Постанова
від 16.02.2022 по справі 924/1031/20
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Справа № 924/1031/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Сіняк Д.В.

відповідача: Усіченко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. та на додаткове рішення від 15.11.2021 р. у справі №924/1031/20, ухвалене суддею Музикою М.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о.", м. Прага, Чеська Республіка (Seven Lines s.r.o. LLC, 88/55 Podebradska str/ Prague 9,Crech Republic, 19800)

про стягнення суми оплати за поставку товару за Контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 року в розмірі 15347, 20 дол. США, штрафних санкцій за Контрактом у розмірі 2793,19 дол. США та 3% річних в розмірі 442,75 дол. США

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму оплати за поставку товару за Контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 року в розмірі 15347,20 дол. США, штрафних санкцій за Контрактом у розмірі 2793,19 дол. США та 3% річних в розмірі 442, 75 дол. США. Вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р. у справі №924/1031/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о.", 19800, Чеська Республіка, м. Прага, 9, вул. Подєбратська, 88/55, ід. номер 053 54 943 (Seven Lines s.r.o. LLC, (88/55 Podebradska str. Prague 9, Czech Republic, 19800) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, офіс 505, код 36423915) 15 347, 20 дол. США заборгованості, 441,89 дол. США 3% річних, 6569,84 грн. витрат по сплаті судового збору. В стягненні 2 793,19 дол. США пені та 0,86 дол. США 3% річних відмовлено.

Додатковим рішенням від 15.11.2021 р. заяву ТОВ "Елеватор Буд Інвест" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." , 19800, Чеська Республіка, м. Прага, 9, вул. Подєбратська, 88/55, ід. номер 053 54 943 (Seven Lines s.r.o. LLC, (88/55 Podebradska str. Prague 9, Czech Republic, 19800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, офіс 505, код 36423915) 51 971,73 грн. (п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну грн. 73 коп.) судових витрат. В решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р., відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 15.11.2021. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 15.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р. у справі №924/1031/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р. у справі №924/1031/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.2022 р.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." не погоджується із прийнятим рішенням від 26.10.2021 р., у зв`язку з чим звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 26.10.2021 та скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1031/20 від 26.10.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Буд Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Лінес с.р.о.» в повному обсязі.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р у справі №924/1031/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р у справі №924/1031/20, зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 у справі №924/1031/20 та об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о.", яка подана на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р у справі №924/1031/20 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о.", яка подана на додаткове судове рішення від 15.11.2021 в справі №924/1031/20 для спільного розгляду.

17.01.2022р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1031/20 - задоволено.

18.01.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р., у відзиві позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. без змін.

20.01.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" надійшла заява на поновлення процесуальних строків, у заяві позивач просить поновити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р.

Також, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2021 р. без змін.

Колегія суддів вказує, що відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, ст.119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У заяві про поновлення строку на подання відзиву позивач вказує на те що, апеляційним судом встановлено позивачу до 18.01.2022 р. строк на подання відзиву, однак копію апеляційної скарги на додаткове рішення позивачем отримано лише 18.01.2022 р., відтак є необхідним поновлення позивачу строку для надання відзиву у даній справі та прийняти його до розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначені обставини оцінює як достатні, а поновлення строку для надання відзиву - підставне.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 17.02.2022 р.

09.02.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача судові витрати позивача у розмірі 7600 грн.

14.02.2022р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1031/20 - задоволено.

В судовому засіданні 17.02.2022 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційних скарг, просить задоволити їх вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційних скарг та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення та додаткове рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак просить рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. р. у справі №924/1031/20 позов задоволено частково. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що покупцем за двостороннім контрактом від 03.04.2019 року є Seven Lines LLC, до якого переходить право власності на товар з дати позначки митної служби у вантажній митній декларації про те, що задекларований товар вивезений за межі митної території України (п. 7.1. договору), а п. 5.1. договору зобов`язує відповідача оплатити поставлений товар. Тобто, з положень договору вбачається саме обов`язок відповідача оплатити поставлений позивачем товар на умовах договору; з аналізу умов договору не простежується зв`язок із подальшим розпорядженням товаром покупцем. Проте, Seven Lines LLC не сплачено постачальнику 15 347,20 дол. США (з розрахунку 640, 00 дол. США за метричну тонну), з чого суд приходить до висновку про стягнення вказаної суми в судовому порядку. Судом здійснено перерахунок 3% річних за період з 24.09.2019 року по 08.09.2020 року в системі "Законодавство" та встановлено, що сума 3% річних склала 441,89 дол. США, яка і підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 0,86 дол. США 3% річних суд відмовляє. Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем, безпідставно нараховано пеню без обмеження максимального розміру, в іноземній валюті та з врахуванням суми боргу в дол. США. Відтак, суд відмовив в стягненні 2793,19 дол. США пені. згідно поданого позивачем розрахунку.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." звертає увагу на те, що 21.10.2021 представником відповідача до Господарського суду Хмельницької області, керуючись правом передбаченим ч.1 ст.42 ГПК України, було направлено додаткові пояснення по справі №924/1031/20, у зв`язку із отриманням документів від єдиного прямого отримувача товару - HS Cleaning B.V., що є доказами правової позиції відповідача та обгрунтовують його заперечення проти позовних вимог позивача, протоколи аналізу - від 20.09.2019 зразка: соя культурна; виробник; ТОВ "ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ, разом із супровідними листами.

Вказані документи свідчать про дефектність товару, тобто поставки товару неналежної якості, зокрема: з відібраного зразка товару (сої), за результатами аналізу було виявлено «промотор вірусу мозаїки інжиру».

Апелянт звертає увагу на те, що контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 (надалі - Контракт) сторонами не було встановлено умов щодо встановлення, з`явлення питань щодо товару з прихованими недоліками. Отже, за відсутності у договорі відповідних умов до правовідносин між сторонами такого договору застосовуються приписи Інструкції № П-7

В результаті Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення, не дослідивши обставини (зокрема, докази що свідчать про неналежну якість товару, оплату за яку вимагає позивач, що були подані відповідачем), які мають значення для об`єктивного, повного та всебічного вирішення даної судової справи, та ухвалив рішення, використавши лише докази поставки товару, які були подані Позивачем, проте повністю проігнорував наявність доказів щодо неналежної якості товару, які були подані відповідачем, що свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, в зв`язку із чим, рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 26.10.2021 має бути скасоване, в розумінні п.1 та п.2 ч.1 ст.277 ГПК України.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." вказує на те, що серед задоволених судом витрат на правову допомогу адвоката є витрати за послуги «ознайомлення із чинним законодавством України», що не є різновидом правової допомоги адвоката та/або як вид правової допомоги не вимагається, згідно з процесуальним законодавством, а тому задоволення судом вимоги про відшкодування таких витрат у сумі 8 500,00 є неправомірним та таким, що не відповідає нормам процесуального права, а такі витрати не є доцільними.

Зі змісту Звіту від 07.09.2020 про надану правову допомогу за Договором про надання правової допомоги від 16.12.2019 та Акту №1 від 07.09.2020 про надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 16.12.2019, що були в копіях додані представником Позивача до клопотання про ухвалення додаткового рішення, вбачається, що адвокатом буда надана позивачу «правова допомога» як «ознайомлення чинними міжнародними документами/законодавством України» у кількості 8,5 годин, вартістю 8 500.00 грн.

У той же час, витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку.

З огляду на це, суди критично оцінюють час, витрачений адвокатом на аналіз законодавства та судової практики та доцільність виконаної ним роботи. Вказана позиція висловлена в багатьох судових рішеннях з розгляду аналогічних вимог, зокрема, в додатковій постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18, рішенні Господарського суду Львівської області від 26.01.2021 справа №914/2779/20, додатковому рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.2021 у справі №909/374/20.

Також, апелянт вказує на те, що серед задоволених судом витрат на правову допомогу адвоката є витрати на «складання позовної заяви» адвокатом позивача, зміст якої повністю відповідав змісту раніше складеної позивачем претензії від 15.01.2019. Послуга зі «складання позовної заяви» адвокатом позивача тривала 9 годин та коштувала 9 000,00 грн., що в фактичному вигляді виглядає як послуга з «копіювання, переписування раніше складеного тексту» є неспівмірною.

Проте, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 15.11.2021 та оцінюючи складність виконаних адвокатом робіт, не звернув увагу на складені процесуальні документи, зокрема, на їх кількість і обсяг (кількість сторінок) та наведене в них обґрунтування, що є ідентичним, а тому така «правова допомога» як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом № 030419/001-SBL від 03.04.2019» у кількості 9 годин, вартістю 9 000,00 грн. є, очевидно, завищеною.

Надання правової допомоги з приводу вирішення певної (усієї) сукупності процесуальних питань не може оцінюватись у більшому розмірі, ніж для звернення з позовом. Такий висновок зробив Верховний Суд в додатковій постанові від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Крім того, позивач приймав послуги представника позивача за актами приймання, в той час, як оплату за такі послуги позивач проводив на підставі рахунків (що вказані в платіжних дорученнях), які відсутні в матеріалах справи. Відповідно, факт оплати послуг адвоката саме у справі №924/1031/20 не є доведений, а суд, не перевіривши документи (платіжні доручення та наявність/відсутність рахунків) помилково (передчасно) визначив такі факти встановленими.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись вимогами ст.236 ГПК України, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1031/20 від 15.11.2021 є незаконним, так ухвалене судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, суд не з`ясував обставин, що мають значення для справи та визнав встановленими недоведені обставини.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення, позивача звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі сторона відповідача зазначає, що судом не були з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи, зокрема, факт поставки позивачем товару неналежної якості. Зазначена заява є безпідставною та необґрунтованою. Так, зокрема, представник відповідача зазначає, що ним відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України 21.10.2021 року на адресу Суду були направлені додаткові пояснення у зв`язку із отриманням від компанії HS Cleaning B.V. протоколів аналізу, які, на думку сторони відповідача, є доказами її правової позиції. За заявою сторони відповідача, зазначені протоколи свідчать про дефектність Товару, зокрема, за результатами аналізу методом 35S/NOS/FVP/BPS-CV127-9 було виявлено «промотр вірусу мозаїки інжиру». Звертає увагу колегії суддів, що стороні позивача не було відомо до ознайомлення з апеляційною скаргою про те, що представник відповідача подавав додаткові пояснення з протоколами, копій зазначених документів позивач не отримував.

Також, стороні позивача не відомо, чи були на момент судового засідання 26.10.2021 року у суду в наявності ці документи. Під час судового засідання в режимі відеоконференції, за відсутності представника Відповідача, який був належним чином завчасно повідомлений про час і місце засідання, Суд не повідомляв про те, що від сторони Відповідача надходили нові документи та не досліджував їх.

Крім того, в апеляційній скарзі сторона Відповідача зазначає, що Позивач поставив 16.09.2019 року неякісний Товар. При цьому в заявах сторони відповідача по тексту апеляційної скарги прослідковується непослідовність, оскільки, 20.09.2019 року в Товарі, який був поставлений Позивачем 16.09.2019 року, начебто був виявлений показник «промотор вірусу мозаїки інжиру», а 22.11.2019 року Відповідач направляє вимогу позивачу, в якій зазначає, що Товар не відповідає показнику в`язкості. Позивач повідомляє, що відповідач не заявляв претензії щодо наявності в Товарі показнику «промотор вірусу мозаїки інжиру». Більше того, як вже зазначено вище у кінцевому продукті - Товарі (лецитин соєвий), що був поставлений 16.09.2019 року, не було виявлено зазначеного показника, що підтверджується звітами про аналізи компанії FoodChain ID Testing GmbH від 20.09.2019 року, копії яких додаються до відзиву. Також, відповідач не заявляв будь-яких претензій до якості Товару в момент передачі його позивачем згідно умов Контракт.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення позивач звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі сторона відповідача зазначає, що не погоджується з обґрунтованістю суми в 8500,00 грн., узгодженої адвокатським об`єднанням та Позивачем в акті № 1 від 07 09.2020 року про надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 16.12.2019 року, посилаючись на процесуальне законодавство та зазначений акт №1 від 07.09.2020 року сторона Відповідача зазначає, що ця сума була стягнута за послугу «ознайомлення чинними міжнародними документами законодавством України», що не вимагається для надання правової допомоги процесуальним законодавством. Також, сторона відповідача зазначила, що в справі відсутні докази надання адвокатом правової допомоги «ознайомлення чинними міжнародними документами/законодавством України». Така заява сторони відповідача є безпідставною.

