Рішення

від 22.02.2022 по справі 170/826/21

ШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/826/21

Позовне провадження Провадження № 2/170/47/22

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2022 року смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Матвійчука С.П.,

за участю секретаря Копитко І.О.,

представника позивача адвоката Кирилюк-Гуж Д.С.,

прокурора Ляшук І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про скасування арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської обласної прокуратури про скасування арешту нерухомого майна. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.12.2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкунової І.А. для здійснення правочину щодо частини нерухомого майна, яке є у його приватній власності. Під час здійснення підготовчих дій щодо укладення правочину нотаріус виявила, що все нерухоме майно, яке належить позивачу, знаходиться під арештом, тому здійснити посвідчення правочину вона не може.

На заяву ОСОБА_1 від 02.12.2021 року за № 49534659 нотаріусом був сформований витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (ІН 287966355), з яких слідує, що позивачу належить на праві власності наступне нерухоме майно:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0333, площею 1,5206 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0309, площею 1,91 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0306, площею 1,9 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0159, площею 1,7032 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725755103:03:001:0697, площею 0,0437 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 0725755103:03:001:0696, площею 0,1557 га. З Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна слідує, що за реєстраційним номером 12491597 накладено обтяження на нерухоме майно, а саме арешт; підстава обтяження: постанова слідчого з ОВС СВ прокуратури Волинської області Кузьміча Р.В. від 07.05.2012 року; обтяжувач: Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, код 21732256, 43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 4; заявник: ВПМ ЛОДПІ Волинської області ДПС о/у лейтенант ПМ Стаднюк Р.С.; об`єкт обтяження: все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Оскільки ініціатором накладення арешту на нерухоме майно, яке належить позивачу на праві власності, був слідчий з ОВС СВ прокуратури Волинської області Кузьміч Р.В., правонаступником якої є Волинська обласна прокуратура, тому ОСОБА_1 вважає, що Волинська обласна прокуратура буде належним відповідачем у справі. Адвокатом Кирилюк-Гуж Д.С., у межах укладеного договору про надання професійної правничої допомоги, був надісланий адвокатський запит до Волинської обласної прокуратури з метою отримання інформації щодо кримінального провадження, в межах якого слідчим ОВС СВ прокуратурі Волинської області Кузьміч Р.В. був накладений арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно та інформації, на якій стадії знаходиться кримінальне провадження: чи досудове розслідування триває чи кримінальне провадження завершено (в стадії досудового розслідування шляхом прийняття рішення про закриття кримінального провадження; в стаді судового розгляду шляхом постановлення вироку). Заступник керівника Волинської обласної прокуратури Бабенков О. листом від 09.12.2021 року №31-1526-21 повідомив адвоката, що відомостей, наведених у адвокатському запиті, недостатньо для надання повної інформації.

У адвокатському запиті зазначалася інформація, яка стала відома із витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Іншою інформацією ні позивач, ні адвокат не володіють і в силу обставин не можуть володіти. Але така відповідь на адвокатський запит свідчить про те, що будь-якого кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не існує, в протилежному випадку прокуратура про таке була б щонайменше поінформована. Відсутнє будь-яке кримінальне провадження щодо позивача, яке не закінчене, і у якому б він мав статус підозрюваного/обвинуваченого. А з огляду на великий проміжок часу (з 2012 року), враховуючи той факт, що позивач не судимий (будь-якого вироку щодо нього не існує), то кримінальне провадження (кримінальна справа), в межах якої накладено арешт на майно, є давно закінченим (закритим). Вочевидь, при закритті кримінального провадження не було вирішено питання зняття накладеного арешту.

Таким чином, у зв`язку викладеними обставинами у ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, яке набуте законним шляхом, та не є речовим доказом у жодному кримінальному провадженні, що підлягає конфіскації, відсутні правомочності по розпорядженню таким майном, оскільки таке не можливо до зняття арешту.

Тому ОСОБА_1 просив суд скасувати арешт належного йому нерухомого майна, що накладений постановою слідчого з ОВС СВ прокуратури Волинської області Кузьміча Р.В. від 07.05.2012 року та зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14.05.2012 року за реєстраційним номером 12491597 реєстратором Волинської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Керівник Волинської обласної прокуратури Тимчук В. подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що постановою першого заступника прокурора області від 06.03.2012 року порушено кримінальну справу (№55-016-12) за фактом службовою підроблення та привласнення шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого службовими особами ПП «Флора», за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Кримінальну справу 12.03.2012 року направлено Ковельському міжрайонному прокурору для організації проведення подальшого досудового слідства. Разом з тим, 25.05.2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Волинської області Кузьмичем Р.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ фірма «Феміда-Інтер» від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, об`єднано з кримінальною справою № 55-016-12 та у подальшому направлено для організації проведення подальшого досудового слідства до УПМ ДПС у Волинській області. У ході розслідування вказаної вище кримінальної справи 15.10.2012 року генеральному директору ТзОВ «Феміда-Інтер» ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. Вироком Луцького міськрайонного суду від 12.07.2014 року генерального директора ТзОВ «Феміда-Інтер» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 340 000 грн. Питання про скасування арешту майна накладеного у ході досудового слідства судом не вирішувалося.

Арешт майна накладено під час дії КПК України 1960 року за процедурою встановленою цим Кодексом. Відповідно до п. 9 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи те, що справа не перебуває в провадженні органу досудового розслідування, тому прокурор не наділений повноваженнями щодо зняття арешту з майна, накладеного в ході досудового розслідування. А, оскільки кримінальна справа у ході досудового розслідування якої накладено арешт на майно позивача, судом розглянута з постановленням обвинувального вироку, а арешт на майно накладений органом досудового розслідування, в органів прокуратури відсутні будь-які повноваження щодо вирішення питання звільнення майна з-під арешту, а Волинська обласна прокуратура є неналежним відповідачем у цій справі. Тому прокурор просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити. Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Судом встановлено, що постановою першого заступника прокурора області від 06.03.2012 року порушено кримінальну справу (№55-016-12) за фактом службовою підроблення та привласнення шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого службовими особами ПП «Флора», за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

25.05.2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Волинської області Кузьмичем Р.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ фірма «Феміда-Інтер» від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, об`єднано з кримінальною справою № 55-016-12 та у подальшому направлено для організації проведення подальшого досудового слідства до УПМ ДПС у Волинській області. У ході розслідування вказаної вище кримінальної справи 15.10.2012 року генеральному директору ТзОВ «Феміда-Інтер» ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. У даному кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні слідчим з ОВС прокуратури Волинської області Кузьмічом Р.В. було винесено постанову б/н від 07.05.2012 року, на підставі якої накладено арешт на належне ОСОБА_1 все нерухоме майно. Вироком Луцького міськрайонного суду від 12.07.2014 року генерального директора ТзОВ «Феміда-Інтер» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 340 000 грн. Питання про скасування арешту майна накладеного у ході досудового слідства судом не вирішувалося.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (ІН 287966355), ОСОБА_1 належить на праві власності наступне нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0333, площею 1,5206 га; земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0309, площею 1,91 га; земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0306, площею 1,9 га; земельна ділянка, кадастровий номер 0725785000:05:004:0159, площею 1,7032 га; земельна ділянка, кадастровий номер 0725755103:03:001:0697, площею 0,0437 га; земельна ділянка, кадастровий номер 0725755103:03:001:0696, площею 0,1557 га. Таким чином, позивач ОСОБА_1 є власником вказаного арештованого майна. Факт накладення арешту на зазначений будинок та земельні ділянки підтверджено інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 12491597 від 14.05.2012 року; заявник ВПМ ЛОДПІ Волинської області ДПС о/у лейтенант ПМ Стаднюк Р.С., підстава обтяження постанова про накладення арешту на майно, б/н, 07.05.2012, слідчий в ОВС прокуратури Волинської області Кузьміч Р.В. Справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таку правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.06 2020 року у справі № 727/2878/19, в якій зазначено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Ст. 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 1 Першого протоколу дл Європейської конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що арешт на майно позивача накладено у ході досудового слідства у кримінальній справі, вирок по якій набрав законної сили. Однак питання про скасування арешту майна судом не вирішено.

Враховуючи те, що накладений арешт порушує право власності ОСОБА_1 , внаслідок чого він позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися належним йому майном, іншим чином захистити свої порушені права позивач не може, тому суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, керуючись статтями ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про скасування арешту нерухомого майна задовольнити.

Скасувати арешт належного ОСОБА_1 нерухомого майна, що накладений постановою слідчого з ОВС СВ прокуратури Волинської області Кузьміча Р.В. від 07.05.2012 року та зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14.05.2012 року за реєстраційним номером 12491597 реєстратором Волинської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування, імена сторін:

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Волинська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909915, місцезнаходження: вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, Волинська область, 43000.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2022 року.

Суддя /підпис/ С.П. Матвійчук

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П. Матвійчук