Рішення

від 15.02.2022 по справі 173/1438/21

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1438/21

Провадження №2/173/90/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві Зубачевській О.А.

представника позивача - адвоката Сороки Т.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області , про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про встановлення юридичного факту і визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом до відповідачів ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області

19.08.2021 року до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 13.10.2021 року.

10.09.2021 року від відповідачів надійшли заяви, згідно яких відповідачі на заперечують проти задоволення позовних вимог.

13.10.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 09.12.2021 року за клопотанням представника позивача.

09.12.2021 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 16.02.2021 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

В судовому засіданні 16.02.2022 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення

Згідно позовних вимог позивач просить:

Встановити факт належності ОСОБА_4 , земельної ділянки площею 9.140 га., за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане 08.02.2016 року державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим номером 158.

Визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку 9.140 га., за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада (кадастровий номер 1221081800:01:043:0691) вид використання та цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі: рілля.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: його матері, ОСОБА_5 , на праві власності належала земельна ділянка площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 08.12.1999 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Боровківської сільської ради № 30 від 07.12.1999 року. Акт зареєстровано в книзі записів Державних актів про право приватної власності на землю за № 232. Вид використання та цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі: рілля.

Його мати, ОСОБА_5 , 1912 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з вищевказаної земельної ділянки. Спадкоємцями за законом після смерті матері були він та його сестра, ОСОБА_4 проте за взаємною згодою вони вирішили, що саме сестра прийматиме спадщину після смерті матері, а на його користь складе заповіт на вказану земельну ділянку.

08.02.2016 року його сестра, ОСОБА_4 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада., кадастровий номер 1221081800:01:043:0691. Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 842765712210, номер запису про право власності 13156662.

15.02.2016 року його сестра склала заповіт, згідно якого зазначену вище земельну ділянку заповіла йому.

ІНФОРМАЦІЯ_4 його сестра, ОСОБА_4 , померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із вищевказаної земельної ділянки.

08.07.2021 року він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою державного нотаріуса від 08.07.2021 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки в заповіті вказано, що земельна ділянка належить померлій на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в той час коли зазначена земельні ділянка належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2016 року, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення за підставами, викладеними у позовній заяві. Також пояснила, що при складанні заповіту була допущена помилка у зазначені підстави виникнення у заповідача права власності на земельну ділянку (пай), що стало причиною того, що її довірителю відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці за законом, онуки ОСОБА_4 , які є відповідачами за справою, не претендують на зазначену частину спадщини, оскільки успадковують інше майно, що залишилось після смерті бабусі.

Відповідачі, ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, згідно яких проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, матері позивача, ОСОБА_5 , на праві власності належала земельна ділянка площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 08.12.1999 року на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Боровківської сільської ради № 30 від 07.12.1999 року. Акт зареєстровано в книзі записів Державних актів про право приватної власності на землю за № 232. Вид використання та цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі: рілля, що підтверджується копією Державного акту про право приватної власності на землю та копією свідоцтва про народження.

Мати позивача, ОСОБА_5 , 1912 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина, яка складається з вищевказаної земельної ділянки. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 , були позивач та його сестра, ОСОБА_4 .

За доводами позивача судом встановлено, що за взаємною згодою він та його сестра вирішили, що саме сестра прийматиме спадщину після смерті матері, а на його користь складе заповіт на вказану вище земельну ділянку.

08.02.2016 року ОСОБА_4 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада., кадастровий номер1221081800:01:043:0691. Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 842765712210, номер запису про право власності 13156662, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15.02.2016 року ОСОБА_4 , склала заповіт, згідно якого зазначену вище земельну ділянку заповіла позивачеві. Як вбачається із дослідженого заповіту, в ньому зазначена, що земельна ділянка площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада, належить ОСОБА_4 , на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 08.12.1999 року.

Тоді, як на час складення заповіту зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2016 року. На підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 08.12.1999 року зазначена вище земельна ділянка належала спадкодавцю, ОСОБА_5 . Тобто особою, яка посвідчувала заповіт, допущена помилка при зазначенні підстави виникнення у ОСОБА_4 , права власності на спадкову земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із вищевказаної земельної ділянки.

08.07.2021 року позивач звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою державного нотаріуса від 08.07.2021 року позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії оскільки в заповіті вказано, що земельна ділянка належить померлій на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в той час коли зазначена земельні ділянка належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2016 року, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

Згідно обґрунтування позовної заяви позивач просить визнати факт належності ОСОБА_4 , вищевказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане 08.02.2016 року державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим номером 158.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності провоустановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно, чинним законодавством передбачено, що судом встановлюються факти належності документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті. І не передбачено встановлення факту належності особі речей, чи підстави за якою річ належить певній особі, тому позовні вимоги про встановлення факт належності ОСОБА_4 , земельної ділянки площею 9.140 га., за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане 08.02.2016 року державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим номером 158, задоволенню не підлягають.

В свою чергу, судом встановлено, що ОСОБА_4 , успадкувала земельну ділянку площею 9.140 га за адресою: Дніпропетровська область Верхньодніпровський район Боровківська сільська рада, кадастровий номер1221081800:01:043:0691 після смерті матері ОСОБА_5 , якій зазначена земельна ділянка належала на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Право власності ОСОБА_4 , на зазначену земельну ділянку зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 . Саме відносно даної земельної ділянки був складений заповіт ОСОБА_4 , на користь позивача, оскільки відсутні докази того, що спадкодавець була власником ще однієї земельної ділянки. Крім того всі дані про земельну ділянку (кадастровий номер, площа, цільове призначення та інше) співпадають з даними, які зазначені у отриманому ОСОБА_4 , свідоцтві про право на спадщину. Попередньому власникові зазначена земельна ділянка належала на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІУ-ДП № 091620 ВДБр 0232, виданого Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання на позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України - До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається із постанови державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 08.07.2021 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за вище вказаними підставами.

Судом встановлено. що земельна ділянка площею 9.140 га, кадастровий номер 1221081800:01:043:0691, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі - рілля, розташованої на території Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади (раніше Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) входить до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 . Саме на дану земельну ділянку ОСОБА_4 , був складений заповіт на ім`я позивача.

Спадкоємці за законом, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , не претендують на дану частину спадщини, та не заперечують проти успадкування зазначеної земельної ділянки позивачем. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 , відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 49/2021.

В позасудовому порядку позивач не може захисти свої права, оскільки йому відмовлено державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 9.140 га, кадастровий номер 1221081800:01:043:0691, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі - рілля, розташованої на території Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади (раніше Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1816.00 грн., покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 9.140 га, кадастровий номер 1221081800:01:043:0691, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад землі - рілля, розташованої на території Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади (раніше Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1816.00 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строкуна подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 25.02.2022 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 01.03.2022 року

Дата набрання законної сили: 29.03.2022 року