Рішення

від 28.02.2022 по справі 500/9853/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9853/21

01 березня 2022 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій , -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Сільськогосподарського товариства «Збруч», у якій просить позивач стягнути з відповідача в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно річного розрахунку за 2020 рік та за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 9691,71 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Сільськогосподарського товариства «Збруч»: України, 47721, Тернопільська області, Тернопільський район, село Забойки (арк. справи 12-15).

Копія ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду у зв`язку з тим, що адресат-відповідач відсутній за вказаною адресою (арк. справи 25-26).

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що повний текст рішення суду у даній судовій справі складено з урахування часу перебуванням головуючої судді в основній щорічній відпустці.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Як підтверджується матеріалами справи у Сільськогосподарському товаристві «Збруч», працюють особи, яким відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII призначено пенсію на пільгових умовах, зокрема: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Дані особи знаходяться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком при повному пільговому стажі.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом №1058-ІV та Інструкцією №21-1.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункти «б» - «з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 (провадження №№ К/9901/23926/20).

Судом, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що СГ ТОВ «Збруч» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі пункту 6.4. Інструкції №21-1 позивач направляв відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період 2020-го року та з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 9691,71 грн особам, які набули право на пільгову пенсію за період робити на СГ ТОВ «Збруч» (арк. справи 6-11).

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідачем не визначено та не спростовано того, що особи, які відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII призначено пенсію на пільгових умовах, зокрема: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - в нього не працювали. Також не встановлено факту невірно визначеного стажу, помилок у розрахунках позивача тощо.

Водночас, відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б свідчили про відшкодування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за період 2020-го року та з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 9691,71 грн.

Таким чином, на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII не погашена та становить 9691,71 грн.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" (код ЄДРПОУ 309003300) в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно річного розрахунку за 2020 рік та за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 9691 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одна) гривня 71 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 01 березня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

відповідач: - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Збруч" (місцезнаходження: с. Забойки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47721, код ЄДРПОУ: 30903300).

Головуючий суддяМірінович У.А.