Рішення

від 01.03.2022 по справі 451/1877/21

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1877/21

Провадження № 2/451/196/22

РІШЕННЯ

іменем України

02 березня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретар судового засідання Федорук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Барком» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Барком» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета позову позивач покликається на те, зокрема, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 729827, виданого 16 вересня 2005 року на підставі розпорядження голови Радехівської Райдержадміністрації від 20.04.2000 року №155 та від 13.05.2002 року № 191, його батькові - ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 2,6765 га, яка згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки включає земельні ділянки площею 1,1745 га та 0,4989 га. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем є його син ОСОБА_1 . 01 січня 2016 року між ОСОБА_2 , як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Барком в особі директора Барана Володимира Афанасовича, як Орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,4989 га, кадастровий номер 4623980600:11:000:0893, що розташована на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, строком на 10 років. Оскільки вказаний договір від імені його батька не підписаний, з покликанням на норми статей 203, 207, 215 та 391 ЦК України, просить суд вказаний договір оренди земельної ділянки визнати недійсним.

02.02.2022 на розгляд суду поступив відзив на позовну заяву з клопотанням, викладеним у тексті відзиву щодо вирішення питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником.

Вказаний відзив від імені відповідача підписаний його представником адвокатом Яшин В.Ю. за допомогою електронного підпису, про що складено Акт про перевірку ЕЦП.

Відповідно до частини 2 статті 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 7 статті 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно довимог частини4статті 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 6 статті 178 ЦПК України до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Водночас, у підтвердження повноважень представника відповідача до вказаного відзиву долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий на ім`я адвоката Костків Наталії Степанівни, який не містить підписів самого адвоката та керівника адвокатського об`єднання, а сам відзив, як було зазначено вище, підписаний адвокатом Яшин В.Ю. без доданої довіреності або ордера, виданих на його ім`я.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що поданий на розгляд суду відзив на позов слід залишити без розгляду.

Заяви, клопотання учасників справи з процесуальних питань

23.02.2022 на розгляд суду, з використанням електронного цифрового підпису, поступило клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні у справі № 451/1877/21, призначеній до розгляду на 02.03.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

02.03.2022 на розгляд суду, з використанням електронного цифрового підпису, поступило клопотання ОСОБА_3 , про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

До вказаного вище клопотання не долучено доказів у підтвердження повноважень Костків Н.С. як представника відповідача у справі (підписане Костків Н.С. як представником Позивача).

Наявна ж у матеріалах справи копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги, видана на ім`я адвоката Костків Наталії Степанівни, не містить підписів самого адвоката та керівника адвокатського об`єднання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав про залишення без розгляду поданого клопотання.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.2-3).

Судове засідання, призначене на 03.02.2022, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 24.02.2022 клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні у справі № 451/1877/21, призначеній до розгляду на 02.03.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» - залишено без розгляду.

У дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що сторін у справі своєчасно та належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не поступали, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 729827, виданого 16 вересня 2005 року на підставі розпорядження голови Радехівської Райдержадміністрації від 20.04.2000 року №155 та від 13.05.2002 року № 191 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 368, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 2,6765 га (яка згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки включає земельні ділянки площами 1,1745 га та 0,4989 га), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.11-12).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4989 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 729827, виданого 16 вересня 2005 року на підставі розпорядження голови Радехівської Райдержадміністрації від 20.04.2000 року №155 та від 13.05.2002 року № 191 (а.с.16).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2020 земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4989 га, кадастровий №4623980600:11:000:0893 належить на праві приватної власності позивачу - ОСОБА_1 (а.с.17-18).

01 січня 2016 року між ОСОБА_2 (батьком позивача), як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Барком в особі директора Барана Володимира Афанасовича, як Орендарем, було укладено договір оренди землі (на основі типового договору оренди землі), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, кадастровий №4623980600:11:000:0893, загальною площею 0,4989 га. Відповідно до п. 8 Договору, такий укладено на 10 років (а.с.13-15).

Вказаний примірник договору не містить підпису Орендодавця (а.с.15).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з переконаннями позивача про те, що оскільки договір оренди землі від імені його батька не підписаний, то такий слід визнати недійсним.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно достатті 16ЦК України звертаючись до суду позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається у позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до частини 3статті 152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частин 1, 3статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1ст. 216 ЦК України).

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 (справа N 145/2047/16-ц) сформувала правовий висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

У якості підстави заявлених вимог позивач посилається на відсутність підпису Орендодавця - його батька у договорі оренди землі, зазначаючи, таким чином, про відсутність вільного волевиявлення останнього на укладення такого договору.

Правовою ж підставою заявлених вимог позивачем визначено, зокрема, приписи статей 203, 215 та 391 ЦК України.

Однак правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, враховуючи те, що у даному випадку позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаюсь, при цьому, на відсутність підпису Орендодавця - його батька у договорі оренди землі, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, так як обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у даному випадку не є ефективним, оскільки у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, що має місце у даному випадку, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним, у встановленому процесуальним законом порядку, не наведені.

Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 76-79, 81, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Барком» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Реквізити сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» (Львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці, вул. Виробнича, 6, ЄДРПОУ 25556075, МФО 380377).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька