Справа № 683/2590/21
2/683/123/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.,
секретаря Градомської Д.Р.,
з участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2590/21 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області в особі голови ліквідаційної комісії Кошика Миколи Анатолійовича про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП «Старокостянтинівськеміське бюротехнічної інвентаризації»про стягненнягрошової компенсаціїза невикористанівідпустки.Своїпозовні вимогимотивує тим,що з05вересня 2001року по12серпня 2021року працювалатехніком КП Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та у зв`язку з реорганізацією підприємства 12 серпня 2021 року її звільнено з роботи, однак відповідачем при звільненні не виплачено грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 05 вересня 2020 року по 12 серпня 2021 року, тому просить стягнути з КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» грошову компенсації за невикористані відпустки в сумі 6966 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 13 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 26 жовтня 2021 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (в особі голови ліквідаційної комісії Кошика М.А.
Представник третьої особи надіслав до суду письмові пояснення по справі, які долученодо матеріалівсправи,в якомувказав,що виплатапозивачеві компенсаціїза невикористанівідпустки заперіод з05.09.2020по 12.08.2021неможлива,так яквідпустки буливикористані надміру,оскількиОСОБА_1 надавались додаткові оплачуванні відпустки, однак не повинні були надаватись.
В судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги посилавшись на обставини зазначені у позові.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на
стороні відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо позову заперечив, оскільки відпустка ОСОБА_1 надавалась понад намір.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, однак подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, щодо позову заперечує, в задоволені позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у ній докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно з положеннямист.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогамист. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Судомвстановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із трудовою книжкою ОСОБА_1 знаходилась з відповідачем у трудових відносинах з 05 вересня 2020 року по 12 серпня 2021 року, та працювала на посаді техніка першої категорії.
Відповідно до рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5VIII, комунальне підприємство «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області» реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації». КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованого КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області».
Відповідно до копії наказу від 12 серпня 2021 року № 23 голови комісії з реорганізації комунального підприємства «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області М.Кошика звільнено ОСОБА_1 з посади техніка І категорії КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області» 12 серпня 2021 року у зв`язку з реорганізацією підприємства згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих із ЄДР в порядку безкоштовного запиту, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області перебуває в стані припинення з 01 червня 2021 року.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
У статтях 104 і 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь - який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації можливий.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду виловленою в постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
З урахуванням того, що згідно рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5VIII, про реорганізацію КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області» шляхом приєднання, КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області» та не пов`язується з державною реєстрацією її припинення, тому датою виникнення правонаступництва, слід вважати дату видання рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №15/5VIII, з якої КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» є правонаступником КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області».
За таких обставин, КП «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації» є належним відповідачем у справі, оскільки є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області», з яким позивач перебував у трудових відносинах.
Згідно акту звірки кількості днів відпустки працівників Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області для проведення нарахувань грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки від 02 вересня 2021 року та протоколу № 5 засідання комісії з реорганізації КП Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, щорічна відпустка техніка, на посаді якої перебула ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 року повинна була складати 30 календарних днів (28 календарні дні основна відпустка та 2 календарні дні, додаткова відпустка за особливий характер праці роботу за комп`ютером). Вказана обставини сторонами не заперечувались
Згідно наказу № 42 від 07 серпня 2020 року начальника БТІ ОР Рудь Л.Я. на підставі заяви ОСОБА_1 , надано відпустку за період 2019-2020 р. терміном 30 календарних днів (28+2) з 19 серпня по 18 вересня 2020 року, що також підтверджується відомістю з наказів щодо використаних відпусток ОСОБА_1 .
Відповідно дост.127КЗпП України, коригування заробітної плати працівника та відрахування із заробітної плати для покриття заборгованості підприємству здійснюється на підставі наказу (розпорядження) про звільнення працівника.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП України та ст. 22 ЗУ «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок відпрацьованої частини року.
Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно дост. 45 Конституції Україникожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Розрахунок кількості днів відпустки, за яку слід проводити виплату компенсації відпускних, слід проводити виходячи з кожного відпрацьованого працівником робочого року. Адже відповідно до ч. 1 ст. 6Закону про відпусткищорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. При цьому обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, слід здійснювати відповідно до правил, прописаних у ст. 9Закону про відпустки.
Судом встановлено із досліджених доказів, що на момент звільнення з КП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області» позивачка мала невикористану відпустку 28 календарних днів відпустки з яких 26 календарних днів основної відпустки та 2 календарних дні додаткової відпустки за період роботи з 05 вересня 2020 року по 12 серпня 2021 року.
Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи таяк встановленопід чассудового розгляду,основна тадодаткова відпусткапозивачу надаваласьна підставінаказів начальникаКП «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації» згідно чинного законодавства та на підставі колективних договір, а позовні вимоги заявлені нею за відпрацьований період.
Тобто, за період з 05вересня 2020року по12серпня 2021року ОСОБА_1 не перебувала у відпустці та не отримувала відповідну компенсацію, про що учасники справи не заперечили в судовому засіданні.
Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною першоюстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з частиною першоюстатті 83 КЗпП Українита частиною першоюстатті 24 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Положеннями статей4,6 Закону України «Про відпустки»щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина першастатті 6 Закону України «Про відпустки»).
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що відповідно до вимогстатті 83 КЗпП Українивона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.
Пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, визначає, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Згідно із пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Для обчислення заробітної плати для оплати відпустки позивачці береться період з 01 серпня 2020 року по 31 липня 2021 року включно (виплати за 12 останніх місяців, що передують місяцю виплати компенсації за не використані дні відпустки, відомості про які зазначені в реєстрі індивідуальних відомостей з реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України): 9225 грн. (зарплата за серпень 2020) + 8396 грн. (зарплата за вересень 2020) + 8424 грн. (зарплата за жовтень 2020) + 8165 грн. (зарплата за листопад 2020 р.) + 8734 грн. (зарплата за грудень 2020) + 7250,26 грн. (зарплата за січень 2021 р.) + 9870 грн. (зарплата за лютий 2021 р.) + 9732 грн. (зарплата за березень 2021 р.) + 7947,38 грн. (зарплата за квітень 2021 р.) + 8554,66 грн. (зарплата за травень 2021 р.) + 10603,18 грн. (зарплата за червень 2021 р.), + 15140,89 грн. (зарплата за липень 2021 р.), = 112 042,37 грн.; 112 042,37 : 354 дні (365 днів у році) - 11 днів (кількість святкових та неробочих дні у році (відповідно дост. 73 Кодексу законів про працю України) = 316,50 грн./день.; 316,50 х 28 (дні невикористаної відпустки) = 8862 грн.(грошова компенсація за дні невикористаної відпустки). Вказана грошова компенсація розрахована без віднімання сум податків і зборів, оскільки обов`язок із нарахування й утримання податку і збору із грошової компенсації покладається на податкового агента, яким є відповідач та який відшкодовує грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки під час виконання судового рішення.
Отже, судом встановлено, що повний розрахунок з позивачем до цього часу не проведено, оскільки мала місце невиплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника, а невикористана відпустка входить до заробітної плати та до таких правовідносин застосовуєтьсяст.117 КЗпП України.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню мажах заявленої в позові суми 6966 грн., а порушені права позивача судовому захисту.
Посилання представника третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача -КП «Старокостянтинівськебюро технічноїінвентаризації Старокостянтинівськоїміської радиХмельницької областіКошика М.А.що виплатапозивачеві компенсаціїза невикористанівідпустки заперіод з05.09.2020по 12.08.2021неможлива,так яквідпустки буливикористані надміру,оскількиОСОБА_1 надавались додатковіоплачуванні відпустки,однак неповинні булинадаватись,суд доуваги неприймає,оскільки роботодавецьпри виявленнізайво наданоївідпустки працівникувправі утриматиіз зарплатипрацівника сумувідпускних задні відпусткинадані напередчи понаднамір,окрім тоговідпустки надаваласьна підставінаказів директорапідприємства безбудь-яких недобросовісних дій з боку позивача. Будь - яких інших доказів того, що позивачу не повинна надаватись компенсація за відпустку в межах заявлених позовних вимог за період з 05.09.2020 по 12.08.2021 сторонами не надано.
У відповідності до вимогст. 141 Цивільного процесуального кодексу Українисуд стягує з відповідача в користь держави 908,00 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст.73,83,116,117 Кодексу законів про працю України, ст. ст .2,4,21,24 Закону України «Про відпустки», ст. ст.5,13,76,81,141,258,259,263,265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Стягнути ізкомунального підприємства«Старокостянтинівське міськебюро технічноїінвентаризації» накористь ОСОБА_1 компенсацію заневикористані відпусткиза періодз 05вересня 2020року по12серпня 2021року врозмірі 6966(шістьтисяч дев`ятсотшістдесят шість)грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути зкомунальногопідприємства «Старокостянтинівськеміське бюротехнічної інвентаризації»на користь держави 908 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації»: місце знаходження: 31100,вул.Софійська,3/1,м.Старокостянтинів,Хмельницька обл., код ЄДРПОУ 35377120.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, місце знаходження: 31100, вул. Острозького, 43, м.Старокостянтинів, Хмельницька обл., код ЄДРПОУ14154215, голова ліквідаційної комісії Кошика Миколи Анатолійовича
Повний текст рішення суду у складено 28 лютого 2022 року
Суддя:
Суд | Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 103583852 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Луговий О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні