Рішення

від 15.02.2022 по справі 902/1089/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1089/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Сичуку І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Хмільницької міської ради, вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 04051247

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент", вул. Володимира Сосюри, 6, м. Київ, 02090, код - 39765540

про стягнення 40 642,63 грн

представники сторін не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

02.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 2338/01-19 від 23.10.2021 року) Хмільницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 40 642,63 грн за час тимчасового невикористання земельної ділянки загальною площею 1 359,00 кв.м, яка знаходиться за адресою Вінницька область, м. Хмільник, площа Перемоги, 3.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1089/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 20.12.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.01.2022 року.

В судовому засіданні 25.01.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1089/21 для судового розгляду по суті на 16.02.2022 року о 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 26.01.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

16.02.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява № 382/01-19 від 15.02.2022 року про відкладення судового засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 16.02.2022 року представники позивача та відповідача правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив щодо заявлених позовних.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" є власником об`єкту нерухомого майна - приміщення будівлі універмагу з підвалом загальною площею 2045,3 кв.м, що розташована на площі Перемоги, 3 у м. Хмільнику Вінницької області згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 10.06.2015 року за №539.

На час набуття позивачем права власності на будівлю універмагу земельна ділянка, на якій вона розташована, перебувала в оренді у фізичної особи-підприємця Рукавчука Володимира Яковича на підставі договору оренди від 21.02.2007 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.05.2017 року (справа №902/281/17), яке набрало законної сили 29.05.2017 року, розірвано зазначений вище договір оренди земельної ділянки від 21.02.2007 року, укладений між Хмільницькою міською радою та фізичною особою - підприємцем Рукавчуком В.Я.

В подальшому, 08.06.2018 року на 7 скликанні 49 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області прийнято рішення наступного змісту:

"1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Виконавчому комітету Хмільницької міської ради, на земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3, за рахунок земель житлової та громадської забудови (пп. ж п.1 ст.19 Земельного кодексу України)

2. Земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3, визнати комунальною власністю територіальної громади міста Хмільника.

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540) місце знаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Володимира Сосюри, 6 у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1359,0 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:003:0446 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької області, площа Перемоги, 3.

4. Укласти з ТОВ "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540), місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6, договір оренди землі терміном до 01.06.2013 року, на земельну ділянку площею 1359,0 кв.м кадастровий номер 0510900000:00:003:0446, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), що розташована у місті Хмільнику Вінницької область, площа Перемоги, 3.

Встановити орендну плату в розмірі 77188,21 грн (2572940,34*3%=77188,21 грн) на рік, яка підлягає щорічний індексації відповідно до коефіцієнту індексації, розрахункового центральним органом виконавчої влади з питань земельних відносин, не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі, що визначається відповідним рішенням Хмільницької міської ради (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданий відділом у Хмільницькому районі Головного Управління Держгеокадстру у Вінницькій області №308/0/209-18 від 20.03.2018).

5. Орендну плату ТОВ "Хмільник Девелопмент" справляти з моменту розірвання договору оренди землі з Рукавчуком Володимиром Яковичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) - з 12.05.2017.

6. Доручити міському голові підписати договір оренди землі відповідно до чинного законодавства та на умовах визначених в п.п. 3, 4. цього рішення.

7. ТОВ "Хмільник Девелопмент" (код ЄДРПОУ 39765540), місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6, укласти договір оренди землі, здійснити державну реєстрацію права користування на земельну ділянку та надати один примірник Хмільницькій міській раді."

22.02.2019 року рішенням сесії Хмільницької міської ради Вінницької області за №1989 внесено зміни до рішення 49 сесії міської ради 7 скликання №1572 від 08.06.2018 "Про затвердження технічної документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по площа Перемоги, 3", а саме:

"- п.5 Орендну плату ТОВ "Хмільник Девелопмент" справляти з моменту розірвання договору оренди землі з Рукавчуком Володимиром Яковичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) - з 12.05.2017" - виключити.

На підставі зазначених вище рішень Хмільницької міської ради Вінницької області 19.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" та Хмільницькою міською радою Вінницької області укладений договір оренди землі.

Того ж дня, 19.03.2019 року, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 422 від 19.08.2021 року затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що стосується ТОВ "Хмільник Девелопмент".

Листом № 1889/01-18 від 30.08.2021 року Хмільницька міська рада повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" про нарахування йому збитків в розмірі 40 642,63 грн.

На засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 22.06.2021 року було визначено збитки ТОВ "Хмільник Девелопмент" за фактичне використання земельної ділянки площею 1359, 0 кв.м., що розташована на пл. Перемоги, 3, в загальній сумі 40 642, 63 гри.

Відповідно до акту про визначення розміру збитків від 22.06.2021 року встановлено наступне:

1. Земельна ділянка, яку в період з 01.06.2018 року по 18.03.2019 рік використовував землекористувач ГОВ "Хмільник Девелопмент" розташована: м. Хмільник, площа Перемоги, 3, кадастровий номер 0510900000:00:003:0446.

2. Розмір земельної ділянки, яка в період з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року використовувалася складає 1359,0 кв.м., на якій розміщується власне нерухоме майно ТОВ "Хмільник Девелопмент".

ТОВ "Хмільник Девелопмент" відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області по справі № 910/2364/19 відшкодовано на рахунок Хмільницької міської ради кошти у сумі 73 418, 94 гри.

Договір оренди землі між ТОВ "Хмільник Девелопмент" та Хмільницькою міською радою укладено від 19.03.2019 року.

3. Розмір збитків, завданих територіальній громаді за фактичне використання земельної ділянки, відповідно до попередніх розрахунків суми збитків наданих фінансовим управлінням Хмільницької міської ради та Положення з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначається у наступному порядку:

За період з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року.

- 2018 рік:

2572940,34*3% = 77188, 21 грн (річна сума);

77188,21/12 міс. = 6432, 35 грн (місячна сума);

6432,35*7 міс. = 45026, 45 грн (червень-грудень 2018 р.);

4383,83 грн. це надходження до міського бюджету за кодом класифікації доходів 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» за оперативними даними Хмільницького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Вінницькій області;

45026,45- 4383,82 = 40642,63 грн (всього до сплати з 01.06.2018 р. по 31.12.2018 р.).

- 2019 рік:

2572940,34*3% = 77188,21 грн (річна сума);

771 88,2 1/12 міс. = 6432,35 грн (місячна сума);

6432,35*2 міс. = 12864,70 грн (січень-лютий 2019 р.);

6432,35/31 дн. * 18 дн. 3734,91 грн ( з 01.03.2019 р. но 18.03.2019 р.);

12864,70+13734,91 = 16599,61 грн;

16599,61 грн - це надходження з міського бюджету за кодом класифікації доходів 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» за оперативними даними Хмільницького відділу платників податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Вінницькій області;

16599,61- 16599,61 = 0,00 грн. (всього до сплати з 01.01.2019 року по 18.03.2019 року) і складає 40 642, 63 грн.

Поряд з тим, відповідач зазначені вище вимоги не виконав, кошти у розмірі 40 642,63 грн, як безпідставно збережені у розмірі несплаченої орендної плати, позивачу не відшкодував. Зазначене зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі по тексту також - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного слідує, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт нерухомості відповідача є сформованою.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Деволопмент" у визначений позивачем період, а саме з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року, зокрема укладення відповідного договору оренди з Хмільницькою міською радою та державної реєстрації такого права, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "Хмільник Деволопмент" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності та кожного окремо, суд доходить висновку про те, що ТОВ "Хмільник Деволопмент" з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року використовувало земельну ділянку територіальної громади Хмільницької міської ради площею 1359,0 га без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ТОВ "Хмільник Деволопмент" у період з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року не сплачувало за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Хмільницької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Хмільник в особі позивача, відповідно до ст.83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

У даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільник Деволопмент" земельної ділянки.

Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як слідує з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.03.2018 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 0510900000:00:003:0446) становить 257 2940,34 грн.

При цьому відповідно до рішення 18 сесії Хмільницької міської ради 7 скликання "Про встановлення податку на майно" №401 від 12.07.2016 із врахуванням внесених змін рішенням 32 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради №781 від 10.03.2017 для обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку по м.Хмільнику встановлюється ставка, у даному випадку, 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладені обставини, суд констатує, що позивачем вірно визначено місячний розмір орендної плати, який становить 6 432,35 грн.

Судом встановлено, що за визначений позивачем у позовній заяві період, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 40 642,63 грн виходячи з розміру орендної плати за землю.

Враховуючи викладене розмір безпідставно збережених коштів ТОВ "Хмільник Девелопмент" за період з 01.06.2018 року по 18.03.2019 року становить 40 642,63 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Натомість відповідачами не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118,123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (вул. Володимира Сосюри, 6, м. Київ, 02090, код 39765540) на користь Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код 04051247) 40 642,63 грн - безпідставно збережених коштів та 2 270,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: miskrada_hm@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 28 лютого 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

3 - відповідачу (вул. Володимира Сосюри, 6, м. Київ, 02090)