Постанова
від 22.02.2022 по справі 902/649/21
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Справа № 902/649/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. та апеляційну скаргу Фермерського господарства "УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 (суддя Міліціанов Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА", вул.Миколи Пимоненка, буд.13, оф.№4А/41, м.Київ, 04050, код - 36138418

до Фермерського господарства "УКРАЇНА", вул.Островського, буд.29, с.Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511, код - 20092010

про стягнення 527250 доларів США реальних збитків та 13150 доларів США упущеної (втраченої) вигоди

за участі представників:

позивача - Бідний Є.М.;

відповідача - Долиняний С.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" до Фермерського господарства "УКРАЇНА" про стягнення 527250 доларів США реальних збитків та 13150 доларів США упущеної (втраченої) вигоди.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 227045,82 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 555136,80 грн - залишено за позивачем; судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 290000,00 грн - залишено за відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням від 04.10.2021р., Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі позивач, зокрема, зазначає, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) за Договорами поставки в узгоджені сторонами строки. Відповідні зобов`язання залишаються в повному обсязі невиконаними відповідачем і станом на дату подання апеляційної скарги.

Зі змісту листів відповідача чітко видно, що причиною невиконання зобов`язань щодо поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) є не відсутність достатнього обсягу кукурудзи (за таких обставин, відповідач міг би поставити той обсяг кукурудзи, який він мав би змогу зібрати - чого зроблено не було), а бажання відповідача, всупереч умовам Договорів поставки, змінити ціну за відповідний товар у бік її суттєвого збільшення.

Наголошує, що зростання ринкових цін на продукцію не може бути підставою для невиконання зобов`язань поставити відповідну продукцію за цінами, які були наперед погоджені сторонами у відповідних договорах (форвардних договорах).

Крім цього зазначає, що з моменту винесення Господарським судом Вінницької області ухвал про забезпечення позовів у справах №902/1264/20 та №902/1289/20 апелянт був позбавлений можливості звернути стягнення на кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року) з метою примусового виконання зобов`язань відповідача щодо поставки такого зерна та запобігання завданню апелянту збитків з огляду на порушення відповідачем зобов`язань з поставки такого зерна за Договорами поставки.

Позивач зазначає, що всупереч власній волі, завдав збитків Міжнародним трейдерам, які змушені були придбавати непоставлений апелянтом обсяг кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у інших трейдерів на ринку сільськогосподарської продукції за цінами, які на момент такого придбання вже суттєво перевищували ціни, за якими апелянт зобов`язався поставити відповідний обсяг кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) Міжнародним трейдерам на підставі Пов`язаних договорів поставки.

Сума відповідних додаткових витрат у розмірі 527250 доларів США, які були сплачені Компанії CHS Europe SARL, становить розмір реальних (фактичних) збитків, яких було завдано апелянту з огляду на протиправні дії відповідача щодо невиконання зобов`язань з поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) на користь апелянта за Договором поставки-1 та товарною аграрною розпискою, що була 20 лютого 2020 року, виданою відповідачем в забезпечення виконання ним вказаних зобов`язань з поставки кукурудзи.

Крім цього, протиправною поведінкою відповідача апелянту також було завдано збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди у розмірі 13150 доларів США. Так, якби позивач отримав зерно від відповідача за Договором поставки-1 (за погодженою ціною у 144,37 доларів США (без ПДВ) за кожну метричну тонну) та в подальшому здійснив продаж такого зерна Компанії CHS Europe SARL на підставі пов`язаного договору поставки-1 (за погодженою ціною у 147 доларів США (із застосуванням ПДВ за ставкою у 0%) за кожну метричну тонну), позивач одержав би вигоду (дохід) у розмірі 13150 доларів США (2,63 долари США (різниця в цінах за вказаними договорами по ланцюгу поставки) * 5000 тонн (загальний обсяг зерна, що мав бути поставленим)).

На переконання позивача, ним були вжиті всі залежні від нього заходи та юридичні механізми з метою уникнення настання збитків, зокрема, апелянт двічі домовлявся з Компанією CHS Europe SARL про продовження строків поставки кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) за Пов`язаним договором поставки-1. Загалом, строк поставки було продовжено до 28.02.2021р., що надавало апелянту додатковий час для вирішення спору з відповідачем та отримання від останнього кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) за Договором поставки-1.

Скаржник вважає, що показники середньозважених ринкових цін на зернові культури (зокрема, на кукурудзу 3 класу), які відображені на Інтернет-сторінці Аграрної біржі, є належним та допустимим доказом при здійсненні судами України аналізу ринкових цін на відповідне зерно в певний проміжок часу.

Позивач зазначає, що відсутні будь-які підстави (в тому числі, правові) стверджувати, що відшкодування заявлених у даній справі збитків у розмірі 527250 доларів США могло би призвести до безпідставного збагачення апелянта.

Також позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність призначення у справі судової товарознавчої експертизи з метою визначення ринкової ціни на кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року)

Апелянт зазначає про невірне застосування судом першої інстанції ст.511 Цивільного кодексу України, яка не підлягає застосуванню при вирішенні спору у даній справі, а також стверджує про неправильне тлумачення змісту норм ст.ст.180, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.628, 638 Цивільного кодексу України.

Вважає, що судом першої інстанції неправомірно відхилено листування між апелянтом та відповідачем, а також заяву свідка ОСОБА_1 як неналежні та недопустимі докази.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА Україна» до Фермерського господарства «УКРАЇНА», ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з Фермерського господарства «УКРАЇНА» збитки у наступних розмірах: 527250 доларів США реальних (фактичних) збитків; 13150 доларів США упущеної (втраченої) вигоди. Стягнути з Фермерського господарства «УКРАЇНА» судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу), які були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» в Господарському суді Вінницької області та Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №902/649/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021р. у справі №902/649/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 та призначено розгляд апеляційної скарги на 16.12.2021р. об 12:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням від 19.10.2021р., Фермерське господарство "УКРАЇНА" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі відповідач зазначає, що застосування повноважень, передбачених ч.9 ст.129 ГПК України, є правом суду, яке він реалізовує з урахуванням кожної конкретної ситуації, оцінюючи дії сторони та відповідні докази, наявні у матеріалах справи. Разом з тим, роблячи твердження про неправомірність дій сторони (порушення договірних зобов`язань), суд повинен обґрунтувати в чому саме полягають такі ознаки та якими доказами вони підтверджуються.

Проте, зазначених висновків додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. не містить, у зв`язку з чим підлягає скасуванню в цій частині та прийняття нового рішення яким заяву (№16 від 11.10.2021р.) адвоката Долиняного С.В. про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій останній просить суд стягнути з позивача на користь відповідача в частині 290 тис.грн витрат на правову допомогу задовольнити.

На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 в частині залишення витрат на правничу допомогу за ФГ «УКРАЇНА» в сумі 290000,00 грн та постановити нове рішення яким заяву ФГ «УКРАЇНА» задовольнити в сумі 290000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21. Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 та апеляційну скаргу Фермерського господарства "УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

14.12.2021р. на адресу суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Позивач вважає, що суд першої інстанції належним чином та обґрунтовано застосував механізм розподілу судових витрат, передбачений частиною 9 статті 129 ГПК України з огляду на наступні обставини: 4 жовтня 2021 року у справі було винесено рішення по суті позовних вимог, тобто, спір у справі було вирішено по суті; в рішенні суду першої інстанції від 4 жовтня 2021 року, яким спір було вирішено по суті, судом першої інстанції встановлено фактичні обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов`язань (та наявність вини відповідача), у зв`язку з чим, власне, і виник спір у даній справі.

Позивач зазначає, що встановлення обставин стосовно протиправної поведінки відповідача (порушення ним договірних зобов`язань) в рішенні від 4 жовтня 2021 року було правомірно використано судом першої інстанції в якості процесуальної підстави для того, щоб, з урахуванням змісту частини 9 статті 129 ГПК, залишити за відповідачем понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

На переконання позивача, оскаржуване рішення в частині залишення за відповідачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 290000,00 грн є належним чином обґрунтованим та винесеним судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права (у відповідності до змісту положень статті 129 ГПК). Відтак, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Господарською суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 залишити без задоволення.

15.12.2021р. на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача.

Відповідач звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021р. у справі №910/430/21 за позовом ФГ «УКРАЇНА» до ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» про визнання товарної аграрної розписки від 20.02.2020 року недійсною, апеляційну скаргу ФГ «УКРАЇНА» задоволено у повному обсязі, рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2021 року у справі №910/430/21 скасовано, прийнято постанову якою позов ФГ «УКРАЇНА» задоволено, товарну агарну розписку від 20.02.2020р. №338 посвідчену приватним нотаріусом Посвятенком Ю.Д визнано недійсною.

Відповідач зазначає, що неодноразово повідомляв позивача про несприятливі погодні умови - посуха у липні-серпні 2020 року, що негативно вплинули на врожайність кукурудзи на зерно, так замість очікуваних 5т/га було зібрано 0,8-1,8 т/га, що на 75% менше від очікуваного, також запрошувався представник позивача для огляду таких посівів.

Водночас, листом вих.№302/1 від 24.10.2020р. позивач повідомляв відповідача про те, що ведуться роботи по збиранню урожаю кукурудзи, а також у відповідь на лист позивача від 28.10.2020 року відповідач надавав допуск сюрвейера відповідача до полів де вирощується кукурудза та місць де зберігається остання (листи від 09.12.2020р., 11.12.2020р., 28.10.2020р., 29.10.2020р., 24.10.2020р.).

Відповідач зазначає, що позивач на підтвердження обґрунтованості розміру понесених збитків надав відомості Аграрної біржі моніторингу ринкових цін на зернові культури (базис EXW) у Вінницькій області: кукурудзу 3-го класу у період з 20.06.2020 по 30.06.2020 рр. на рівні 4930,00 грн/т, 01.10.2021р. по 10.03.2021р. на рівні 7600,00 - 8100,00 грн. Суд дійшов вірного висновку, що надані апелянтом документи підтверджують лише орієнтовні ціни на відповідний товар станом на певний період часу.

Згідно умов договорів поставки, укладених сторонами справи, а також Контрактом №РС 929447 від 25.06.2020 укладеного з CNS Europe SARL, погоджено умови поставки товару згідно Правил "Інкотермс-2010" на умовах: DAP, тому позивачем не доведено можливості врахування цін Аграрної біржі на умовах EXW Правил ''Інкотермс-2010" по відношенню до предмету спірних правовідносин.

Також зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду 27.04.2021р., відомості щодо цін на товар обмежуються 10.03.2021 року, що суперечить вимогам ч.3 ст.623 ЦК України відносно визначення розміру збитків з урахуванням ринкових цін станом на момент звернення до суду.

Відповідач звертає увагу, що у судових засіданнях у справі №902/439/21 головуючим суддею неодноразово роз`яснювалась можливість ініціювати питання відносно призначення експертного дослідження, проте апелянтом не ініціювалося питання стосовно призначення експертизи та не надано висновків спеціалістів або експертів, виготовлених на їх замовлення. Тобто, апелянт вважаючи достатнім обсяг наданих доказів, не використано право на забезпечення засобів доказування шляхом надання висновку експерта або призначення експертизи у ході судового провадження у судді першої інстанції, що призвело до не доведення належними та допустимими доказами розміру понесених збитків, зокрема з урахуванням ринкових цін станом на момент звернення до суду, як того вимагає ч.3 ст.623 ЦК України.

Зазначає, що позивачем та третьою особою, без відома та залучення до участі у правовідносинах ФГ "УКРАЇНА" зафіксовано розмір збитків у розмірі 527250,00 доларів США, та погоджено терміни їх оплати. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" не вжито заходів відносно зменшення розміру збитків, добровільно погоджено їх розмір та перераховано грошові кошти.

Стверджує, що апелянтом не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих нібито невиконанням Договорів поставки, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі: 527250,00 доларів США реальних збитків реальних збитків; 13150,00 доларів США упущеної (втраченої) вигоди.

Також зазначає. що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів, у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання (тобто вжиття заходів щодо пошуку чи можливого пошуку товару кукурудзи 3-го класу), що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди; заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою - сплачену частку збитків за невиконання зобов`язання перед Трейдерами, позивачем та здійснення подальшого продажу зерна Трейдеру, з можливістю отримання прибутку, є наслідком невиконання зобов`язання за Договором: та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції в обґрунтуванні відмови у позові, оскільки апелянтом не доведено, що згідно умов Договору поставки ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" зобов`язався поставити аналогічний товар та за аналогічних умов поставки, що напряму випливає з матеріалів справи та доводів апелянта.

Також відповідач вважає, що заява свідка не є належним та допустимим доказом, оскільки не може доповнювати зміст договірних відносин між позивачем та відповідачам, по скільки у договорі між сторонами відсутні будь- які посилання на назви міжнародних трейдерів (в даному випадку ТОВ «Агропросперіс Трейд», CNS Europe SARL).

На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції відмовити ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» у задоволені апеляційної скарги повністю, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі 902/649/21 залишити без змін.

Ухвалою суду від 16.12.2021р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 26.01.2022р.

21.01.2022р. на адресу суду апеляційної інстанції від ФГ «УКРАЇНА» надійшли додаткові пояснення в яких звертає увагу, що Північно-західним апеляційним господарським судом 17.12.2021р. у справі 902/439/21 було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2021р. - без змін, а апеляційну скаргу ФГ «УКРАЇНА» на додаткове рішення від 14.09.2021р. задоволено та прийнято нове додаткове рішення, яким заяву ФГ «УКРАЇНА» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Відповідач стверджує, що Північно-західним апеляційним господарським судом у справі №902/439/21 із врахуванням всіх обставин, що є аналогічними із справою №902/649/21, прийнято постанову 17.12.2021р. де описані одні ж і ті обставини, тобто остання є преюдиційною. Відповідач просить суд відмовити ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» у задоволені апеляційної скарги у справі №902/649/21 у повному обсязі, а апеляційну скаргу ФГ «УКРАЇНА» на додаткове рішення у справі 902/649/21 задовольнити.

Ухвалою суду від 26.01.2022р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 23.02.2022р.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.02.2022р. представник позивача підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти вимог апеляційної скарги відповідача, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 та прийняти нове, яким позов задоволити, а також відмовити у задоволенні апеляційної скарги ФГ "УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21

Представник відповідача підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти вимог апеляційної скарги позивача, надав пояснення по справі. Просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 та прийняти нове, яким стягнути з позивача витрати на правову допомогу, а також просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.02.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (Покупець) та Фермерським господарством "Україна" (Постачальник) укладено договір поставки №ADV_UKR_1/20, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1 Договору (товар), а Покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

Як погоджено п.2.1 Договору товар, що підлягає поставці згідно умов договору становить кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 7040,976 т.

Відповідно до п.2.2 Договору Попередня ціна товару за 1 т становить 3 354,85 грн та ПДВ 670,97 грн, разом 4025,82 грн та попередня загальна вартість товару становить 23621418,33 грн та ПДВ 4724283,67 грн разом 28345702,00 грн.

За змістом п.п.2.3.1 Договору - строк поставки товару з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року, обидві дати включно.

Поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс 2010 за вибором Покупця на наступних умовах: DAP. Місце поставки: ТОВ ІЗТ: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шмідта, буд. 1 та/або ТОВ "ТІС-Зерно": 67543, Одеська область, Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60 та/або ТОВ "Бруклін-Київ": 65026, Україна, Одеська область, м. Одеса, пл. Митна, 1 (п.п.2.3.2 Договору).

Поставка здійснюється автомобільним/залізничним транспортом за погодженням сторін (п.п.2.3.7 Договору).

Згідно п.4.1 Договору сторони дійшли згоди, що остаточна ціна товару з ПДВ, буде визначатись на момент поставки товару в наступному порядку:

На першому етапі визначається середня базова розрахункова ціна товару (Базова розрахункова ціна), яка становить середньоарифметичне значення цін з ПДВ у гривнях, за якими треті особи, а саме: ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 20027449), ТОВ "АТ КАРГІАЛ" (код ЄДРПОУ 20010397), ПІІ "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 23393195), ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 31454383), ТОВ "КОФКО АҐРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35919521), ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36328597), ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (Код ЄДРПОУ 30307207), ТОВ "СІЕЙЧЕС УКРАЇНА" (Код ЄДРПОУ 35704808), ДП "САНТРЕЙД" (Код ЄДРПОУ .25394566), ТОВ "САТЕЛЛИТ" (Код ЄДРПОУ 13501985) (треті особи), готові купувати товар на умовах базису поставки DAP у місці поставки, яке визначене згідно п.2.3.2. цього Договору, стоном на робочий день, що передує першому дню строку поставки товару згідно з п. 2.3.1 Договору. При цьому, при розрахунку Базової розрахункової ціни товару, до уваги беруться лише пропозиції третіх осіб, які належним чином надали свої пропозиції купити товар на умовах базису поставки згідно п.2.3.2. цього Договору. Пропозиція третьої особи щодо купівлі товару вважається наданою належним чином та приймається для визначення Базової розрахункової ціни лише за умови, що така пропозиція було надіслана представником третьої особи на електронну адресу execution_adama_ua@adama.com на робочий день, що передує першому дню строку поставки товару згідно з п. 2.3.1. Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами окремо. У разі, якщо Постачальник ініціює дострокову поставку товару, а саме поставку товару до настання строків поставки, узгоджених сторонами в п. 2.3.1. Договору, то Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця про таку дату поставки товару, за 6 робочих днів до запланованої доти поставки. Така дострокова поставка товару може бути здійснена Постачальником лише за умови її попереднього погодження із Покупцем, шляхом укладення додаткової угоди до Договору про зміну строків поставки (п.4.2 Договору).

Відповідно п. 5.1 Договору Покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 576721,32 доларів США, в тому числі ПДВ, розрахований за курсом продажу долара США, який складеться на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення попередньої оплати за товар, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua. Попередня оплата здійснюється Покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі Постачальником Покупцю товарної аграрної розписки згідно п.7.1-7.3 Договору.

Для здійснення попередньої оплати, Постачальник зобов`язується надати Покупцю рахунок, із зазначенням кількості товару, попередньої ціни без ПДВ, попередньої загальної вартості без ПДВ, суми ПДВ, суми до сплати разом з ПДВ. Після здійснення поставки, Постачальник зобов`язується надати Покупцю перелік документів згідно п. 6.1., 6.5. цього Договору в порядку та на умовах визначених договором (п. 5.2 Договору).

Сплата коштів за товар за Договором здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника, відповідно до реквізитів, зазначених у відповідному рахунку, виданому Постачальником (п. 5.3 Договору).

Оплата решти вартості товару, яка перевищує суму попередньої оплати, сплаченої на виконання умов договору має бути здійснена Покупцем на умовах післяплати (тобто на умовах оплати товару після поставки товару) (повної або часткової), протягом 10 банківських днів з дати прийому товару, але в будь-якому випадку не раніше отримання Покупцем належним чином оформлених документів згідно з п.п.6.1, 6.5 Договору (п.4 Договору).

Будь-який платіж, який здійснюється Покупцем на виконання умов цього договору вважається здійсненим з моменту списання коштів з рахунку Покупця. Допускається проведення розрахунків в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України (п. 5.5 Договору).

За змістом п.7.1 Договору протягом 10-ти банківських днів, починаючи з дати підписання даного договору, Постачальник зобов`язаний видати Покупцю товарну аграрну розписку, як забезпечення виконання Постачальником зобов`язань за даним Договором, згідно з інструкціями Покупця. Товарна аграрна розписка має бути посвідчена нотаріусом, попередньо погодженим Покупцем та текст повинен бути узгоджений із Покупцем. Товарна аграрна розписка має бути видана на користь ТОВ "Адама Україна".

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторона, що допустила таке невиконання або неналежне виконання, несе відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України (п. 8.1 Договору).

Договір вступає в силу з дати його та діє до повного його виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають із договору (п.13.1 Договору).

На виконання умов укладеного Договору поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020р. позивач здійснив попередню оплату за товар на рахунок відповідача у розмірі гривневого еквіваленту 576721,32 доларів США (в тому числі ПДВ), розрахований за курсом продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передував даті здійснення попередньої оплати за товар, і який був опублікований на сайті www.kurs.coin.ua у розмірі 14109488,62 грн, що підтверджується платіжним дорученням №584 від 21.02.2020р.

25.06.2020р. між сторонами до Договору поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020р. укладено Додаткову угоду №1, за умовами якої сторонами змінено ряд пунктів основного договору, зокрема:

"п.2.1 номенклатура та кількість товару, що підлягає поставці згідно умов договору:

- кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 2 100,00 т +/- 10% (п. 2.1.1 Додаткової угоди);

- кукурудза 3 класу, врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005, кількістю 5 000,00 т +/- 5% (п. 2.1.2 Додаткової угоди).

п.2.2 попередня ціна товару та попередня загальна вартість товару:

- попередня ціна товару за 1т становить 3280,33 грн та ПДВ 656,07 грн, разом 3936,40 грн та попередня загальна вартість товару становить 6888693,00 грн та ПДВ 1377738,60 грн разом 8266431,60 грн.

Попередня ціна товару становить еквівалент 147,32 дол.США (разом з ПДВ) за 1т по курсу продажу дол.США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення цієї Додаткової угоди, який публікується на сайт https://kurs.com.ua/ та становить 26,720 грн за 1 дол США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього договору та додатками до нього (п.2.2.1 Додаткової угоди).

п.2.2.2 зазначеного в п.2.1.2:

- попередня ціна товару за 1т становить 3857,70 грн та ПДВ 771,54 грн, разом 4629,24грн та попередня загальна вартість товару становить 19288500,00 грн та ПДВ 3857700,00 грн разом 23146200,00 грн.

Попередня ціна товару становить еквівалент 173,25 дол США (разом з ПДВ) за 1 т по курсу продажу дол.США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення даної Додаткової угоди, який публікується на сайт https://kurs.com.ua/ та становить 26,720 грн за 1 дол США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього договору та додатками до нього (п.2.2.2 Додаткової угоди).

п.п. 2.3.3 умови поставки:

- строк поставки товару зазначеного в п. 2.1.1.1 становить з 01.10.2020 року до 31.10.2020 року, обидві дати включно (п.п. 2.3.1 Додаткової угоди);

- строк поставки товару зазначеного в п. 2.1.2 становить з 01.11.2020 року до 30.11.2020 року, обидві дати включно (п.п. 2.3.1.2 Додаткової угоди).

п.п.2.3.2.1 базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару, зазначеного в п. 2.1.1: DAP. Місце поставки: ТОВ "Сорочанський Мирошник": 22731, Вінницька область, Іллінецький район, с. сорока, вул. Гагаріна, буд. 3а.

п.п.2.3.2.2 базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару, зазначеного в п. 2.1.2: DAP. Місце поставки: Південний морський торговельний порт (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шмідта, б. 1), ТІС-Міндобрива, та/або ТІС-Зерно (67543, Одеська область, Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60) та/або ТОВ "М.В.КАРГО" (65026, Україна, Одеська область, м. Одеса, пл. Митна, 1).

Також у п.2 Додаткової угоди сторонами змінено вимоги щодо якості товару та погоджено, що товар має відповідати наступним якісним показникам: вологість не більше 14,5% макс., биті зерна не більше 5%, сміттєва домішка не більше 2% макс., зернова домішка 10% макс., включаючи биті зерна 5% макс., пошкоджені зерна 5% макс. (з них макс. 2% теплового пошкодження). Вміст амброзії - не більше 10%. Макс. допустимий рівень речовин хлорпірифос-етил та хлорпірифос-метил: не більше 0,01 мг/кг. Присутність ГМО та карантинних об`єктів не допускається. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ-4525:2006.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки, позивачем було видано відповідачу Товарну Аграрну розписку (надалі - "Аграрна розписка"), посвідчену 20 лютого 2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим №338.

Відповідно до п.1 Товарної Аграрної розписки, ця Аграрна розписка видається Боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за Договором поставки №ADV_UKR_1/20 від 20 лютого, укладеним між Боржником та Кредитором.

Аграрна розписка встановлює безумовне зобов`язання Боржника здійснити поставку 7040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в строк до 1 грудня 2020 року (п.2 Аграрної розписки).

Ця Аграрна розписка оцінена в 23621418,33 грн без ПДВ, виходячи з чого для бухгалтерського та податкового обліку вартість Товару, що буде передаватися на її виконання становитиме: 1 тонна кукурудзи 3 класу = 3354,85 грн без ПДВ. Суми, що вказані в п.5 Аграрної розписки, визначені без врахування суми ПДВ, який, якщо застосовується додається до вартості Товару (п.5, п.6 Аграрної розписки).

В забезпечення зобов`язань за Аграрною розпискою Боржник передає у заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в п.50 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідно кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 7040,976 тон (надалі - "Предмет застави"), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках (п.13 Аграрної розписки).

Відповідно до п.14. Аграрної розписки вартість предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки Сторони визначили в 23621418,33 грн без ПДВ.

Пунктом 16 Товарної аграрної розписки встановлено, що, у разі недостатності предмету застави для повного виконання зобов`язань за Аграрною розпискою, предметом застави за нею стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується в 2020 року році або буде вирощуватись ФГ "УКРАЇНА" в наступних роках на вказаних в Аграрній розписці земельних ділянках.

У зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на Аграрній розписці з метою звернення стягнення на предмет застави.

18.12.2020р., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на Аграрній розписці було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1965, про витребування у ФГ "УКРАЇНА" шляхом вилучення та передачі на користь ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" предмета застави.

21.12.2020р., за заявою ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП№63974357 з метою примусового виконання виконавчого напису.

Згідно постанови від 22.12.2020р. приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем виявлено у боржника зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, на підставі чого останнім накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Стара Прилука, вул.Промислова (колишня вул.Островського), 29 (т.1, арк.справи 111-133).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021р. у справі №910/430/21 визнано недійсною товарну аграрну розписку від 20.02.2020р., посвідчену приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстровану в реєстрі №338, видану Фермерським господарством «Україна» в забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки №AVD_UKR_1/20 від 20.02.2020р.

Крім цього, ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" (Постачальник) укладено з СNS Europe SARL (Покупець) Контракт №РС 929447 від 25.06.2020р. на поставку кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у кількості 5000 тонн (+/- 5%).

Відповідно до п.4.2. Контракту якісні показники товару: вологість не більше 14,5% макс., сміттєва домішка не більше 2%, зернова домішка не більше 10%, биті зерна не більше 5%, пошкоджені зерна не більше 5%; показники хлорпірифос-етил та хлорпірифос-метил не більше 0,01 мг/кг. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ країни походження.

Ціна за 1 тону товару - 147 доларів США, сума контракту - 735000,00 доларів США (п.п.4, 5 Контракту).

Покупець оплачує 90% вартості товару після надання транспортних документів. Покупець здійснює остаточний розрахунок після отримання завершальних документів (п.8 Контракту).

Всі платежі здійснюються протягом трьох банківських днів з моменту виникнення зобов`язання зі здійснення таких платежів (п.8.4.1.).

Товар поставляється насипом автомобільним або залізничним транспортом.

Умови поставки DAP Інкотермс 2010: Південний Морський Торговельний Порт (м. Южне), ТІС-Міндобрива та/або ТІС-Зерно, або ТОВ "М.В. КАРГО" (с.Візирка, Одеська область), за вибором Покупця (п.10 Контракту).

Строки поставки: 01.11.2020 - 30.11.2020р. (п.12 Контракту).

Розвантаження товару забезпечує Покупець (п. 14 Контракту).

Датою дефолту вважається перший робочий день після спливу терміну, впродовж яуого мало бути виконано зобов`язання (п.20.1. Контракту).

Сторона інша, ніж та, що допустила дефолт, має право придбати або продати товар, і такий продаж або купівля є ціною дефолту.

Збитки визначаються між ціною Контракту та ціною дефолту, але не виключно (п. 20 Контракту).

30.11.2020р. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та СNS Europe SARL підписано Додаткову угоду №1, згідно умов якої продовжено термін поставки до 15.12.2020р.

15.12.2020р. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та СNS Europe SARL підписано Додаткову угоду №1, згідно умов якої продовжено термін поставки до 28.02.2021р.

01.03.2021р. СNS Europe SARL направлено ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" повідомлення про закупівлю товару у третьої особи.

У березні 2021 року СNS Europe SARL придбано товар у третьої особи та проведено розрахунки.

05.03.2021р. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та СNS Europe SARL підписано Додаткову угоду №3, згідно умов якої погоджено суму компенсації за невиконання умов Контракту №РС 929447 від 25.06.2020р. на рівні 527250,00 доларів США.

Згідно платіжного доручення від 01.04.2021р. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" перераховано та користь СNS Europe SARL 527250,00 доларів США.

Згідно листа №355 від 27.11.2020 ФГ "УКРАЇНА" повідомлено ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" про обставини непереборної сили, на підтвердження чого надано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-20-1834 від 17.11.2020р., згідно якого дата настання форс-мажорних обставин - 13.05.2020р., дата закінчення - 09.10.2020р. Зазначений лист вручений позивачу 07.12.2020р.

Відповідно до листа №356 від 27.11.2020р. відповідач повідомив позивача про обставини непереборної сили, на підтвердження чого надано сертифікат №3100-20-1830 від 17.11.2020р., згідно якого дата настання форс-мажорних обставин - 13.05.2020р., дата закінчення - 08.10.2020р. Зазначений лист вручений позивачу 07.12.2020р.

Матеріали справи також містять листування сторін з приводу своєчасної поставки товару, узгодження способів передачі товару зі зміненими цінами, способів поставки інших партій товару.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до положень ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 Цивільного кодексу України України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому, стандарт доказування обставин понесення збитків має особливий зміст, з огляду на правову природу збитків та упущеної вигоди, як їх форми, а також правові висновки Верховного Суду з приводу вирішення цього питання.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України).

Як встановлено ст.147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

За приписами ст.623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021р. у справі №922/1742/20, від 17.02.2021р. у справі №916/450/20, від 03.11.2020р. у справі №916/3563/19, від 20.10.2020р. у справі №910/17533/19, від 26.02.2020р. у справі №914/263/19, від 21.04.2021р. у справі №913/335/20.

Водночас, системний аналіз положень частини першої статті 42, частини 1 статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №908/2261/17).

Як було встановлено, позивачем виконано умови договорів та додаткових угод стосовно перерахування передплати на користь відповідача, чим дотримано вимог п.п.5.1.-5.3. Договору.

ФГ "УКРАЇНА" допустило прострочення виконання договірних зобов`язань із своєчасної поставки товару - не пізніше 31.10.2020р., чим порушено умови договірних правовідносин.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

На виконання вимог ст.614 Цивільного кодексу України, намагаючись довести відсутність своєї вини у порушенні строків поставки товару, відповідачем надано лист №355 від 27.11.2020р. ФГ "УКРАЇНА", якими повідомлено ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" про обставини непереборної сили за укладеним договором поставки, сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-20-1834 від 17.11.2020р., згідно якого дата настання форс - мажорних обставин - 13.05.2020р., дата закінчення - 09.10.2020р., відомості про вручення відповідних листів позивачу 07.12.2020р.

Як встановлено пунктом 9.2. Договору поставки, сторона, для якої невиконання зобов`язань за Договором стало неможливим внаслідок настання обставин непереборної сили, зобов`язана негайно, але не пізніше 10 календарних днів після початку їх дії, письмово повідомити другу сторону про початок, суть та можливий строк дії таких обставин. Документальне підтвердження надається протягом 20 календарних днів з дня початку дії обставин непереборної сили. Несвоєчасне надання вказаного документального підтвердження, а також несвоєчасне повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини, як на причини невиконання зобов`язань за Договором та, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких обставин.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи ФГ "УКРАЇНА" про необхідність повідомлення позивача протягом 20-ти календарних днів з дня отримання офіційного підтвердження від Торгово-промислової палати України, не ґрунтуються на умовах Договору поставки, положення яких не обумовлюють отримання саме сертифікату Торгово-промислової палати України.

Зазначений термін дії обставин непереборної сили є тривалим, тому відповідач не позбавлений був можливості письмово повідомити позивача про початок дії відповідних обставин.

Тобто, як вірно зазначено місцевим господарським судом, ФГ "Україна" не дотримано умови Договору поставки щодо строків письмового повідомлення про початок дії обставин непереборної сили та надання ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" документального підтвердження дії обставин непереборної сили, що позбавляє відповідача права посилатися на обставини непереборної сили, як на причини невиконання зобов`язань за Договорами поставки, а також як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких обставин.

Отже, наведеним вище підтверджується порушення договірних зобов`язань зі сторони ФГ "УКРАЇНА" та наявність протиправної поведінки як первісного елементу складу цивільного правопорушення, як правової підстави для відшкодування завданих збитків.

Однак, для задоволення позову по даній справі доведення самого факту протиправної поведінки є недостатнім, визначальним є встановлення обставин наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між понесеними позивачем витратами у розмірі 527250,00 доларів США, які сплачено на користь СNS Europe SARL, та упущеною вигодою у формі не отриманого доходу за Контрактом №РС929447 від 25.06.2020р.

Положеннями ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено необхідність врахування саме ринкових цін при визначенні розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, у місці, де зобов`язання має бути виконане.

Враховуючи, що за матеріалами справи відповідачем добровільно не відшкодовано збитки, сплати яких вимагає позивач, то їх розмір має встановлюватись з урахуванням ринкових цін на кукурудзу 3-го класу, врожаю 2020 року на території Вінницької області, на день пред`явлення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обґрунтованості розміру понесених збитків позивачем надано відомості Аграрної біржі моніторингу ринкових цін на зернові культури (базис EXW) у Вінницькій області: кукурудзу 3-го класу у період з 20.06.2020 по 30.06.2020рр. на рівні 4 930,00 грн/т, 01.10.2021 по 10.03.2021рр. на рівні 7600,00 - 8100,00 грн.

При цьому, як вірно відмічено судом першої інстанції, надані позивачем документи підтверджують лише орієнтовні ціни на відповідний товар станом на певний період часу та повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами та фактичними обставинами справи.

Згідно умов договорів поставки, укладених сторонами справи, а також Контракту №РС929447 від 25.06.2020р., погоджено умови поставки товару згідно Правил "Інкотермс-2010" на умовах: DAP.

З огляду на викладене, позивачем не доведено можливості врахування цін Аграрної біржі на умовах EXW Правил "Інкотермс-2010" по відношенню до предмету спірних правовідносин.

Також, як вірно відмічено місцевим господарським судом, позивач звернувся з позовом до суду 27.04.2021р., відомості щодо цін на товар обмежуються 10.03.2021р., що суперечить вимогам ч.3 ст.623 Цивільного кодексу України відносно визначення розміру збитків з урахуванням ринкових цін станом на момент звернення до суду.

У даній справі предметом позову є, зокрема, майнова вимога позивача про стягнення додаткових витрат внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача у певному розмірі, у зв`язку з чим до предмета доказування входить, зокрема доведення позивачем фактичної наявності саме заявленої до стягнення суми.

З огляду на предмет спору, висновок проведеної у справі судово-економічної експертизи має стосуватися питань, які входять до предмету доказування, а отже може вважатись належним та допустимим засобом доказування у справі (правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.03.2019р. у справі №916/3211/16).

Згідно Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 03.11.1998 року №705/3145, на вирішення товарознавчої експертизи може бути поставлено питання: яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників.

Також, у межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно обґрунтованості розрахунку понесених збитків.

Відповідно ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції у судових засіданнях роз`яснював можливість ініціювати питання відносно призначення експертизи. Однак, позивачем не заявлено клопотань стосовно призначення експертизи та не надано висновків спеціалістів або експертів, виготовлених на їх замовлення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру понесених збитків, зокрема з урахуванням ринкових цін станом на момент звернення до суду, як того вимагає ч.3 ст.623 Цивільного кодексу України.

Як було встановлено, позивачем сплачено на користь СNS Europe SARL суму у розмірі 527250,00 доларів США на підставі підписаної 05.03.2021р. Додаткової угоди №3 до Контракту №РС929447 від 25.06.2020р., згідно умов якої зафіксовано неможливість виконання зобов`язань з поставки кукурудзи 3-го класу українського походження, врожаю 2020 року, у кількості 5000,00 метричних тон.

Тобто, позивачем та третьою особою, без відома та залучення до участі у правовідносинах ФГ "УКРАЇНА" зафіксовано розмір збитків у розмірі 527250,00 доларів США, та погоджено терміни їх оплати.

Також, як вбачається із матеріалів справи, прострочення зі сторони відповідача мало місце починаючи з 01.11.2020р., однак позивачем не визначено ринкової ціни на товар станом на дату прострочення. У березні 2021 року СNS Europe SARL укладено договір поставки з іншим контрагентом відносно товару, обсяг якого становив 5000,00 тон, поставку якого зобов`язалося здійснити ТОВ "АДАМА УКРАЇНА". Додаткову угоду між позивачем та третьою особою укладено 05.03.2021р., тобто через 4 місяці з моменту порушення зобов`язань зі сторони ФГ "УКРАЇНА". Зазначена дата також не співпадає з моментом звернення до суду, що суперечить ч.3 ст.623 ЦК України.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, визначений позивачем розмір збитків не враховує початку порушення зобов`язань зі сторони відповідача (станом на яку можливо було визначити зміст порушеного права), ані строку звернення до суду.

Відповідно до ст.511 Цивільного кодексу України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Тобто, дії ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та СNS Europe SARL щодо самостійного визначення розміру збитків та терміну їх відшкодування у Додатковій угоді №3, не можуть створювати зобов`язань для третьої особи (ФГ "УКРАЇНА"), яка не була учасником або стороною зазначеного договору.

Отже, стягнення збитків із наведених позивачем підстав не узгоджується із положеннями ст. 511 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи позивача відносно обізнаності ФГ "УКРАЇНА" з приводу обставин подальшого перепродажу зерна кукурудзи на користь міжнародного трейдера, яким є СNS Europe SARL, оскільки відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однак, підписані сторонами Договори поставки та Додаткові угоди до них не містять відомостей щодо мети придбання товару зі сторони ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", необхідності його подальшої поставки на користь третіх осіб.

Згідно положень ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Оскільки договори між сторонами укладено у письмовій формі, то зміст усіх договірних правовідносин має фіксуватися у підписаному сторонами договорі, однак, зміни до Договору поставки щодо мети постачання товару на користь СNS Europe SARL не внесено.

Тому, судом першої інстанції вірно спростовано посилання позивача, як підставу для стягнення збитків, на листування з вимогами щодо своєчасної поставки товару, попередження відносно пред`явлення вимог щодо відшкодування збитків міжнародним трейдерам, оскільки такі вимоги не доповнюють зміст договірних відносин сторін.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

А тому не доводить зазначених обставин і зміст заяви свідка ОСОБА_1 від 16.07.2021р., яка повідомляє про обсяг посадових обов`язків, прийняття участі у погодженні з ФГ "УКРАЇНА" умов договорів поставки та додаткових угод, оскільки показання свідка не можуть доповнювати зміст письмового договору, що суперечить ст.639 ЦК України та звичаям ділового обороту.

Колегія суддів вважає вірними зауваження суду першої інстанції, що посилаючись на п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, позивач невірно розуміє правову природу стягнення збитків. Збитками є, зокрема, втрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Тобто, з метою стягнення збитків слід доводити не лише розмір фактичних витрат, а також враховувати зміст та обсяг порушеного права. За змістом спірних договірних відносин між сторонами виникли відносини з поставки товару.

Тому, позивач мав правомірні очікування щодо отримання товару погодженої якості та кількості. Отже, зміст порушеного права позивача становить неотримання відповідного товару за погодженою ціною.

З метою відновлення порушеного права позивач мав змогу вимагати передачі товару погодженої кількості згідно договірної ціни, вчинити дії щодо поставки товару відповідної кількості від іншого контрагента, у випадку збільшення ціни вимагати відшкодування різниці вартості.

Також, в силу положень ч.1 ст. 665, ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Позивачем не заявлялись вимоги щодо повернення попередньої оплати з можливість нарахування додаткових платежів, внаслідок порушення грошових зобов`язань.

Однак, перелічених дій, котрі відповідали б змісту порушеного права ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" вчинено не було.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність поставки товару на користь третьої особи, врахування різниці у ціні товару, який слід передати контрагенту позивача, понесення наслідків перед третьою особою не входить до змісту прав позивача за укладеними договорами поставки з ФГ "УКРАЇНА".

Тобто, стягнення збитків на підставі п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України виходить за межі допустимого обсягу відновлення порушених прав позивача та суперечить нормам матеріального права.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (п.23 постанови ВС КГС від 21.04.2021р. у справі №913/335/20).

З огляду на викладене, враховуючи необґрунтованість розміру збитків належними доказами, без урахування ринкових цін станом на момент звернення до суду, зміст договірних відносин сторін, неможливість створення зобов`язань відповідача діями третіх осіб, невідповідність суми збитків змісту порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Вінницької області, що сплата позивачем на користь третьої особи 10233465,42 грн була об`єктивним, безпосереднім та неминучим наслідком протиправної поведінки відповідача.

Оскільки позивачем не наведено існування усіх елементів складу цивільного правопорушення, судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові в частині вимог про стягнення реальних збитків.

Щодо стягнення упущеної вигоди колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Розмір упущеної вигоди в сумі 13150 доларів США розраховано позивачем як різницю у ціні товару за Договором поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020р., з урахуванням положень Додаткової угоди №1 від 25.06.2020р., та ціною Контракту №РС929447 від 25.06.2020р., укладеним з СNS Europe SARL.

Згідно п.2 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України стягнення упущеної вигоди можливе лише за звичайних обставин, тобто обставини отримання вигоди позивачем мають відповідати істотним умовам її отримання за змістом зобов`язальних правовідносин.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

У первісній редакції договору поставки обумовлено вимоги до якісних показників товару: вологість не більше 14,5%, сміттєва домішка не більше 2%, зернова домішка не більше 10%, в т.ч. биті 5%, в т.ч. пошкоджені не більше 5%, в т.ч. пошкоджені сушкою не більше 2%). Амброзія не допускається.

У Додатковій угоді №1 від 25.06.2020р. до Договору поставки №ADV_UKR_1/20 від 20.02.2020р. сторонами розмежовано ціну та обсяг поставки відносно: 2100,00 тон - 3280,33 грн/т без ПДВ, Базис поставки DAP ТОВ "Сорочинський Мірошник" (Вінницька область, Іллінецький район, с. Сорока); 5000,00 тон - 3 857,70 грн/т, Базис поставки DAP Південний морський торговельний порт (Одеська область, м. Чорноморськ) або ТОВ "М.В.КАРГО" (м.Одеса).

