2/134/9/2022
Справа № 128/1344/21
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 лютого 2022 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Балух О.В.
представників позивача: Вичікова В.М., Сіроштана Р.В.
відповідача: ОСОБА_1
представника співвідповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувсядо суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яким просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 50841,51 грн. завданої протиправними діями, а також 908,0 грн. сплаченого судового збору, 10000,00 грн. за сплату послуг на правову допомогу та 1015, 20 грн. витрат на проведення транспортно товарознавчого дослідження.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 448891 від 19.11.2020, що 19.11.2019 о 16 год. 30 хв. в с. Бохоники, Вінницького району, Вінницької області на автодорозі Т0216, 18+300 «Вінниця Гнівань», водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI A6», д/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності останньому, на перехресті автодороги Т 0213 з вул. Гагаріна в с. Бохоники виконуючи обгін, не впевнився в безпечності, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ FORZA» д/н НОМЕР_2 , який належить на праві власності йому, який рухався в попутному напрямку і повертав ліворуч на вул. Гагаріна в с. Бохоники Вінницького району, Вінницької області. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно висновку експертного транспортно товарознавчого дослідження від 25.03.2021 за № ЕД 19/102-21/4188 АВ було спричинено матеріальні збитки на 50841,51 грн.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.02.2021 справу № 128/3185/20 відносно ОСОБА_1 за вчинення даного правопорушення за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
06.04.2021 він звернувся до відповідача з листом про добровільне відшкодування понесених ним матеріальних збитків на загальну суму 50841,51 грн. Однак, 07.04.2021 отримав назад конверт з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання. Ухвалою Крижопільського районного суду від 19.07.2021 було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві особистої власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Крижопільського районного суду від 19.07.2021 по даній справі було призначено судово авто- технічну експертизу.
В подальшому, 26.11.2021 позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог та залучення в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Страхову компанію «Країна» та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 50841,51 грн. завданої протиправними діями, а також 908,0 грн. сплаченого судового збору, 10000,00 грн. за сплату послуг на правчину допомогу та 1015, 20 грн. витрат на проведення транспортно товарознавчого дослідження, 675,36 грн. та 454,00 грн. за забезпечення позову.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.11.2021 було залучено в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна». 28.12.2021 співвідповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» подало відзив на позовну заяву, в якомуспіввідповідач зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає та просить у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує на те, що 04.08.2020 між AT «СК «Країна» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № АР/0286939, за яким забезпечено транспортний засіб «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 .
19.11.2020 о 16.30 год. в с. Бохоники, Вінницького району Вінницької області, на автодорозі Т0216, 18+300 «Вінниця Гнівань» сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі забезпеченого транспортного засобу «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням Позивача. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.
09.11.2021 AT «СК «Країна» було отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи Позивача.
10.11.2021 АТ «СК «Країна» було отримано від Позивача заяву на виплату страхового відшкодування. Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно пункту 35.1. статті 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Законом передбачено, що обов`язковою умовою отримання страхового відшкодування є звернення потерпілої особи чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування до Страховика із Повідомленням, Заявою на виплату страхового відшкодування, доданими до неї належними документами, а також передбачає виконання потерпілою особою інших дій, визначених Законом.
Позивач виконав обов`язок передбачений Законом та звернувся до Страховика із заявою про страхове відшкодування 10.11.2021 року.
Пунктом 36.2. статті 36 Закону встановлено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, граничним строком для прийняття рішення по справі за зверненням Позивача є 10.11.2021.
Вважає, звернення позивача із даним позовом до суду є передчасним, оскільки матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави вважати, що права Позивача порушено.
Зазначене вище не позбавляє Позивача можливості звернутись до Відповідача у визначеному Законом порядку щодо виплати спірного страхового відшкодування, а у випадку не здійснення Відповідачем (порушення прав Позивача) такої виплати у визначені строки або повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у її виплаті, повторно звернутись із позовом до суду.
Окрім того, відповідно до статті 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно- правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Наразі серед матеріалів справи відсутні документи які б підтверджували факт настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого настає за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно Постанови Вінницького районного суду Вінницької області по справі № 128/3185/20 від 23 лютого 2021 року, на яку у позовній заяві посилається Позивач, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, факт настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу вказаною Постановою не підтверджується, оскільки питання наявності або відсутності вини водія забезпеченого транспортного засобу в настанні вищезазначеної дорожньо - транспортної пригоди судом не досліджувалось.
Важливо, що постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності може бути належним доказом вини відповідної особи у вчиненні адміністративного правопорушення виключно лише в разі, якщо в такій постанові чітко встановлено та визнано доведеним як факт скоєння адміністративного правопорушення, так і чітко встановлено та визнано доведеним, що дане правопорушення скоєно саме конкретною, зазначеною в цій постанові особою. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховного суду від 19.06.2019 по справі № 927/120/18.
Відповідно до частини 32.1. статті 32 Закону, страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Щодо порядку розрахунку суми страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі М 522/15636/16-ц.
При цьому, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу - це вартість матеріального збитку, яка з урахуванням приписів ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, є реальною вартістю втраченого майна.
Разом із заявою на виплату страхового відшкодування Позивач надав Страховику Висновок експертного дослідження № ЕД-19/102-21/4188-АВ, згідно із яким: сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження, станом на момент проведення огляду, а саме 17.03.2021 року складала 37 474. 46 грн.: вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент проведення огляду, а саме 17.03.2021 року складала 50 841, 51 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи за Полісом № АР/0286939 становить 2 600, 00 грн.
Згідно пункту 36.6. статті 36 Закону, Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Окрім того, за пунктом 36.2. статті 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Згідно заяви на виплату страхового відшкодування від Позивача, виплату страхового відшкодування необхідно здійснювати безпосередньо на рахунок потерпілої особи Позивача.
З урахуванням вищезазначеного, розмір страхового відшкодування має розраховуватись наступним чином:
37 474,46 - 4 980,95 - 2 600,00 = 29 893,51, де:
-37 474,46 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу;
- 980, 95 грн. - сума визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість;
- 2 600, 00 грн. - франшиза за Полісом № АР/5001472;
- 29 893,51грн. - сума страхового відшкодування.
Оскільки Страховик не завдав шкоди, а є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку, то вимога щодо стягнення із Страховика вартості відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 50841,51 грн. є незаконною, необгрунтованою та такою, що прямо суперечить Закону.
Згідно частини 34.2. статті 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до частини 34.3. статті 34 Закону, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Законом чітко визначено обставини за яких у Страховика виникає обов`язок щодо відшкодування потерпілому витрат на проведення експертизи (дослідження).
Вказали, що 09.11.2021 року Страховик отримав повідомлення про ДТП від Позивача, а 19.11.2021 року, тобто у строк визначений Законом, представник АТ «СК «Країна» провів огляд пошкодженого транспортного засобу «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , а тому відсутні підстави для стягнення із Страховика на користь Позивача витрат на проведення експертизи (дослідження).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав. При цьому не заперечив, що з його вини заподіяно шкоду. Однак вважає, що оскільки він застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то саме страховик має відшкодовувати завдану шкоду. Під час судових дебатів представник АТ «СК «Країна» надав суду докази про виплату ОСОБА_3 29893 грн. 57 коп., а ОСОБА_3 підтвердив отримання даних коштів. З огляду на вказані обставини, представник позивача вказав, що не має матеріальних вимог, окрім вимог щодо судових витрат, до АТ «СК «Країна», однак просив решту коштів стягнути з ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав. Судом встановлено, що 19.11.2020 о 16 год. 30 хв. в с. Бохоники, Вінницького району, Вінницької області на автодорозі Т0216, 18+300 «Вінниця Гнівань», водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI A6», д/н НОМЕР_1 , який належить на праві власності останньому, на перехресті автодороги Т 0213 з вул. Гагаріна в с. Бохоники виконуючи обгін, не впевнився в безпечності, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ FORZA» д/н НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку і повертав ліворуч на вул. Гагаріна в с. Бохоники Вінницького району, Вінницької області. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідач ОСОБА_1 не заперечив свою вину в скоєнні ДТП. Також вина відповідача в скоєнні ДТП підтвержується поясненнями свідків (а.с.90-94) та висновком судової автотехнічної експертизи (а.с.99-101). Враховуючи наслідки ДТП позивачу була спричинена шкода. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в AT «СК «Країна», що підтверджується полісом № АР/0286939 (а.с. 144). Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 09.11.2021 звернувся до AT «СК «Країна» з повідомленням про ДТП (а.с.145-146). Згідно висновку експертного транспортно товарознавчого дослідження від 25.03.2021 за № ЕД 19/102-21/4188 АВ сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 37474 грн. 46 коп, а вартість відновлювального ремонту даного автомобіля складає 50841 грн. 51 коп. Відповідно до частини першоїстатті 1166 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України). Відповідно до частини третьоїстатті 988 ЦК Українистрахова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Згідно зістаттею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Статтями28,29 Закону № 1961-ІVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9постановивід 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). За змістомстатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком. Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зістаттею 1194 ЦК Українивідшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_3 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Тому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та сумою матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, а саме: 50841,51 грн. мінус 37474,46 грн., що складе 13367,05 грн. Крім того, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 2600 грн. франшизи за Полісом №АР/5001472. Оскільки Страховик виконав свій обов`язок по огляду пошкодженого транспортного засобу у встановлений Законом строк, тому відсутні підстави для стягнення із Страховика на користь позивача витрат за проведення експертизи (дослідження), а тому дані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 , як і витрати за проведення атотехнічної експертизи. Пропорційно до задоволених вимог стягує з сторін витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,6 грн. З ОСОБА_1 слід також стягнути 454 грн. судового збору, по несеною позивачем за забезпечення позову. Пропорційно до задоволених вимог стягує з сторін витрати по оплаті судових витрат за надання правової допомоги. Суд скасовує заходи забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 81, 82, 263-265ЦПК України, ст.ст.988,1187,1188 ЦК України, ст. ст.28,36, 36.7,38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_5 15966(п`ятнадцятьтисяч дев`ятсотшістдесят шість)гривень 54копійок увідшкодування шкоди завданої дорожньо транспортною пригодою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 1690 (одну тисячу шістсот дев`яносто) гривень 56 копійок витрат за проведення експертизи.
Стягнути судові витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_5 в розмірі:
- з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» 534 (п`ятсот тридцять чотири) гривні 26 копійок;
- з ОСОБА_1 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 30 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання правової допомоги в розмірі:
- з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень;
- з ОСОБА_1 3140 (три тисячі сто сорок) гривень.
Заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Крижопільського районного суду від 19 липня 2021 року, скасувати.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення , а відповідачем який не був присутній під час його проголошення в той же строк з дня отримання його копії.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Співвідповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», (код ЄДРПОУ 2084242474) м. Київ, вул.. Електриків, 29 А.
Повний текст рішення суду виготовлеий 02 березня 2022 року.
Суддя:
Суд | Крижопільський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 103597257 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Крижопільський районний суд Вінницької області
Зарічанський В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні