ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1045/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Сичуку І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894
до: Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради, вул. Григоровичів Барських, 6, м. Бар, 23000, код - 00432538
про стягнення 13 349,12 грн
за участю представників:
позивача: Бойчук Іван Олександрович
відповідача: адвокат Радзієвський Андрій Миколайович
В С Т А Н О В И В :
23.10.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 23.10.2021 року) Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради про стягнення 13 349,12 грн збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Зазначену позовну заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".
Ухвалою суду від 28.10.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1045/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
12.11.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 191 від 09.11.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року вирішено здійснювати розгляд справи № 902/1045/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.12.2021 року.
19.11.2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (№4030/12/21 від 19.11.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
29.11.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 206 від 22.11.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні 08.12.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1045/21 на 18.01.2022 року о 10:30 год.
При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 18.01.2022 року в режимі відеоконференції з Барським районним судом Вінницької області, за участю представника відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 08.12.2021 року.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
14.01.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 202/12/22 від 14.01.2022 року.
В судовому засіданні 18.01.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1045/21 для судового розгляду по суті на 08.02.2022 року о 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 08.02.2022 року в режимі відеоконференції з Барським районним судом Вінницької області, за участю представника відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 18.01.2022 року.
Ухвалою суду від 26.01.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
В судовому засіданні 08.02.2022 року судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 14.02.2022 року в режимі відеоконференції з Барським районним судом Вінницької області, за участю представника відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 08.02.2022 року.
Ухвалою суду 09.02.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
14.02.2022 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 13.02.2022 року).
В судовому засіданні 14.02.2022 року прийняли участь представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні оголошувалась перерва.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 21.11.2018 року було проведено планову перевірку дотримання Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 647/ВН від 21.11.2018 року, за змістом якого було встановлено що у процесі діяльності відповідач в період з 27.10.2015 року по 10.07.2016 року підприємством здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на проммайданчику №7 (очисні споруди) за адресою: м. Бар, вул. Червоноармійська, чим порушено вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
У відзиві відповідач не погоджується з вимогами позову та зазначає, що позивачем навмисно приховано інформацію відносно проведення пранової перевірки Барського КВУВГК «Барводоканал» Барської міської ради з 22.10.2015 по 28.10.2015 рр., за результатами якої складено Акт від 28.10.2015 року, складено Припис №03 від 27.10.2015 року, зобов'язано відповідача отримати дозволи на викиди у всіх виробничих дільницях.
Актом позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 20.01.2016 року зафіксовано, що п. 2 Припису №03 від 27.10.2015 року не виконано.
Тому, відповідач вважає, що позивач був обізнаний про порушення його прав з 27.10.2015 року, відтак відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строків позовної давності.
У відповіді на відзив позивач підтримує позовні вимоги та вказує, що відповідачем не проінформовано Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про виконання припису протягом трьох днів з моменту закінчення визначеного строку, можливість визначення розміру шкоди та обізнаність про порушення інтересів держави встановлено лише 21.11.2018 року під час проведення планової перевірки.
Тому, строк позовної давності не пропущено.
14.02.2022 року відповідачем подано додаткові пояснення (вх. №01-34/1416/22), у яких наведено правові позиції щодо перебігу позовної давності під час проведення перевірок, а також акцентовано увагу на тих обставинах, що позивачем не наведено поважних причин, які перешкоджали своєчасно звернутись з позовом до суду.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, у період з 22.10.2015 по 28.10.2015 рр. Державною екологічною інспекцію у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства «Барводоканал» Барської міської ради вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (т. 1 а.с. 85-96).
Під час перевірки було встановлено, що у процесі діяльності Відповідачем у період з 27.10.2015 року здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на проммайданчику №7 (очисні споруди) за адресою: м. Бар, вул. Червоноармійська, чим порушено вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
За результатами перевірки було видано припис від 27.10.2015 року, згідно якого зобов`язано відповідача отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин щодо усіх виробничих дільниць.
Згідно Акту позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних i земельних pecypciв щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 20.01.2016 року зафіксовано невиконання п.2 Припису №03 від 27.10.2015 року.
Також, державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 21.11.2018 року було проведено планову перевірку дотримання Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства «Барводоканал» Барської міської ради (Відповідач) вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 647/ВН від 21.11.2018 року (Додаток № 1).
В ході перевірки було встановлено, що у процесі діяльності Відповідач в період з 27.10.2015 року по 10.07.2016 року підприємством здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на проммайданчику №7 (очисні споруди) за адресою: м. Бар, вул. Червоноармійська, чим порушено вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Примірник Акта № 647/ВН з додатками підприємством отримано 21.11.2018 року директором Сабайдаш В.І.
Зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю)» директором не було надано.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №520210100-44 на території проммайданчика в м. Бар підприємством отримано 11.07.2016 року, до 11.07.2016 року включно суб`єкту господарювання було заборонено здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Додаток 3).
Також, враховуючи інформацію з довідки №343 від 21.11.2018 року встановлено, що без відповідного дозволу працювали джерела викидів в період часу з 27.10.2015 по 10.07.2016 року (Додаток 4).
21.11.2018 року Барське КВУВКГ «Барводоканал» видано Припис (Додаток № 2) щодо усунення виявлених порушень, припис в судовому порядку не оскаржувався.
За результатами перевірки складено Протокол про адміністративне правопорушення № 009125 від 21.11.2018 року (Додаток № 5).
У відповідних графах протоколу правопорушниками надано пояснення, що порушення будуть усунуті, та поставлено свій підпис.
Згідно протоколу винесена постанова № 03/478 від 26.11.2018 року якою визнано начальника Барського КВУ ВКГ «Барводоканал» Сабайдаша Володимира Івановича, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 гривень (Додаток № 6). Штраф відповідачем сплачено в добровільному порядку (Додаток № 7).
Розрахунок розміру збитків (Додаток № 8) здійснено згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 10.12.2008 року №639, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 21.01.2009 року за №48/16064, відповідно до «Збірника показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами.
На адресу Відповідача була направлена Претензія від 11.01.2019 р. за №162/03 (Додаток 8), щодо добровільної сплати суми збитків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Із зазначеного вбачається вичерпний перелік відносин на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», і підстави вважати, що зазначений закон не поширюється на органи Державної екологічної інспекції України - відсутні.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
За приписами частин п`ятої і шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого, зокрема, суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 454/2011).
Згідно з пунктами 4, 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про поводження з відходами, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, тощо.
Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
Частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За нормами статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у Методиці.
Відповідно до пункту 2.1 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики).
Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідачем не спростовано та не заперечено розміру нарахованої шкоди, завданої внаслідок здійснення господарської діяльності з порушенням вимог законодавства щодо отримання дозволу, заперечення відповідача зведені виключно до пропуску строків позовної давності.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є правомірними та обґрунтованими.
Водночас, задоволення позовних вимог залежить від аналізу обставин щодо перебігу строків позовної давності, а також щодо існування поважних причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256, 257).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення шкоди, завданої таким правопорушенням, виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення.
Отже, момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Вищенаведена правова позиція щодо застосування позовної давності у правовідносинах, пов`язаних із порушенням аналогічних норм Закону України «Про охорону атмосферного повітря» сформована Верховним Судом.
Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення.
"Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу" (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії") (Постанова КГС ВС від 17 квітня 2018 року у справі № 910/2863/17).
Тому, суд враховує наведені висновки Верховного Суду.
Так, за матеріалами справи у обох Актах перевірки дотримання вимог природохоронного законодавства (від 27.10.2015 та 28.11.2018 рр.) встановлено з 27.10.2015 року здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на проммайданчику №7 (очисні споруди) за адресою: м. Бар, вул. Червоноармійська, чим порушено вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач дізнався про порушення прав екологічного законодавства, починаючи з 27.10.2015 року, що є початком строків позовної давності, термін якого сплинув 27.10.2018 року.
У спірних правовідносинах не застосовуються особливі правила перебігу позовної давності, що визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», оскільки вказаний закон набрав чинності 02.04.2020, тобто, після спливу позовної давності у даній справі (16.03.2020), а також після проведення повторної перевірки 21.11.2018 року.
Судом водночас встановлено, що дійсно в силу п.3.11 Порядку визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
При цьому, момент усунення правопорушення може визначатися, зокрема моментом отримання відповідного дозволу (про що інспекцію зобов`язаний повідомити правопорушник), а також у ході позапланової перевірки.
Водночас, повторне проведення позапланової перевірки з одного і того ж питання забороняється.
Матеріалами справи також підтверджено, що Відповідач на виконання вимог Припису №03/16 від 27.10.2015 року не повідомив протягом трьох днів Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про отримання дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідні дозволи отримано 11.07.2016 року.
Враховуючи положення Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які надають можливість остаточно розрахувати розмір шкоди лише з моменту усунення положень, забороняють повторно проводити позапланову перевірку, а також не повідомлення відповідачем обставин отримання дозволів, суд зазначає, що дійсно позивач був позбавлений можливості звернутися до суду до 21.11.2018 року (дати проведення чергової планової перевірки діяльності Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради).
Однак, дана обставина не впливає на перебіг строків позовної давності, однак може розцінюватись судом у контексті оцінки наявності поважних причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Вказаний висновок кореспондується із правовою позицією, викладеною у Постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №903/744/16 та від 12.06.2018 у справі №910/10452/17, у яких зазначено про те, що перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності необхідно враховувати, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, незважаючи, що положення ч. 5 ст. 267 ЦК України є нормою матеріального права, саме на позивача покладено обов'язок з доведення фактів існування поважних причин пропуску строків позовної давності.
Однак, матеріали справи не містять такого клопотання та доказів на підтвердження обставин, які починаючи з 21.11.2018 року перешкоджали позивачу звернутися до суду з відповідним позовом.
Правова позиція відносно необхідності доведення обставин існування поважних причин пропуску строків позовної давності на підставі клопотання позивача підтверджена висновками Великої Палати Верховного суду у справах № 911/3681/17 від 21 серпня 2019 року, № 367/6105/16-ц від 31.10.2018 року та КГС ВС у справі №909/1165/19 від 29.12.2020 року.
Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на пропуск строків позовної давності.
На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Враховуючи вкладене вище, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126,129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894) до Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради (вул. Григоровичів Барських, 6, м. Бар, 23000, код - 00432538) про стягнення 13 349,12 грн збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
2. Судові витрати зі сплати судового бору за подачу позову в сумі 2 270,00 грн - залишити за позивачем.
3. Копію судового рішення направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: vinndei@gmail.com, mykomel2020@gmail.com, barvoda@meta.ua, inbox@brs.vn.court.gov.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2022 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021)
3 - відповідачу (вул. Григоровичів Барських, 6, м. Бар, 23000)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2022 |
Оприлюднено | 01.03.2022 |
Номер документу | 103570572 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Міліціанов Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні