Рішення

від 22.02.2022 по справі 914/3969/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 Справа № 914/3969/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув матеріали

за позовом: Приватного підприємства Інкубаційна станція Птахи України, Черкаська область, Драбівський район, селище міського типу Драбів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця, Львівська область, місто Стрий,

предмет позову: стягнення 704 691,35 грн.,

підстава позову: порушення виконання зобов`язань по договору № 7/2021 від 01.07.2021,

за участю представників:

позивача: Накоп`юк Ярослав Володимирович (в режимі відеоконференції),

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

22.12.2021 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Інкубаційна станція Птахи України до Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця про стягнення 704 691,35 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2022.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Відзиву на позовну заяву не надходило.

Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 02.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.02.2022.

У судове засідання 23.02.2022 з`явився представник позивача. Відповідач повторно явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, інших заяв, клопотань не подавав, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901414420950 (присвоєний вихідній кореспонденції суду, адресованій Товариству з обмеженою відповідальністю Мега Птиця згідно зі списками згрупованих поштових відправлень суду за 10.02.2022), отриманим відповідачем 15.02.2022.

Суд також зауважує, що відповідач отримував і попередні ухвали суду щодо судових засідань на стадії підготовчого провадження, проте, явку представника у судове засідання не забезпечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи обізнаність відповідача про судову справу, також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи повторну та систематичну неявку та неповідомлення причин неявки відповідача, відсутність будь-яких клопотань від відповідача щодо процесу розгляду справи, суд не вважає повторну неявку представника відповідача такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 23.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач стверджує, що відповідачем не виконуються договірні зобов`язання, а саме в частині оплат отриманої продукції добових курчат бройлерів, загальною вартістю 635 566,50 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивач також нарахував відповідачу 43 810,49 грн. пені, 7 888,20 грн. 3% річних, 17 426,16 грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, обставин, зазначених у позовній заяві, не спростував.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

01.07.2021 між Приватним підприємством Інкубаційна станція Птахи України (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Мега Птиця (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором покупець) укладено договір № 7/2021 на постачання добових курчат - бройлерів, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ - склад покупця, згідно Інкотермс 2010, добових курчат бройлерів (не племінних) кроса «СОВВ 500» (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється партіями в терміни та кількості, вказаних в графіку поставки (посадки) курчат (додаток № 1). Графік поставки (посадки) може уточнюватися додатковими угодами.

Згідно з п. 5.3 договору загальна ціна складається із суми всіх рахунків - фактур, які визначають вартість товару, оформлених за період дії цього договору.

Відповідно до пп. 6.1 6.3 договору оплата за товар здійснюється на умовах, а саме:

- 20 % від загальної вартості партії товару за 24 календарних днів до моменту поставки;

- 70 % від загальної вартості партії товару через 45-50 днів після поставки товару.

Продавець зобов`язаний надати покупцю рахунок - фактуру для оплати не пізніше 12 - 00 години дня оплати, що зазначений в графіку поставки (посадки) курчат (додаток № 1).

Покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти на банківський рахунок продавця в день оплати, що зазначений в графіку поставки (посадки) курчат (додаток № 1).

Згідно з додатком № 1 від 01.07.2021 графік поставки такий: дата поставки 16.07.2021 в кількості 33 000 голів, 20.07.2021 16 700 голів, 24.07.2021 33 000 голів.

Відповідно до п. 7.2 договору уповноважені представники продавця і покупця при прийманні - передачі товару підписують відповідну видаткову накладну та складають акт приймання - передачі, де фіксують кількість і якість товару, падіж під час транспортування, умови посадки товару (мікроклімат у пташнику, наявність корму в годівницях і води в поїлках) та інші зауваження , які обидві сторони вважають необхідними. Накладна та акт складається при отримані товару.

19.07.2021 складено товарно-транспортну накладну № Р66 про перевезення по маршруту Черкаська область, Драбівський район, смт. Драбів Закарпатська область, Ужгородський район, с. Концово, за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця, який співпадає з вантажоодержувачем. Вантажовідправник та перевізник - Приватне підприємство Інкубаційна станція Птахи України. Супровідні документи на вантаж видаткова накладна № 66 від 19.07.2021. Вантаж добове курча, загальна сума 212 476,50 грн. Товарно-транспортна накладна підписана та скріплена печатками обох сторін - Приватного підприємства Інкубаційна станція Птахи України та Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця.

19.07.2021 сторонами підписано акт прийому-передачі партії добових курчат по видатковій накладній № 66 від 19.07.2021, підписаної та скріпленої печатками обох сторін, копія якої долучена до позовної заяви.

23.07.2021 складено товарно-транспортну накладну № Р68 про перевезення по маршруту Черкаська область, Драбівський район, смт. Драбів Закарпатська область, Ужгородський район, с. Концово, за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця, який співпадає з вантажоодержувачем. Вантажовідправник та перевізник - Приватне підприємство Інкубаційна станція Птахи України. Супровідні документи на вантаж видаткова накладна № 68 від 23.07.2021. Вантаж добове курча, загальна сума 423 090,00 грн. Товарно-транспортна накладна підписана та скріплена печатками обох сторін - Приватного підприємства Інкубаційна станція Птахи України та Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця.

23.07.2021 сторонами підписано акт прийому-передачі партії добових курчат по видатковій накладній № 68 від 23.07.2021, підписаної та скріпленої печатками обох сторін, копія якої долучена до позовної заяви.

Відповідно до претензії від 14.10.2021, надісланої 15.10.2021, позивач вимагав у відповідача оплатити вартість поставленого товару, вартістю 1 079 298,00 грн. по видаткових накладних № 64 від 15.07.2021., № 66 від 19.07.2021, № 68 від 23.07.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, оплати за 24 календарних днів до моменту поставки відповідач не здійснював. Доказів оплати описаних вище поставок товару у період 45-50 календарних днів після поставки товару також немає.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, доказами не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з долученими позивачем видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт та товарно-транспортними накладними 19.07.2021 та 23.07.2021 позивачем поставлено відповідачу товар на суми 212 476,50 грн. та 423 090,00 грн., разом 635 566,50 грн. Очевидно, це товар, визначений у другій та третій черзі згідно з графіком. Сторонами не спростовано вказаної обставини.

Як встановлено вище, договором сторони погодили оплату товару в два етапи, останній з яких визначений відтермінуванням на 45-50 днів після поставки товару. Доказів оплати отриманого відповідачем товару, вартістю 635 566,50 грн., як у визначені договором строки, так і станом на дату звернення з позовом до суду та постановлення даного рішення, немає.

Щодо формулювання п. 6.2 договору про виставлення позивачем рахунків-фактур, суд зазначає, що за сукупності визначених договором строків та умов оплати, відсутність рахунків не впливає на строки оплати та не нівелює обов`язок відповідача здійснити оплату прийнятого ним товару. Так, у постанові від 13.02.2020 у справі № 910/1558/19 Верховний Суд зазначив, що «ненадання позивачем рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 цього Кодексу, а, отже, наявність чи відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату».

Тому позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо інших позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 договору передбачено, що за порушення термінів оплати товару покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом всього часу існування заборгованості, від суми такої заборгованості, за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Як вбачається із розрахунку позивача, пеня починає нараховуватись з 27.06.2021. Так, перша партія товару, яка мала бути поставлена 20.07.2021, мала бути оплачена в сумі 42 495,30 грн. за 24 календарні дні до поставки, тобто до 27.06.2021. Однак, 27.06.2021 неділя, наступний 28.06.2021 державний вихідний, тому останній день оплати переносився на 29.06.2021, і не сплативши вказану суму в останній день визначеного договором строку, з 30.06.2021 відповідач прострочив платіж у вказаному розмірі. Відповідно, позивач має право нарахувати пеню за період 30.06.2021 16.12.2021 на суму 42 495,30 грн., що становить 3 262,24 грн. Решта вартості поставленого товару 169 981,20 грн. мала бути оплачена з відтермінуванням на 45-50 днів після поставки товару, тобто останнім днем оплати було 07.09.2021, тому прострочення настало 08.09.2021 і пеня нараховується за період з 08.09.2021 по 16.12.2021 і становить 7 940,22 грн.

Друга партія товару, яка мала бути поставлена 24.07.2021, мала бути оплачена в сумі 84 618,00 грн. за 24 календарні дні до поставки, тобто до 01.07.2021. Не сплативши вказану суму у визначений строк, з 02.07.2021 відповідач прострочив платіж у вказаному розмірі, тому позивач має право нарахувати пеню за період 02.07.2021 16.12.2021 на суму 84 618,00 грн., що становить 6 426,33 грн. Решта вартості поставленого товару 338 472,00 грн. мала бути оплачена з відтермінуванням на 45-50 днів після поставки товару, тобто останнім днем оплати було 11.09.2021, тому прострочення настало 12.09.2021 і пеня нараховується за період з 12.09.2021 по 16.12.2021 і становить 15 198,78 грн.

Тому пеня в загальному розмірі становить 32 827,57 грн. і за прострочення виконання зобов`язання підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо 3 % річних, то такі нараховуються за аналогічні періоди прострочення і становлять 593,77 грн., 1 397,11 грн., 1 168,42 грн., 2 670,68 грн., тобто всього 5 829,98 грн., а не 7 888,20 грн., як визначено позивачем.

Інфляційні втрати позивач нараховує за липень 2021, за серпень листопад 2021. Суд зазначає, що станом на кінець липня у відповідача наявна заборгованість по передоплаті по обох поставках, що в сумі становить 127 113,30 грн., тому інфляційні втрати за липень на вказану суму становлять 127,11 грн. У серпні розмір простроченої заборгованості був аналогічним, тому інфляційні втрати за серпень становлять -254,23, так як була дефляція. У вересні листопаді розмір заборгованості становив 635 566,50 грн., тому інфляційні втрати за вказаний період на вказану суму становлять 18 607,39 грн. Разом за визначені позивачем періоди інфляційні втрати становлять 18 480,27 грн. оскільки суд не має повноважень виходити за межі позовних вимог, то стягненню підлягає сума, визначена позивачем.

Враховуючи встановлені вище обставини, не заперечені та не спростовані відповідачем, суд доходить висновку про наявність у позивача законного права на отримання грошових коштів за належне виконання ним умов договору та грошові кошти за прострочення відповідачем виконання умов договору в розмірі, визначеному судом вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судового збору, то згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 221, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Птиця (ідентифікаційний код юридичної особи 39410390, 82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 56, квартира 3) на користь Приватного підприємства Інкубаційна станція Птахи України (ідентифікаційний код юридичної особи 39471296, 19801, Черкаська обл., Драбівський р-н, селище міського типу Драбів, вулиця Польова, будинок 3) 635 566,50 грн. основного боргу, 32 827,57 грн. пені, 5 829,98 грн. 3% річних, 17 426,16 грн. інфляційних втрат і 10 374,82 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3.У задоволенні вимог про стягнення 10 982,92 грн. пені, 2 058,22 грн. 3 % річних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2022.

Суддя Матвіїв Р.І.