Рішення

від 22.02.2022 по справі 904/1/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022м. ДніпроСправа № 904/1/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронефть", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Лєшукова Н.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпронефть" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 1658350,20 грн., штрафні санкції у розмірі 69059,14 грн., інфляційні втрати у розмірі 14482,93 грн., 3% річних у розмірі 7503,03 грн., суму завдатку в розмірі 127500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №440/13/272В від 29.06.2021 про закупівлю товару, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що сторонами у договорі не обумовлено розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначено, що штрафні санкції нараховуються у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, тому позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій позивач вважає необґрунтованими. Стосовно вимоги про стягнення завдатку у розмірі 127500,00 грн. позивач зазначає про її безпідставність, оскільки умовами договору передбачено, що покупець повертає забезпечення виконання зобов`язання після виконання постачальником договору про закупівлю, тобто після закінчення строку дії договору та у разі належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань. Проте конкретного строку повернення задатку умовами договору не визначено. Щодо нарахованих 3% річних відповідач зауважує, що у п. 7.4 договору сторони визначили інший розмір процентів, а саме 0 процентів річних, тому вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення 1658350,220 грн. - заборгованості, 127500,00 грн. - завдатку та 14482,93 грн. інфляційних втрат та просить їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 23.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача (у попередніх судових засіданнях), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про закупівлю товарів, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, наявність заборгованості покупця, періоди прострочення виконання зобов`язань.

29.06.2021 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпронефть" (постачальник) укладено договір №440/13/272В про закупівлю товарів, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п.1.2 договору постачальник зобов`язується поставити Нафту і дистилянти, код ДК 021:2015-0913 (бензин А-92) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації №1, становить 2124999,75 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 424999,95 грн. Загальна сума становить 2549999,70 грн. з урахуванням ПДВ 20% (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює оплату отриманої партії товарів по факту їх поставки протягом 60-ти календарних днів.

Поставка товару здійснюється партіями в період червень - вересень 2021року обсяг кожної партії та термін поставки уточнюється у заявках підписаних працівниками Покупця. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки необов`язковим).

Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP склад Покупця:

- майданчик шахти Смолінська, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне;

- майданчик шахти Інгульська, Кіровоградська область, Кропивиицький район, с. Неопалимівка;

- майданчик шахти Новокостянтинівська, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олексіївна.

При поставці партії товару постачальник надає сертифікат якості (оригінал або завірена копія); акцизну накладну (в M.Е.Dос), рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи.

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п.п.5.1- 5.4 договору).

Згідно з п. 8.1 договору постачальник не пізніше дати укладання договору про закупівлю вносить забезпечення виконання такого договору у вигляді завдатку у розмірі 5% вартості договору про закупівлю.

Покупець повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у разі:

- після виконання постачальником договору про закупівлю (договір про закупівлю вважається виконаним у повному обсязі після закінчення строку його дії та у разі належного виконаний постачальником своїх договірних зобов`язань);

- за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

- у випадках, передбачених статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі";

- згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин та після отримання покупцем письмового запиту від постачальника (п.8.3 договору).

У відповідності з п.п.12.1, 12.2 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору на суму 2549999,70 грн. Дана специфікація є невід`ємною частиною договору №440/13/272В від 29.06.2021.

На підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару позивачем надано видаткові накладні №34 від 05.07.2021 на суму 547581,60 грн., №35 від 05.07.2021 на суму 219979,98 грн., №39 від 02.08.2021 на суму 846955,20 грн., №63 від 22.09.2021 на суму 622440,00 грн., №64 від 22.09.2021 на суму 188955,00 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 895061,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10968 від 17.09.2021 на суму 547581,60 грн., №10969 від 17.09.2021 на суму 219979,98 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією №01/12 від 01.12.2021 у якій просив негайно погасити виниклу заборгованість.

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1658350,20 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов договору (п.4.2) строк оплати поставленої продукції є таким, що настав:

- за видатковими накладними №№34, 35 від 05.07.2021 - 03.09.2021;

- за видатковою накладною №39 від 02.08.2021 01.10.2021;

- за видатковими накладними №№63, 64 авд22.09.2021 22.11.2021.

Доказів оплати заборгованості замовник не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням суд доходить висновку, що надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем є більш вірогідними порівняно з доказами наданими відповідачем.

Враховуючи, що строк оплати за товар настав, розрахунок суми боргу позивачем здійснено правильно, тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 1658350,20 грн. підлягає задоволенню.

Також суд доходить висновку про правомірність заявленої вимоги про стягнення завдатку у розмірі 127500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перерахував на користь відповідача 127500,00 грн. завдатку, що підтверджується платіжним дорученням №1187 від 23.06.2021 (а.с.22, т.1).

Згідно з п. 8.1 договору постачальник не пізніше дати укладання договору про закупівлю вносить забезпечення виконання такого договору у вигляді завдатку у розмірі 5% вартості договору про закупівлю.

Покупець повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у разі:

- після виконання постачальником договору про закупівлю (договір про закупівлю вважається виконаним у повному обсязі після закінчення строку його дії та у разі належного виконаний постачальником своїх договірних зобов`язань);

- за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

- у випадках, передбачених статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі";

- згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин та після отримання покупцем письмового запиту від постачальника (п.8.3 договору).

У відповідності з п.п.12.1, 12.2 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду.

Враховуючи що строк дії договору закінчився, беручи до уваги, належність виконання позивачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, сплачений завдаток за умовами договору підлягає поверненню.

Заперечення відповідача є необґрунтованими, оскільки строк повернення завдатку чітко визначено у договорі, а саме після виконання постачальником договору про закупівлю (договір про закупівлю вважається виконаним у повному обсязі після закінчення строку його дії та у разі належного виконаний постачальником своїх договірних зобов`язань).

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення штрафні санкції (пеню) у розмірі 69059,14 грн., 3% річних у розмірі 7503,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14482,93 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.4 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України. Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони в цьому договорі встановили інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Надаючи аналіз статті 231 Господарського кодексу України в цілому, Велика палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 по справі № 904/4156/18 зазначила, що частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні (пункт 6.25).

В пункті 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких її вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-14гс14, від 05.04.2017 у справі №910/18894/16 та постановах Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №917/960/18, Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01 04.2018 у справі №924/1136/18).

В пункті 7.4 договору визначено, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.

Враховуючи, що штрафні санкції передбачені ч.2 ст. 231 ГК України застосовуються лише за порушення негрошових зобов`язань, а в даному випадку позивач нараховує штрафні санкції (пеню, штраф) за порушення строків оплати, тобто за порушення грошового зобов`язання, суд доходить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у розмірі 623202,20 грн. на підставі ч.2 ст.231 ГК України.

Враховуючи вищевикладене судом не приймаються викладені у поясненнях заперечення позивача. Посилання останнього на постанови Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №753/11000/14-ц, Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі №463/3605/16-ц, Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №910/16011/17 щодо єдиної правової позиції про те, що якщо правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору, то потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) не приймаються судом, оскільки дана судова практика не є релевантною до правовідносин, що розглядаються. У зазначених справах розглядалися інші обставини. Відповідно до наведеного вище обґрунтування застосування відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України можливе лише за порушення негрошових зобов`язань. В даному випадку відбулося порушення грошового зобов`язання (порушення строку оплати).

Отже, в частині стягнення штрафних санкцій (пені) слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.4 договору сторони в цьому договорі встановили інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.

Відтак, вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/4926/19.

Перевіркою правильності нарахування інфляційних втрат судом встановлено допущення позивачем помилки, пов`язаної із визначенням середнього розміру індексу інфляції за заявлений період, у зв`язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 14459,22 грн.

За викладеного з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 1800309,42 грн., з яких 1658350,20 грн. основний борг, 127500,00 грн. завдаток та 14459,22 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 27004,64 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронефть" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд.2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпронефть" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Мануїльського, буд. 41, ідентифікаційний код 42516923) основний борг у розмірі 1658350,20 грн. (один мільйон шістсот п`ятдесят вісім тисяч триста п`ятдесят грн. 20 коп.), завдаток у розмірі 127500,00 грн. (сто двадцять сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 14459,22 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 22 коп.) та судовий збір у розмірі 27004,64 грн. (двадцять сім тисяч чотири грн. 64 коп.).

У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.02.2022

Суддя О.М. Крижний