Ухвала

від 01.03.2022 по справі 344/21086/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/21086/21

Провадження № 11-сс/4808/70/22

Категорія ст. 173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Критий Ринок «Прут», на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021091180000419 від 27.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2021 року клопотання слідчого за погодженням з прокурором задовольнено та накладено арешт на нерухоме майно земельну ділянку із кадастровим номером 2610600000:18:001:0048 площею 0.195 га., реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 614371326232, адреса: АДРЕСА_1 , із забороною розпорядження та відчуження.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування такого, може призвести до відчуження вище переліченого майна, та можуть настати наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Критий Ринок «Прут» подав АС, в якій покликається на її незаконність, необґрунтованість, оскільки дана ухвала винесена без достатніх на те підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК, а тому підлягає скасуванню. Також вказує, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали припустився неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також зроблені ним висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що правова кваліфікація кримінального правопорушення передбачена ч.3 ст. 362 КК, що стосується втручання в електронно-обчислювальні машини (комп`ютери), автоматизовані системи чи копмютерні мережі, накладення арешту на земельну ділянку не є правомірним в розумінні ст.. 98 КПК. Більше того, жодним чином не доведено наявності обставин того, що земельна ділянка із зазначеним вище кадастровим номером, площею 0.195 га. може бути відчужена, що унеможливить її збереження як речового доказу, на що суд постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув свою увагу.

Окрім того, апелянт вважає, що накладення арешту неспівмірно обмежує права власника Коломийської міськради з цілями кримінального провадження та унеможливлює виконання раніше прийнятого рішення про внесення змін в договір оренди землі від 21.06.2019 року та проведення державної реєстрації цих змін, що в свою чергу обмежує права товариства з обмеженою відповідальністю «Критий Ринок «Прут».

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як пропущений з поважних причин, а ухвалу слідчого судді про накладення арешту на вказане майно, скасувати.

В судове засідання прокурор не зявився, хоча про дату та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Від захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Критий Ринок «Прут» на адресу апеляційного суду надійшло клопотання, в якому просить розгляд вказаної справи проводити без його участі та участі скаржника.

Відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду та додані документи, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Суд апеляційної інстанції, згідно вимог ст. 404 КПК, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя дотримався в повній мірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021091180000419, внесеному 27.09.2019 року до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК (а.с.3).

Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 від 23.12.2021 року земельна ділянка із кадастровим номером 2610600000:18:001:0048 площею 0.195 га., реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 614371326232, адреса: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Василя Стуса/ вулиця Гетьмана Петра Сагайдачного/площа Ринок, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні

Колегія суддів погоджується із тим, що стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя зробив правильний висновок, що існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування такого може призвести до відчуження вищепереліченого майна, та можуть настати наслідки, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

Також колегія суддів погоджується із тим, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Зазначені в АС доводи та підстави, за яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не ґрунтуються на законі і не можуть слугувати для їх задоволення.

Порушень вимог КПК, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а АС без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170- 173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Критий Ринок «Прут» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 грудня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021091180000419 від 27.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 362 КК - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5