Оскільки, згідно порядкового №2 зазначеної таблиці, як вид наданої правової допомоги адвокатом було здійснене «ознайомлення з документами та чинними міжнародними документами/законодавством України для підготовки складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 року (відповідач:SEVEN LINES s.r.o. LLC)» на загальну суму 8 500,00 грн. Отже, в рамках зазначеного виду наданої правової допомоги адвокатом було здійснене ознайомлення з усіма документами, що були надані йому позивачем та стосуються предмету спору, а також здійснений аналіз законодавства для підготовки формування правової позиції позивача. Позивач, звертає увагу колегій суддів, що позов містить значну кількість додатків, що вивчалися адвокатом, обсяг яких становить приблизно 60 аркушів. Крім того, зазначений спір не є тривіальним, обтяжений міжнародним елементом, а тому вимагав більш детального аналізу Контракту та чинного законодавства з метою визначення права, що застосовується до Контракту та підсудності спору.

Докази ознайомлення з «чинними міжнародними документами/законодавством України» містяться в самій позовній заяві як посилання та цитування відповідних норм.

В апеляційній скарзі сторона відповідача зазначає, що сума в 9000,00 грн. узгоджена сторонами в Акті № 1 від 07.09.2020 року за складання позовної заяви є неспівмірною, оскільки, зміст позовної заяви «повністю відповідає (є ідентичною) змісту претензії позивача від 15.01.2019 року», а адвокат лише скопіював цей зміст, додавши лише опис додатків та титульну сторінку. Така заява сторони Відповідача є безпідставною. Оскільки, завданням адвоката як представника позивача, є написання змісту позовної заяви, який буде максимально зрозумілим всім учасникам процесу, містити всі обставини, які є істотними для вирішення справи, та не перевантажений зайвою інформацією. Формування титульної сторінки, змісту, опису додатків, а також формування та оформлення у відповідності до вимог закону самих додатків і було послугою зі складання позовної заяви відповідно до Акту № 1 від 07.09.2020 року, узгоджена сторонами ціна якої становить 9000,00 грн. Зазначена сума є співмірною із обсягом часу, що був витрачений адвокатом на надану правову допомогу.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

03.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" (продавець) та Seven Lines LLC (покупець) укладено контракт №030419/001-SBL (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити лецитин соєвий, країна походження - Україна (товар). Загальна кількість товару: 276 метричних тони (п. 2.1. договору).

Кількість поставленого товару є остаточною згідно з вагою, зазначеною у товарно-транспортній накладній CMR, оформленої на товар у місці поставки, визначному у п. 3.1. даного контракту (п. 2.2. договору).

Якість товару має відповідати вимогам ТУ У 10.8-36423915-002:2019. Призначення товару: Товар для харчових цілей. Якість товару має відповідати таким показникам: масова доля фосфатидів: мін 62%; масова доля нерозчинних речовин у гексані: макс 0,3%; вологість: макс 0,8%; кислотне число: макс 24 мг КОН/г; пероксидне число: макс 1 ммоль О2/кг; колірне число по Гарднеру: макс 12; в`язкість 25С: макс 12,5 Pas. Товар не підлягає маркуванню згідно вимог Директив ЄС 1829/2003 та 1830/2003 (вміст ГМО - не більше 0,9%). Безпека товару забезпечена згідно зі стандартами GMP+FSA (п. 2.3. договору).

Згідно п.2.6. договору якість товару є остаточною у місці відвантаження згідно із посвідченням якості, виданим незалежною лабораторією на вибір продавця (п. 2.6. договору).

Відповідно до п.3.1. договору товар буде поставлений на автотранспорт покупця на умовах FCA (франко-перевізник - згідно правил Інкотермс - 2010), - місцем поставки є: 31416, Україна, Хмельницька область, Старосинявський район, с.Адампіль, Старокостянтинівське шосе, 2. Товар поставляється лотами в кількості за вибором продавця протягом всього періоду поставки товару.

Період поставки товару: 03.04.2019 року - 03.04.2020 року (включно) (п. 3.2. договору).

За умовами п.3.3. договору під датою поставки товару сторони приймають дату відвантаження товару на автотранспорт покупця, зазначену у товарно-транспортній накладній CRM та наявність усіх необхідних/узгоджених сертифікатів якості товару.

Усі витрати, пов`язані з завантаженням товару на автотранспорт покупця у місці поставки, зазначеному у п. 3.1. даного контракту, а також всі витрати, пов`язані з митним оформленням товару на експорт - за рахунок продавця (п. 3.4. договору).

Після поставки товару у місці поставки, згідно п. 3.1. контракту, всі витрати, пов`язані з подальшим транспортуванням, вивантаженням та іншими діями з товаром - за рахунок покупця (п. 3.5. договору).

Вантажовідправник та вантажоодержувач - згідно з інструкціями покупця. Вантажовідправник: ТОВ "Елеватор Буд Інвест". Вантажоодержувач та місце вивантаження: "HS Cleaning B.V.", адреса: Energieweg 17, NL-3770 AC Barneveld, Netherlands.

У п. 4.1. договору погоджено, що ціна товару по цьому контракту складає 640,00 дол. США за одну метричну тонну.

Загальна вартість контракту складає 176640,00 дол. США +/- 10% (п. 4.2. договору).

Валюта контракту: долар США; валюта платежу: долар США (п.п. 4.3., 4.4. договору).

У п. 5.1. договору сторонами погоджено, що покупець зобов`язується оплатити товар згідно з інвойсом продавця на таких умовах: покупець здійснює оплату в розмірі 100% повної вартості товару протягом 1 (одного) робочого дня проти надання продавцем таких документів: товарно-транспортна накладна CMR; вантажно-митна декларація; рахунок-фактура (інвойс); посвідчення про якість, видане незалежною лабораторією на вибір продавця; сертифікат походження товару EUR-1; протокол випробувань на вміст ГМО та/або звіт про результати випробувань на вміст ГМО незалежної лабораторії на вибір продавця; аналітичний звіт Genetic ID про результати PCR тесту товару. Оплата здійснюється покупцем банківським переказом на валютний рахунок продавця, зазначений у даному контракті, згідно умов п. 4.4. контракту.

До зобов`язань продавця п.6.1. договору відносить здійснення за свій рахунок завантаження товару на автотранспорт покупця у місці поставки, згідно з п. 3.1. даного контракту, у строки, зазначені у п. 3.2. контракту, у строки, зазначені у п.3.2. контракту ( при умові виконання покупцем своїх зобов`язань згідно з п. 6.2. контракту).

Покупець, в свою чергу, зобов`язаний укласти з перевізником за свій рахунок договір перевезення товару та забезпечити поставку автотранспорту під завантаження товару у строки, зазначені у п. 3.2. контракту (п. 6.2.1. договору); своєчасно здійснювати розрахунки за товар згідно з інвойсами продавця (п. 6.2.2. договору).

Датою переходу права власності на товар від продавця до покупця є дата позначки митної служби у вантажній митній декларації на товар про те, що задекларований в такій вантажній митній декларації товар вивезений за межі митної території України (п. 7.1. договору).

Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості - згідно з вагою, зазначеною у товарно-транспортній накладній CMR у місці поставки, зазначеному у п. 3.1. даного контракту; по якості - у місці поставки, зазначеному у п. 3.1. даного контракту, згідно з посвідченням якості, виданим незалежною лабораторією на вибір продавця (п. 7.2. договору).

У п. 8.1. договору сторони погодили, що у випадку, коли однією із сторін не виконуються договірні зобов`язання, інша сторона має право на відшкодування прямих збитків, а також витрат по стягненню заборгованості в розумних межах. Крім того, покупцем здійснюється сплата продавцю неустойки в розмірі 0, 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Будь-які спори та розбіжності, що можуть виникнути із даного контракту або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів. У випадку, якщо згоди не було досягнуто, питання вирішується у відповідності з законодавством України (п. 10 договору).

Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.2. договору).

За положеннями п. 11.5. договору сторони дійшли згоди, що цей контракт та майбутні додатки/додаткові угоди до нього повинні бути підписані їх уповноваженими представниками, скріплені печатками та передані одна одній шляхом надіслання сканованих копій на такі електронні адреси: від покупця: ІНФОРМАЦІЯ_1; від продавця: ІНФОРМАЦІЯ_2,ІНФОРМАЦІЯ_3,ІНФОРМАЦІЯ_4. При цьому, скановані копії цього контракту/додатків/додаткових угод мають повну юридичну силу оригіналу.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Відповідачем перераховано позивачу 02.05.2019 року 15150,26 дол. США згідно інвойсу від 10.04.2019 року щодо поставки 23,760 тонн HS Cleaning B.V. лецитину соєвого.

Seven Lines LLC надіслано позивачу лист від 13.09.2019 року щодо відвантаження 24 тонн лецитину соєвого, вантажоотримувач HS Cleaning B.V., власник вантажу Seven Lines LLC.

Відповідно до митної декларації №1439 від 16.09.20219 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" відправлено одержувачу - HS Cleaning B.V. вантаж: органічні хімічні сполуки, лецитини: лецитин соєвий для харчових цілей, вага нетто 23980 кг. До вантажу додатково додані сертифікати та дозволи UA 003 від 15.09.2019 року; 030419/001-SBL-C2 від 16.09.2019 року; A 400015 від 16.09.2019 року; 030419/001 - SBL - C2 від 16.09.2019 року; САК 488051 від 08.02.2012 року; СХО 952601 від 10.01.2017 року. Дата доставки: 26.09.2019 року.

Згідно графи 8 декларації "Одержувач", додатково доповнено відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) - Seven Lines s.r.o. LLC, 88/55 Podebradska str. Prague 9, Czech Republic, 19800.

Із повідомлення про фактичне вивезення товару вбачається, що вантаж перетнув Львівську митницю 17.09.2019 року.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №400015 від 16.09.2019 року перевізником ТОВ "Транс-Сервіс-1" здійснено перевезення з Адамполя, Україна, вантажовідправник ТОВ "Елеватор Буд Інвест" до Нідердандів, вантажоодержувач HS Cleaning B.V., інвойс №030419/001-SBL від 16.09.2019 року, соєвий лецитин вагою 23980 кг.

Випробувальним центром ТОВ "Асітер Генелаб" видано посвідчення про якість № UA 003 від 15.09.2019 року із даними щодо якості лецитину соєвого харчового, вагою 23980 кг, вантажоодержувач Seven Lines LLC, виробник ТОВ "Елеватор Буд Інвест". У посвідченні про якість, зокрема, вказано, що зовнішній вигляд, смак та запах відповідають ТУ У 10.8-364239-15-002:2019, колірне число за шкалою Гарднера - 10,9%; масова частка вологи - 0,2%; масова частка речовин, що не розчинені в гексані - 0,02%; кислотне число - 19,4 мг КОН/г; пероксидне число - < 0,1 1/2 О ммоль/кг; фактична в`язкість 25С становить 8,1 Пас; кількісний аналіз ГМО відповідає не більше 0,1%. Згідно з протоколом випробування №UA-412/2019 від 14.09.2019 року відповідної партії лецитину соєвого лабораторією ТОВ "Асітер Генелаб" якісний аналіз на наявність ГМО негативний.

ТОВ "Елеватор Буд Інвест", за погодженням Голови Держпродспоживслужби", затверджено технічні умови лецитину (концентрату фосфадного) соєвого з датою набрання чинності 08.01.2019 року та чинністю до 08.01.2024 року.

