Ухвала

від 21.02.2022 по справі 693/623/21

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 693/623/21

2-з/693/4/22

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22.02.2022 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала до Жашківського районного суду Черкаської області заяву про забезпечення позову, поданого ОСОБА_1 у цивільній справі за №693/623/21 до фермерського господарства «Клевань», ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма» Корвет» про стягнення несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у 2019, 2020 та 2021 роках та скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки.

В обгрунтування своєї заяви вказує, що у листопаді 2018р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма» Корвет» безпідставно, без її згоди, за підробленим договором оренди від 12 листопада 2018 року, оформило оренду належної їй на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 7120983400:02:001:0242 терміном на 10 років до 2028р.

У березні 2019р. з підробкою додаткової угоди від імені заявника було розірвано вказаний вище договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Агрофірма» Корвет» без її відома; з підробкою відповідних документів був складений договір оренди від 12 березня 2019 року про оренду належної їй вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років до 2029р. з фермерським господарством «Клевань» та з істотним порушенням вимог ст.8 Закону України «Про оренду землі» без належного повідомлення заявника, як власника земельної ділянки, оформили передачу цієї ділянки в суборенду ТОВ «Агрофірма» Корвет».

ТОВ «Агрофірма» Корвет» протягом трьох років (2019, 2020, 2021) обробляло належну заявнику на праві власності земельну ділянку, кадастровий номер 7120983400:02:001:0242, що знаходиться в с. Кривчунка Уманського району Черкаської області, не сплачуючи орендну плату за її використання, продовжує нею незаконно користуватися, оскільки заявником не укладалися договори оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7120983400:02:001:0242, ні з ТОВ «Агрофірма» Корвет», ні з ФГ «Клевань».

ОСОБА_1 неодноразово зверталася письмово до відповідачів з вимогою погасити заборгованість зі сплати орендної плати за обробку належної їй земельної ділянки за 2019-2021 роки та не обробляти її земельну ділянку, однак письмові звернення залишилися без відповіді і відповідачі продовжували незаконно користуватися її земельною ділянкою, збирати врожай та отримувати прибутки за рахунок власності, що їм не належить.

На даний час судовий процес за позовом ОСОБА_1 не завершений, відповідач ФГ «Клевань» та його керівник Грицай Андрій Олександрович - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) фермерського господарства «Клевань» - жодного разу не з`явилися до суду, отримати від них будь-яку інформацію не можливо, оскільки ОСОБА_2 та ФГ «Клевань» ігнорують письмові звернення.

Представник ТОВ«Агрофірма» Корвет»пропонував погаситизаборгованість зісплати орендноїплати заумови укладання з ним договору про оренду земельної ділянки на 10 років до 2031 року, при цьому ним пропонувалось укласти угоду про розірвання договору оренди з ФГ «Клевань», що фактично було вчиненням від її імені кримінального правопорушення, оскільки договору з ФГ «Клевань» у 2019 році заявник не укладала. На чергове засідання 15 лютого 2022 року представник ТОВ «Агрофірма» Корвет» не з`явився, що може свідчити про затягування судового процесу.

Ст.1протоколу №1до ЄвропейськоїКонвенції зправ людини встановлено,що кожнафізична абоюридична особамає правомирно володітисвоїм майном.Ніхто неможе бутипозбавлений своєївласності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Враховуючи те, що настає пора весняних робіт на належній ОСОБА_1 земельній ділянці кадастровий номер 7120983400:02:001:0242, є реальна загроза, що відповідачами в черговий раз буде засіяна земельна ділянка, у зв`язку з чим відповідачі будуть використовувати її протягом всього сільськогосподарського року та незаконно отримувати прибуток, не сплачуючи мені орендної плати.

З метою забезпечення позову про стягнення несплаченої орендної плати та скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки, заявник просить заборонити відповідачам обробляти її земельну ділянку, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктами 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст.ст.151, 152 ЦПК України.

Ч.1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З огляду на викладені вище обставини та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодекс України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду..

У відповідності до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачам ФГ «Клевань», ОСОБА_2 - керівнику та кінцевому бенефіціарному власнику (контролеру) ФГ «Клевань» та ТОВ «Агрофірма» Корвет»: вчиняти дії відноснозбору врожаюна земельнійділянці,яка належитьїй направі власностізгідно державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїЧР №144022від 06.09.2004р.,продажу абоіншого відчуженнявказаної земельноїділянки тапередачі вказаноїземельної ділянкив суборенду.

Але при цьому, слід враховувати, що даний вид забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб, які здійснюють таку діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п.4 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб, які здійснюють таку діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що розгляд цивільної справи №693/623/21 на даний час ще триває, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, щодо спірної земельної ділянки може перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб, які здійснюють таку діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Слід зазначити, що у разі понесення збитків тією чи іншою стороною господарської діяльності на вказаній земельній ділянці, це може бути підставою для звернення до суду із заявою про відшкодування понесених збитків тим чи іншим суб`єктом господарювання.

Серед іншого, суд також враховує, що заявником не надано жодного доказу з приводу того, хто є власником посівів на спірній земельній ділянці.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, оцінюючи в сукупності вказані вище обставини та надані докази, суд вважає заяву необгрунтованою і не вбачає підстав для її задоволення, а тому постановляє ухвалу про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.4 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ч.3 ст.12, ст.ст.76, 77, 81, 149 154, 258-261, 263, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

На підставі ч.5ст.268 ЦПК Україниухвала складена і підписана без її проголошення 22.02.2022р.

Головуючий: Роман Васильович Шимчик