Рішення

від 27.02.2022 по справі 914/3913/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2022 Справа № 914/3913/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Синчука М.М., розглянувши матеріали позовної заяви: Приватного підприємства «Західний Буг», с. Павлів, Львівська область,

до відповідача: Фермерського господарства «Там+», с. Смиків, Львівська область,

про: стягнення заборгованості 106 093,80 грн.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Західний Буг» до Фермерського господарства «Там+» про стягнення заборгованості 106 093,80 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

На адресу Господарського суду Львівської області 25.01.2021 (вх.№2075/22) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому останній просить суд долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу та стягнути з Відповідача на користь Позивача 6 750,00 грн витрат на правову допомогу.

Суд долучає до матеріалів справи відповідні докази.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалась сторонам на адреси згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано позивачем, а також відповідачем, що підтверджується перевіркою відстеження поштових повідомлень із сайту «Укрпошта» (7901414327853).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.

Позиція Позивача.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги невиконанням Відповідачем умов Договору купівлі - продажу № ЗБ-479-07-21 від 22.07.2021 в частині поставки товару. У зв`язку з простроченням виконання Відповідачем зобов`язання з поставки Товару, Позивач просить суд стягнути з відповідача 106 093,80 грн. штрафу передбаченого договором.

Позиція Відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Двадцять другого липня 2021 року між Приватним підприємством «Західний Буг» (далі Покупець, Позивач), та Фермерським господарством «ТАМ+» (далі Продавець, Відповідач), було укладений Договір купівлі-продажу № ЗБ-479-07-21 (далі Договір).

Відповідно до п. 1. 1. Договору, Продавець в порядку та на умовах даного Договору зобов`язується продати у власність покупця пшеницю 3 класу урожаю 2021 року або пшеницю 4 класу урожаю 2021 (надалі - «ТОВАР»).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, Покупець зобов`язується я прийняти цей Товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна кількість Товару, що переходить у власність покупця вказується в складській квитанції на зерно, простому складському свідоцтві, подвійному складському свідоцтві, виписаних на ім`я покупця і становить в заліковій вазі: 200 (двісті) тонн. +/-10%.

В пункті 3.4. Договору зазначено, що загальна вартість Товару для пшениці 3 класу за даним Договором становить: 46 000,00 доларів СІІІА (сорок шість тисяч доларів. 00 центів) в т.ч. ПДВ 14%.. +/-10%.

Відповідно до пункту 3.5 Договору загальна вартість Товару для пшениці 4 класу за даним Договором становить: 44 400,00 доларів США (сорок чотири тисячі чотириста доларів. 00 центів) в т.ч. ПДВ 14%., +/-10%.

В пункті 3.7 Договору зазначено, розрахунки між Сторонами по даному Договору здійснюються у національній грошовій одиниці України - (гривні), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний продавцем по міжбанківському курсу іноземних валют, на кінець дня, що передує дню оплати і розміщеному на сайті.

Згідно п. 3.6.1. Договору Товар оплачується покупцем протягом 5-ти банківських днів після поставки, переоформлення Товару та реєстрації продавцем податкової накладної відповідно до чинного законодавства. Підтвердженням реєстрації податкової накладної є Квитанція № 2 про реєстрацію податкової накладної в електронній формі, копія якої надається Продавцем для Покупця.

Пунктом 4.5. Договору термін передачі всієї партії Товару у власність Покупця згідно п.2.2. даного Договору - до 20.08.2021 року.

В пункті 6.2. Договору зазначено, що у разі не поставки/ недопоставки продавцем товару покупцю на умовах визначених в даному Договорі або не поставки/ недопоставки інших зернових чи олійних культур урожаю 2021 року, що передбачено п.7.4. Договору, Продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми договору.

В матеріалах справи відсутні докази поставки товару Відповідачем.

Другого вересня 2021 року Позивач на адресу Відповідача надіслав Претензію щодо сплати штрафу за непоставку товару № 573 від 02 вересня 2021 року, в якій вимагав від Відповідача в добровільному порядку в 7-ми денний строк від дня отримання даної Претензії сплатити штраф за непоставку товару у розмірі 10% від вартості товару, що складає 3 996,00 доларів США.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 8025000503330, Відповідач претензію отримав 09.09.2021.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, так само і доказів оплати штрафу.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі, що розглядається господарським судом, виникли з Договору купівлі - продажу № ЗБ-479-07-21 від 22.07.2021.

Відповідно до п. 1. 1. Договору, Продавець в порядку та на умовах даного Договору зобов`язується продати у власність покупця пшеницю 3 класу урожаю 2021 року або пшеницю 4 класу урожаю 2021.

Згідно з п.4.5. Договору термін передачі всієї партії Товару у власність покупця згідно п.2.2. даного Договору - до 20.08.2021 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У матеріалах справи відсутні докази поставки визначеного Договором Товару Позивачу.

Відповідач доказів поставки Товару не надав.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.6.2. Договору Постачальник несе наступну відповідальність: у разі не поставки/ недопоставки продавцем товару покупцю на умовах визначених в даному Договорі або не поставки/ недопоставки інших зернових чи олійних культур урожаю 2021 року, що передбачено п.7.4. Договору, продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми договору.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, здійсненого Позивачем, зазначає, що такий здійснено вірно, а саме: загальна сума договору по пшениці 4-го класу: 44 400,00 - 10% = 39 960,00 доларів США. 39 960,00 х 10% = 3 996,00 доларів США х 26,55 грн. = 106 093, 80 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач свого обов`язку щодо поставки товару не здійснив, штраф, нарахований на підставі п. 6.2. Договору не сплатив, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вказана сума штрафу підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню з останнього на користь позивача. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростовані Відповідачем та підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір слід покласти на Відповідача.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 6 750,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 5 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі докази: копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1726 від 11.08.2010 Боровця М.С., ордер серія ВС №1112198 на надання правничої допомоги Приватному підприємству «Західний буг» у Господарського суді Львівської області адвокатом Боровець М.С., копія Договору №1/НП від 01.01.2021 р. про надання правової допомоги, укладений із Адвокатським об`єднанням «Галицька правнича група», протокол доручення №22 від 16.11.2021, копія Акту здачі-приймання робіт (падання послуг) №425 від 30.11.2021 року, копія Звіту до акту здачі-приймання робіт (падання послуг) №425 від 30.11.2021 року, копія Рахунку на оплату №383 від 30.11.2021 року, копія платіжного доручення № 1С024647 від 07.12.2021 року на суму 94 897,34 грн, копія Заключної виписки банку по АО «Галицька правнича група» за 07.12.2021 р. по 07.12.2021, копія Додаткової угоди №5 від 31.12.2021 року.

Відповідно до положень п.5.1. Договору №1/НП від 01.01.2021 р. про надання правничої допомоги, фіксований розмір винагороди за виконану роботу на підставі Заявок Довірителя за визначений період визначається та погоджується сторонами у Актах виконаних робіт.

В матеріалах справи міститься протокол доручення №22 від 16.11.2021, яким Приватним підприємством «Західний Буг» доручено, а Адвокатським об`єднанням прийнято до виконання доручення на ведення справи про стягнення штрафних санкцій з Фермерського господарства «Там+» на користь Приватного підприємства «Західний Буг» за Договором купівлі продажу №ЗБ-479-07-21 та визначено планові види робіт у судовій справі, їх ціну, орієнтовну кількість та порядок оплати.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту № 425 здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2021 року та Звіту до вказаного акту, Виконавець надав, а Замовник прийняв наступні юридичні послуги: вивчення, аналіз доказів до порушення провадження у справі, витребування додаткових доказів 1 год., вивчення законодавства та судових практик 0, 25 год., вивчення судової перспетиви та стратегії у судових справах - 0, 25 год., виготовлення позовної заяви 5 год., виготовлення та завірення додатків до позовної заяви, примірників позовної заяви з додатками для інших учасників справи 1 год. Витрачений час: 7,50 год.

Відповідно до протоколу доручення № 22, вартість виконаних робіт за годину становить 900 грн.

Адвокатським об`єднанням «Галицька правнича група» виставлено рахунок Позивачу №383 від 30.11.2021 на оплату послуг з ведення справи за позовом ПП «Західний Буг» до ФГ «ТАМ +» у сумі 6 750,00 грн.

Вартість наданих послуг по Договору про надання правової допомоги Позивачем сплачена згідно платіжного доручення № 1С024647 від 07.12.2021 року у сумі 94 897,34 грн.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу Позивачем у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, проаналізованих вище, та у співвідношенні із заактованими клієнтом і адвокатом видами правової допомоги, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 6 750,00 грн. є обґрунтованими, реальними, натомість Відповідачем не надано доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Відтак витрати на правову допомогу у розмірі 6 750, 00 грн. підлягають стягненню з Відповідача .

Суд також звертає увагу, що такими висновками не здійснюється втручання в договірні відносини між клієнтом та адвокатським об`єднанням.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Там+» (80370, Львівська обл., Сокальський р-н, село Смиків, ідентифікаційний код 37624541) на користь Приватного підприємства «Західний Буг» (79026, Львівська обл., Радехівський р-н., с. Павлів, проспект Юності, буд. 39, ідентифікаційний код 32478033) 106 093,80 грн суми основної заборгованості.

3. Стягнути з Стягнути з Фермерського господарства «Там+» (80370, Львівська обл., Сокальський р-н, село Смиків, ідентифікаційний код 37624541) на користь Приватного підприємства «Західний Буг» (79026, Львівська обл., Радехівський р-н., с. Павлів, проспект Юності, буд. 39, ідентифікаційний код 32478033) 2 270, 00 грн судового збору та 6 750, 00 грн витрат на правову допомогу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Синчук М.М.