Позивачем видано звіт від 14.09.2019 року виробництва заводу продукції "лецитин" у кількості 27,18 тон за період з 10.09.2019 року по 14.09.2019 року із показниками вологості 0,2%, кислотності 19,4%, в`язкості 8,1% за темп. 25С.

Позивачем надіслано на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 документи щодо заявки на товар від 15.09.2019 року, зокрема, протокол випробування №UA-412/2019 від 14.09.2019 року, митну декларацію №1439 від 16.09.20219 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №400015 від 16.09.2019 року та звіт про аналіз від 20.09.2019 року.

Відповідач звернувся до позивача із листом від 22.11.2019 року, у якому повідомив, що відвантажений 16.09.2019 року соєвий лецитин на суму 15347,20 дол. США згідно інвойса від 16.09.2019 року за результатами перевірки вантажоодержувачем не відповідає якісним характеристикам. У зв`язку з викладеним відповідач просить позивача забрати товар та відшкодувати витрати на його перевезення та зберігання.

ТОВ "Елеватор Буд Інвест" надіслав Seven Lines LLC претензію від 15.01.2020 року із проханням сплатити заборгованість за поставлений 16.09.2019 року товар, пеню та 3% річних на загальну суму 17290,40 дол. США.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачає, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

За частиною 2 цієї ж статті Закону вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 статті 43 цього Закону встановлює, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статтею 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

За положеннями ст.6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 2, 3 ст. 180 ГК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг та залишення рішення та додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області без змін, з огляду на наступне.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 366 ГПК України визначає, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Частиною 1 ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Право, що застосовується до договору, охоплює, в тому числі права та обов`язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору (ст. 47 вказаного Закону).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до п. 10 договору сторони визначили, що будь-які спори та розбіжності, що можуть виникнути із даного контракту або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів. У випадку, якщо згоди не було досягнуто, питання вирішується у відповідності з законодавством України.

Отже, судами не встановлено законодавчих чи договірних обмежень та/або заборон щодо розгляду цієї справи в господарському суді відповідно до норм чинного законодавства України.

Колегією суддів встановлено, що 03.04.2019 року між позивачем та відповідачем укладено контракт №030419/001-SBL, за умовами якого ТОВ "Елеватор Буд Інвест" зобов`язався поставити, а Seven Lines LCC прийняти і оплатити товар - лецитин соєвий, країна походження - Україна.

З матеріалів справи вбачається (митною декларацією від 16.09.2019 року, міжнародною товарно-транспортною накладною від 16.09.2019 року №400015) та не заперечується сторонами, що ТОВ "Елеватор Буд Інвест" відвантажено за заявкою відповідача 23 980 кг товару згідно договору, який доставлено 26.09.2019 року вантажоодержувачу.

У пункті 2.3. договору передбачено вимоги до якості поставленого товару; п. 2.6. договору визначає, що якість товару є остаточною у місці відвантаження згідно із посвідченням якості, виданим незалежною лабораторією на вибір продавця; у п.7.2.2. договору погоджено, що товар вважає поставленим продавцем і прийнятим покупцем по якості - у місці поставки (31416, Україна, Хмельницька область, Старосинявський район, с. Адампіль, Старокостянтинівське шосе, 2), згідно з посвідченням якості, виданим незалежною лабораторією на вибір продавця.

Лабораторією - випробувальним центром "Асітер Генелаб" видано 15.09.2019 року посвідчення про якість №UA 003 на партію товару - лецитин соєвий кількістю 23980 кг, відвантажений для Seven Lines LCC. Згідно посвідчення, товар відповідає ТУ У 10.8 -36423915-002:2019, вимогам, передбаченим у п. 2.3. договору, в тому числі, щодо в`язкості при температурі 25С, що свідчить про прийняття товару покупцем по якості згідно п. 7.2.2. договору).

Жодних належних та достатніх доказів на підтвердження завантаження позивачем товару неналежної якості учасниками справи не надано. При цьому, заперечення вантажоодержувача щодо неналежної якості поставленого 26.09.2019 року товару, в силу вищевикладених положень договору, не може свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань по договору з поставки якісного товару.

Відтак, позивачем виконано свої зобов`язання за договором з поставки (завантажено товар на автотранспорт покупця належної якості, що підтверджено сертифікатом випробувального центру "Асітер Генелаб" від 15.09.2019 року, а також надіслано покупцю документи, передбачені п. 5.1. договору), з чого слідує виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару.

В даному контексті судами враховується, що покупцем за двостороннім контрактом від 03.04.2019 року є Seven Lines LLC, до якого переходить право власності на товар з дати позначки митної служби у вантажній митній декларації про те, що задекларований товар вивезений за межі митної території України (п.7.1. договору), а п.5.1. договору зобов`язує відповідача оплатити поставлений товар. Тобто, з положень договору вбачається саме обов`язок відповідача оплатити поставлений позивачем товар на умовах договору; з аналізу умов договору не простежується зв`язок із подальшим розпорядженням товаром покупцем.

Однак, Seven Lines LLC не сплачено постачальнику 15 347,20 дол. США (з розрахунку 640, 00 дол. США за метричну тонну), з чого суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення вказаної суми в судовому порядку.

Судами враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц, згідно якої гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2793,19 дол. США з розрахунку 0,1% від 15347,20 дол. США за 182 дні прострочення, та 442,75 дол. США 3% річних з розрахунку 15347,20 дол. США заборгованості за 351 день прострочення.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справу №373/2054/16-ц зазначила, що у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Отже, судом першої інстанції правомірно вказано на те, що 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 15347,20 грн., помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 24.09.2019 року (20.09.2019 року - дата надіслання документів, визначених п. 5.1. договору, + 1 робочий день (23.09.2019 року, оскільки 21.09.2019 року та 22.09.2019 року є вихідними днями), та з огляду на визначені позивачем 351 день прострочення.

Судами здійснено перерахунок 3% річних за період з 24.09.2019 року по 08.09.2020 року в системі "Законодавство" та встановлено, що сума 3% річних склала 441,89 дол. США, яка і підлягає стягненню з відповідача. Відтак, судом першої інстанції правомірно відмовлено в стягненні 0,86 дол. США 3% річних.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У п.8.1. договору сторони погодили, що у випадку, коли однією із сторін не виконуються договірні зобов`язання, інша сторона має право на відшкодування прямих збитків, а також витрат по стягненню заборгованості в розумних межах. Крім того, покупцем здійснюється сплата продавцю неустойки в розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Водночас, за положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

При цьому, саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов`язання (аналогічний правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15).

Проте, вказані вище положення не враховані позивачем, безпідставно нараховано пеню без обмеження максимального розміру, в іноземній валюті та з врахуванням суми боргу в дол. США. Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив в стягненні 2793,19 дол. США пені. згідно поданого позивачем розрахунку.

Дослідивши доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що товар, поставлений позивачем є неналежної якості, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.3. Контракту передбачено, що датою поставки Товару Сторони приймають дату відвантаження Товару на автотранспорт покупця, зазначену у товарно-транспортній накладній CMR та наявності усіх необхідних/узгоджених сертифікатів якості Товару.

Відповідно до п. 3.1. Контракту поставка Товару здійснюється на автотранспорт Покупця на умовах FCA (франко-перевізник - згідно правил Інкотермс-2010), - місце поставки: 31416, Україна, Хмельницька область, Старосинявський район, с.Адампіль, Старокостянтинівське шосе, 2.

Згідно п.7.2. Контракту Товар вважається поставленим Позивачем і прийнятим Відповідачем: по кількості - згідно з вагою, зазначеною у товарно-транспортній накладній CMR у місці поставки, зазначеному у п. 3.1. Контракту; та по якості - у місці поставки, зазначеному в п. 3.1. даного Контракту, згідно із посвідченням якості, виданим незалежною лабораторією на вибір Продавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Контракту Позивач замовив в ТОВ «Асітер Генелаб» проведення аналізу якості Товару, поставка якого була здійснена відповідачу 16.09.2019 року.

Відповідно до посвідчення про якість № UA 003 від 15.09.2019 року всі показники якості Товару відповідали показникам, зазначеним у ТУ У 10.8-36423915-002:2019 та п. 2.3. Контракту, зокрема, показник в`язкості при температурі 25°С становить 8,1 Пас, що є значно меншим, ніж максимальний розмір цього показнику відповідно до Контракту.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що на момент поставки Товару, всі його показники, зокрема показник в`язкості при температурі 25°С, відповідали узгодженим сторонами умовам, що підтвердила незалежна лабораторія.

Таким чином, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, стосовно неналежної якості поставленого товару.

Крім того, у випадку наявності будь-яких прихованих недоліків Товару, з огляду на приписи п. 31,33,34, 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, відповідач мав право направити позивачу претензію, зокрема, з актом, складеним згідно вимог Інструкції; актом відбору зразків та висновком за результатами аналізу відібраних зразків, що не було зроблено відповідачем у справі.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що жодних належних та достатніх доказів на підтвердження завантаження позивачем товару неналежної якості учасниками справи не надано. При цьому, заперечення вантажоодержувача щодо неналежної якості поставленого 26.09.2019 року товару, в силу вищевикладених положень договору, не може свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань по договору з поставки якісного товару.

За наведеного, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." в апеляційній скарзі є необґрунтованими та здійснені на власному трактуванні законодавства, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області 15.11.2021 р. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2019 року між адвокатським об`єднанням "Ай Ді Пі Груп" (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" (сторона) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір), за положеннями якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити правову допомогу в порядку та строки, визначені цим договором (п. 1.1. договору).

Після узгодження сторонами звернення клієнта, адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання такої правової допомоги:

1.2.1 Бути представником Клієнта перед фізичними і юридичними особами, включаючи установи, організації, підприємства всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в тому числі в правоохоронних органах, (включаючи органи прокуратури, внутрішніх справ, зокрема Національній поліції України, Службі безпеки України, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентстві з питань запобігання корупції, Державній податковій службі України, в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, митних органах, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, експертних установах, судових експертів, спеціалістів, суб`єктів оціночної діяльності, банках, страхових компаніях.

1.2.2. Бути представником Клієнта в міжнародних комерційних арбітражах, іноземних судах та в усіх судах України (зокрема в адміністративному, господарському судах та судах загальної юрисдикції) першої, апеляційної, касаційної інстанцій (Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді та Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду), Вищому антикорупційному суді, Верховному Суді, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні під час досудового та судового слідства.

1.2.3. Захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, підозрюваному, обвинуваченому, зокрема з правом підпису та подачі позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарга, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; засвідчувати своїм підписом вірність копій з оригіналів документів Клієнта та наданих Клієнтом; вчиняти інші необхідні дії в інтересах Клієнта не передбачені цим Договором.

1.2.4. Складати та подавати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру.

1.2.5. Надавати Клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань.

1.2.6. За цим Договором у Адвокатського об`єднання відсутні будь-які обмеження щодо повноважень представництва - Клієнта.

Відповідно до п. 4 договору Адвокатське об`єднання отримує від Клієнта оплату за надану правову допомогу у формі гонорару. Розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. При визначення Адвокатським об`єднанням розміру гонорару враховуються наступні критерії: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення та необхідність виїзду у відрядження.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті зазначається обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги та вартість такої допомоги.

Договір є укладеним з дати його підписання та діє до 31.12.2021 року (п. 7.1. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

07.09.2021 року позивачем погоджено звіт про надану правову допомогу, згідно якого АО "Ай Ді Пі Груп" надано наступну правову допомогу: складання та направлення адвокатського запиту від 25.08.2020 року на адресу ТОВ "Транс-Сервіс-1" щодо надання інформації та документів - 1 год.; ознайомлення з документами та чинними міжнародними документами/законодавством України для підготовки складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 року (відповідач: SEVEN LINES s.r.o. LLC) - 8,5 год.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом №030419/001-SBL від 03.04.2019 року (відповідач: SEVEN LINES s.r.o. LLC) - 9 год. Вказані роботи на суму 18500,00 грн. прийняті позивачем, про що свідчить підписаний сторонами акт №1 від 07.09.2020 року. Платіжним дорученням №119835 від 21.09.2020 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" перераховано АО "Ай Ді Пі Груп" 18500,00 грн. за надання правової допомоги.

10.11.2020 року позивачем погоджено звіт про надану правову допомогу, згідно якого АО "Ай Ді Пі Груп" надано наступну правову допомогу: підготовка та складання відповіді на ухвалу від 18.09.2020 року у справі №924/1031/20 - 1,5 год. Вказані роботи на суму 1500,00 грн. прийняті позивачем, про що свідчить підписаний сторонами акт №2 від 10.11.2020 року. Платіжним дорученням №120734 від 12.11.2020 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" перераховано АО "Ай Ді Пі Груп" 1500,00 грн. за надання правової допомоги.

Позивачем погоджено звіт від 09.04.2021 року про надану правову допомогу, згідно якого АО "Ай Ді Пі Груп" надано наступну правову допомогу: участь в судовому засіданні від 02.03.2021 року у справі №924/1031/26 - 1 засідання; підготовка та направлення документів на вимогу ухвали від 02.03.2021 року - 0,5 год. Вказані роботи на суму 4500,00 грн. прийняті позивачем, про що свідчить підписаний сторонами акт №9 від 09.04.2021 року. Платіжним дорученням №68888 від 13.04.2021 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" перераховано АО "Ай Ді Пі Груп" 4500,00 грн. за надання правової допомоги.

15.09.2021 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" погоджено звіт про надану правову допомогу, зокрема, участь в судовому засіданні від 07.09.2021 року - 1 засідання; складання заперечення на клопотання відповідача про залучення у справу третьої особи - 2 год. Вказані роботи на суму 3500,00 грн. прийняті позивачем, про що свідчить підписаний адвокатським об`єднанням та позивачем акт №10 про надання правової допомоги від 15.09.2021 року. Платіжним дорученням №172506 від 23.09.2021 року позивачем перераховано АО "Ай Ді Пі Груп" 3500,00 грн. за надану правову допомогу.

Позивачем погоджено звіт від 26.10.2021 року про надану правову допомогу, згідно якого АО "Ай Ді Пі Груп" надано наступну правову допомогу: участь в судових засідання від 29.10.2021 року, від 05.10.2021 року та від 26.10.2021 року у справі №924/1031/26 - 3 засідання. Вказані роботи на суму 4500,00 грн. прийняті позивачем, про що свідчить підписаний сторонами акт №11 від 26.10.2021 року. Платіжним дорученням №173372 від 20.10.2021 року ТОВ "Елеватор Буд Інвест" перераховано АО "Ай Ді Пі Груп" 4500,00 грн. за надання правової допомоги.

Відповідно до акту №6022 здачі-прийняття виконаних робіт від 07.10.2020 року, ТОВ "Центр перекладів Екселенг" виконано на замовлення ТОВ "Елеватор Буд Інвест" роботи по перекладу тексту з української та англійської на чеську мови на суму 28672,00 грн., які сплачені позивачем згідно платіжного доручення №120346 від 07.10.2020 року.

За актом №32/576-П здачі-прийняття робіт від 01.10.2021 року ТОВ "Максворд" надано позивачу послуги з письмового перекладу на суму 1660,80 грн., які перераховані позивачем ТОВ "Максворд" згідно платіжного доручення №172682 від 01.10.2021 року.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У відповідності до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд відшкодувати 32 500,00 грн. допомоги на правову допомогу адвоката, надану Адвокатським об`єднанням "Ай Ді Пі Груп", яка обґрунтована договором про надання правової допомоги, звітами про надану правову допомогу та актами про надання правової допомоги від 07.09.2020 року на суму 18500,00 грн., від 10.11.2020 року на суму 1500,00 грн., від 09.04.2021 року на суму 4500,00 грн., від 15.09.2021 року на суму 3500,00 грн., від 26.10.2021 року на суму 4500,00 грн. Вказані кошти повністю перераховані ТОВ "Елеватор Буд Інвест" на користь адвокатського об`єднання, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

З аналізу наданих позивачем документів, що підтверджують характер та обсяг правової допомоги, матеріалів справи, суди приходять до висновку, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30332,80 грн. витрат на переклад документів, зокрема, 28672,00 грн. на переклад документів, здійснених ТОВ "Центр перекладів "Екселенг" та 1660,80 грн. за переклад ТОВ "Максворд".

Статтею 127 ГПК України встановлено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, з огляду на те, що спірні правовідносини виникли із суб`єктом господарювання іноземної держави, подано здійснений ТОВ "Бюро перекладів "Екселенг" переклад долучених до позовної заяви документів (перекладач Романова В.М.). Також для передачі до компетентної установи юстиції Чеської Республіки доручення про надання правої допомоги шляхом вручення відповідачу Seven Lines s.r.o. LLC документів, позивача ухвалою суду від 18.09.2020 року зобов`язано здійснити переклад на чеську мову позовної заяви з доданими документами, ухвали про відкриття провадження у справі та доручення про вручення документів, та ухвалою суду від 02.03.2021 року зобов`язано здійснити переклад на чеську мову ухвал суду від 02.03.2021 року та доручення про вручення документів.

Вимоги ухвал від 18.09.2020 року та від 02.03.2021 року виконано позивачем в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії перекладів позовної заяви з доданими документами, ухвали про відкриття провадження у справі та доручення про вручення документів, а також ухвал суду від 02.03.2021 року та доручення про вручення документів, здійснені перекладачем Романовою В.М.

Вказаним підтверджується надання відповідних послуг позивачу з перекладу документів ТОВ "Бюро перекладів "Екселенг", тому акт №6022 здачі-прийняття виконаних робіт від 07.10.2020 року на суму 28672,00 грн. є належним доказом понесення витрат позивачем на залучення перекладача у справі №924/1031/20.