Обов`язок з транспортування та відвантаження товару покладено на Постачальника ФГ "УКРАЇНА".

Також, сторонами змінено вимоги щодо якісних показників товару: вологість не більше 14,5% макс., биті зерна не більше 5%, сміттєва домішка не більше 2% макс., зернова домішка 10% макс., включаючи биті зерна 5% макс., пошкоджені зерна 5% макс. (з них макс. 2% теплового пошкодження). Вміст амброзії - не більше 10%. Макс. допустимий рівень речовин хлорпірифос-етил та хлорпірифос-метил: не більше 0,01 мг/кг. Присутність ГМО та карантинних об`єктів не допускається. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ-4525:2006 (п.2 Додаткової угоди).

Оплата решти вартості товару, яка перевищує суму попередньої оплати, має бути здійснена на умовах після плати протягом 30 банківських днів з дати прийому товару (п. 4 Додаткової угоди).

При дослідженні істотних умов Контракту №РС929447 від 25.06.2020р., укладеного між ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" з СNS Europe SARL, судом встановлено істотні відмінності у регулюванні договірних відносин.

Зокрема, розвантаження товару здійснюється Покупцем (п.14 Контракту), використання транспорту Постачальника (ТОВ "АДАМА УКРАЇНА") не передбачено.

Згідно п.4.2. Контракту якісні показники товару: вологість не більше 14,5% макс., сміттєва домішка не більше 2%, зернова домішка не більше 10%, биті зерна не більше 5%, пошкоджені зерна не більше 5%; показники хлорпірифос-етил та хлорпірифос-метил не більше 0,01 мг/кг. Інші показники якості товару - відповідно до ДСТУ країни походження.

Таким чином, не передбачено вимог щодо вмісту Амброзії, хоча у Додатковій угоді №1 допускається її вміст до 10%.

Покупець оплачує 90% вартості товару після надання транспортних документів. Покупець здійснює остаточний розрахунок після отримання завершальних документів (п. 8 Контракту).

Всі платежі здійснюються протягом трьох банківських днів з моменту виникнення зобов`язання зі здійснення таких платежів (п. 8.4.1.).

Таким чином, відмінними порівняно з умовами договорів поставки ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" та ФГ "УКРАЇНА" є вимоги щодо якості товару, обов`язок транспортування товару Постачальник (у першому випадку покладено на ФГ "Україна", у іншому на Покупця СNS Europe SARL), терміни проведення розрахунків.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зазначені відмінності могли вплинути на формування ціни товару ФГ "Україна" у випадку необхідності поставки товару без отримання передплати, за відсутності обов`язку організовувати перевезення та доставку товару до місця вивантаження.

При цьому, суттєвими є відмінності у якісних характеристиках товару за умовами Контракту №РС 929447 від 25.06.2020р. відносно якісних вимог у Додатковій угоді №1 від 25.06.2020р.

Також, позивачем з метою підтвердження характеристик товару, опис якого наведено у договорах поставки, укладених відповідачем з ФГ "УКРАЇНА" та третьою особою, не надано висновку спеціаліста в галузі товарознавства.

На виконання наданих ст.ст.13, 14, 76-80, 98, 99 ГПК України, позивачем не ініційовано проведення судової експертизи.

Таким чином, позивачем не було доведено, що згідно умов Контракту №РС 929447 від 25.06.2020р. ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" зобов`язався поставити аналогічний товар та за аналогічних умов поставки.

Тобто, відмінність у якісних характеристиках товару, істотних умова договору поставки в частині погодження кількості товару, порядку проведення розрахунків, способів поставки кукурудзи 3-го класу, спростовує можливість отримання вигоди за звичайних обставин.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (п.25 Постанови ВС КГС від 21.04.2021 року у справі №913/335/20).

З огляду на встановлені розбіжності, надані позивачем докази беззастережно не підтверджують реальну можливість отримання вигоди ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" в сумі 13150,00 доларів США, саме внаслідок протиправних дій ФГ "УКРАЇНА".

Таким чином, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для стягнення упущеної вигоди, а саме причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та наслідком у випаду пред`явленої суми упущеної вигоди з наведених у позові підстав.

Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на встановлені обставини, приймаючи до уваги наявні у справі докази, колегія суддів вважає вірним висновок Господарського суду Вінницької області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА".

Щодо апеляційної скарги Фермерського господарства "УКРАЇНА" на додаткове рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі ч.4 ст.129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 24.10.2019р. у справі №905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі №904/3583/19.

Право суду застосувати приписи частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України можливе за наявності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: - зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; - спір виник внаслідок неправильних дій сторони (Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2020р. у справі №912/2171/18).

У мотивувальній частині рішення Господарського суду Вінницької області встановлено обставини порушення договірних зобов`язань зі сторони Фермерського господарства "УКРАЇНА", що і змусило позивача звернутися до суду.

Тобто, встановлено, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що незважаючи на порушення строків поставки товару, висновки апеляційного суду при розгляді іншої справи відносно відсутності форс -мажорних обставин, ФГ "УКРАЇНА" не повернуто позивачу суму попередньої оплати за поставку продукції у розмірі 140000,00 доларів США (в тому числі ПДВ), перерахованих за курсом продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передував даті здійснення попередньої оплати за товар, у розмірі 3498601,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням №705 від 04.03.2020р.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком, що стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, з одночасним утримання відповідачем належних позивачу грошових коштів, не відповідатиме засадам добросовісності та розумності, створить дисбаланс у відносинах сторін, та покладе на позивача додаткові фінансові зобов`язання.

А тому, керуючись ч.9 ст.129 ГПК України, Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про залишення за відповідачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 290000,00 грн у повному обсязі.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішення та додаткового рішення, а наведені в скаргах доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.10.2021р. у справі №902/649/21 та апеляційну скаргу Фермерського господарства "УКРАЇНА" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.10.2021р. у справі №902/649/21 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 25.02.2022р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Дата ухвалення рішення22.02.2022
Оприлюднено01.03.2022

Судовий реєстр по справі —902/649/21

Постанова від 06.09.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 24.08.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 13.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 08.06.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 19.04.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Постанова від 22.02.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 26.01.2022

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 16.12.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 25.11.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Ухвала від 25.11.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні