Рішення

від 27.02.2022 по справі 156/1038/21

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/1038/21

Провадження № 2/156/60/22

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2022 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Федечко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/1038/21

за позовом ОСОБА_1

до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

учасники справи:

позивачка - не з`явилася,

представник відповідача Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області - не з`явився;

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

Позивачка звернулася до суду із позовом до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, як спадкоємці після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата ОСОБА_2 , оскільки останні право власності на зазначений житловий будинок в установленому законом порядку за життя не зареєстрували, внаслідок чого правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна не видавався, а тому нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на наведене, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

ІІ . Позиція учасників справи

У матеріалах справи міститься заява позивача від 05.01.2022 року про проведення розгляду справи без її участі, підтримання позовних вимог та прохання задовольнити позов.

У матеріалах справи також міститься заява від 04.01.2022 року представника відповідача сільського голови Савчука О., згідно якої просив розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відсутність заперечень щодо визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірний житловий будинок.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 01.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 05.01.2022 року.

05.01.2022 року підготовче судове засідання було відкладено на 01.02.2022 року у зв`язку із залученням третьої особи.

01.02.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що житловий будинок з господарським будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , був збудований дідом позивачки ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_3 в 1956 році. Як вбачається з довідки виконкому Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 26.07.2021 року № 80.01/14 головою домогосподарства, яке знаходиться за теперішньою адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 (а.с.25).

Позивачка є онукою ОСОБА_3 . Родинні стосунки із ОСОБА_3 та ступінь споріднення підтверджується: копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00031742327 від 21.07.2021року матері позивачки ОСОБА_5 (а.с.14), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00031735208 від 20.07.2021 року про реєстрацію шлюбу батьків позивачки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ) (а.с.15), копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_9 серії НОМЕР_1 від 19.03.1977 року (а.с.16) та копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_10 позивачкою ОСОБА_9 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 ) серії НОМЕР_2 від 24.08.1996 року (а.с.17) .

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва, виданого повторно, про смерть НОМЕР_3 , виданим виконкомом Морозовичівської сільської ради Іваничівського р-ну Волинської області (а.с.6).

Після її смерті відкрилась спадщина на усе її майно, а так, як за життя спадкодавець заповіту не склала, спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини ввійшли всі права та обов`язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, в тому числі і спірний об`єкт.

Згідно виписки з погосподарської книги № 4 за 2016-2023 роки, виданої Поромівською сільською радою від 02.07.2021 року № 197 по особовому рахунку № НОМЕР_4 з надвірними будівлями і спорудами, 1956 року побудови, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_12 (а.с.24).

Як встановлено судом, за життя спадкодавця ОСОБА_3 у документі, що посвідчує її особу - паспорті громадянки України було допущено помилку у написанні її імені. У зв`язку із чим, в актовий запис про смерть ОСОБА_3 № 1 від 08 січня 2008 року, зроблений виконкомом Морозовичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області було внесено виправлення імені померлої особи з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », що вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 0033769526 від 19.11.2021 року (а.с.7).

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишилось нерухоме майно, в тому числі: житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджено випискою з погосподарської книги, виданої Поромівською сільською радою від 02.07.2021року № 197.

На день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у спадковому будинку були зареєстровані та проживали: зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_2 , внук ОСОБА_2 та син ОСОБА_15 . Пережилого подружжя немає.

Дочка спадкодавця ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 03.05.2006 року, а.с.10).

Син спадкодавця ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 01.03.2012 року, а.с.9) не був одружений та не мав спадкоємців.

Внук спадкодавця ОСОБА_2 , 1975 року народження помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 від 06.05.2021 року, а.с.11) не був одружений та не мав спадкоємців.

Зять спадкодавця ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 від 12.02.2016 року, а.с.49).

Позивачка подала заяву в Іваничівську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після брата ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину після ОСОБА_3 , однак свого права власності на частку житлового будинку не оформив.

Інших спадкоємців, які б заявили про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 немає, що підтверджується Інформаційними довідками після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 та матеріалами спадкової справи № 272/2021 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.50-60).

Отже, позивачка згідно ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті ОСОБА_3 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 також був внук спадкодавця (рідний брат позивачки) ОСОБА_2 , 1975 року народження.

Разом з тим, із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12.06.2017 року державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л. С. встановлено, що спадкоємцю ОСОБА_1 таке видано на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий № 0721183300:04:000:0070 площею 2,143 га для ведення особистого селянського господарства яка розташована на території Морозовичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області після смерті ОСОБА_3 . На іншу Ѕ частку земельної ділянки свідоцтво про право на спадщину за законом було видане 12.06.2017 року онуку спадкодавця (брату позивачки) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та не мав спадкоємців (а.с.16). На день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у житловому будинку АДРЕСА_1 був зареєстрованим лише ОСОБА_2 , 1984 року народження (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача).

Брат спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , 1984 року народження, відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною заявою (а.с.59). Окрім того, як встановлено із заяви ОСОБА_2 від 07.12.2021 року, такий не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за його сестрою (позивачкою по справі) ОСОБА_1 (а.с.45).

Із довідки КП «Волинське обласне Бюро Технічної інвентаризації» Волинської обласної ради № 3081 від 29.07.2021 року встановлено, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.23).

Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у рахуванням порядку, чинного на час завершення його будівництва (1956 рік) підтверджується наступними документами:

-випискою з погосподарської книги № 4 Поромівської сільської від 2.07.2021р. №197 (а.с.24);

- копією погосподарської книги на ім`я ОСОБА_3 (а.с.26-27);

- листом старости сіл Морозовичі, Волиця-Морозовицька, Русовичі Тюхти М. від 26.07.2021р. № 80.01/14 (а.с.25);

- технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-32).

- випискою з рішення Морозовичівської сільської ради від 27.12.1993 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлових і господарських споруд (а.с.33).

Згідно висновку оцінювача ФОП ОСОБА_19 від 17 серпня 2021року ринкова вартість спадкового будинку станом на 01 серпня 2021 року становить 17 910 гривень (а.с.34).

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, що підтверджується постановою Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.07.2021 року (а.с.22), у зв`язку із чим позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.

V. Застосоване судом законодавство

Встатті 55 Конституції Українизакріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції Українинаголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1статті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно достатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідност. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідност.16 цього Кодексуможе бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідност.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідност. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності достатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У даному випадку до правовідносин щодо спадкування слід застосовувати норму, яка діяла на час відкриття спадщини, а до правовідносин щодо набуття права власності на будинок - законодавство, яке було чинним на момент закінчення будівництва.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема в порядку, передбаченому положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, за приписами п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок державного обліку житлового фонду» у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тому при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, підлягають з`ясуванню та оцінюються судом записи у погосподарських книгах, ухвалені органами місцевого самоврядування, рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічний паспорт на будівлі, документи про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо. Записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24 753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»), хоча самі погосподарські книги та виписки з них не є правовстановлювальними документами на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до положень ч.3 ст.19 Закону України від 15.04.2014 № 1212-VII «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об`єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, сільським головою) або відповідною архівною установою.

VI. Висновки суду

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; у передбачений законом спосіб прийняли спадщину після смерті своєї баби та брата; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавців входить по Ѕ частині спірного житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами однак, право власності на такий не було зареєстровано у встановленому законом порядку, внаслідок чого відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, та визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на весь спірний житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

VII. Судові витрати

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України та за клопотанням позивачки судові витрати слід віднести за її рахунок.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, код ЄДРПОУ 42854592, місцезнаходження: с. Поромів вул. Центральна 1Б, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл.;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. О. Федечко