Рішення

від 15.02.2022 по справі 924/1144/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2022 р. Справа №924/1144/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відокремленого підрозділу Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Хмельницький

до Фермерського господарства "Концентрат", Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Песець

про стягнення заборгованості 121517,63 грн., з яких: 100000,00 грн. сума основного боргу, 10476,00 грн. пені, 8707,38 грн. інфляційних втрат, 2334,25 грн. та 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Рохов О.Л. згідно довіреності №53-22/112 від 30.11.2021р.

від відповідача: не з`явився

від прокуратури: Худенко І.О. згідно посвідчення №059944 від 25.02.2021р.

Рішення виноситься 16.02.2022р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відокремленого підрозділу Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "Концентрат" заборгованості 121517,63 грн., з яких: 100000,00 грн. сума основного боргу, 10476,00 грн. пені, 8707,38 грн. інфляційних втрат, 2334,25 грн. та 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору №194ФГ-2017 від 09.08.2017р. про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.

Прокурор та повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ні в підготовче судове засідання, ні під час розгляду справи по суті, свого представника не направляв.

Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (32625, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Песець, вул. Богдана Хмельницького, 33) та повертались на адресу суд з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній".

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

09.06.2017р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством "Концентрат" укладено договір про надання фінансової підтримки на поворотні основі фермерському господарству №194 ФГ-2017 відповідно до п.1 якого Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству "Концентрат" в сумі 300000,00 грн. із спеціального фонду, бюджету, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором.

Підпунктом 3.4.2 на відповідача покладено обов`язок повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2018 року в сумі 100 000,00 гривень; до 01 листопада 2019 року в сумі 100 000,00 гривень; до 01 листопада 2020 року в сумі 100 000,00 гривень.

У відповідності до п. п. 4.1, 4.2 договору фінансова підтримка повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2 Договору), крім випадків зміни умов Договору та або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктом 5 договору сторони передбачили відповідальність сторін, де визначено, що відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення платежу. За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. У разі виявлення факту незаконного одержання бюджетних коштів, керівник фермерського господарства несе відповідальність згідно із законодавством, а у разі нецільового використання бюджетних коштів, припиняється надання будь-якої фінансової підтримки претендентові на її одержання протягом поточного та трьох Наступних бюджетних періодів.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток підприємств.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 29.11.2017р. позивачем перераховано фермерському господарству 300000,00 грн. фінансової допомоги.

У зв`язку з неповерненням відповідачем 100000,00 грн. фінансової підтримки, які мали бути сплачені 01.11.2020р. відповідно до графіку встановленому у договорі №194 ФГ-2017 від 09.08.2017р., прокурор в інтересах позивача звернувся із даним позовом до суду. Також просить стягнути 8707,38 грн. інфляційних втрат за листопад 2020 року - червень 2021 року, 2334,25 грн. 3% річних за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р., 10476,00 грн. пені за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р.

Судом враховується, що у розрахунку в позові прокурором зазначено про нарахування 10476,71 грн. пені за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р., однак, у прохальній частині позову прокурор просить суд стягнути з відповідача 10476 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №194 ФГ-2017р. від 09.08.2017р., відповідно до якого Український державний фонд підтримки фермерських господарств зобов`язався надати фінансову підтримку на поворотній основі відповідачу в сумі 300000,00 грн., а відповідач зобов`язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.

Судом враховується, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

На виконання умов договору Український державний фонд підтримки фермерських господарств платіжним дорученням №2 від 29.11.2017р. перерахував на рахунок Фермерського господарства "Концентрат" кошти фінансової підтримки в сумі 300000,00 грн.

У п. 3.4.2 договору на відповідача покладено обов`язок щодо повернення коштів фінансової підтримки згідно з встановленим графіком: до 01.11.2018р. - 100000,00 грн., до 01.11.2019р. - 100000,00 грн., до 01.11.2020р. - 100000,00 грн.

Судом береться до уваги, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2020р. по справі №924/693/20 частково задоволено позов першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м. Київ в особі Хмельницького відділення м.Хмельницький до Фермерського господарства "Концентрат" с. Песець Новоушицький район Хмельницька область про стягнення 271 905,35грн.

Вказаним рішенням вирішено стягнути з Фермерського господарства "Концентрат" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м. Київ в особі Хмельницького відділення 200000,00 грн. боргу. Встановлено неповернення відповідачем коштів відповідно до договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №194 ФГ-2017р. від 09.08.2017р. згідно з встановленим графіком: до 01.11.2018р. - 100000 грн.; до 01.11.2019р. - 100000 грн.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідач отримані кошти фінансової підтримки у визначений договором строк до 01.11.2020 р. в розмірі 100000,00 грн. не повернув, утворивши заборгованість в сумі 100000,00 грн.

Доказів її повернення суду не подано.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги про стягнення 100000,00 грн. заборгованості (фінансової підтримки, які мали бути сплачені 01.11.2020р. відповідно до графіку встановленому у договорі №194 ФГ-2017 від 09.08.2017р.) заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Прокурор також просить стягнути з відповідача 8707,38 грн. інфляційних втрат за листопад 2020 року - червень 2021 року, 2334,25 грн. 3% річних за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р., 10476,00 грн. пені за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р.

Стаття 1050 ЦК України передбачає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору також передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі "Законодавство" вважає правомірними до стягнення річні в розмірі 2334,25 грн., нараховані за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При перевірці розрахунку заявлених позивачем інфляційних втрат судом встановлено, що вони є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у розмірі 8707,38 грн., нарахованих за листопад 2020 року - червень 2021 року.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р. на суму третього платежу, строк виконання якого 01.11.2020р.

Поряд із цим судом береться до уваги, що нарахування здійснені поза межами шестимісячного строку, при цьому застереження у договорі про нарахування пені за весь час прострочення не може вважатись продовженням строку нарахування більш ніж як шість місяців, оскільки містить неконкретизованих характер.

Із врахуванням викладеного судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені та встановлено, що обґрунтованою є пеня у розмірі 6224,66 грн. за період з 01.11.2020р. по 01.05.2021р. на суму третього платежу. У стягненні 4251,34 грн. пені суд відмовляє.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене у сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення 100000,00 грн. заборгованості (фінансової підтримки, які мали бути сплачені 01.11.2020р. відповідно до графіку встановленому у договорі №194 ФГ-2017 від 09.08.2017р.), 8707,38 грн. інфляційних втрат за листопад 2020 року червень 2021 року, 2334,25 грн. 3% річних за період з 01.10.2020р. по 12.08.2021р., 6224,66 грн. пені за період з 01.10.2020р. по 01.05.2021р. У стягненні 4251,34 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Концентрат" (вул. Богдана Хмельницького, 33 с. Песець, Новоушицький район, Хмельницька область, код 35604942) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, місто Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1, код 20029342) 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) боргу, 8707,38 грн. (вісім тисяч сімсот сім гривень 38 коп.) інфляційних втрат, 2334,25 грн. (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 25 коп.) 3% річних, 6224,66 грн. (шість тисяч двісті двадцять чотири гривні 66 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Концентрат" (вул. Богдана Хмельницького, 33 с. Песець, Новоушицький район, Хмельницька область, код 35604942) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) - 2190,58 грн. (дві тисячі сто дев`яносто гривень 58 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 4251,34 грн. пені відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 28.02.2022р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1- в справу,

2- Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі (nova_ushitsa_prok@ukr.net ),

3- Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua),

4- позивачу (ukrdergfond@ukr.net; 29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, каб. 218 )- рек. з пов,

5- відповідачу (32625, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Песець, вул. Богдана Хмельницького, 33)- рек. з пов.