З викладеного, з огляду на вимоги ухвал суду від 18.09.2020 року та 02.03.2021 року, суди вважають обґрунтованими витрати позивача на здійснення перекладу документів у справі №924/1031/20 на суму 28672,00 грн.

Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивачем не доведено необхідність витрат на переклад доданих відповідачем до відзиву документів на суму 1660,80 грн. Так, вказані документи як докази були надані саме відповідачем на обґрунтування його позиції; здійснювати переклад таких документів ТОВ "Елеватор Буд Інвест" суд також не зобов`язував. З даного приводу враховується, що відсутність перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого, тобто, свідчить про неспроможність такого документу бути доказом, оскільки з його змісту суд не може встановити будь-які відомості, визначити доказове значення і надати цьому письмовому доказу юридичну оцінку.

Відтак, в покладенні на відповідача обов`язку з відшкодування витрат позивача на переклад доданих до відзиву документів на суму 1660,80 грн. судом першої інстанції правомірно відмовлено.

З всього вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, стосовно того, що заява позивача про відшкодування судових витрат є частково обґрунтована на суму 32 500,00 грн. витрат на правову допомогу та 28 672,00 грн. витрат на переклад документів.

Також, місцевим судом правомірно вказано на те, що за положеннями ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, оскільки позов у справі №924/1031/20 задоволено на 84,96%, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 51971,73 грн. судових витрат.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта про те, що складені процесуальні документи, зокрема, на їх кількість і обсяг (кількість сторінок) та наведене в них обґрунтування, що є ідентичним, а тому така «правова допомога» як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом № 030419/001-SBL від 03.04.2019» у кількості 9 годин, вартістю 9 000,00 грн. є, завищеною, зазначаючи наступне.

Завданням адвоката як представника позивача є написання змісту позовної заяви, який буде максимально зрозумілим всім учасникам процесу, містити всі обставини, які є істотними для вирішення справи.

Аналізуючи зміст позовної заяви та додатків до позовної заяви суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що узгоджена сторонами ціна в розмірі 9 000 грн є співмірною із обсягом часу, що був витрачений адвокатом на надану правову допомогу.

Доводи в апеляційній скарзі на додаткове рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." стосовно того, витрати за послуги «ознайомлення із чинним законодавством України», що не є різновидом правової допомоги адвоката та/або як вид правової допомоги не вимагається, згідно з процесуальним законодавством, а тому задоволення судом вимоги про відшкодування таких витрат у сумі 8 500,00 є неправомірним, колегія суддів не приймає до уваги та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в акті №1 від 07.09.2020 року про надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 16.12.2019 року, як вид наданої правової допомоги адвокатом вказано «ознайомлення з документами та чинними міжнародними документами/законодавством України для підготовки складання позовної заяви про стягнення заборгованості за контрактом № 030419/001-SBL від 03.04.2019 року (відповідач: SEVEN LINES s.r.o. LLC)» на загальну суму 8 500,00 грн

Отже, в рамках зазначеного виду наданої правової допомоги адвокатом було здійснене ознайомлення з усіма документами, що були надані позивачем та стосуються предмету спору, а також здійснений аналіз законодавства для підготовки формування правової позиції позивача.

Колегія суддів приймає до уваги той факт, що зазначений спір обтяжений міжнародним елементом, а тому вимагає більш детального аналізу Контракту та чинного законодавства, відтак сума в розмірі 8 500,00 за даний вид послуг є обгрунтованою.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не є завищеною та відповідає критеріям розумності їхньому розміру.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат та доводи відповідача стосовно відмови у стягненні витрат на професійну правову допомогу, а також виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції , задоволені судом правомірно, у відповідності до положень ст. 123,126, 129 ГПК України.

Крім вище вказаного в апеляційній скарзі на додаткове рішення відповідач звертає увагу на те, що факт оплати послуг адвоката саме у справі № 924/1031/20 не доведений, а суд першої інстанції, не перевіривши документи помилково визначив такі факти встановленими.

Однак, колегія суддів відхиляє зазначений довід оскільки, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19.

Отже доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо відшкодування витрат за надання правничої допомоги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" подало до апеляційного суду клопотання, в якому позивач просить стягнути з апелянта витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 7600 грн. На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору № 04/01-02 про надання правової допомоги від 04.01.2022 року на 4 аркушах; копію звіту від 02.02.2022 року про надану правову допомогу за Договором № 04/01-02 про надання правової допомоги від 04.01.2022 року на 1 аркуші; копію акту від 02.02.2022 року про надання правової допомоги за Договором №04/01-02 про надання правової допомоги від 04.01.2022 року на 1 аркуші; копія платіжного доручення № 621 від 03.02.2022 року на 1 аркуші; докази направлення копії клопотання з додатками відповідачу (опис та квитанція) на 2 аркушах.

За вимогами ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

З огляду на вказане, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 ГПК України та ст.30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та норми ст.ст.126, 129 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 7 600 грн. є обґрунтованими та покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о.".

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційних скаргах не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційних скарг, а також не встановивши у рішенні та додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та додаткового рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування судових рішень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного розгляду приходить до висновку, що доводами апеляційних скарг висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення та додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. та на додаткове рішення від 15.11.2021 р. у справі №924/1031/20 - залишити без задоволення, рішення та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Лінес с.р.о." 19800, Чеська Республіка, м. Прага, 9, вул. Подєбратська, 88/55, ід. номер 053 54 943 (Seven Lines s.r.o. LLC, (88/55 Podebradska str. Prague 9, Czech Republic, 19800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Буд Інвест" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, офіс 505, код 36423915) 7600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1031/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "24" лютого 2022 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.


Дата ухвалення рішення	16.02.2022
Оприлюднено	01.03.2022
Номер документу	103570536
Судочинство	Господарське

Філіпова Т.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.02.2022 по справі 924/1031/20ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1031/20

Постанова від 16.02.2022

Постанова
від 16.02.2022 по справі 924/1031/20
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД