Постанова

від 14.09.2007 по справі 2-а-7730/07

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

21001 м.

Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, e-mail: admin-sud@inbox.ru

                 Справа №2-а-7730/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2007 року                                                                       м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд

в складі головуючого:                    судді Мельник-Томенко Ж.М.

                                                                  при секретарі Пивовар І.М.

за участю сторін:

позивача - Голубєв Г.В. - представник за довіреністю;

відповідача  - Петренко О.М.,

Жорновий С.О. - представники за довіреностями;                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Українсько-Чеського товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт»

до Державної податкової інспекції у Немирівському районі про визнання

протиправними податкових-повідомлень рішень та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Державної податкової інспекції у Немирівському районі від 13.02.2007 року

№000062301/0, від 13.03.2007 року №000062301/1, від 13.04.2007 року

№000062301/2. Позов мотивовано наступним.

05.02.2007 року Державною податковою інспекцією у

Немирівському районі Вінницької області складено акт №5-23-30805437 «Про

результати виїзної комплексної планової документальної перевірки

Українсько-Чеського товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» (код

ЕДРПОУ 30805437) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.10.2006 р.»

За результатами вказаної перевірки 13 лютого 2007 року

позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення №00000623301/0, яким

донараховано податок на додану вартість в сумі 120000,00 грн. та застосовано

штрафну санкцію в сумі 60000,00 грн.

         Оскаржене в апеляційному порядку

податкове повідомлення-рішення до ДПА у Вінницькій області та до ДПА України

податкове повідомлення-рішення ДПІ у Немирівському районі від 13.02.2007 року №

00000623301/0 та винесені податкові повідомлення-рішення від 13.03.2007 року №

00000623301/1 та від 13.04.2004 року №00000623301/2 залишені без змін, а скарги

позивача без задоволення.

Відповідно до договору про заснування позивача від

22.06.2000 року  із змінами і

доповненнями учасник позивача ОСОБА_1 

прийняла на себе зобов'язання сформувати свою частку у статутному фонді

в розмірі 6484470 грн., яка становила 28% статутного фонду товариства. Вона

виконала прийняті на себе зобов'язання шляхом внесення грошового та майнового

внеску, в тому числі передала до статутного фонду товариства видувну машину

ПЕТ-09/10, відповідно до ухвали загальних зборів учасників позивача від

06.12.2000 року, протокол №5, по акту прийому-передачі від 18.12.2000 року

вартістю 600000 грн. В обмін на внесене майно ОСОБА_1 отримала корпоративні

права товариства у розмірі 28%.

         10 березня 2004 року на зборах учасників позивача

прийнятим рішенням ОСОБА_1 повернуто майно раніше внесене нею до статутного

фонду товариства.

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій при формуванні

статутного фонду підприємства до 31 березня 2005 року регламентувався першим

абзацом підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на

додану вартість", відповідно до якого операції з передачі основних фондів

як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного

майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі

при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних

товарів) або їх вивезенні за межі митної території України не були об'єктом

оподаткування ПДВ.

Таким чином, при внесенні внеску до статутного фонду на суму 600000 грн.

товариство не отримало податковий кредит в сумі 120000 грн.

Абзацом четвертим підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України

"Про податок на додану вартість" було визначено, що не є об'єктом

оподаткування операції з повернення основних фондів, попередньо внесених до

статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у

разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, або при

ліквідації такої юридичної особи, у тому числі при їх ввезенні на митну

територію України (крім підакцизних товарів) або вивезенні за межі митної

території України.

Проведена господарська операція по поверненню майна внесеного учасником,

відповідає встановленому порядку утворення статутного фонду товариства,

визначеного в установчих документах відповідно до ст.4 Закону України “Про

господарські товариства". Рішення учасників від 10.03.2004 року прийнято в

межах їх прав визначених ст.10 Закону України “Про господарські

товариства".

В судовому засіданні 14.09.2007 року представник позивача позовні

вимоги  змінив і просив суд визнати

протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Немирівському

районі від 13.02.2007 року №000062301/0, від 13.03.2007 року №000062301/1, від

13.04.2007 року №000062301/2.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.51, ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного

судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет позовних

вимог або відмовитись від адміністративного позову, збільшити або зменшити

розмір позовних вимог або відмовитись від позову в будь-який час до закінчення

судового розгляду, відкликати позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з

врахуванням заяви від 14.09.2007 року і просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач допустив

порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на

додану вартість» в редакції, що діяла на момент повернення майна зі статутного

фонду. Абзацом четвертим п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону встановлено, що не є

об'єктом оподаткування операції з повернення основних фондів, попередньо

внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними

особам, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної

особи, або при ліквідації такої юридичної особи. Учасник товариства ОСОБА_1 не

вийшла з товариства, а тому дана операція є об'єктом оподаткування, а отже

штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача правомірно.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення на

позов і просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до

висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2007 року ДПІ у

Немирівському районі Вінницької області склало акт №5-23-30805437 «Про

результати виїзної комплексної планової документальної перевірки

Українсько-Чеського товариства з обмеженою відповідальністю «Аквапласт» (код

ЄДРПОУ 30805437) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.10.2006 р.».

За результатами вказаної перевірки 13 лютого 2007 року

позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення №00000623301/0, яким

донараховано податок на додану вартість в сумі 120000,00 грн. та застосовано

штрафну санкцію в сумі 60000,00 грн.

         Оскаржене в апеляційному порядку

податкове повідомлення-рішення до ДПА у Вінницькій області та до ДПА України

залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Немирівському районі від

13.02.2007 року № 00000623301/0 та винесені податкові повідомлення-рішення від

13.03.2007 року № 00000623301/1 та від 13.04.2004 року №00000623301/2, а скарги

позивача без задоволення.

Відповідно до договору про заснування позивача від

22.06.2000 року  учасник позивача

ОСОБА_1  прийняла на себе зобов'язання

сформувати свою частку у статутному фонді в розмірі 6484470, яка становила 28%

статутного фонду товариства. Вона виконала прийняті на себе зобов'язання шляхом

внесення грошового та майнового внеску, в тому числі передала до статутного

фонду товариства видувну машину ПЕТ-09/10, відповідно до ухвали загальних

зборів учасників позивача від 06.12.2000 року, протокол №5, по акту

прийому-передачі від 18.12.2000 року вартістю 600000 грн. В обмін на внесене

майно ОСОБА_1 отримала корпоративні права товариства у розмірі 28%.

         10 березня 2004 року на зборах учасників позивача

розглядались питання про часткове припинення інвестиційної діяльності, вихід

учасників, зменшення статутного фонду товариства та перерозподіл часток

учасників товариства, затвердження змін до установчих документів товариства.

Відповідно прийнятому рішенню розмір корпоративних прав ОСОБА_1 зменшився з

11,92% на 8,05%. Прийнятим рішенням ОСОБА_1 повернуто майно раніше внесене нею

до статутного фонду товариства.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є

операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться

на митній території України, в тому числі операції з передачі  права власності на об'єкти застави

позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з

передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу

(орендарю).

Проте, відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану

вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що

здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими

цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі

товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з

безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна

орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з

договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими

іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу

права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать

до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову

(відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди

(лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу

права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку не відбулося поставки

товарів в розумінні зазначеної норми Закону, оскільки ні в договорі про

заснування товариства від 22.06.2000 року, ні в протоколі №5 зборів учасників

товариства від 06.12.2000 року не зазначено про те, що на майно, яке передано

до статутного фонду товариства як внески учасників, товариство набуває права

власності. Також в протоколі зборів учасників товариства від 15.02.2005 року

немає посилань на те, що видувна машина ПЕТ-09/10 вибуває з власності

товариства і переходить у власність ОСОБА_1

Разом з тим, п.5.3 Статуту позивача не передбачено обов'язкового передання

майна, яке передано до статутного фонду товариства як внесок учасника, у

власність товариства. П.5.7 Статуту передбачено, що майно, передане учасником

тільки в користування товариству, повертається в натуральній формі.

Таким чином, з наданих сторонами документів не випливає факт переходу права

власності від ОСОБА_1 до позивача видувної машини ПЕТ-09/10, яка внесена нею до

статутного фонду товариства, а перехід права власності, виходячи з вимог п.1.4

ст.1 та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» є

обов'язковою умовою для визначення операції такою, що є об'єктом оподаткування.

         Відповідно

до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо 

оскарження рішень,  дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони:

     1) на  

підставі,   у  межах 

повноважень  та  у 

спосіб,  що передбачені

Конституцією та законами України;

     2) з 

використанням  повноваження  з  

метою,   з   якою  

це повноваження надано;

     3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення (вчинення дії);

     4) безсторонньо (неупереджено);

     5) добросовісно;

     6) розсудливо;

     7) з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

     8) пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

     9) з 

урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

     10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

         Суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Судом встановлено, що відповідач, діяв необгрунтовано, не

у спосіб, що передбачений законами України. Заперечення та документи, надані

відповідачем, не містять доказів того, що дана операція є об'єктом

оподаткування. Вимоги ч.2 ст.71 Кодексу

адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести

правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

А тому, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, податкові

повідомлення-рішення відповідача визнанню протиправними і  скасуванню.

  Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного

судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є

суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально

підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки платіжним

дорученням № 298 від 25.06.2007 року підтверджено розмір судового збору

сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., дана сума має бути стягнута з

Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 86, 94, 158, 159, 163,

167, 186, 255 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Українсько-Чеського товариства з обмеженою відповідальністю

«Аквапласт» до Державної податкової інспекції у Немирівському районі про

визнання протиправними податкових-повідомлень рішень та їх скасування

задовольнити повністю.

         2.Визнати протиправними і скасувати

податкові повідомлення-рішення від 13.02.2007 року № 0000062301/0, від

13.03.2007 року № 0000062301/1, від 13.04.2007 року №0000062301/2.

         3.Стягнути з Державного бюджету

України на користь Українсько-Чеського товариства з обмеженою відповідальністю “Аквапласт» документально

підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається

протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін,

встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова

суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі

виготовлено 19 вересня 2007 року.

Суддя                                                                 Мельник-Томенко

Ж.М.

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: