Рішення

від 20.02.2022 по справі 160/27500/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 160/27500/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рянської В.В.,

за участю:

секретарів судового засідання Карапиш Т.Е., Носенко К.В.,

представника позивача - адвоката Савельєвої Т.Д.,

представника відповідача Братухіна О.Ю. (не прибув),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування окремого пункту припису, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі також ПРАТ «ЦГЗК») до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 29.11.2021 до 10.12.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було проведено у ПРАТ «ЦГЗК» позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Предметом перевірки було дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 496/4.3(Ц)/21 від 10.12.2021. Позивач 10.12.2021 надав відповідачу заперечення до акту, які не були враховані відповідачем. На підставі акту було складено припис № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 31.12.2021. Позивач вважає пункт 1 припису № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021 необгрунтованим, протиправним, виданим відповідачем з перевищенням повноважень. ПРАТ «ЦГЗК» заперечує проти акту та припису у повному обсязі з підстав порушення процедурних норм при проведенні перевірки, а саме процедури її призначенння, оскільки направлення Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 4-1511-22 від 26.11.2021 на проведення вказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) не містить посилання, якою з передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V) підстав керувався орган контролю. Доручення Прем`єр-міністра України № 39200/1/1-21 від 07.09.2021, яке визначено однією з підстав проведення перевірки, не містить підстав, передбачених абзацами 7, 11 статті 6 Закону № 877-V, та вказівки на перевірку саме ПРАТ «ЦГЗК» і термінів виконання доручення. Направлення не містить питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого позапланового заходу. Зазначені у направленні як окрема підстава здійснення позапланового заходу Доручення Державної екологічної інспекції України № 159 від 14.09.2021 та № 193 від 24.11.2021, не передбачено частиною першою статті 6 Закону № 877-V як підстави його здійснення. Позивач вважає, що позапланову перевірку ПРАТ «ЦГЗК» було проведено відповідачем за відсутності підстав, передбачених ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Пункт 1 припису № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, який оскаржується позивачем, носить загальний, декларативний характер, не конкретизує суті виявлених порушень, які підлягають усуненню до 31.12.2021 та не визначає шлях їх усунення. При обґрунтуванні цього пункту припису відповідач обмежився посиланням на статті 42, 44, 49 Водного кодексу України, які носять загальний характер, та на Порядок ведення державного обліку водокористування, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 78 від 16.03.2015, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2015 за № 382/26827. Актом перевірки не виявлено та у приписі не наведено порушень позивачем забезпечення повноти та достовірності інформації в процесі збирання та обробки даних для складання статистичної звітності в частині напрямків поводження з шахтними водами, а також кількісних і якісних показників, які начебто призвели до недостовірності фактичних даних щодо використання води при складанні статистичної звітності. ПРАТ «ЦГЗК» щорічно подає звіти за формою 2ТП-водгосп (річна) до Державного агентства водних ресурсів. Такий звіт за 2020 рік було прийнято до обліку Дерржводагентством без зауважень, що підтверджує достовірність відображення даних у річному звіті та відсутність порушень правил ведення первинного обліку кількості вод, що збираються з водних об`єктів і скидаються до них. Позивач вважає пункт 1 припису незаконним, необґрунтованим, тому просить скасувати припис в оскаржуваній частині.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 зазначену справу було передано судді Рянській В.В.

Ухвалою суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті спору.

10.01.2022 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача - адвоката Савельєвої Т.Д. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.01.2022 вказане клопотання представника позивача було задоволено, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 31.01.2022.

Судове засідання 31.01.2022 за клопотанням представника відповідача було відкладено до 21.02.2022.

10.02.2022 до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Обгрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено таку підставу проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), як доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21 Держекоінспекцією України надано доручення від 14.09.2021 № 159 керівникам територіальних та міжрегіональних територіальних органів, яким доручено забезпечити організацію та здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів (згідно з переліком по областям, що додається). До доручення додано перелік підприємств-забруднювачів водних ресурсів за 2020 рік, в якому по Дніпропетровській області у пункті 6 вказано ПРАТ «ЦГЗК». У період з 29.11.2021 до 10.12.2021 посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу спільно з посадовими особами Державної екологічної інспекції України відповідно до наказу від 29.10.2021 № 1766 та направлення від 26.11.2021 № 4-1511-22 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ПРАТ «ЦГЗК» щодо дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів. У направленні від 26.11.2021 № 4-1511-2 підставою проведення позапланового заходу визначено доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21. У перший день перевірки уповноважених представників підприємства було ознайомлено з підставою проведення перевірки - дорученням Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21 та з переліком підприємств-забруднювачів. Під час проведення заходу державного нагляду (контролю) посадові особи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу діяли виключно в межах переліку питань, визначених наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450 «Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2019 за № 1293/34264. За результатами проведеного заходу складено акт № 496/4.3(Ц)/21 від 10.12.2021, яким зафіксовано факт проведення перевірки та в якому викладено конкретний, детальний опис виявлених порушень. В останній день перевірки акт вручено суб`єкту господарювання. На підставі акту держінспекторами було складено припис про усунення виявлених порушень № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, опис яких викладено в акті перевірки. У приписі зазначено, в якій саме частині та за якими конкретно показниками, передбаченими Порядком ведення державного обліку водокористування, необхідно привести у відповідність звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна).

Одночасно з відзивом надійшло клопотання, у якому відповідач, посилаючись на положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, просить, у разі задоволення позовних вимог, відмовити у стягненні з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

11.02.2022 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій, позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість заперечень, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю), визначену Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому докази, на підставі яких складено акт перевірки та припис № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, відповідачем отримано з порушенням порядку, встановленого зазначеним Законом. Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.12.2018 у справі № 826/3014/16, на яку посилається відповідач у відзиві, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі щодо здійснення заходів податкового контролю відсутні подібні фактичні обставини. Позивач вважає, що відповідачем не спростовано доводи щодо декларативного характеру пункту 1 припису. Повноваження Держекоінспекції полягають у перевірці подання підприємством звіту щодо використання води, а повноваження Держводагентства у проведенні аналізу достовірності звітних даних на підставі наданих водокористувачами даних первинного обліку водокористування. Разом з тим, під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі направлення від 26.11.2021 № 4-1511-22 здійснювалась перевірка правильності заповнення звіту форми 2ТП-водгосп (річна). Відповідач в акті перевірки та відзиві на позов посилається на те, що інформація у дозволі на спеціальне водокористування від 27.06.2018 № 363/ДП/49д-18 не відповідачє фактичному стану в частині поводження з шахтними водами, однак доказів на підтвердження цієї обставини не надав. Крім того, зазначений дозвіл виданий іншому підприємству. Під час перевірки для огляду було надано дозвіл на спеціальне водокористування № 628/ДП/49д від 30.08.2019, виданий позивачу - ПРАТ «ЦГЗК», відповідно до якого шахтна вода ш. Гігант-Глибока в обсязі 3258 тис. м куб/рік передається іншому водокористувачу - ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» у ставок накопичувач балки Свистунова на тимчасову акумуляцію з подальшим скидом у р. Інгулець в межах м. Кривий Ріг. Басейн р. Інгулець, район р. Дніпро. Ці дані відповідають фактичному стану в частині поводження з шахтними водами. Відповідач не зазначає про порушення пунктів дозволу на спеціальне водокористування № 628/ДП/49д від 30.08.2019, виданого ПРАТ «ЦГЗК», посилається на те, що ПРАТ «ЦГЗК» передає шахтні води ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ», у якого відсутній дозвіл на спецводокористування. Однак ПРАТ «ЦГЗК» не може нести відповідальність за відсутність спеціального дозволу у контрагента, з яким укладено договір, - ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ». З огляду на викладене, на думку позивача, відповідачем не спростовано викладених у позовній заяві доводів щодо протиправності пункту 1 припису.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань від нього не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що в період з 29.11.2021 до 10.12.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 1916 від 25.11.2021 та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-1511-22 від 26.11.2021 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у Приватному акціонерному товаристві «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».

Наказом було визначено предмет перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів. Підставами для здійснення перевірки зазначено, зокрема, Доручення Прем`єр-міністра України № 39200/1/1-21 від 07.09.2021, Доручення Державної екологічної інспекції України № 159 від 14.09.2021 та № 193 від 24.11.2021.

У направленні на проведення позапланової перевірки № 4-1511-22 від 26.11.2021 було зазначено предмет перевірки і підстави для здійснення перевірки як і в наказі № 1916 від 25.11.2021.

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем було складено акт № № 496/4.3(Ц)/21 від 10.12.2021 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Позивач надав заперечення до вказаного акту.

На підставі акту перевірки, відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254 та наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 25.11.2021 № 1916, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в період з 29.11.2021 по 10.12.2021, посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), які здійснювали перевірку, було складено припис № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, відповідно до якого ПРАТ «ЦГЗК» для вжиття заходів приписано 2 пункти:

пункт № 1 - забезпечити повноту та достовірність інформації в процесі збирання та обробки даних для складання державної статистичної звітності (відповідно до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування» в частині напрямків поводження з шахтними водами, а також кількісних та якісних показників, назви типу приймача зворотних (стічних) вод. Термін виконання 31.12.2021. Обгрунтування ст.ст. 42, 44, 49 Водного кодексу України;

пункт 2 забезпечити розробку технічних рішень та заходів, надання пропозицій та плану-графіку реалізації заходів із запровадження технологій зниження рівня мінералізації шахтних вод або зменшення обсягів водовідведення. Термін виконання 30.01.2022. Обгрунтування ст. 72 Водного кодексу України.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).

Діяльність територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції регулюється Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 (далі - Положення № 230).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

За змістом підпункту 3 пункту 2 розділу II Положення № 230, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо:

виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;

наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;

права державної власності на води;

ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів;

дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв;

здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;

здійснення заходів з економного використання водних ресурсів;

використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам;

здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води);

проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів;

здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків;

дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші);

використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини першої статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 6 Закону № 877-V передбачено підстави для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Нормами ч.1 ст.8 Закону № 877-V встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що перевірка позивача проводилась на підставі Доручення Прем`єр-міністра України № 39200/1/1-21 від 07.09.2021, Доручень Державної екологічної інспекції України № 159 від 14.09.2021 та № 193 від 24.11.2021.

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено таку підставу проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), як доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері.

Направлення на проведення позапланової перевірки містить усі необхідні реквізити, встановлені статтею 7 Закону № 877-V, а тому відповідає вимогам Закону.

Відтак суд дійшов висновку про наявність у відповідача як обґрунтованих законодавством підстав, так і наданих законодавцем повноважень для проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V, розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивач не погоджується з пунктом 1 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування припису у цій частині.

Згідно з вказаним пунктом приписано Приватному акціонерному товариству «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»: «Забезпечити повноту та достовірність інформації в процесі збирання та обробки даних для складання державної статистичної звітності (відповідно до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування» в частині напрямків поводження з шахтними водами, а також кількісних та якісних показників, назви типу приймача зворотних (стічних) вод».

В обґрунтування даної вимоги припису відповідач посилається на ст.ст. 42, 44, 49 Водного кодексу України, якими визначено осіб, які можуть бути водокористувачами, види водокористування, обов`язки водокористувачів та спеціальне водокористування.

В акті № 496/4.3(Ц)/21 від 10.12.2021 зазначено, зокрема, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог ст.ст. 42, 44, 49 Водного кодексу України. У графі акту «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства» зазначено, що ПРАТ «ЦГЗК» на розгляд надано звіт про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік. У таблиці 2 звіту зазначено коди приймачів шахтних вод 20, 81 та 41. Згідно з Додатком 1 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 тип приймача вод з кодом 20 річка, з кодом 81 накопичувач, з кодом 41 водосховище наливне, ставок наливний. Відповідно до звіту скид шахтних вод ПРАТ «ЦГЗК» здійснюється у річку (Інгулець) та частково передається до ставка наливного (за визначенням класифікації типу джерела водопостачання і приймача зворотних (стічних) та інших вод Порядку ведення державного обліку водокористування). Відповідно до обґрунтування потреби у воді з визначенням індивідуальної питомої балансової норми водоспоживання і водовідведення на одиницю продукції для ПРАТ «ЦГЗК» (розробленого ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій» у 2019 році) шахта «Гігант-Глибока» працює в режимі гідрозахисту, шахтні води від шахти «Гігант-Глибока» насосними установками відкачуються на поверхню і по системі транспортування шахтних вод КП «Кривбасводоканал» (на підставі договору від 31.01.2018 № 151-71-04 на послуги відкачки шахтних вод (пролонговано)) відкачуються у ставок-накопичувач б. Свистунова ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» через Дзержинське хвостосховище на тимчасову акумуляцію з подальшим скидом у р. Інгулець, район річкового басейну р. Дніпро) відповідно до договору від 28.01.2014 № 925/165-71-04, терміном дії до 31.12.2021. Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 30.08.2019 № 628/дп/49Д-19 шахтні води від шахт ПРАТ «ЦГЗК» передаються на акумуляцію у хвостосховище ПрАТ «ПІВНГЗК» (шахта Орджонікідзе) і ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (балка Свистунова з подальшим скидом в р. Інгулець (шахта «Гігант-Глибока»). У розділі: назва, тип та код приймача зворотніх (стічних) вод або водокористувача, до систем якого скидаються зворотні (стічні) води, вказано: інший водокористувач. У ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, а саме на приймання зворотніх (стічних) вод та на скид у р. Інгулець у межах м. Кривий Ріг (басейн р. Інгулець, район річкового басейну р. Дніпро). Фактичні дані про використання води недостовірно відображаються при складанні статистичної звітності (відповідно до наказу Мінприроди від 16.03.2015 № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування») в частині напрямків поводження з шахтними водами. Інформація у Дозволі на спеціальне водокористування від 27.06.2018 № 363/ДП/49д-18 не відповідає фактичному стану в частині поводження з шахтними водами.

Відповідач посилається на ту обставину, що інформація у Дозволі на спеціальне водокористування від 27.06.2018 № 363/ДП/49д-18 не відповідає фактичному стану в частині поводження з шахтними водами. Разом з тим, як зазначає позивач, дозвіл від 27.06.2018 № 363/ДП/49д-18 не є таким, що виданий ПРАТ «ЦГЗК». Під час перевірки для огляду було надано дозвіл на спеціальне водокористування № 628/ДП/49д від 30.08.2019, виданий позивачу - ПРАТ «ЦГЗК».

Відповідно до пункту 7 «Фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення)» дозволу на спеціальне водокористування № 628/ДП/49д від 30.08.2019 шахтна вода ш. Гігант-Глибока в обсязі 3258 тис. м куб/рік передається іншому водокористувачу - ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (ЄДРПОУ 32975178) у ставок накопичувач балки Свистунова на тимчасову акумуляцію з подальшим скидом у р. Інгулець в межах м. Кривий Ріг. Басейн р. Інгулець, район басейну р. Дніпро. Назва, тип та код приймача зворотних (стічних) вод або водокористувача, до систем водовідведення якого скидаються зворотні (стічні) води: інший водокористувач ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ». Строк дії дозволу: з 30.08.2019 до 30.08.2024.

28.01.2014 між ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (виконавцем) і ПРАТ «ЦГЗК» (замовником) було укладено договір про надання послуг № 925/165-71/04, до якого у подальшому вносили зміни на підставі додаткових угод, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з транзиту через хвостосховище (ЦЗФ шахти Гігант), прийому і тимчасової акумуляції шахтної води замовника в ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистуново та проведення її скиду шляхом відкачування в річку Інгулець.

Суд звертає увагу на те, що суть припису - виключно обов`язкова письмова вимога щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства. Таким чином, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документа, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2019 у справі №816/581/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2018 у справі № 826/3014/16, на яку посилався відповідач у відзиві, суд не враховує, оскільки вони стосуються проведення перевірок контролюючими органами відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 4 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, наведені правові норми свідчать про те, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу 4 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у Постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 480/1752/19.

Актом перевірки не встановлено, у приписі не наведено реальних порушень чи допущення позивачем неповноти чи недостовірності інформації в процесі збирання та обробки даних для складання статистичної звітності.

Зазначені доводи підтверджуються копією звіту про використання води за 2020 рік форма № 2ТП-водгосп (річна), поданого ПРАТ «ЦГЗК» до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області та прийнятого 21.01.2021.

Також суд зазначає, що Державна екологічна інспекція України здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів (п.п. «в» п.п. 2 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ № 275 від 19.04.2017).

Положенням про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 20.08.2014 передбачено, що Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів (п. 1 Положення).

Держводагентство аналізує та узагальнює звіти водокористувачів щодо використання водних ресурсів, перевіряє їх достовірність (п.п. 10 п. 4 Положення). Держводагентство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Порядком ведення державного обліку водокористування, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 16.03.2015 № 78, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2015 за № 382/26827 (далі також Порядок № 78), передбачено, що організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством. Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі - Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України (пункт 1.3 розділу І Порядку № 78).

ПРАТ «ЦГЗК» листом від 01.02.2022 вих. № 27/007 звернулось до регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області про надання роз`яснень щодо заповнення таблиці 2 Звіту про використання води заформою №2-ТП-водгосп (річна) в частині поводження з шахтними водами.

18.02.2022 за вих. № 330/02-22 регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області у відповідь на зазначений лист було повідомлено, зокрема, що ПРАТ «ЦГЗК» є водокористувачем, який безпосередньо здійснює відкачку шахтних вод для безпечного видобутку руди та здійснює скид цих вод через буферну балку Свистунова в р. Інгулець. Тому при заповненні таблиці 2 Звіту про використання води заформою №2-ТП-водгосп (річна) ПРАТ «ЦГЗК», скид води, забраної при видобуванні корисних копалин (шахтно-кар`єрної) під кодом ШР, має відображатись двома рядками: код типу приймача 81 (накопичувачі) скид у накопичувач балки Свистуново ДП «Кривбасшахтозакриття» для обсягів води, які залишились у накопичувачі та не були скинуті в р. Інгулець, згідно з фактичними показниками первинного обліку ПРАТ «ЦГЗК»; код типу приймача зворотних вод 20 (річка) скид з накопичувача балки Свистуново ДП «Кривбасшахтозакриття» в р. Інгулець згідно з Регламентом.

Відповідно до п. 1.7 розділу І Порядку № 78 звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом.

Звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у пункті 1.5 цього розділу, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства (п. 1.9 розділу І Порядку № 78).

Згідно з п. 1.15 розділу І Порядку № 78 аналіз достовірності звітних даних здійснюється на підставі наданих водокористувачами даних первинного обліку водокористування та результатів хімічних аналізів води, дозволів на спеціальне водокористування, а також нормативних розрахунків водокористування та водовідведення.

Вказані нормативно-правові акти передбачають, що забезпечення контролю за достовірністю даних, на основі яких складається звіт про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) ПРАТ «ЦГЗК» належить до повноважень органів Держводагентства, а не відповідача.

Отже, Державна екологічна інспекція України здійснює державний нагляд (контроль) за поданням відповідним органам звітів про використання води, тоді як контроль за достовірністю звітних даних належить до повноважень органів Держводагентства.

Вищевикладені обставини свідчать про відсутність законних підстав для складення пункту 1 припису № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021, тому суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування. Беручи до уваги вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4500074250 від 28.12.2021.

Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7558,00 грн.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач заперечив проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, посилаючись на положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16. Однак клопотання відповідача не містить обґрунтування неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу. Доказів неспівмірності таких витрат відповідачем також не зазначено.

Згідно з підпунктами 1, 2, 6 частини 1 та частиною 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, належать: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує таке.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 7558,00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи: копію договору № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та ПРАТ «ЦГЗК», з додатковими угодами № 6543 від 03.12.2018, № 6484 від 30.12.2019, № 5374 від 30.12.2020, № 5118 від 29.12.2021, від 31.12.2021; копію витягу зі статуту Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога»; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога»; копію рішення Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога» №24 від 03.06.2019 та копію довідки від 03.06.2019, виданої Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога», про прийняття адвоката Савельєвої Т.Д. до складу учасників зазначеного адвокатського об`єднання; копію довіреності № 68/12 від 14.12.2021, виданої ПРАТ «ЦГЗК», якою уповноважено адвоката Савельєву Т.Д. на представництво інтересів товариства, зокрема, в адміністративних судах; копію розрахунку розміру винагороди від 31.01.2022 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018; копію акту № 1 від 31.01.2022 приймання-передачі послуг до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018; копію акту виконання робіт (надання послуг) № 94 від 16.02.2022 на суму 7558,00 грн; копію рахунку на оплату № 94 від 16.02.2022 в сумі 7558,00 грн.

Як вбачається зі складеного адвокатом Савельєвою Т.Д. розрахунку розміру винагороди від 31.01.2022 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018, позивачу було надано такі юридичні послуги: збирання доказів (1 год.) 794,00 грн; перевірка та підготовка документів (1 год.) 794,00 грн; підготовка та подання позовної заяви (3 год.) 2382,00 грн; складання та подання процесуальних документів (клопотання, відповідь на відзив) (2 год.) 1588,00 грн; участь у судових засіданнях (2 судових засідання) 2000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди № 5118 від 29.12.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018, оплата послуг здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту приймання-передачі наданих послуг) за цією додатковою угодою і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, тому вони підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати позивача зі сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7558,00 грн підлягають стягненню з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21 лютого 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування окремого пункту припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт № 1 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 496/4.3(Ц)/21 від 15.12.2021.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7558,00 грн (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», місцезнаходження: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Покровський район, код ЄДРПОУ 00190977.

Відповідач: Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), місцезнаходження: 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92, код ЄДРПОУ 43877118.

Повний текст рішення суду складено 25 лютого 2022 року.

Суддя В.В. Рянська