Рішення

від 21.02.2022 по справі 541/3413/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3413/21

Провадження №2/541/304/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 лютого 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області, в складі:

головуючої судді Куцин В. М.

секретаря судового засідання Калініченко Л. О.

з участю представника позивача, ОСОБА_1

представника відповідача, адвоката Сухорукової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великосорочинської дитячої музичної школи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа ОСОБА_3 , Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона працює на посаді викладача образотворчого мистецтва у Великосорочинській дитячій музичній школі Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області з 02 січня 2009 року. 01 листопада 2021 року директор музичної школи ОСОБА_3 надала позивачу повідомлення №10 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», в якому, прохала до 05 листопада 2021 року надати, документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень. У разі ненадання зазначених документів до вказаного терміну позивача було попереджено, що 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. №1545-111.

Ознайомившись з повідомленням позивач зазначила, що вона не погоджується з повідомленням, оскільки воно суперечить положенням Конституції України .

Наказом директора№7к«Про відстороненнявід роботи ОСОБА_2 »від 08.11.2021,позивача, відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19без збереження заробітної плати. Підставою видачі наказу зазначено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19.

Зміст наказу суперечить положенням Конституції України,якими гарантованіправо наповагу доїї гідностіта неможливістьпіддавати катуваннюі недопустимість проведеннябез їїзгоди підданнямедичним,науковим таіншим дослідам,оскількиусі запроваджені до використання в Україні вакцини та інші медичні імунобіологічні препарати проти короно вірусної хвороби COVID-19 не пройшли всіх стадій клінічних випробувань, щеплення проти COVID-19 не внесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні, а відтак такі щеплення не можуть відноситися до обов`язкових профілактичних щеплень. Що невідповідає вимогамст.12ЗУ «Прозахист населеннявід інфекційниххвороб»,де передбаченообов`язок щодовакцинації правовідмови особивід обов`язковихпрофілактичних щеплень.Посилання внаказі напідзаконні актисуперечить вимогамКонституції України,наказ порушує її право на працю, тобто можливість заробляти собі на життя, а встановлення обмежень трудових прав позивача порівняно з іншими працівниками залежно від наявності документів щодо вакцинації проти COVID-19 є дискримінаційним.

Крім того повідомлення про відсторонення позивача від роботи - це повідомлення про зміну істотних умов праці яке надане без дотримання вимог КЗпП України у зв`язку із чим не може вважатися законним.

Оскаржуваний наказ, грубо порушує Конституцію України, вищенаведені норми законодавства України і міжнародного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Просила скасувати наказ № 7 к від 08.11.2021 та поновити її у виконанні трудових обов`язків за посадою викладача з 08 листопада 2021 року. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по дату ухвалення рішення суду включно.

17.12.2021 ухвалою судді позовна заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог передбачених статтею 177 ЦПК України, так як до заяви не додано документ про сплату судового збору.

22.12.2021 року на виконання ухвали судді позивачем надана квитанція про сплату судового збору.

21.12.2021 року ухвалою судді відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Великосорочинську сільську раду Миргородського району та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження.

19.01.2022 року заяву представника відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради, щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

20.01.2022 призначено перше судове засідання, яке відкладено до 22.02.2022 за заявою представника відповідача.

Відповідач Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради направив на адресу суду відзив та заперечення на відповідь на відзив. В яких зазначав, що позов не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Оскаржуваний наказ прийнятий повноважною особою з дотриманням вимог діючого законодавства. Так стаття 46 КЗпП України передбачає, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони та в інших випадках, передбачених законодавством (тобто саме у випадках передбачених законодавством як сукупністю нормативно-правових актів).

Відповідач є закладом освіти, що визначено пунктом 6 частини першої статті 1 і частиною першою статті 22 Закону України "Про освіту", а такожПоложенням відповідача.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово - господарську та іншу діяльність закладу освіти. Частина третя статті 26 вказаного Закону передбачає, зокрема, що керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти.

Частина перша статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачає, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Щеплення від COVID-19, не вказане у згаданому переліку та відсутнє у "Календарі профілактичних щеплень в Україні". Однак спірні відносини сторін врегульовано іншою нормою згаданої статті.

Так частиною другою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 затверджено "Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають профілактичним щепленням відповідно до пункту 3 згаданого Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом підлягають працівники: закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Позивач, як працівник закладу позашкільної освіти, підпадає під дію вказаного переліку.

Відповідно до пункту 23 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням епідемічної ситуації, можуть бути запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи щодо фізичних осіб.

Так , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби "COVID- 19", спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 № 2153; відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються.

Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Тому працівники, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, мають бути відсторонені від роботи у разі встановлення керівником установи факту відмови таких працівників від проходження щеплення або ухилення їх від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COV1D-19 за відсутності у цих працівників медичних протипоказань.

При цьому відсторонення має на меті убезпечення життя і здоров`я інших людей - у цій справі усіх учасників навчального процесу - від ризиків захворювання на COVID-19.

Заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Оскільки, під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

Чинне законодавство не передбачає обов`язку роботодавця зберігати за працівником зарплату на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби.

Вказував, що відповідачем дотримано приписів нормативно-правових актів під час відсторонення Позивача від роботи. Позивач не надала доказів про наявність у неї протипоказань вакцинації проти СОУЮ-19. Відсторонення від роботи здійснено після письмового повідомлення про це. Вакцинація є загальнодоступною і безоплатною.

Вважав безпідставними посилання позивача на порушення конституційного права останньої на працю,оскільки це право є менш значущим правом людини порівняно із правом на життя, правом на здоров`я, правом на безпеку, які також закріплені положеннями Конституції України.

Аргументи про експериментальність відповідних щеплень не доведені будь-якими належними доказами. Вакцинація проводиться медичними працівниками тільки при відсутності протипоказань, які попередньо перевіряються відповідно до звичайного протоколу, відповідні медичні працівники зобов`язані повідомляти про будь-які підозри на серйозні або несподівані побічні ефекти. Відповідно, безпека використовуваних вакцин знаходиться під постійним контролем компетентних органів.

Статтею 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Інформація про наявність профілактичного щеплення не включає в себе відомостей щодо звернень до лікаря та/чи діагнозу, не є конфіденційною в розумінні норм ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

Відсторонення Позивача від роботи за своєю сутністю з одного боку має характер санкції (відповідальності) щодо Позивача, а з іншого - захисний характер для інших учасників навчального процесу: педагогічного колективу та учнів. Відповідне обмеження прав Позивача є пропорційним загально використовуваним захисним заходом як юридичний обов`язок, задля убезпечення життя і здоров`я інших учасників навчального процесу від ризику зараження чи поширення гострої респіраторної хворобиCOVІD-19..

Держава, встановивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та цілком необхідним у демократичному суспільстві(а.с.61-68,168-164).

В установлені законом строки представник позивача направив відповідь на відзив де зазначав, що обмеження прав людини підзаконними актами на які посилається позивач в оскаржуваному наказі суперечать Конституції України. Вказував, що постанова КМУ від 09.12.2020 року №1236 та Наказ МОЗ України від 04.10.2021 року №2153 не можуть встановлювати обмеження прав та свобод людини, і відповідач не мав права видавати оскаржуваний наказ на підставі цих підзаконних актів.

Вважав, що ст. 46 КЗпП України не є достатньою та самостійною правовою підставою для відсторонення в зв`язку з відсутністю щеплення, а положення ч.2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» не можуть застосовуватися окремо від приписів ч.1 цієї статті, яка не містить припису обов`язкових профілактичних щеплень проти COVІD-19. Крім того вказана норма прямо не передбачає відсторонення працівника від роботи у разі відсутності у нього щеплення.

Оскаржуваним наказом порушено право позивача на добровільність участі в медичному досліді, оскільки всі зареєстровані та використовувані в України вакцини не пройшли повного клінічного випробування та є кандидатами у вакцини.

Наголошував, що відстороненням від роботи позивача відповідачем порушено право останнього на працю та достатній життєвий рівень для себе та своєї сім`ї.

Крім того порушений порядок та підстави відсторонення від роботи, так як жодним законом та Календарем профілактичних щеплень в Україні не передбачено обов`язковість щеплення від короно вірусної хвороби COV1D-19, на час видання оскаржуваного наказу в Україні не був введений надзвичайний стан, відсутнє письмове підтвердження факту відмови від обов`язкового профілактичного щеплення та не зазначено фактичну підставу відсторонення Позивача від роботи. Також недотримані положення ст. 31 КЗпП України, оскільки про зміну істотних умов праці, якими є відсторонення працівника від роботи, позивач не була повідомлена не пізніше ніж за два місяці.

Наголошував, що вимога відповідача надання позивачем доказів вакцинації під загрозою відсторонення від роботи є незаконною, оскільки вказана інформація є конфіденційною, а відтак суперечить приписам ст. 32 Конституції України.

Вказував, що вакцинація повністю не дослідженими препаратами вказує на проведення експерименту над здоров`ям позивача згоду на проведення якого остання не надавала (а.с.132-139,).

В судовому представник позивача, ОСОБА_1 просив позов задовольнити з підстав викладених у позові та у відповіді на відзиви (а.с.132-139). Наголошував, що оскаржуваний наказ виданий на підставі підзаконного акту Постанови КМУ суперечить Конституції України, при відстороненні не дотримана процедура передбачена КЗпП України,вакцини якими проводиться вакцинація в Україні повністю не досліджені, а позивач не бажає піддаватися експерементам недослідженими медичними препаратами, тому наказ директора Великосорочинської дитячої музичної школи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської обласної ради №7к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », необхідно скасувати, поновити ОСОБА_2 у виконанні трудових обов`язків з 08 листопада 2021 року та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення до дня ухвалення рішення судом.

Представники відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради та Великосорочинської дитячої музичної школи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзивах . Суду пояснили, що позивач на виконання Постанови Кабінету Міністрів України разом з іншими працівниками школи 01.11.2021 року була повідомлена про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19. Однак в установлені в попередженні терміни не надала довідку про вакцинацію чи довідки про наявність абсолютних медичних протипоказань та застережень проведення профілактичних щеплень та роз`яснено наслідки невиконання вимогПопередження. Наголошували, що оскаржуваний наказ виданий, згідно норм діючого законодавства та з метою захисту епідеміологічного благополуччя громадян, зокрема дітей та працівників навчального закладу.

Третя особа директор Великосорочинської дитячої музичної школи Ажажа О. М. вважала, що позов задоволенню не підлягає, посилаючись на обґрунтування заперечень проти позову викладених у відзиві відповідача Відділу освіти,культури,молоді таспорту виконавчогокомітету Великосорочинськоїсільської ради.

Представник Великосорочинської сільськоїради Миргородськогорайону в судове засідання не з`явився, в направлених на адресу суду поясненнях зазначав, що оскаржуваний наказ виданий з дотриманням вимог ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 46 КЗпП України. Роботодавець, відповідач по справі, діяв на виконання Постанови КМ України №1236 від 09.12.2020 року виходячи з приписів ст. 117 Конституції України, а тому наслідки які настали для відповідача в результаті відсторонення від роботи були спричинені позивачу її свідомими діями. Наголошував, що відсторонення від роботи позивача є тимчасовим заходом яке передбачає відновлення права останньої на виконання роботи після проведення вакцинації чи надання висновку про наявність протипоказань до його проведення, а не істотними змінами умов праці. Просив справу розглядати за відсутності представник третьої особи та відмовити в задоволенні позову (а.с.106-114).

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст.12, ч. 1 та ч. 2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №6 Великосорочинської дитячої музичної школи від 02.02.2009 року ОСОБА_2 02.02.2009 року прийнята на посаду викладача образотворчого мистецтва у Великосорочинську дитячу музичну школу, що підтверджується витягом з трудової книжки НОМЕР_1 виданій ОСОБА_4 31.07.1981 року (а.с.23).

Відповідачі Великосорочинська дитяча музична школа Великосорочинської сільської ради Миргородського району, Відділ освіти культури молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради є юридичними особами відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Положення про Відділ освіти культури молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради (а.с.143,146-149).

Відповідно до рішення 6 позачергової сесії 7 скликання Великосорочинської сільської ради від 28.04.2017 року позивач ОСОБА_2 переведена до Відділу освіти культури молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради на підставі ч.4 ст. 36 КЗпП України без припинення дії трудового договору від 04.05.2017 року ( а.с.145).

01 листопада 2021 року Великосорочинська дитяча музична школа Великосорочинської сільської ради Миргородського району повідомила викладача класу образотворчого мистецтва ОСОБА_2 про необхідність здійснення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та надання відповідного документа що підтверджує вакцинацію чи довідки про наявність абсолютних медичних протипоказань та застережень проведення профілактичних щеплень та роз`яснено наслідки невиконання вимог Повідомлення (а.с.74).

Позивач отримала повідомлення, однак від підпису про ознайомлена з повідомленням та його отримання відмовилася, що підтверджується Актом про отримання Повідомлення та відмову від підпису про отримання від 01.11.2021 року(а.с.76).

04.11.2022 року рішенням місцевої комісії з питань техногенно екологічнгої безпеки і надзвичайних ситуацій Великосорочинської сільської ради Полтавської області №34 рекомендовано відсторонити від виконання роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень (а.с.87-88).

Відповідно до наказу директора Великосорочинської дитячої музичної школи №7к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » викладача ОСОБА_2 , відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати. Вказаний наказ виданий на підставі статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 № 1645-ІІІ, наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 та повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення (а.с.75).

З вказаним наказом позивач була ознайомлена, однак від підпису про ознайомлення відмовилася, що підтверджується Актом про відмову від підпису про ознайомлення (а.с.77) та подала письмові заперечення, де посилалася на невідповідність наказу положенням Конституції України в зв`язку з незгодою (а.с.82).

Відповідачем Великосорочинською дитячою музичною школою в зв`язку з поданням заперечень проти відсторонення додатково роз`яснено підстави відсторонення від роботи та наслідки відстронення для працівника (а.с.78-81 )

Статтею 46 КЗпП Українивизначено, що відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. До інших випадків, передбачених законодавством належить, зокрема відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Згідно з частинами 1 та 2ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», на яку відповідач посилається в наказі як на підставу відсторонення позивачки від роботи, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Частинами 3 та 4ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»встановлено, що в разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу (далі - Постанова КМУ), передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно дост. 46 Кодексу законів про працю України, частини 2ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»та частини 3ст. 5 ЗУ «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженийнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153(далі - Наказ МОЗ). Пунктом 3Наказу МОЗдо переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Міністерство юстиції України зробило висновок, що наказ МОЗ № 2153 відповідаєКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини, свідченням чого є реєстрація цьогонаказу Міністерством юстиції України.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.(п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженогопостановою КМУ від 28.12.1992 № 731).

Відповідно допостанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року(в редакції чинній на час винесення оскаржуваного наказу), керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно дост. 46 Кодексу законів про працю України,частини 2ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»та частини 3ст. 5 ЗУ «Про державну службу»,крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Судом встановлено,що позивачє працівникомнавчального закладупозашкільної освіти,не пройшлаобов`язковепрофілактичне щепленняпроти COVID-19,керівник відповідачазобов`язанийбув,відсторонити позивачавід роботи у зв`язку із ненаданням викладачем класу образотворчого мистецтва Великосорочинської дитячої музичної школи Алексеєвою О. М. документів про отримання повного курсу вакцинації чи однієї дози вакцини від COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених, або довідки про абсолютні протипоказання (форми №028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), яка затверджена Наказом МОЗ №2394 від 02 листопада 2021 року.

Окрім цього, суд зазначає, що тимчасове увільнення працівника від виконання ним його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи (на умовах та підставах встановлених законодавством) за своєю суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом. Застосовується такий захід у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов`язкове припинення самих трудових відносин. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відповідно до ч. 1ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу, а оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

Також, Європейський суд дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

У рішенні від 28 квітня 2021 року (CASE OF VAVШIИKA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC) Європейський суд з прав людини підкреслив, що, на загальну думку, вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних з точки зору витрат заходів у сфері охорони здоров`я і що кожна держава має намагатися досягати максимально можливого рівня вакцинації серед свого населення. Конвенція та інші міжнародні документи покладають позитивне зобов`язання на Договірні Держави зі вжиття належних заходів із захисту життя і здоров`я осіб, які перебувають під їхньою юрисдикцією. У світлі цих аргументів ЄСПЛ дійшов висновку, що обов`язок проходження вакцинації в Чехії є відповіддю національних органів влади на нагальну соціальну потребу в захисті здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від відповідних хвороб та недопущенні будь-якої тенденції зменшення рівня вакцинації дітей. Суд дійшов висновку, що оскаржувані заходи можуть вважатись такими, що були «необхідними у демократичному суспільстві», а тому не вбачав порушення статті 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини дійшов висновків, що вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання. Обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ України від 19.07.95 № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим та таким, що не порушує ст. 8 Конвенції.

Також, суд не вбачає втручання в приватне життя позивача чи дискримінацію останньої в зв`язку з вимогою вимогу роботодавця про надання сертифікату про профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичного висновку про абсолютне протипоказання до такої вакцинації, оскільки така вимога не суперечитьКонвенціі про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я.

Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене уст. 286 ЦК України.

Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

Таким чином суд вважає, що керівник позашкільної освіти, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимогст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи, а тому вимога позивача про визнання незаконним та скасуваннянаказупро відсторонення не підлягає до задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про поновлення у виконанні трудових обов`язків за посадою яку вона обіймає слід зазначити наступне.

В законодавстві відсутнє визначення поняття «відсторонення від роботи», на практиці відсторонення від роботи означає призупинення трудових правовідносин (тимчасове увільнення працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і, в свою чергу, тимчасове увільнення роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання та відповідно, сплачувати заробітну плату.

Тимчасове увільнення працівника від виконання ним його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи (на умовах та підставах встановлених законодавством) за своєю суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом. Застосовується такий захід у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов`язкове припинення самих трудових відносин. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому мають бути наведені підстава та строки відсторонення.

Працівник має ознайомитись з такимнаказомнегайно під розпис, оскільки йдеться про реалізацію права працівника на працю.

Суд наголошує що позивач, після усунення причин, що зумовило її відсторонення від роботи, може відразу приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

Отже, враховуючи те, що відсторонення від роботи є своєрідне призупинення трудових правовідносин, та є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків та на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається, а тому суд приходить до переконання, що не підлягає до задоволенню вимога позивача про поновлення її у виконанні трудових обов`язків за посадою викладача Великосорочинської дитячої музичної школи.

Оскільки в задоволенні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу № 7-к від 08.11.2021 року судом відмовлено, то і не підлягає до задоволенню вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року до ухвалення рішення судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи представника позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу, в тому числі викладені в відповіді на відзиви (а.с. 132-139), оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, оскільки позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу директора Великосорочинської дитячої музичної школи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської обласної ради №7к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 », поновлення ОСОБА_2 у виконанні трудових обов`язків з 08 листопада 2021 року та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 ,рнокпп НОМЕР_2 .

Великосорочинська дитяча музична школа Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, місце знаходження вул. Перемоги, 45-А, с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645, код ЄДРПОУ 36805186.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради, адреса вул. Гоголя, 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645, код ЄДРПОУ 41276221.

ОСОБА_3 адреса проживання АДРЕСА_2 .

Великосорочинська сільська рада, Миргородського району, Полтавської області, місце знаходження вул. Перемоги, 45-А, с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645, код ЄДРПОУ 3680518624832716.

Повне судове рішення суду складено 27.02.2022.

Суддя: В. М. Куцин