Рішення

від 17.02.2022 по справі 528/396/20

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/396/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2022 року м. Гребінка

18 лютого 2022 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Трохименка В.В., з участю представника відповідача, адвоката Рябеки Р.М., розглянувши у приміщені суду в м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» на його користь матеріальні збитки в розмірі 34 783, 44 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 13.09.2019 року у справі № 528/388/18, що набрало законної сили, визнано недійсним договір оренди землі від 03.04.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СГ Олексіївське», скасовано державну реєстрацію, внесену до державного реєстру 23.11.2015 року за № 12177794 та зобов`язано ТОВ «СГ Олексіївське» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку як власнику.

Зазначає, що ТОВ «СГ Олексіївське» до цього часу земельну ділянку орендодавцеві не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає, ухиляється від зустрічей, а тому своїми протиправними діями в частині порушених законних прав позивача як власника земельної ділянки, заподіяв позивачу матеріальні та моральні збитки. Матеріальні збитки полягають у недоотриманні доходу у формі орендної плати (упущена вигода) за користування земельною ділянкою без належної правової підстави. А також ОСОБА_1 вважає, що має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Крім того, вказує, що діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 20 000 грн.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 09.03.2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальні збитки у розмірі 34 783 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 44 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 20 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп.

01.04.2021 року від директора ТОВ «СГ Олексіївське» Бобка О.І. надійшла заява про перегляд заочного рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 09.03.2021 року.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.05.2021 року заочне рішення суду від 09.03.2021 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

21.05.2021 року від представника відповідача, адвоката Рябеки Р.М. надійшов відзив на позов.

Зі змісту відзиву вбачається, що ТОВ «СГ Олексіївське» позовні вимоги не визнає, оскільки позивач в обґрунтування своєї позовної заяви стверджує, що станом на 14.05.2020 року відповідач земельної ділянки наймодавцеві не повернув, на телефоні дзвінки не відповідає, ухиляється від зустрічі з власником земельної ділянки тощо.

У зв`язку з цим позивач вважає, що вона втративдохід у виді орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2019 рік у сумі 17391,72 грн., та що наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. У даному випадку, якщо суму не отриманої орендної плати за 2019 рік в розмірі 17391,72 грн. подвоїти, то вона складає 34783,44грн.

Зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки спірна земельна ділянка (кадастровий номер 5320883200:00:003:1019) була повернута позивачеві, як власнику, ще 20.12.2019 року, про що мається написана ОСОБА_1 власноруч розписка про отримання коштів у сумі 8273,60 грн. та відсутність претензій у ОСОБА_1 до ТОВ «СГ Олексіївське» по справі 528/388/18.

Окрім того, у ТОВ «СГ Олексіївське» відсутня заборгованість перед позивачем у сплаті останній орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, оскільки позивачу сплачено за період з 2015 року по 2019 рік включно грошові кошти у сумі 36468 грн., зокрема, за 2019 рік 7293,60 грн. Додатково ТОВ «СГ Олексіївське» сплачено до бюджету податки за ОСОБА_1 в сумі 6564,25 грн. (за 2019 рік 1312,85 грн.) та військовий збір в сумі 547,00 грн. (за 2019 рік 109,40 грн.).

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь грошових коштів в сумі 34783,44 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Також з огляду на вищевикладене відповідач вважає вимоги щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, яку ОСОБА_1 оцінює в сумі 20000,00 грн., безпідставними та необґрунтованими.

Позивач та його представник, адвокат Чумарний А.І., у судове засідання 18.02.2022 року не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

У попередніх судових засіданнях позивач та його представник адвокат Чумарний А.І. позовні вимоги підтримували у повному обсязі, пояснювали, що у розписці про отримання позивачем коштів згідно договору оренди землі б/н від 03.04.2015 року зазначено: «Претензій по оплаті за 2018 по 2019 по податках за СГ «Олексіївським» за мене не маю», розписка датована 12.12.2018 роком. Окрім того, позивач зазначав, що 12.12.2018 року він отримав орендну плату лише за 2018 рік. На перед орендар коштів ніколи не платив. За 2019 рік нічого не отримував, оскільки тривала судова тяганина про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування державної реєстрації. Рішення суду у справі № 528/388/18 ухвалено 13.09.2019 року, окрім того, справа переглядалася Полтавським апеляційним судом.

Крім того, вважають, що письмові докази, надані представником відповідача, суперечать один одному та не підтверджують того факту, що ОСОБА_1 отримав від ТОВ «СГ Олексіївське» орендну плату за 2019 рік, хоча землею у 2019 році користувалося саме це товариство до грудня 2019 року.

Також зазначали, що керівництво ТОВ «СГ Олексіївське» свідомо затягує розгляд справи, жодного разу не отримували судову повістку про виклик до суду, а коли було ухвалено заочне рішення судом, раптово подали заяву про його скасування.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Рябека Р.М. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Наголошував на тому, що ОСОБА_1 у попередніх роках брав кошти у ТОВ «СГ Олексіївське» наперед.

Той факт, що ОСОБА_1 отримував від ТОВ «СГ Олексіївське» орендну плату у встановлених розмірах, підтверджується розписками, які містяться в матеріалах справи, оригінали яких знаходяться у відповідача. Також цей факт підтверджується відомістю під назвою «Авансові платежі в рахунок розрахунків за земельні паї», із якої вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ТОВ «СГ Олексіївське» 5000 грн. Тобто, якщо додати усі суми, що отримував ОСОБА_1 від ТОВ «СГ Олексіївське», то орендну плату за 2019 рік він теж отримав.

Вважає, що у такий спосіб захисту начебто порушених прав, ОСОБА_1 намагається покращити своє матеріальне становище.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 3,97га з кадастровим номером 5320883200:00:003:1019, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії РІ № 512008, який видано 25.07.2001 року Наталівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області (а.с.13-13 зврт.).

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 13.09.2019року у справі № 528/388/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» про визнання договору оренди землі недійсним задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним Договір оренди землі від 03 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ39378950), та скасувати державну реєстрацію, внесену до державного реєстру 23.11.2015 року за №12177794, що здійснена державним реєстратором реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ39378950) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП№ НОМЕР_1 , як власнику, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №512008, земельну ділянку площею 3,97 га, кадастровий номер 5320883200:00:003:1019, що розташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ39378950), місцезнаходження юридичної особи: вул. Клубна,5, м. Яготин, Київської області, 07700) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП№ НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 1409 (ода тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп. та витрат, понесених за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., а всього у сумі 8273 (вісім тисяч двісті сімдесят три) грн. 60 коп. (а.с.18 -19 зврт).

Відповідно до Договору оренди землі від 20.06.2019 року, між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар), був укладений договір оренди, строк дії договору 7 років, оренда плата за договором становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 17391 грн. в готівковій та безготівковій формі (а.с.12).

Отже, із розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що позивач ОСОБА_1 втратив дохід у виді орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2019 рік в сумі 17391 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 02.02.2018 р. становить 144931 грн.).

Відповідно до Довідки № 10 від 11.05.2021 року згідно договору від 03.04.2015 року ТОВ СГ «Олексіївське» обробляли земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 3,97 га. Загальна сума доходу за обробку земельної ділянки за період 2015 по 2019 рік включно становить 36468,00 грн. Окрім того, ТОВ СГ «Олексіївське» особисто сплачено податки військовий збір та прибутковий податок за ОСОБА_1 у сумі 547,00 грн. та 6564,25 грн. відповідно (а.с.99).

Як письмовий доказ на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 орендної плати у повному обсязі за весь час оренди, в тому числі й за 2019 рік, стороною відповідача було надано копію розписки від 12.12.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. згідно договору оренди землі б/н від 03.04.2015 року. У розписці також зазначено, що претензій по оплаті за 2018 по 2019 по податках за СГ «Олексіївським» за нього, він не має (а.с.95).

Як письмовий доказ на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 орендної плати у повному обсязі за весь час оренди, в тому числі й за 2019 рік, стороною відповідача було надано копію відомості «Авансові платежі в рахунок розрахунків за земельні паї», де у графі під порядковим №26 вказано прізвище ОСОБА_1 5000 та проставлено підпис. Із вказаного письмового доказу суду не вдалося встановити, якого числа та якого року, від кого, а також за що саме ОСОБА_1 отримав вказані грошові кошти (а.с. 96).

Як письмовий доказ на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 орендної плати у повному обсязі за весь час оренди, а також і за 2019 рік, стороною відповідача було надано копію розписки, у якій вказано: «Гроші у сумі 10000 грн. за мій пай у СГ «Олексіївське» за 2016 р.» та проставлено підпис та дату 30.11.16. (а.с.97).

Отже, надані суду стороною відповідача вищевказані письмові докази суд оцінює критично і не може надати їм належну оцінку, оскільки докази є неналежними, не містять дат та вказівки щодо призначення.

У судовому засіданні було встановлено, що орендар повернув орендодавцю земельну ділянку лише у грудні 2019 року. У даному випадку, якщо суму неотриманої орендної плати за 2019 рік в розмірі 17391,72 грн. подвоїти, то вона складе 34783,44 грн. (17391,72 х 2 = 34783,44).

У судовому засіданні був допитаний в якості свідка директор ТОВ «СГ Олексіївське» ОСОБА_4 , який пояснив, що в оренді у СГ «Олексіївське» перебувала земельна ділянка ОСОБА_1 , СГ «Олексіївське» сплачувало орендну плату за її користування, окрім того, за орендодавців сплачувалися податки. У 2018 році позивач подав до суду, після набрання рішенням законної сили, СГ «Олексіївське» виділило землю тій особі, якій сказав позивач. Зазначив, що виплатою орендної плати займався ОСОБА_5 . Підтвердив, що у 2019 році земельною ділянкою ОСОБА_1 користувалося СГ «Олексіївське». Бухгалтер на підприємстві відсутній, вони самі друкують списки та виплачують людям орендну плату. Зазначив, що він не пам`ятає, хто саме робив довідку № 10 від 11.05.2021 року про отриманні ОСОБА_1 за 2015-2019 роки суми орендної плати та сплаченого податку. Підтвердив, що підпис на довідці його особистий. Пояснив, що коли люди отримують гроші на перед в рахунок орендної плати то вони пишуть розписку, а коли розписуються у відомості то отримують саме орендну плату.

У судовому засіданні також був допитаний ОСОБА_5 , який є представником засновника ТОВ «СГ Олексіївське», ОСОБА_6 , представляє його інтереси з 2012 року по теперішній час. У його повноваження входить юридичний та бухгалтерський супровід діяльності підприємства. Зазначив, що не спростовує викладені у відзиві доводи, що земельною ділянкою ТОВ «СГ Олексіївське» користувалося до 20.12.2019 року. Вказав, що ОСОБА_1 отримував саме від нього грошові кошти у м.Києві, оскільки він та його дружина працюють там. Пояснив, що Довідку № 10 від 11.05.2021 року формувала бухгалтер, якого вони винаймали по трудовому договору для сплати податків та усіх інших речей, пов`язаних із бухгалтерською діяльністю. Усі податки за ОСОБА_1 сплачені, що й підтверджує той факт, що він отримував орендну плату за 2019 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

За приписами частини першої статті 390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Особливості земельних правовідносин врегульовано Земельним кодексом України (частина перша статті 3 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (далі - Порядок).

За правилом пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку відшкодуванню підлягають збитки, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з п. 2 Порядку, визначаються відповідними комісіями на підставі відповідного акту.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині першій статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України),

В силу статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі №6-2588цс15 у випадку використання земельної ділянки без укладеного договору оренди землі, власник земельної ділянки має право на стягнення збитків у формі неодержаних доходів.

Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15 сформував правовий висновок, що з аналізу ст. 157 ЗК України, п.п. 1, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Отже, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 ЗК України та Порядком, а саме відшкодування збитків власникам земельних ділянок.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 18.05.2016 у справі № 194гс1, від 28.01.2015 у справі 3-210гс14 та Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 909/45/17, у постанові від 02.07.2018 № 909/42/17.

Позивач також заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди. Свою вимогу мотивує тим, що завдана йому моральна шкода полягає у тривалих стражданнях, які він поніс і продовжує нести у зв`язку з протиправними діями відповідача. Фактично з 2016 року він не може ефективно, з вигодою для себе розпоряджатися земельною ділянкою, вимушений відстоювати через суд свої права та охоронювані законом інтереси, при чому, витрачаючи на відновлення справедливості, попереднього стану, втрачених зв`язків, свій дорогоцінний час та здоров`я. Зусилля на відновлення втрачених зв`язків викликають душевні, психічні хвилювання, які супроводжуються безсонням, розпачем, погіршенням стану здоров`я. Наприклад, для того, щоб довести протиправне землекористування відповідачем земельною ділянкою, ОСОБА_1 вимушений був більше року відстоювати свої права у Гребінківському районному суді Полтавської області, зокрема з 08.05.2018 року (дня звернення з позовом до суду) і до дня винесення рішення судом першої інстанції (13.09.2019 року). Кожне засідання, в якому він приймав участь, супроводжувалося хвилюваннями, що призводило до підвищення артеріального тиску, вживанням лікарських препаратів, заспокійливих пігулок, виснаженням та стомленням.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи наведене, розмір відшкодування суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 390, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79, 93, 96, 125, 157, 206 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 141, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальні збитки у розмірі 34 783 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 44 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Олексіївське» (код ЄДРПОУ 39378950) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 23.02.2022 року.

Суддя Я. В. Татіщева