Рішення

від 27.02.2022 по справі 167/893/21

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/893/21

Номер провадження 2/167/31/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2022 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю секретаря судового засідання О.В. Давидюк,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні упорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення(виклику)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Комунальногозакладу загальноїсередньої освіти«Рожищенський ліцей№ 4»Рожищенської міськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача: ОСОБА_2 ,директор Комунальногозакладу загальноїсередньої освіти«Рожищенський ліцей№ 4»Рожищенської міськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті,Рожищенська міськарада Луцькогорайону Волинськоїобласті, Гуманітарнийвідділ Рожищенськоїміської радиЛуцького районуВолинської області, про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи», поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

1.Рух справи у суді.

17.11.2021 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи», поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, який ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 17.11.2021 року був залишений без руху.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 19.11.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , директора Комунального закладу загальної середньої освіти «Рожищенський ліцей № 4» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін. Розгляд справи призначено на 13.12.2021 року.

29.11.2021 року позивач подала клопотання про залучення до участі у справі, як співвідповідача: Рожищенську міську раду Волинської області, мотивуючи клопотання тим, що розпорядником коштів для відповідача, з якого вона просить стягнути на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по дату набрання рішення законної сили, є Рожищенська міська рада Волинської області ( ас 55).

06.12.2021 року позивач подала заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ директора № 112-к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », поновити учителя трудового навчання Комунального закладу загальної середньої освіти «Рожищенський ліцей №4» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області ОСОБА_1 у виконанні трудових обов`язків та допустити її до роботи; стягнути з відповідачів на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по дату ухвалення рішення суду включно; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення у виконанні трудових обов`язків та допуску до роботи і в частині стягнення середнього заробітку з відповідачів в межах суми стягнення за один місяць; стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 гривень; стягнути з відповідачів на користь позивача усі судові витрати ( ас 76).

07.12.2021 року позивач подала письмові пояснення, в яких просить задовольнити її позовні вимоги ( ас 77-87).

10.12.2021 року позивач подала клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки про її середньомісячну заробітну плату і підтверджуючі документи про витрати на правничу допомогу ( ас 88-92).

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 13.12.2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Рожищенську міську раду Волинської області. У прийнятті заяви ОСОБА_3 про зміну предмета позову відмовлено і повернуто ОСОБА_3 її заяву про зміну предмета позову. Розгляд справи відкладено на 17.01.2022 року на 13 год 00 хвилин ( ас 94-97).

22.12.2021 року представником Рожищенської міської ради Волинської області, подано клопотання з додатками про заміну Рожищенської міської ради Волинської області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Волинської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки саме Гуманітарний відділ, який є юридичною особою публічного права, є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцевий бюджет Рожищенської міської ради ( ас 101-114).

10.01.2022 року на виконання ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 13.12.2021 року відповідач надав суду копію особової справи ОСОБА_3 і Статут Комунального закладу загальної середньої освіти « Рожищенський ліцей № 4» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської ( ас 115 - 140).

17.01.2022 року ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області і розгляд справи відкладено на 03.02.2022 року ( ас 142-145).

03.02.2022 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з хворобою головуючого- судді ( ас 167). Розгляд справи відкладено на 28.02.2022 року.

2.Короткий зміст позовних вимог та позиції інших учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працює в Комунальному закладі загальної середньої освіти «Рожищенський ліцей № 4» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області ( далі КЗ), має на утриманні дитину-інваліда та є одинокою.

Після 04.10.2021 року була неодноразово попереджена в усній формі керівником КЗ про наміри відсторонити її від роботи у зв`язку з тим, що вона відмовляється вакцинуватися проти короновірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2 COVID-19. Позивач в усній формі інформувала керівника КЗ про свою відмову від вакцинації, мотивуючи це тим, що вакцина від «Covid-19» не є традиційною вакциною та перебуває на стадії клінічного випробування. Фактично така вакцинація є «примусовим» медичним експериментом, оскільки жодна із винайдених вакцин не пройшла четвертої фази дослідження вивчення побічних ефектів та протипоказань, що дає підстави позивачу відмовитись від неї.

Наказом керівника КЗ № 112-к від 08.11.2021 року позивача відсторонено від роботи з 8 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти «Covid-19» без збереження заробітної плати.

Цей наказ позивач вважає незаконним та таким, що порушує її право на працю, оскільки перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими, встановлений статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», і такий не містить та не доповнений інфекційною хворобою «Covid-19». Однак в порушення цього, в оспорюваному наказі зазначено формальну підставу повідомлення позивача про відсторонення від роботи у зв`язку із відсутністю щеплення проти «Covid-19». Таке повідомлення є повідомленням про зміну істотних умов праці, про які працівник згідно із частиною 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, а вимога керівника надати інформацію про вакцинацію або протипоказання до вакцинації від «Covid-19» є незаконною з огляду на право людини на таємницю про стан її здоров`я. Крім того, оспорюваний наказ є дискримінаційним щодо реалізації позивачем свого права на працю.

Відповідач своїми незаконним діями заподіяв позивачу моральну шкоду, яку вона оцінила в 10000 гривень.

Враховуючи вищенаведене, просить визнати незаконним та скасувати наказ № 112-к від 08.11.2021 року, поновити її на роботі учителя трудового навчання, стягнути на її користь з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 10000 грн та судові витрати.

03.12.2021 року відповідач подав Відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необгрунтованістю. До Відзиву на позовну заяву додані: копія протоколу наради при директорі Рожищенського ліцею № 4; копія акта про відсторонення від роботи ОСОБА_3 ; витяг зі Статуту Рожищенського ліцею ( ас 56-75).

ОСОБА_2 і Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області пояснення на позовну заяву не подали.

28.01.2022 року Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області подав письмові пояснення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсторонення позивача відбулося у повній відповідності до вимог чинного законодавства ( ас 149-160).

3.Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 1 статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4.Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд установив таке.

З. ОСОБА_4 з 15.08.1990 року працювала у відповідача на різних посадах і наказом директора КЗ № 112-к від 08.11.2021 року позивача, вчителя трудового навчання, відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності повного курсу щеплення проти «Covid-19», без збереження заробітної плати, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України « Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ « Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 04.10.2021 року № 2153, пунктом 41-6 Постанови КБУ від 09.12.2020 року № 1236.

Дані обставини підтверджуються наказом № 112-к від 08.11.2021 року ( ас 13), повідомленням від 25.10.2021 року ( ас 14), трудовою книжкою ( ас 15-21), довідкою про доходи від 09.11.2021 року ( ас 22).

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що після 04.10.2021 року позивач була неодноразово попереджена в усній формі керівником КЗ про його наміри відсторонити її від роботи, у зв`язку з відмовою від вакцинації, і позивач інформувала керівника КЗ про свою відмову від вакцинації в усній формі.

5.Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

У пунктах «а», «б» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно дочастини першоїстатті 46КЗпП Українивідсторонення працівниківвід роботивласником абоуповноваженим ниморганом допускаєтьсяу разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень праціників професій, виробницт та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та ( або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням ( далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1)центральних органів виконавчої влади;

2)місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3)закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної ( професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4)підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5)установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту дітей, реабілітаційних закладів;

6)підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання

своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID 19.

Пунктом 41-б постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів ( державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:

1)контроль за проведеням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID 19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2)відсторонення від роботи ( виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID 19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID 19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID 19, виданий закладом охорони здоров`я;

а також

3)взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу ( державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2015 № 267 ( в редакції постанови КМУ від 24 січня 2020 року № 90), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України ( далі - МОЗ).

Згідно із Переліком особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року № 133, до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено «Covid-19».

Разом з тим, наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2021 року за № 1306/36928, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі Перелік № 2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби « Covid-19», спричиненої коронавірусом « SARS-CoV-2», на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби « Covid-19», спричиненої коронавірусом « SARS-CoV-2», підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 ( у редакції наказу МОЗ від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Згідно пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відстронення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відстронення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Проаналізувавши зібрані і досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, видавши оспорюваний наказ від 08 листопада 2021 року №112-к про відсторонення ОСОБА_3 від роботи, застосував порядок відсторонення, який передбачений нормативно-правовими актами, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу.

6.Правова оцінка аргументів позивача.

Щодо доводів позивача про позбавлення її заробітної плати згідно із оспорюваним наказом, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України « Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Виходячи зі змісту цієї норми, заробітна плата виплачується саме за виконану роботу, а оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

При цьому суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 ( провадження № 61-13444св19), про те що « відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Щодо доводів позивача щодо порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 32 КЗпП, а саме недотримання умови повідомлення про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Перелік істотних умов праці не є вичерпним, а тому цей термін є оціночним, оскільки не конкретизований законодавцем та уточнюється щоразу в процесі правозастосування. Зокрема, до зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється. Тобто коли відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості виконуваної роботи, впровадження нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки або створюються інші умови. Однак всі ці умови стосуються безпосередньо виконуваної працівником роботи та характеризують саме трудовий процес. При цьому, якщо попередні істотні умови не можуть бути збережені, а працівник не згідний на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір ( контракт про службу) припиняється згідно з пункту 6 статті 36 КЗпП.

Тому, у даному випадку, вакцинація не є змінами в організації виробництва і праці у розумінні частини 3 статті 32 КЗпП, а лише умовою за дотриманням якої працівник допускається до виконання своїх трудових обов`язків. Крім того, у випадку якщо працівник відмовляється або ухиляється від профілактичного щеплення, він підлягає відстороненню від виконання своїх професійних обов`язків, а не звільненню, як це відбувається при зміні істотних умов.

Щодо обов`язку вакцинування для працівників з наведеного вище переліку згідно наказу МОЗ № 2153, то звільненими від такого обов`язку можуть бути лише працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень.

До суду не подано доказів про абсолютні протипоказання ОСОБА_3 до проведення вищевказаного профілактичного щеплення.

Право намедичну таємницюзакріплене вОсновах законодавстваУкраїни проохорону здоров`я,відповідно достатті 39 -1 яких, забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Крім цього,правонатаємницю простанздоров`язакріпленеустатті286ЦивільногокодексуУкраїни.Такз цієїнормислідує,щофізичнаособа маєправонатаємницю простансвогоздоров`я,фактзверненняза медичноюдопомогою,діагноз,атакожпро відомості,одержаніприїї медичномуобстеженні. Забороняєтьсявимагатитаподавати замісцемроботиабо навчанняінформаціюпродіагноз таметодилікуванняфізичної особи.Фізичнаособазобов`язанаутримуватисявідпоширення інформації,зазначеноїучастині першійцієїстатті,якасталаїй відомаузв`язкузвиконаннямслужбових обов`язківабозінших джерел. Фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає, що інформація про наявність щеплення проти «Covid-19» не є медичною таємницею.

Крім цього суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 березня 2021 року ( справа № 331/5291/19, провадження № 61-17335св20), про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави тобто було виправданим».

Разом з цим, Європейський суд у своїй діяльності, дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві та налогошує, що вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання.

Отже, держава, встановивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й дітей. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

З оглядуна викладене,суд вважає,що обов`язковавакцинація певноїкатегорії громадянвід «Covid-19» (захворювання, яке згідно наказу МОЗ від 19 липня 1995 року № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим.

Відсторонення від роботи має наслідком втрату заробітної плати, однак це було прямим наслідком свідомого рішення та обрано саме такий шлях позивачем для себе особисто відмовитися від виконання обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за позивачем зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

7.Висновки суду.

Проаналізувавши зібрані і досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, видавши оспорюваний наказ від 08 листопада 2021 року №112-к про відсторонення ОСОБА_3 від роботи, застосував порядок відсторонення, який передбачений нормативно-правовими актами, і у встановленому законом порядку, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 112-к від 08.11.2021 року « Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » є безпідставними та необгрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди в сумі 10000 грн є похідними від основної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 112-к від 08.11.2021 року, у задоволенні якої суд відмовив, то у задоволенні цих похідних вимог також слід відмовити за їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями4,7,8,10,11,12,13,77-81,83,141,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Комунальногозакладу загальноїсередньої освіти«Рожищенський ліцей№ 4»Рожищенської міськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача: ОСОБА_2 ,директор Комунальногозакладу загальноїсередньої освіти«Рожищенський ліцей№ 4»Рожищенської міськоїради Луцькогорайону Волинськоїобласті,Рожищенська міськарада Луцькогорайону Волинськоїобласті, Гуманітарнийвідділ Рожищенськоїміської радиЛуцького районуВолинської області, про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи», поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків: відсутній.

Відповідач: Комунальний заклад загальної середньої освіти «Рожищенський ліцей №4» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Кондратюка, 15, код ЄДРПОУ 20140766.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , службова адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків: не відомий.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Незалежності, 60, код ЄДРПОУ 04333268.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Грушевського,27, код ЄДРПОУ 44050616.

Дата складення повного тексту рішення суду: 28 лютого 2022 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька