Рішення

від 28.02.2022 по справі 279/78/22

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/78/22

Провадження № 2/279/559/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2022 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Подвисоцькою Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/78/22 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Мединівської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комісії з реорганізації Мединівської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Після смерті ОСОБА_2 спадщину спільним проживанням прийняла його дружина, ОСОБА_3 , однак не встигла оформити своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у виді земельної ділянки площею 2,83 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0153, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акта про право влансості на земельну ділянку серії ЖТ №164736 від 12.02.2004 року та земельної ділянки полощею 2,79 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенськогорайону Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0152, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта про право влансості на земельну ділянку серії ЖТ №164735 від 12.02.2004 року.

Позивач прийняв спадщину після смерті матері, ОСОБА_3 , звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за його заявою заведно спадкову справу.

Однак, при зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва на спадщину за законом йому було відмовлено, так як правовстановлюючі документи, свідоцтво про його народження, свідоцтво про смерть батьків, державні акти про право власності на земельну ділянку містять розбіжності в зазначенні прізвищ, а саме: в свідоцтві про його народження мати зазначена як " ОСОБА_4 ", прізвище матері в свідоцтві про смерть " ОСОБА_5 ", а прізвище батька в свідоцтві про смерть " ОСОБА_4 "; державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на прізвище " ОСОБА_4 ", а в свідоцтві про смерть його мати зазначена як " ОСОБА_5 ". Крім того, у нього не зберіглись оригінали державник актів про право власності на земельні ділянки.

А тому, просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є його рідною матрір`ю, встановити факт що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 . Також просить визнати за ним право вланості на спадкове майно у виді земельних ділянок, яке залишилось після смерті його матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

Позивач позов підтримав в повному обсязі та просила його задовольнити, подавши письмову заяву.

Представник відповідача до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, про день розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великий Ліс Коростенського району помер батько позивача, ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки полощею 2,79 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0152, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта про право влансості на земельну ділянку серії ЖТ №164735 від 12.02.2004 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 спільним проживанням прийняла його дружина, ОСОБА_3 , яка не встигла оформити своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таком чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,83 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенськогорайону Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0153, яка їй належала на підставі державного акта про право влансості на земельну ділянку серії ЖТ №164736 від 12.02.2004 року та земельної ділянки полощею 2,79 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенськогорайону Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0152, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта про право влансості на земельну ділянку серії ЖТ №164735 від 12.02.2004 року.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Позивач після смерті матері звернувся до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки правовстановлюючі документи містять розбіжност, встановити родинні відносини між ним та матір`ю не є можливим, встановити шлюбні відносини між його батьками не є можливим. Крім того, у нього не зберіглись оригінали правовстановлюючих документів (державних актів про право власності на землю). Іншими особами спадщина не прийнята.

Пленум Верховного Суду України в постанові №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в п.7 роз`яснив, що суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Частиною 1статті 319 ЦПК Українипередбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Таким чином, проаналізувавши зміст письмових доказів, зокрема: копії свідоцтва про народженняч позивача, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , інформаційного листа приватного нотаріуса Зіневича І.Ю., суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_3 обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в суді та в цій частині підлягають задоволенню.

Достовірність факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_3 , ніким та нічим не оспорюється і не спростовано при розгляді справи, а встановлення даного факту має для заявника юридичне значення.

При цьому, в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка повинна бути у вигляді саме постанови, згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5).

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Як зазначив ВССУ в листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при розгляді справ про спадкування, слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі.

Оскільки нотаріусом встановлено, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері спільним проживанням, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину лише у зв"язку з тим, що ним не надано документів на підтвердження факту родинних відносин із спадкодавцем, та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, а відтак позовні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині встановлення юридичного факту, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Тобто, в порядку окремого провадження дійсно може бути встановлений факт родинних відносин між фізичними особами, однак родинними стосунками (у праві) є кровний зв`язок між людьми (або кровне споріднення), з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків.

Виходячи з вимог Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України

поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

За положеннями ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Тобто, законом чітко передбачено, що факт шлюбу може бути підтверджено лише свідоцтвом про реєстрацію шлюбу. Реєстрація шлюбу між громадянами не тягне за собою родства (кровного споріднення) між подружжям.

Таким чином, родинні відносини можуть бути встановлені лише між кровно спорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною, а твердження нотаріуса щодо звернення до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин є помилковим. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265, 315, 319 ЦПК України, ст.1218 ЦК України, У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме: те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Коростені Житомирської області, на земельну ділянку площею 2,83 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенськогорайону Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0153 та земельну ділянку серії ЖТ №164736 від 12.02.2004 року та земельної ділянки полощею 2,79 га., яка розташована на території Мединівської сільської ради Коростенськогорайону Житомирської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1822383200:03:000:0152.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Комісія з реорганізації Мединівськоїї сільської ради Коростенського району Житомирської області , місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04346244.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом