Рішення

від 14.02.2022 по справі 443/1457/21

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1457/21

Провадження №2/443/185/22

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Територіальна громада села Бережниця в особі Жидачівської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 (відповідачка), в якій просить:

встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки загальною площею 2,3164 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бережницької сільської ради Жидачівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №084923 від 28.01.2005.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входили земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бережницької сільської ради загальною площею 2,3164 га, що належали померлій згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ №084923 від 28.01.2005. ОСОБА_4 проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 . Разом з нею в господарстві проживав без реєстрації син ОСОБА_1 , який доглядав її під час хвороби, займався похороном і продовжує проживати на даний час. Оскільки заповіту ОСОБА_4 не залишала, то спадкування відбулося за законом. Окрім позивачки, іншим спадкоємцем першої черги за законом була її сестра та відповідно дочка покійної ОСОБА_2 , яка спадщину не прийняла, оскільки не проживала із матір`ю на час відкриття спадщини та не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Оскільки позивач постійно проживав із матір`ю на час відкриття спадщини, не заявляв про відмову від неї, тому на підставі частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що її прийняв, проте юридично не оформив. При зверненні до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 йому було відмовлено у його видачі через пропуск піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючого документу на зазначені вище земельні ділянки. Окрім того, позивач не може документально підтвердити факт його постійного проживання із матір`ю на час відкриття спадщини.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає. Наслідки визнання позову їй зрозумілі.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про виклик свідків (а.с.33), заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.34).

Відповідачкою подано заяву про розгляд справи за її відсутності та визнання позову (а.с.32).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.27-28).

Ухвалою підготовчого засідання від 02.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.35-36).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 одружились 04.11.1947. Після одруження дружині змінено прізвище на « ОСОБА_7 », що вбачається з свідоцтва про одруження від 07.12.1972 (а.с.9).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.06.1967 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 30.12.1998, НОМЕР_2 від 26.02.2008, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Бережниця Жидачівського району Львівської області (а.с.11, 12).

Довідкою Жидачівської міської ради від 11.08.2021 встановлено, що ОСОБА_1 проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації. Його мати ОСОБА_4 також проживала без реєстрації у вищевказаному будинку за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). (а.с.13)

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №1134 від 27.05.2021, складеним Жидачівською міською радою, власником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Будинок перебуває у власності згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14).

Довідкою Управління у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.08.2021 встановлено, що згідно Книги записів державної реєстрації актів про право власності на земельну ділянку для фізичних осіб на території Бережницької сільської ради на ОСОБА_4 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ №084923 від 28.01.2005. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реєстраційний номер 010501200055. Загальна площа земельних ділянок 2,3164 гектарів. Підстава: Розпорядження голови Жидачівської РДА від 13.05.2004 №306. Кадастрові номера земельних ділянок: №1 4621580600:02:000:0103 для площі 1,6329 га; №2 4621580600:01:000:0826 для площі 0,0895 га; №3 4621580600:01:000:0728 для площі 0,3913 га; №4 4621580600:03:000:0632 для площі 0,2027 га.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЛВ №084923 від 28.01.2005, ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 13.05.2004 №306 є власником земельних ділянок площею 2,3164 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Бережницької сільської ради Жидачівського району Львівської області. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010501200055 (а.с.16).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру №64821426 від 21.05.2021, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.18).

Приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області від 08.09.2021 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.19).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду показання, за змістом яких вона є дружиною позивача ОСОБА_1 . Чоловік проживав разом з матір`ю ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 . На час смерті матері він постійно проживав разом з нею. Відповідачка ОСОБА_2 не проживала у селі, а проживала в м. Києві, тільки приїжджала на похорон матері.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав суду показання, за змістом яких він є співробітником і другом позивача. Позивач проживав у с. Бережниці разом з матір`ю ОСОБА_4 до її смерті у 2007 році та надалі продовжує там проживати.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивача разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим він позбавлений можливості у позасудовому порядку юридично оформити спадщину після її смерті.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права власності на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_1 постійно проживав без реєстрації разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 до дня її смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами та пояснення свідків, які узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості та у сукупності є достатніми для встановлення факту їх спільного проживання на час відкриття спадщини.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення зазначеного вище факту породжує дляпозивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 належало право власності на земельні ділянки загальною площею 2,3164 га в межах згідно з планом, які розташовані на території Бережницької сільської ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ №084923 від 28.01.2005, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010501200055.

За життя ОСОБА_4 особистого розпорядження не зробила. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина, до якої входили належні їй права та обов`язки, які не припинилися внаслідок її смерті (у тому числі право власності на зазначені земельні ділянки). Спадкування відбулося за законом за правилами, встановленими ЦК України.

З огляду на встановлений судом факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а також на відсутність фактичних даних, які б свідчили про заявлення ОСОБА_1 про відмову від спадщини, суд зазначає, що ОСОБА_10 вважається таким, що прийняв зазначену спадщину. Інша спадкоємиця першої черги за законом відповідачка ОСОБА_2 фактично відмовилася від прийняття, про що свідчить подана нею до суду заяву про визнання позову.

Таким чином, ОСОБА_1 має обґрунтоване право власності на земельні ділянки, яке набув у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Територіальна громада села Бережниця в особі Жидачівської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у АДРЕСА_1 (на день смерті ОСОБА_4 ).

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки загальною площею 2,3164 га у межах згідно з планом, які розташовані на території Бережницької сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №084923 від 28.01.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010501200055 (кадастрові номери земельних ділянок: №1 4621580600:02:000:0103 для площі 1,6329 га; №2 4621580600:01:000:0826 для площі 0,0895 га; №3 4621580600:01:000:0728 для площі 0,3913 га; №4 4621580600:03:000:0632 для площі 0,2027 га).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28 лютого 2022 року

Головуючий суддя А.І. Павлів