявність спадкового майна логічно не давало йому підстав звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та відповідностало перешкодою, незалежною від його волі, для реалізації його спадкового права шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але подав до суду також письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_3 , яка працює в ПСП «Перше Травня», суду пояснила, що січні 2022 року вона звернулася до позивача з питанням ким йому доводиться ОСОБА_2 , так як їй повідомили, що остання доводиться йому сестрою і в користуванні в ПСП «Перше Травня» знаходиться належна останній земельна ділянка для сільськогосподарського призначення. Так як ОСОБА_2 померла, то на теперішній час необхідно належним чином оформити договір оренди земельної ділянки належної їй, а хто успадкував земельну ділянку їй було невідомо.При цьому вона надала позивачу йому копію Дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 05 листопада 2007 року зареєстрованого в реєстрі за № 1321, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 , як дружина після смерті ОСОБА_4 , являється спадкоємцем земельної ділянки площею 4,3112 гектарів, яка передана для сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради, Томаківського району Дніпропетровської області, належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 008421, кадастровий номер 1225486600:01:003:0152.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, заслухавши пояснення свідка, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.

Зі свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, вбачається, що остання дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 9730 (а.с. 8).

Судом встановлено, що позивачу було надано копію Дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 05 листопада 2007 року зареєстрованого в реєстрі за № 1321, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 , як дружина після смерті ОСОБА_4 , являється спадкоємцем земельної ділянки площею 4,3112 гектарів, яка передана для сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради, Томаківського району Дніпропетровської області, належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 008421, кадастровий номер 1225486600:01:003:0152. (а.с.9).

ОСОБА_2 дійсно позивачу доводиться рідною сестрою, і те що у неї знаходилася у власності земельна ділянка для сільськогосподарського призначення раніше він не знав і відповідно про це йому стало відомо тільки тепер.

Ступінь його родинного зв`язку із ОСОБА_2 як рідною сестрою, підтверджується: його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00034674639 сестри ОСОБА_5 (а.с.11); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00034674232 сестри ОСОБА_5 (а.с.12), з якого вбачається, що вона змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Так як після смерті сестри позивач не знав про будь яке належне їй майно і вважав, що будь якого майна належного їй не залишилось, при цьому він також не знав що вона після смерті свого чоловіка успадкувала зазначену земельну ділянку, тому він не подавав до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, так як не вбачав в цьому сенсу, та подання заяви про прийняття спадщини також пов`язане із матеріальними затратами при поданні такої заяви.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Яни Станіславівниіз зверненням про прийняття спадщини, однак, так як його рідна сестра ОСОБА_2 померла в 2009 році, то ним пропущено строки для прийняття спадщини, передбачені ч. 1 ст. 1270 ЦК, а саме шість місяців від моменту відкриття спадщини. У зв`язку з чим, роз`ясненням про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене нерухоме майно та рекомендував звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.13).

Як зазначає позивач, що строк для прийняття спадщини пропущено ним з поважних, не залежних від його волі та його волевиявлення причин, а саме:про наявність спадкового майна йому стало відомо тільки в січні 2022 року, відповідно не маючи інформації про наявність спадкового майна він не мавнеобхідності та підстав, відповідно до вимог чинного законодавства, подати заяву про прийняття спадщини.

Крім того,з повідомленняприватного нотаріусаЗапорізького міськогонотаріального округуКорнієнко Я.С.від 27.01.2022№ 50/01-16та зІнформаційної довідкизі Спадковогореєстру №68286870від 27.01.2022 вбачається,що післясмерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,спадкова справане заводилась(а.с.27-28).

На запит суду від 24.01.2022 за вих. № 195/64/22/172/2022 щодо реєстрації осіб, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 надійшла відповідь з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 04.02.2022 № 01-17/01/0335 (а.с.24).

Згідно правової позиції Верхового Суду України, у справі № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, в висновках щодо застосування норм права, зазначено наступне.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причинивизначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Згідно ч. 6ст. 13 Закону України«Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд вважає доцільним для позивача визначити такий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, терміном три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету (с-ще Томаківка, вул. Лесі Українки, 17 Нікопольського району Дніпропетровської області) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці, з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання нимзаяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його рідної сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення буде виготовлений 25.02.2022.

Суддя: Л. А. Кондус